Рішення

від 16.12.2024 по справі 320/14499/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2024 року № 320/14499/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄСКАДОР» до Головного управління Державної податкової служби в м.Києві про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄСКАДОР» із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №25692 від 21.02.2023 року;

- зобов`язати Головне управління ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄСКАДОР" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення комісії №25692 від 21 лютого 2023 року є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, яке прийнято без врахування пояснень та документів, що надані позивачем на попередні рішення комісії. В оскаржуваному рішенні вказано про ненадання переліку документів, що ніяк не пов`язані із підставою для визнання позивача таким, що відповідає критерію ризиковості. Також рішенням не ідентифіковано конкретні ризикові операції, податкові накладні, в яких зафіксовані такі операції, не зазначено на чому базуються висновки відповідача та якими обставинами (фактами) вони підтверджуються. Позивач також вважає протиправним оскаржуване рішення, оскільки здійснює реальну господарську діяльність, має офісне приміщення, 5 працівників, володіє достатніми матеріальними ресурсами, має банківські рахунки та позитивну податкову історію.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що оскаржуване рішення правомірне, та таке, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, оскільки наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні. Відповідач зазначає, що віднесення платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості не порушує його права та інтереси, оскільки не породжує для нього правових наслідків. Крім того, на думку представника відповідача, повноваження податкових органів щодо прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податків критеріям ризиковості платника податків є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄСКАДОР" (ідентифікаційний код 43920409, місцезнаходження: 03040, місто Київ, вулиця Васильківська, будинок 14, офіс 210) зареєстроване в якості юридичної особи 23.12.2020, що підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

23.01.2023 року Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ЄСКАДОР» критеріям ризиковості платника податку №9439. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: придбання з 01.01.2022 по 23.01.2023, платник податків, задіяний в ризиковій операції - 44505845.

31.01.2023 року позивачем подані пояснення та копії документів для виключення позивача з переліку ризикових підприємств.

08.02.2023 року Комісією ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з урахуванням отриманих від позивача інформації та копій відповідних документів від 31.01.2023 року №1, прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість ТОВ «ЄСКАДОР» критеріям ризиковості платника податку №17903. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: придбання з 01.01.2022 по 08.02.2023, платник податків, задіяний в ризиковій операції 39378195.

13.02.2023 року позивачем подані пояснення та копії документів для виключення позивача з переліку ризикових підприємств.

У подальшому, за результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 21.02.2023 №25692, у якому вказано, що комісією регіонального рівня відповідно до пункту 6 Порядку №1165 з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 13.02.2023 №1, прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Підстава: п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: придбання з 01.10.2022 по 08.02.2023, код згідно ДКПП 68.2, платник податків, задіяний в ризиковій операції - 39378195.

Не погоджуючись зі спірним рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, товариство оскаржило його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, застосовуючи нормативно-правові акти, чинні на момент їх виникнення, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принцип законності вимагає, щоб органи державної влади мали повноваження на вчинення певних дій та в подальшому діяли виключно в межах тих повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України), у поєднанні з принципом законності вимагає, щоб такі дії органів державної влади були ще й правовими.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями, в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).

Відповідно до пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

За змістом пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України було затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпунктів «а» або «б» пункту 185.1 статті 185, підпунктів «а» або «б» пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Пунктами 5 і 6 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, серед яких пункт 8: У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Зміст наведених положень Порядку № 1165 та зокрема п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що розгляду комісією регіонального рівня питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку та прийняття одного із передбачених Порядком рішення передує процедура моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Після того, комісією регіонального рівня розглядається питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку та приймається рішення про відповідність або невідповідність платника податку таким критеріям. В силу положень п. 40 Порядку №1165 такі рішення приймаються комісією на засіданнях, шляхом проведення відкритого голосування, та результати щодо прийняття рішень фіксуються у протоколах.

Водночас, як зазначено вище, для того, аби встановити відповідність платника податку на додану вартість вказаному критерію ризиковості, мають існувати визначені цим пунктом передумови, а саме наявність певної визначеної податкової інформації, що вказує на ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної саме в поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунках коригування такого платника.

У постанові від 23.06.2022 по справі № 640/6130/20 Верховний Суд зазначив, що питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатися Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації. Віднесення суб`єкта господарювання до ризикових на підставі рішення, яке прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації суперечить положенням Порядку № 1165.

Проте, зі змісту оскаржуваного рішення від 21.02.2023 №25692 судом не встановлено, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «ЄСКАДОР» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість за наслідками подання позивачем податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Відтак, суд вказує, що рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві від 21.02.2023 №25692 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «ЄСКАДОР» віднесено до ризикових, прийнято не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що суперечить положенням Порядку №1165.

Разом з тим, як зазначено вище, в оскаржуваному рішенні від 21.02.2023 №25692 зазначено про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а також вказано код податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості: код 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.

Інформація, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: придбання з 01.10.2022 по 08.02.2023, код згідно ДКПП 68.2 «Послуги щодо оренди й експлуатування власної чи взятої у лізинг нерухомості», платник податків, задіяний в ризиковій операції - 39378195.

Також, у зазначеному рішенні відповідач вказав документи, які не надані для підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, а саме: довіреність, акт керівного органу платника податку, яким оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, первинні документи щодо зберігання, первинні документи щодо транспортування, первинні документи щодо навантаження продукції, первинні документи щодо розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт/послуг), накладна, розрахунковий документ, банківська виписка з особових рахунків, документ щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність), паспорт якості, сертифікат відповідності. Підприємством не в повному обсязі надано документи щодо послуг складського зберігання. Крім того, не в повному обсязі надано документи до оренди офісного приміщення.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що прийняттю відповідачем спірного рішення передувало направлення позивачем письмових пояснень щодо господарських операцій з вищевказаним контрагентом ТОВ «НЕО ЛАЙФ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 39378195), до яких були додані документи, що стосуються суборенди офісного приміщення ТОВ «ЄСКАДОР» у ТОВ «НЕО ЛАЙФ КОМПАНІ», а саме: договір суборенди нежитлового приміщення №15 від 15.12.2021 року, акт прийому-передачі приміщення №1 від 15.12.2021 року, додаткові угоди до договору №15 від 15.12.2021 року; акти здачі-приймання робіт (надання послуг); рахунки на оплату, платіжні доручення.

Всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення відповідних господарських операцій.

Між тим, відповідачем вищевказані інформація та документи залишено поза увагою, жодних пояснень чи обґрунтувань того, чому вказані інформація та документи не взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення, ні рішення від 21.02.2023 №25692, ні відзив не містять. Також, зазначаючи у оскаржуваному рішенні про недостатність поданих позивачем документів, відповідач не вказав чому таких документів недостатньо, та не конкретизував, які саме документи є необхідними додатково.

Поряд із цим, суд зауважує, що при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 31.05.2023 у справі №260/6334/21, контролюючий орган, надаючи оцінку 1) неможливості здійснення платником податку певних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; 2) нездійснення певним суб`єктом підприємницької діяльності; 3) відсутності у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, складських приміщень, виробничих активів, транспортних засобів, фактично досліджує зміст господарських правовідносин на предмет їх нереальності та відсутності фактичного характеру, що є неприпустимим у цьому випадку, оскільки такі повноваження відсутні у контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.

Крім того, суд звертає увагу, що у рішенні необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Однак, в оскаржуваному рішенні відповідачем, у рядку «Податкова інформація» всупереч вимогам Порядку №1165 не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, тобто оскаржуване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Суд зазначає, що у випадку неконкретизації податкової інформації у рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника за п.8 Критеріїв ризиковості, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

Верховний Суд у своїй постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 було витребувано від Головного управління ДПС у м.Києві: належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для винесення оскаржуваного рішення та включення позивача до Переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Проте, відповідач вимоги ухвали суду від 15.05.2023 не виконав, витребувані докази суду не надав і тим самим не підтвердив правомірність висновків щодо відповідності позивача критеріям ризиковості платника податку.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2023 у справі № 280/3639/20 зазначав, що незважаючи на те, що Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 Критеріїв ризиковості платника податку, невиконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності підстав, визначених Порядком № 1165), є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем під час розгляду справи не доведено наявність обґрунтованих підстав для віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості, рішення Комісії про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків №25692 від 21.02.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідаючи на доводи відзиву, суд зазначає про безпідставність посилання відповідача на те, що спірне рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створює для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжує для нього юридичних наслідків.

Суд враховує, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 340/474/20, від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20, від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 07.04.2023 у справі № 280/3639/20.

Також суд зазначає, що позовна вимога про зобов`язання ГУ ДПС у м.Києві виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає статті 245 КАС України, як похідна вимога, а тому також підлягає задоволенню. Крім того, така вимога, як зазначено вище, відповідає пункту 6 Порядку №1165.

При цьому, задоволення цієї вимоги не є втручанням у здійснення відповідачем своїх дискреційних повноважень, як про це зазначено відповідачем у своєму відзиві.

Так, згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Оскільки відповідач неправомірно включив позивача до переліку ризикових платників податку, суд вважає, що у даному випадку у ГУ ДПС у м.Києві відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволенню позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірного рішення. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Враховуючи задоволення позову, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2648,00 грн, підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві.

Керуючись статтями 14, 73- 78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у м. Києві №25692 від 21.02.2023 року про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄСКАДОР» (ідентифікаційний код 43920409) критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЄСКАДОР" (ідентифікаційний код 43920409) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄСКАДОР» (ідентифікаційний код 43920409) судові витрати у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.