Ухвала

від 24.01.2025 по справі 320/2503/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 січня 2025 року м. Київ № 320/2503/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) (далі відповідач), в якому просять суд:

-визнати протиправним та скасувати Наказ від 17.05.2024 №250 - ОС, яким внесено зміни до пункту Наказу начальника Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) від 12.02.2024 року №60 "Про особовий склад" щодо продовження військової служби за новим контрактом та викладено в наступній редакції: «Продовжити дію контракту понад встановлені строки: старшому солдату, техніку системного відділу інформаційно- аналітичного забезпечення оперативно-розшукового відділу Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , з 07 серпня 2024 року на період дії воєнного стану»;

-визнати протиправною та скасувати відмову Окремого контрольно- пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) у звільненні з військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» старшого сержанта, техніка системного відділу інформаційно-аналітичного забезпечення головного оперативно- розшукового відділу Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт запис №19980308-04554, документ № НОМЕР_4 виданий 01.08.2023 року органом 8025;

-зобов`язати Окремий контрольно-пропускний пункт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) прийняти рішення щодо звільнення з військової служби старшого сержанта, техніка системного відділу інформаційно-аналітичного забезпечення головного оперативно-розшукового відділу Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , паспорт запис №19980308-04554, документ № НОМЕР_4 виданий 01.08.2023 року органом 8025) на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у зв`язку з закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд перевірив відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України, і дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Необхідно зазначити, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

У своїй позовній заяві позивачем вказано, що він не був вчасно ознайомлений із Наказом від 17.05.2024 №250-ОС, який є предметом оскарження, проте й не зазначено яким чином і коли саме він все ж таки був з ним ознайомлений. Суду також не було надано жодних належних доказів на підтвердження несвоєчасності ознайомлення позивача з вищезгаданим наказом, як обставини, яка могла б вважатися поважною причиною для пропуску строку для звернення з даним адміністративним позовом.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Надаючи оцінку зазначеним вище обставинам, суд зазначає, що позивач не обґрунтував власної пасивної поведінки щодо вчасного звернення до суду в межах установлених процесуальним законом строків.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також згідно з вимогами частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

З огляду на те, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду, а в позовній заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем не обґрунтовано поважних причин пропуску такого строку, суд уважає, що позовну заяву необхідно залишити без руху.

Позивачу в порядку усунення вказаного недоліку позовної заяви необхідно надати суду докази, які підтверджують звернення до суду з цією позовною заявою в межах строку, встановленого КАС України, або надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв`язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.

При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) визнання протиправним, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

3. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати (видати) позивачу(його представнику).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Вісьтак М.Я.