Рішення

від 24.01.2025 по справі 320/24899/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 січня 2025 року №320/24899/23

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «ЛЕГІОН 2015» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «ЛЕГІОН 2015» із позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якому просить суд:

-визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2023 року №346/ж10/31-00-07-05-01-24, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГІОН 2015» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 5 100, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, адже ним було дотримано вимоги Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначив наступне.

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 02.01.2023 року №3-п було проведено фактичну перевірку магазину ТОВ "Легіон 2015", код ЄДРПОУ 39775097, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Якуба Колоса, буд. 2.

За результатом проведеної перевірки складено Акт фактичної перевірки від 19.01.2023.

Згідно акту в ході перевірки встановлено, що: «згідно наявної податкової інформації в інформаційній системі ДПС встановлено, що 07.07.2022 провів розрахункову операцію через РРО фіскальний № 3000172656 з продажу пива ППБ «Чайка Чорноморська» світле фільтроване паст. 4,5% скл. 0,45 в розрахунковому документі (фіскальний чек №1047 від 07.07.2022) відсутній код згідно з УКТ ЗЕД для даного підакцизного товару.

Згідно наданих до перевірки документів, а саме: податкова накладна від 09.06.2022 №647 код товару згідно з УКТ ЗЕД для пива «Чайка Чорноморська» вказана 2203000100. Таким чином встановлено, що не забезпечив програмування РРО».

Згідно фіскального чеку від 07.07.2022 №226 вказаний код товарної під категорії підакцизного товару згідно з УКТ ЗЕД зазначений не повністю.

27 січня 2023 року ТОВ «ЛЕГІОН 2015» було направлено заперечення № 679 до акту фактичної перевірки від 19 січня 2023 року, на яке 09 лютого 2023 року ГУ ДПС у м. Києві був складений лист про розгляд заперечення № 3657/1/26-15-07-07-01-07, де висновок акта залишено без змін, а заперечення без задоволення.

ТОВ «ЛЕГІОН 2015» 17 лютого 2023 року засобами поштового зв?язку отримало податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2023 року № 346/ж 10/31-00-07-05-01-24.

Податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2023 року № 346/ж10/31-00-07-05-01-24 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків винесено на підставі акту фактичної перевірки № 4902/26/15/07/39775097 від 20.01.2023 року (№193/ж5/31-00-07-05-02-19/39775097 від 25.01.2023 року - реєстраційний номер та дата реєстрації акту в органах ДПС за місцем реєстрації) (надалі - акт) висновок ГУ ДПС у м. Києві № 195/26-15-07-07-00-18 від 08.02.2023 на заперечення до акту перевірки, яким встановлено порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстрів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-BP (із змінами і доповненнями) та на підставі пункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), п. 7 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (із змінами і доповненнями) застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 5 100 грн. 00 коп.

23 лютого 2023 року ТОВ «ЛЕГОН 2015» була подана скарга № 24 на податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2023 року № 346/ж10/31-00-07-05-01-24.

24 квітня 2023 року через засоби поштового зв?язку ТОВ «ЛЕГІОН 2015» отримано Рішення про результати розгляду скарги № 8781/6/99-00-06-03-02-06 від 10 квітня 2023 року та Рішення про результати розгляду скарги № 9831/6/99-00-06-03-02-06 від 21 квітня 2023 року, якими ППР залишено без змін, а скаргу без задоволення.

На думку позивача, спірне податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на вимогах податкового законодавства та порушує його права, у зв`язку із чим, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно змісту ст. 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із положеннями ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до норм п. 11 ст. 3 Закону 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Згідно з приписами ст. 2 Закону №265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

За правилами п. 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Таким чином, платник податку зобов`язаний під час проведення розрахункової операції щодо підакцизного товару, використовувати відповідний реєстратор з вірним режимом програмування, що забезпечує відображення вказаних відомостей, у т.ч. код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Обов`язок зазначення коду УКТЗЕД у фіскальних чеках передбачений у п. 2 розд. II та додатку 1 до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 із змінами та доповненнями.

Процедуру ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТЗЕД) визначає Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428. Зокрема, відповідно до пункту 2 УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Пояснення та перехідні таблиці до УКТЗЕД оприлюднюються на офіційному веб- сайті Держмитслужби. Форма рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та порядок його прийняття митними органами визначаються Мінфіном. На офіційному веб- сайті Держмитслужби оприлюднюються знеособлено рішення про визначення коду товару згідно з УКТЗЕД, опубліковуються методичні рекомендації та інші роз`яснення з питань класифікації товарів згідно з УКТЗЕД (пункти 14-16 вказаного вище Порядку).

Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене (Положення №13), пунктом 2 розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека.

Відповідно до пункту 1 розділу II Положення № 13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 2 розділу II Положення № 13 встановлено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов`язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення № 13).

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265 суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 265 контроль за додержанням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та інших вимог цього Закону здійснюють контролюючі органи шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями п. 7 ст. 17 Закону № 265 за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що п. 7 ст. 17 Закону № 265 встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) не проведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1 статті 3 Закону № 265, а третій - з пункту 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР. Отже, наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення.

Судом досліджено, що фактичними перевірками точки продажу встановлено факт проведення розрахунків через реєстратор розрахункових операцій (РРО) із порушенням використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2023 року №346/ж10/31-00-07-05-01-24 Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків винесено на підставі акту фактичної перевірки № 4902/26/15/07/39775097 від 20.01.2023 року, яким встановлено порушення п. 11 ст. 3 Закону № 265 (із змінами і доповненнями) та на підставі п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, п. 7 ст. 17 Закону № 265, застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 5100 грн.

Зокрема, згідно висновків акта перевірки, в ході перевірки встановлено використання режиму програмування підакцизних товарів із зазначенням коду товару підкатегорії згідно з УКТЗЕД, найменування товару, ціни товару та обліку їх кількості, а саме: згідно відомостей інформаційних ресурсів ДПС України (СОД РРО) через РРО фіскальний № 3000172656 з продажу пива ППБ «Чайка Чорноморська» світле фільтроване паст. 4,5% скл. 0,45 в розрахунковому документі (фіскальний чек №1047 від 07.07.2022) відсутній код згідно з УКТ ЗЕД для даного підакцизного товару.

Суд наголошує на тому, що серед обов`язкових реквізитів фіскального чеку вказано код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).

Згідно з фіскальними чеками від 07.07.2022 ТОВ «Легіон 2015» (код 39775097) при продажу підакцизного товару - пива вказано код товарної підкатегорії (220300), який не відповідає даному підакцизному товару згідно з УКТЗЕД, а при реалізації підакцизного товару - пива в розрахунковому документі слід зазначати наступні коди підакцизного товару згідно УКТЗЕД встановлені Законом України «Про Митний тариф України», а саме: 2203001000 - для пива із солоду (солодове) у посудинах місткістю більше як 10 л.; 2203000100 - для пива із солоду (солодове ) в пляшках; 2203000900 - для пива із солоду (солодове) інше.

Дослідивши висновки актів перевірки, суд зазначає, що фіскальні чеки містить найменування товару зі скороченням, однак код товарної підакцизної продукції згідно з УКТ ЗЕД, зазначено невірно/неповно.

Таким чином, суд погоджується з висновком контролюючого органу про невірне зазначення у фіскальному чеку коду товарної підкатегорії найменування підакцизного товару, що дає підстави для висновку про порушення позивачем вимог Закону.

Доказів, які б спростовували наведене, позивачем суду не надано, а позивач фактично підтверджує висновки актів перевірки, проте помилково вважає, що зазначення перших шести цифр УКТ ЗЕД товару (220300) і є виконання вимог законодавства, а не зазначення повного коду не є підставою для притягнення до відповідальності, позаяк, за вимогами, наведеними вище, відображенню підлягає повний та точний код товарної підкатегорії підакцизного товару згідно з УКТЗЕД, а часткове його зазначення, не є виконанням вимог Закону.

Суд вважає, що нарахування штрафних санкцій у сумі 5 100,00 грн за порушення позивачем п. 11 ст. 3 Закону № 265, є правомірним та обґрунтованим.

У частині посилань сторони позивача на процедурні порушення порядку надсилання акта перевірки та податкового повідомлення-рішення, суд звертає увагу на те, що саме по собі порушення процедури, не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Не кожен дефект акта призводить до його неправомірності. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Не применшуючи значення необхідності дотримання процесуальних норм, суд вважає, що їх порушення повинно бути підставою для скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за умови, якщо останнє за своєю суттю є необґрунтованим та/або незаконним й підлягало би скасуванню чи зміні навіть за відсутності вказаної підстави. Проте, у даному випадку, позивачем використано процедуру адміністративного оскарження (подано заперечення та скаргу до ДПС України), при цьому, акти та рішення були наявні (відомі) при адміністративному оскарженні, що не завдало порушення прав платника податків, а наявність окремих дефектів/неточностей, не є підставою для скасування оскаржуваних рішень з цих підстав.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Тобто, обставинами які підлягають доказуванню у таких категоріях справ є причинно-наслідковий зв`язок між процедурними порушеннями, допущеними контролюючим органом (на переконання платника податків) під час проведення перевірки та висновків сформованих за результатом такої перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.