КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2025 року №320/34731/23
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМУМ ТЕХНОЛОДЖИ» до Головного управління Державної податкової служби України у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІРМУМ ТЕХНОЛОДЖИ» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у місті Києві від 14.07.2023 року №486920411.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки камеральна перевірка здійснена в порушення п.69.2 поза межами встановленого Законом строку (до 20.10.2022), протягом якого відповідач міг провести камеральну податкову перевірку даних задекларованих у декларації з податку на додану вартість за квітень 2022 року, тому проведення перевірки після 20 жовтня 2022 року є незаконним.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки за результатами перевірки встановлено порушення граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, визначених п. 201.10 ст. 201, п.п. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд зазначає таке.
ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «ФІРМУМ ТЕХНОЛОДЖИ» (податковий номер - 41837644).
Проведеною камеральною перевіркою встановлено порушення ТОВ «ФІРМУМ ТЕХНОЛОДЖИ» термінів реєстрації наступних податкових накладних/ розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних № 9 від 26.05.2022, № 3 від 24.05.2022, №43 від 26.05.2022, №42 від 26.05.2022, №10 від 26.05.2022, №21 від 26.05.2022, №19 від 26.05.2022, №7 від 25.05.2022, №5 від 25.05.2022, №8 від 26.05.2022, №6 від 25.05.2022, №23 від 26.05.2022, №22 від 26.05.2022, №33 від 26.05.2022, №32 від 26.05.2022, №18 від 26.05.2022, №36 від 27.05.2022, №35 від 26.05.2022, №12 від 26.05.2022, №11 від 26.05.2022, №5 від 24.05.2022, №13 від 26.05.2022, №28 від 26.05.2022, №14 від 26.05.2022, №34 від 26.05.2022, №39 від 26.05.2022, №40 від 26.05.2022, №38 від 26.05.2022, №24 від 26.05.2022, №37 від 26.05.2022, №26 від 26.05.2022, №25 від 26.05.2022, №31 від 26.05.2022, №17 від 26.05.2022, №27 від 26.05.2022, №16 від 26.05.2022, №29 від 26.05.2022, №41 від 26.05.2022, №30 від 26.05.2022, №1 від 01.03.2023.
Дані камеральної перевірки свідчать про невчасну реєстрацію ТОВ «ФІРМУМ ТЕХНОЛОДЖИ» податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, чим порушено п.201.10 ст.201 ПК України.
Відповідальність за порушення правил реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України.
За результатами перевірки складено та направлено платнику засобами поштового зв?язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення Акт про результати камеральної перевірки від 14.06.2023 № 44331/ж5/26-15-04-11-03/41837644.
На підставі висновків перевірки згідно з п. п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, винесено податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 № 486920411 до ТОВ «ФІРМУМ ТЕХНОЛОДЖИ», на основі якого застосовано штраф у сумі 107 833 грн. 96 коп.
Незгода позивача із зазначеним податковим повідомленням-рішенням стала підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України (тут та надалі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні".
Відповідно до підпункту 76.1 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (пункт 86.10 статті 86 ПК України).
У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на прийняття податкового повідомлення-рішення.
Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у зв`язку з допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.
Отже, нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок проведення перевірок. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 27 січня 2015 року (справа № 21-425а14), від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14) та у постанові Верховного Суду від 17 березня 2018 року (справа №1570/7146/12), від 20 грудня 2018 року (справа № 815/1851/15).
Таким чином, у випадку протиправності дій щодо проведення перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 року №486920411, прийняте на підставі Акта перевірки від 14.06.2023 №44331/ж5/26-15-04-11-03/41837644.
Дані камеральної перевірки свідчать про невчасну реєстрацію ТОВ «ФІРМУМ ТЕХНОЛОДЖИ» податкових накладних чим порушено п.201.10 ст. 201 ПК України .
Відповідальність за порушення правил реєстрації податкових накладних та /або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних передбачена 120-1 ст.120-1 ПК України , (а.с. 135-137).
Відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в ЄДРПН, який є додатком до податкового повідомлення рішення від 14.07.2023 року №486920411, штрафні санкції нараховано за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних № 9 від 26.05.2022, № 3 від 24.05.2022, №43 від 26.05.2022, №42 від 26.05.2022, №10 від 26.05.2022, №21 від 26.05.2022, №19 від 26.05.2022, №7 від 25.05.2022, №5 від 25.05.2022, №8 від 26.05.2022, №6 від 25.05.2022, №23 від 26.05.2022, №22 від 26.05.2022, №33 від 26.05.2022, №32 від 26.05.2022, №18 від 26.05.2022, №36 від 27.05.2022, №35 від 26.05.2022, №12 від 26.05.2022, №11 від 26.05.2022, №5 від 24.05.2022, №13 від 26.05.2022, №28 від 26.05.2022, №14 від 26.05.2022, №34 від 26.05.2022, №39 від 26.05.2022, №40 від 26.05.2022, №38 від 26.05.2022, №24 від 26.05.2022, №37 від 26.05.2022, №26 від 26.05.2022, №25 від 26.05.2022, №31 від 26.05.2022, №17 від 26.05.2022, №27 від 26.05.2022, №16 від 26.05.2022, №29 від 26.05.2022, №41 від 26.05.2022, №30 від 26.05.2022, №1 від 01.03.2023.
Судом вже зазначалося, що згідно п. 86.2 ст. 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно із пунктами 76.2 та 76.3 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Згідно із пунктами 76.2 та 76.3 статті 76 ПК України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральні податкові перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунків до них за звітні податкові періоди: лютий, березень, квітень, травень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 липня 2022 року та завершуються не пізніше 20 вересня 2022 року; червень, липень 2022 року - розпочинаються на наступний день після 20 серпня 2022 року та завершуються не пізніше 20 жовтня 2022 року.
Судом встановлено, що з Акту камеральної перевірки від 14.06.2023 №44331/ж5/26-15-04-11-03/41837644 вбачається, що він складений 14.06.2023, тобто перевірку проведено в порушення п.69.2 поза межами встановленого Законом строку (до 20.09.2022), протягом якого відповідач міг провести камеральну податкову перевірку даних задекларованих у декларації з податку на додану вартість за квітень 2022 року, тому проведення перевірки після 20 вересня 2022 року є незаконним, а тому такий акт камеральної перевірки є незаконним.
З огляду на викладене, вбачається, що податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 року №486920411, яким до позивача застосовано штраф в сумі 107 833,96 грн, складене за результатом незаконної камеральної перевірки, оформленої актом камеральної перевірки від 14.06.2023 № 44331/ж5/26-15-04-11-03/41837644 в порушення вимог п.69.2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення від 14.07.2023 року №486920411 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Гарсія Руїз проти Іспанії (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1статті 6 Європейської конвенції з прав людини зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відтак, на переконання суду, решта доводів позивача на обґрунтування своїх вимог у даній справі, не вимагають детального спростування в рамках даної адміністративної справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи, що позивачем доведено суду правомірність заявлених вимог, суд приходить висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн. Таким чином, сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -
в и р і ш и в:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного Управління ДПС у місті Києві від 14.07.2023 року №486920411.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІРМУМ ТЕХНОЛОДЖИ» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лиска І.Г.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2025 |
Оприлюднено | 27.01.2025 |
Номер документу | 124676862 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Лиска І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні