Ухвала

від 22.01.2025 по справі 380/24347/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/24347/24

провадження № П/380/24589/24

У Х В А Л А

22 січня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України у Львівській області (далі-відповідач), у якому, з урахуванням заяви від 17.12.2024, просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за період з 01.03.2018 по 10.06.2024;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача різницю між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року в сумі 3 951,21 грн щомісячно, починаючи з 01.03.2018 по 10.06.2024, у загальному розмірі 297 657,82 грн, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Ухвалою від 06.12.2024 відкрито провадження у справ за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

23.12.2024 відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справах № 380/24319/24 та № 380/24334/24.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд встановив наступні обставини.

Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.

За своєю правовою сутністю зупинення провадження у справі є тимчасовим і повним припиненням всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Підстави для зупинення провадження в адміністративній справі визначені ст. 236 КАС України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що суд вправі зупинити провадження у справі з підстави об`єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку, зокрема і адміністративного судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Так, суд встановив, що знаходження у провадженні Львівського окружного адміністративного суду справ № 380/24319/24 та № 380/24334/24 не породжує неможливості розгляду справи № 380/24347/24 до вирішення справ, на які посилається відповідач, а наявні докази дозволяють встановити та оцінити всі необхідні обставини.

Наведене є підставою для відмови у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи.

16.01.2025 відповідач також надіслав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском позивачем строку звернення до суду відповідно до ст. 122 КАС України та ст. 233 КЗпП України.

17.01.2025 позивач подав заперечення на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, де ОСОБА_1 зазначає, що згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній на час звернення з позовом до суду) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Позивач звільнений з військової служби 05.09.2024. При звільненні з позивачем не проведений повний розрахунок грошового забезпечення, що стало підставою для звернення до адміністративного суду 02.12.2024 тобто у межах тримісячного строку. Відтак, просить відмовити у задоволенні клопотання відповідача від 16.01.2025.

Надаючи оцінку дотримання позивачем строку звернення до суду, суд враховує таке.

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого згаданим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи згаданим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).

Отже, КАС України передбачає встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч. 2 ст. 122 КАС України.

Однак, стаття 122 КАС України не містить норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Так, ч. 1 ст. 233 КЗпП (у редакції, яка набула чинності з 19.07.2022) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Таким чином, станом на дату звернення позивача до суду із цим позовом, необхідно застосовувати положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України в частині визначення строку звернення до суду.

Зі змісту позовних вимог слідує, що позивач заявляє вимоги щодо не нарахування та не виплати позивачу різниці між сумою індексації грошового забезпечення, що склалася у місяці підвищення доходу та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року, з урахуванням вимог абзацу четвертого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, за період з 01.03.2018 по 10.06.2024

Із матеріалів справи вбачається, що наказом начальника Головного Управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях від 04.09.2024 № 600-ОС/дск полковник ОСОБА_1 виключений із списків особового складу частини з 05.09.2024.

Таким чином, суд встановив, що підставою для звернення до суду з цим позовом є протиправна, на думку позивача, бездіяльність відповідача щодо не виплати у належному розмірі грошового забезпечення під час проходження військової служби та після звільнення.

Оскільки суд встановив, що позивач відповідно до наказу від 04.09.2024 № 600-ОС/дск звільнений з військової служби 05.09.2024, то при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду слід застосовувати положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України, якою визначений тримісячний строк звернення до суду.

До суду із цим позовом позивач звернувся 02.12.2024, тобто у межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

Таким чином, суд встановив, що строк звернення до суду ОСОБА_1 не пропустив.

З огляду на зазначене, суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Окрім цього, за правилами ч. 3, ч. 4 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача.

Так, суд встановив, що останнім місцем проходження служби позивача було Головне Управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, звідки наказом від 04.09.2024 № 600-ОС/дск полковник ОСОБА_1 виключений із списків особового складу частини з 05.09.2024.

Оскільки предмет спору у цій справ стосується також прав та обов`язків Головного Управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, суд вважає за доцільне залучити до участі у справі в якості співвідповідача Головне Управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях.

відповідно до ч. 6 ст. 48 КАС України після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.

Керуючись ст. ст. 243, 248, 262 КАС України, суд

у х в а л и в:

Відмовити Управлінню Служби безпеки України у Львівській області у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Відмовити Управлінню Служби безпеки України у Львівській області у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Залучити Головне Управління Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях до участі у справі в якості другого відповідача .

Запропонувати Головному Управлінню Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, разом з усіма доказами на підтвердження викладених у відзиві обставин.

Роз`яснити Головному Управлінню Служби безпеки України в Донецькій та Луганській областях, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://adm.lv.court.gov.ua/sud1370/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Кисильова О.Й.