Рішення

від 24.01.2025 по справі 320/27259/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/27259/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщені суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРД АУДІО ТАП» про стягнення сум податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з вищевказаним позовом до суду у якому просить стягнути з розрахункових рахунків у банку, що обслуговують Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРД АУДІО ТАП» (далі відповідач) кошти в рахунок погашення податкового боргу у сумі 761 478,46 грн та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Ухвалою суду від 26.06.2024 року Київського окружного адміністративного суду матеріали справ №320/27259/24 передано на розгляд Одеському окружному адміністративному суду за підсудністю.

26.08.2024 року згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського окружного адміністративного суду, адміністративну справу №320/27259/24 передано для розгляду судді Іванову Е.А.

Ухвалою від 02.09.2024 року відкрито позовне провадження в адміністративній справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач не скористався правом на надання відзиву на позов.

Дослідивши заяви по суті справи, інші матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хард аудіо тап» є юридичною особою та перебувало на обліку як платник податку у Головному управлінню ДПС в Київській області.

Відповідно до картки платника податків за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 761478,46грн.

Заборгованість по ПДВ виникла на підставі :

податкової декларації з податку на додану вартість №9300079189 від 19.01.2023 року на суму 118 247грн;

уточнююча податкова декларація з податку на додану вартість N9018549596 від 01.12.2022 на суму - 276 634,00 грн.;

уточнююча податкова декларація з податку на додану вартість Nє901854959 від 09.02.2023 на суму - 8 299,00 грн.;

уточнююча податкова декларація з податку на додану вартість Nє9018585717 від 01.12.2022 на суму - 266 667,00 грн.;

камеральної перевірки щодо несвоєчасності реєстрації податкових накладних в ЄРПН за результатом якої складено акт Nє8499/10-36-04-06/41178709 від 03.05.2023 та податкове повідомлення-рішення (форма «Н») Nє8863/04-06 від 26.05.2023 основного платежу на суму - 84 412,16 грн.;

камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов?язання з податку на додану вартість за результатом якої складено акт Nє20407/10-36-04-06/41178709 від 28.09.2023 та винесено: податкове повідомлення-рішення (форма «I») Nє21182/0406 від 13.11.2023 на суму основного платежу - 25 526,30 грн..

Вказане податкове повідомлення-рішення вручені під розпис.

Загальний податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), з урахуванням надміру сплачених коштів в сумі - 18 307,00 грн., які обліковувались в ІКП складає - 761 478,46 грн.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 15.1 ст. 15, п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1, п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Позивачем, з метою погашення податкового боргу, направлялася боржнику засобами поштового зв`язку податкова вимога форми «Ю» №0000198-1301-1036/20/1027 від 29.03.2023 року про наявну заборгованість у розмірі 651540.00 грн., яка була вручена 03.05.2023 року відповідачу (а.с.10).

Відповідно до п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Станом на час звернення позивача до суду з цим позовом податковий борг відповідачем не сплачений, та доказів що це спростовують матеріали справи не містять.

Згідно із положеннями ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, в справі достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження того, що за відповідачем рахується податкова заборгованість у сумі 761478,46 грн., яка належить стягненню на користь позивача.

Суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Правова позиція висловлена у Постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №826/18379/14 (провадження №К/9901/8600/18) щодо стягнення податкової заборгованості:

з огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо.

Податковим Кодексом України визначено порядок погашення податкового боргу, який виник на підставі самостійно визначених/задекларованих платником податків податкових зобов`язань.

Зокрема, абзацами другим-шостим пункту 95.5. ст. 95 ПК України встановлено, що у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави. У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Тобто, у разі визначення самостійно платником податків грошових зобов`язань та/або пені у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, податковий орган без звернення до суду, на підставі рішення керівника здійснює стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках.

Зазначений порядок і його послідовність достатньо чітко визначені Податковим Кодексом України. А саме, у разі наявності податкового боргу (самостійно задекларованого платником податків) податковим органом здійснюється стягнення грошових коштів (на підставі рішення керівника податкового органу). У разі їх недостатності здійснюється продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Аналогічний підхід до застосування наведених норм права викладено у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року (справа № 826/15776/15), від 20 грудня 2019 року (справа №826/19486/15), від 11 вересня 2019 року (справа 826/8951/15), від 26 грудня 2018 року (справа № 810/3735/15), від 6 листопада 2018 року (справа № 807/903/15).

Та як вбачається з розрахунку податкового боргу сума 651540грн. ПДВ визначена самостійно відповідачем як податкові зобов`язання в Податкових деклараціях/уточнюючих розрахунках податкових зобов`язань, а тому відповідно до ст.95.5 ПКУ для її стягнення за рахунок готівки або з рахунків банків рішення суду не потрібне, та відбувається стягнення в порядку встановленого постановою КМУ №1244 від 29.12.2010р. «Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України», а тому в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність будь-яких заперечень та доказів з боку відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Київській області, є частково обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами, в зв`язку з чим належать задоволенню частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, інші судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРД АУДІО ТАП» задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків у банку, що обслуговують Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРД АУДІО ТАП» кошти в рахунок погашення податкового боргу у сумі 109938,46 грн та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач: Головне управління ДПС у Київській області (03151, м.Київ, вул..Святослава Хороброго, 5а) код ЄДРПОУ ВП 44096797.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРД АУДІО ТАП» (65121м.Одеса, просп..Небесної Сотні, буд.4В) код ЄДРПОУ 41178709.

Суддя Е.А.Іванов