Ухвала

від 24.01.2025 по справі 420/240/25

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/240/25

У Х В А Л А

24 січня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №420/240/25 (вх.№ЕС/7308/25 від 23.01.2025) за позовною заявою Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Екстер`єр-Дизайн», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі,-

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Чорноморської селищної ради Одеського району Одеської області до Південного офісу Державної аудиторської служби України, в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-10-02-009427-a від 23.12.2024.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 судом відкрито провадження у справі №420/240/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлено строки сторонам для подання заяв по суті справи.

23 січня 2025 року надійшов відзив на позовну заяву разом із клопотанням представника відповідача із запереченнями проти розгляду справи №420/240/25 за правилами спрощеного позовного провадження та про розгляд зазначеної справи за правилами загального позовного провадження (вх.№ЕС/7308/25 від 23.01.2025).

В обґрунтування поданого клопотання, з посиланням на норми ст. 12, 44, 47, 171, 257, КАС України, представник відповідача зазначив, що розгляд справи за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи передбачає деяке позбавлення цих осіб наступних прав, гарантованих статтями 44, 166, 209, 211, 224, 262 КАС України: 1) брати участь у судових засіданнях; 2) брати участь у дослідженні доказів; 3) ставити питання іншим учасникам справи; 4) виступити з вступним словом, надавати усні, в тому числі додаткові, пояснення суду; 5) наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

На переконання представника відповідача, існує потреба проведення судового засідання в порядку загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи, а ці справи, за загальним правилом, не можуть бути віднесені до категорії незначної складності. При розгляді справ в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін Суд буде позбавлений можливості в повній мірі забезпечити перевірку того, чи прийняті (вчинені) відповідні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, або вчинення дії, тощо

Представник відповідача також зазначив, що розгляд у першій інстанції адміністративних справ в порядку спрощеного провадження без виклику сторін ускладнює можливість суду під час розгляду такої справи забезпечити у повній мірі дотримання принципу гласності та відкритості судового процесу і його повного фіксування технічними засобами, а також принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі. Розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін обмежує право на доступ до правосуддя, яке, за визначенням Конституційного Суду, охоплює можливість особи не лише ініціювати судовий розгляд, а й брати безпосередню участь у процесі (рішення від 12.04.2012 № 9-рп/2012).

Відтак, з урахуванням наведеного у клопотанні, Південний офіс Держаудитслужби вважає, що справа № 420/240/25 має велике значення для сторін, значний суспільний інтерес та чималу грошову цінність, що відповідно потребує детального розгляду спору по суті та з`ясування всіх обставин справи.

Підсумовуючи наведене у клопотанні, представник відповідача просив суд здійснювати розгляд справи №420/240/25 в порядку загального позовного провадження.

Інших доводів представником відповідача не зазначалось.

24 січня 2025 року від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача щодо розгляду справи №420/240/25 в порядку загального позовного провадження (вх.№ ЕС/7582/25 від 24.01.2025).

Так, представник позивача зазначив, що відповідач не пояснює в чому полягає значний суспільний інтерес та чимала грошова цінність, відповідач не зазначив, яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження порушить принципи адміністративного судочинства щодо змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування обставин справи, вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення.

Представник позивача зауважив, що судова справа № 420/240/25 не підпадає під жодну категорію, яка зазначена в частині четверті статті 257 КАС України.

На переконання представника позивача, ця справа підпадає під категорію справ незначної складності, оскільки за результатами її розгляду жодних фінансових, матеріальних затрат жодна сторона не несе.

Підсумовуючи наведене, представник позивача зазначив, що, враховуючи предмет спору, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, відсутність потреби у призначенні експертизи у справі, у допиті свідків, ця справа може розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Розглянувши подану представником відповідача заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а також заперечення представника позивача на клопотання представника відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.7 ст.262 КАС України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд виходив з того, що згідно ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Ця справа не належить до справ, перелічених у ч.4 ст.257 КАС України, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

У той же час, відповідно до ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті, зміст якої відповідає змісту ч. 4 ст. 12 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною 4 статті 260 КАС України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно з ч.8 ст.262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Водночас, відповідно до ч. 4 ст. 159, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Отже, обґрунтовані пояснення, міркування, аргументи, заперечення щодо наведених позивачем у позовній заяві доводів, повинні бути викладені у відзиві на позовну заяву.

Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд створив учасникам справи належні умови для ознайомлення з рухом даної справи шляхом надсилання копій процесуальних документів. Крім того, кожен з учасників справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов`язками, визначеними статтею 44 КАС України.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею у заявах по суті справи, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.

Суд звертає увагу, що у своєму клопотанні та в контексті критеріїв, визначених у ч.3 ст. 257 КАС України, відповідач не деталізує тих обставин, фактів, відносин чи наявних матеріалів, які, на його думку, окремо або у сукупності зумовлюють необхідність розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання по суті носить загальний характер.

Враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами загального позовного провадження з мотивів наведених відповідачем відсутні, а тому в задоволенні клопотання представника Південного офісу Держаудитслужби про розгляд справи в порядку загального позовного провадження необхідно відмовити.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що клопотання представника відповідача про розгляд справи №420/240/25 у порядку загального позовного провадження є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.12, 248, 256, 257, 262 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача про розгляд адміністративної справи №420/240/25 (вх.№ЕС/7308/25 від 23.01.2025) за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро БАБЕНКО