Рішення

від 24.01.2025 по справі 500/6946/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6946/24

24 січня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Чумака Романа Васильовича звернувся до суду з позовом до Тернопільської обласної військової адміністрації (далі Тернопільська ОВА, відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської ОВА №05-11288/16 від 30.10.2024 про відмову у видачі посвідчення Потерпілий від Чорнобильської катастрофи серії Г рожевого кольору Мирончуку Ю.Є;

зобов`язати Тернопільську ОВА повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами від 25.10.2024 про видачу посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г рожевого кольору та прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г рожевого кольору.

Позов обґрунтовано тим, що позивач 25.10.2024 звернувся до Тернопільської ОВА з заявою про видачу посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г, надавши документи, які підтверджують його участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 10.06.1987 по 08.12.1987 під час проходження спеціальних зборів у військовій частині НОМЕР_1 , яка у вказаний період дислокувалась у АДРЕСА_1 .

У відповідь на звернення позивача Тернопільська ОВА надіслала лист № 05-11288/16 від 30.10.2024, у якому зазначала умови видачі посвідчення потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи серії Г відповідно до Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" (далі - Порядок № 551), та вказала, що представлені заявником документи не є підставою для визначення статусу та видачі посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії Г.

Позивач не погоджується з цим рішенням відповідача та вказує, що участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС підтверджується записами його військового квитка серії НОМЕР_2 та архівною довідкою галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 04.10.2024, наданих разом з заявою про видачу посвідчення. Листування з архівними установами, управлінням персоналу Генерального штабу Збройних Сил України з метою отримання додаткової та докладнішої інформації про цей період військової служби на дало позитивних результатів.

Вважає, що відсутність у позивача можливості отримати довідку встановленого зразка (передбачену Порядком №551) не спростовує факту участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 10.06.1987 по 08.12.1987, а тому позивач має право на отримання посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г. Натомість Тернопільська ОВА належним чином не розглянула подані заявником документи, а дала формальну відмову у видачі посвідчення через відсутність документів, визначених Порядком № 551. Надати інші довідки позивач не має змоги через незалежні від нього обставини, оскільки невідомо де зберігаються документи по особовому складу військової частини НОМЕР_1 (за період військової служби у якій ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС) за 1987 рік і чи не було їх знищено взагалі. За таких обставин позивач звернувся до суду.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено судовий розгляд справи проводити суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі від 23.11.2024 разом з позовною заявою та додатками надіслані відповідачу в його електронний кабінет та доставлені 16.11.2024 та 22.11.2024 відповідно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Відповідач відзив на позов у строк встановлений судом (п`ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) до суду не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 15.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 на підставі частини тринадцятої статті 171 КАС України залишено без руху, встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у сумі та за реквізитами, вказаними в ухвалі.

Ухвалою суду від 20.01.2025 після усунення позивачем недоліків позову продовжено розгляд справи.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 25.10.2024 через представника адвоката Чумака Р.В. звернувся до Тернопільської обласної військової адміністрації з заявою про видачу посвідчення (а.с.14 зворот). У заяві зазначив, що відповідно до архівної довідки Міністерства оборони російської федерації (далі рф) від 31.03.2021, листа Генерального штабу Збройних Сил України від 17.03.2021 та архівної довідки Галузевого архіву Міністерства оборони України від 04.10.2024, ОСОБА_1 з 10.06.1987 по 08.12.1987 проходив спеціальні збори за посадою «начальник речової служби» військове звання «лейтенант» у військовій частині НОМЕР_1 , яка у вказаний період дислокувалась у м. Славутич, сел. Лісове Київської області. Місто Славутич значиться в Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (додаток № 1 до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 № 106). У військовому квитку ОСОБА_1 міститься запис про те, що він брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 10.06.1987 по 08.12.1987 (протягом 181 дня).

Заявник з посиланням на пункти 2, 7 Порядку № 551 просив видати посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г рожевого кольору на ім`я ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 10.06.1987 по 08.12.1987 під час проходження спеціальних зборів у військовій частині НОМЕР_1 , яка у вказаний період дислокувалась у м. Славутич, сел. Лісове Київської області.

Разом з заявою представником позивача надано документи на підтвердження повноважень представника, копії військового квитка, паспорта та РНОКПП, копії довідок та листа, на які посилався заявник у змісті заяви (а.с.8 зворот -16).

У відповідь на заяву позивача Тернопільська ОВА листом № 05-11288/16 від 30.10.2024 від 30.10.2024 повідомила представника заявника, про умови видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачені Порядком №551. Одночасно інформувала, що згідно з пунктом 11 цього Порядку посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів: довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження; довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження; особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 7).

Виходячи з вищенаведеного відповідач вказав, що представлені заявником документи не є підставою для визначення статусу та видачі посвідчення потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи серії Г (а.с.8).

Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача про відмову у видачі посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г рожевого кольору, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовано Законом України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796-XII).

Статтею 9 Закону № 796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Згідно положень статті 10 Закону № 796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 14 Закону № 796-ХІІ для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 01.07.1986 - незалежно від кількості робочих днів; з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи.

Частиною першою, третьою статті 15 Закону № 796-ХІІ передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Отже, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, який підтверджено відповідними документами.

Згідно статті 65 Закону № 796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 551, посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон), іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 7 Порядку №551 особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, видаються посвідчення Потерпілий від Чорнобильської катастрофи серії Г рожевого кольору.

Посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії) (пункт 11 Порядку №551).

Також пунктом 11 Порядку №551 визначено перелік документів, за наявності одного з яких особам видаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Посвідчення видаються:

учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - на підставі одного з таких документів:

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;

- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об`єкти або в населені пункти зони відчуження;

особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток 7);

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів.

Процедура подачі заяви для отримання посвідчення до моменту його видачі встановлена пунктом 111 цього ж Порядку.

Пунктом 111 Порядку визначено, що для отримання посвідчення особи подають заяви разом з необхідними документами, зазначеними у пункті 11 цього Порядку, до районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а в разі коли така послуга надається через центр надання адміністративних послуг, - до центрів надання адміністративних послуг.

Виконавчий орган сільських, селищних, міських, районних у містах рад або центр надання адміністративних послуг протягом семи робочих днів з дати надходження заяви разом з відповідними документами у паперовій формі передає їх виконавчому органу міської ради міста обласного значення, районній держадміністрації.

Виконавчий орган міської ради міста обласного значення, районна держадміністрація на підставі отриманої електронної справи перевіряє пакет документів та після отримання їх у паперовій формі передає уповноваженому органу.

Видача посвідчення особі провадиться уповноваженим органом через районні в мм. Києві та Севастополі держадміністрації або виконавчий орган сільських, селищних, міських, районних у містах рад або центр надання адміністративних послуг.

Крім того, пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2018 № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" було визначено Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям: забезпечити своєчасну видачу посвідчень і вкладок до них; утворити у місячний строк після набрання чинності цією постановою комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, та затвердити відповідне положення.

Розпорядженням начальника Тернопільської ОВА від 10.10.2023 затверджено Положення про регіональну комісію з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян (далі - Положення), (https://oda.te.gov.ua/npas/pro-zatverdzhennia-polozhennia-pro-rehionalnu-komisiiu-z-vyznachennia-statusu-osib-iaki-postrazhdaly-vnaslidok-chornobylskoi-katastrofy-ta-inshykh-katehorii-hromadian).

За змістом цього Положення Регіональна комісія з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян (далі Комісія) є консультативно-дорадчим органом при Тернопільській обласній військовій адміністрації, який створюється розпорядженням начальника обласної військової адміністрації.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Положення основними завданнями Комісії є: розгляд та аналіз документів, які відповідно до законодавства України є підставою для визначення статусу та видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян; прийняття рішень щодо визначення статусу та видачі (відмови у видачі, вилучення, заміни) відповідних посвідчень згідно з Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 р. № 551 (далі Порядок) (зі змінами). Перевірка обґрунтованості прийняття рішень щодо видачі посвідчень здійснюється Національною соціальною сервісною службою України у порядку, визначеному Міністерством соціальної політики України.

За приписами розділу ІV Положення організаційною формою роботи комісії є засідання, які проводяться в міру необхідності (пункт 1). Комісія розглядає питання щодо визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та видачі посвідчень в місячний термін з дня надходження необхідних документів до департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної військової адміністрації від управлінь соціального захисту населення міст обласного значення та управлінь соціального захисту населення районних військових адміністрацій (пункт 3). Рішення комісії оформлюється протоколом. Протокол засідання підписують голова та секретар комісії (пункт 4). За результатами прийнятих комісією рішень особам, яким визначено статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян видаються посвідчення встановленого зразка (пункт 6). У разі прийняття комісією рішення про відмову у визначенні статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян відповідне посвідчення не видається (пункт 7).

З наведеного вбачається, що розгляд питання наявності підстав для визначення статусу та видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян є компетенцією Комісії. Саме Комісія розглядає наданий пакет документів та ухвалює рішення про надання відповідного статусу цій особі або відмови у наданні статусу, зазначене рішення оформлюється у формі протоколу засідання комісії. Обласна державна адміністрація на підставі рішення комісії видає відповідне посвідчення особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З матеріалів справи встановлено, що представником позивача разом з заявою про видачу посвідчення надано Тернопільській ОВА копії документів, які заявнику вдалося зібрати на підтвердження безпосередньої участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме:

військового квитка серії НОМЕР_2 , відповідно до записів якого ОСОБА_1 у період з 10.06.1987 по 08.12.1987 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.12, 41);

архівної довідки Федеральної державної казенної установи «Центральний архів Міністерства оборони рф» від 31.03.2021 № 4/124673, за змістом якої ОСОБА_1 у період з 10.06.1987 (наказ №150) по 08.12.1987 (наказ №302) проходив військові збори у військові частині НОМЕР_1 на посаді «начальник речової служби» у військовому званні «лейтенант»; військова частина НОМЕР_1 у вказаний період дислокувалась у АДРЕСА_1 . В наказах командира військової частини НОМЕР_1 (щодо стройової частини) з червня до грудня 1987 року відомостей про вибуття ОСОБА_1 на роботи в зону відчуження немає. Накази командира військової частини НОМЕР_1 про вибуття особового складу на виконання спеціальних робіт на об`єкти ЧАЕС за 1987 рік, табелі обліку робочого часу військовослужбовців, роздавальні відомості на виплату грошового забезпечення офіцерам та журнали індивідуального обліку доз радіаційного опромінення особового складу військової частини НОМЕР_1 за 1987 рік на зберігання в Центральний архів Міністерства оборони рф не надходили і відомостями про їхнє місцезнаходження архів не володіє. В Переліку військових частин, установ, підприємств та організацій ЗС СРСР, особовий склад яких брав участь в роботах з ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС в 1986-1990 роках, військова частина НОМЕР_1 зазначена (а.с.28-29 зворот);

архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 179/1/9938 з посиланням на Директиву начальника Головного штабу Збройних Сил України від 14.04.1993 №ДГШ-63, якою визначено перелік військових частин, особовий склад яких брав участь в роботі з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження в 1986-1990 роках і такі військові частини уповноважені видавати підтверджувальні довідки про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; до переліку включена військова частина НОМЕР_1 з визначеним терміном виконання заходів з 01.07.1986 по 01.07.1990, зазначено про перебування архівних документів у 1637 ВСО ЦА МО РФ (а.с.30-32).

Наведені відомості вказують на те, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , особовий склад якої у період 1986-1990 років брав участь в роботах з ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС в 1986-1990 роках, військова частина у вказаний період дислокувалась у м. Славутич, сел. Лісове Київської області.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106 Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, згідно з додатком № 1.

Місто Славутич Київської області згідно з додатком № 1 (редакція від 12.01.1993) віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю за соціально-економічним фактором.

Про безпосередню участь ОСОБА_1 у період з 10.06.1987 по 08.12.1987 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є лише запис військового квитка серії НОМЕР_2 .

Зазначені документи не є тими документами, які визначені у пункті 7 Порядку №551, про що вказав відповідач у листі від 30.10.2024.

Позивач не має й довідки встановленого зразка, яку вимагає відповідач, та яка передбачена додатком 7 Порядку №551 і є підставою для видачі посвідчень особам, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 р. не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями, і дає право на пільги, передбачені статтею 24 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Водночас позивач наполягає на тому, що інших документів він не може зібрати з причин, які від нього не залежать, бо жодна архівна установа не має первинних відомостей по особовому складу військової частини НОМЕР_1 за 1987 рік.

З цього приводу суд звертає увагу на положення статті 10 Закону № 796-ХІІ, яка обов`язковою умовою для надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначає безпосередню участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців (це особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов`язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань).

Якщо така безпосередня участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, буде підтверджена іншими документами, окрім довідки встановленого зразка за додатком 7 до Порядку №551, то, на переконання суду, таким документам уповноважений орган у будь-якому разі має надати оцінку та за результатами розгляду прийняти відповідне рішення (позитивне чи негативне). Крім того, регіональна комісія у разі спірності питання має право направити таке на вирішенні комісії з вирішення спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що передбачено нормами Порядку №551.

Повертаючись до матеріалів цієї справи суд зазначає, що заява подана представником ОСОБА_1 від 25.10.2024 та додані до неї документи на розгляд Комісії не передавалися, такі документи та відомості у них Комісією не досліджувалися, оцінка їх не проводилася. На це вказує відсутність будь-якого рішення уповноваженого органу - Регіональної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян Тернопільської ОВА. Відтак суд вважає слушними зауваження позивача, що Тернопільською ОВА надана формальна відписка про відсутність документа встановленого зразка, який є єдиною підставою для розгляду питання надання заявнику статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, без розгляду питання по суті уповноваженим органом.

У позовній заяві представник позивача просив визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської ОВА №05-11288/16 від 30.10.2024 про відмову у видачі посвідчення Потерпілий від Чорнобильської катастрофи серії Г рожевого кольору Мирончуку Ю.Є. Виходячи з викладеного вище, суд зазначає, що вказаний лист Тернопільської ОВА не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні положень КАС України, якими порушенні права позивача. Фактично мають місце протиправні дії відповідача щодо неналежного розгляду заяви позивача про видачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Щодо вимог позивача про зобов`язання Тернопільської ОВА повторно розглянути заяву та прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г рожевого кольору, то суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.

Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

За обставин цієї справи має місце неналежний розгляд заяви позивача про надання йому статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи з прийняттям відповідного рішення уповноваженим органом. До вирішення цього питання Комісією як уповноваженим органом суд такі повноваження не може перебирати та здійснює лише функцію судового контролю за правомірністю прийнятих рішень (вчинених дій чи бездіяльності) суб`єкта владних повноважень. Суд не повинен перебирати на себе функції, які належать до виключної компетенції суб`єкта владних повноважень, та надавати оцінку доводам, які не відображенні у відповідному рішенні. Тому позовна вимога про зобов`язання Тернопільську ОВА повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами від 25.10.2024 та прийняти рішення про видачу ОСОБА_1 посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г рожевого кольору підлягає до задоволення частково у спосіб зобов`язання відповідача (в особі уповноваженого органу) повторно розглянути заяву позивача з доданими до неї документами від 25.10.2024 про видачу посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г рожевого кольору по суті та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 484,48 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції від 17.01.2025 (а.с.49).

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тернопільської обласної військової адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Тернопільської обласної військової адміністрації щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.10.2024 з доданими до неї документами про видачу посвідчення Потерпілий від Чорнобильської катастрофи серії Г рожевого кольору.

Зобов`язати Тернопільську обласну військову адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з доданими до неї документами від 25.10.2024 про видачу посвідчення «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» серії Г рожевого кольору та прийняти рішення уповноваженим органом по суті звернення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської обласної військової адміністрації на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 484,48 грн (чотириста вісімдесят чотири грн 48 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Відповідач: Тернопільська обласна військова адміністрація (вулиця Грушевського, 8, місто Тернопіль, 46021, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 00022622).

Повний текст рішення складено та підписано 24 січня 2025 року.

СуддяЧепенюк О.В.