Ухвала

від 24.01.2025 по справі 760/971/25

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/971/25 2/760/6986/25

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

24 січня 2025 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Майстренко О.М., перевіривши матеріали позовної заяви Обслуговуючого кооперативу «РЕЛЕЙЩИК» до ОСОБА_1 , державного реєстратора Комунального підприємства «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» про визнання права власності на майновий пай,-

встановив:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла ОК «РЕЛЕЙЩИК» до Мельниченко І.А., державного реєстратора КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» про визнання права власності на майновий пай.

У вказаній позовній заяві позивач вимагає:

- визнати право власності за ОК "РЕЛЕЙЩИК" на гараж № НОМЕР_1 , який знаходиться на території ОК "РЕЛЕЙЩИК" за адресою: м. Київ, вул. Новопольова 2А;

- визнати неправомірним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень 45207447 від 25.01.2019р. прийняте державним реєтратором КП "Київжитлоспецексплуатація" Рисак Оленою Олександрівною та зобов`язати державного реєтратора КП "Київжитлоспецексплуатація" Рисак Олену Олександрівну або іншого державного реєтратора Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" внести про це відомості до Державного реєстру прав на нерухоме майно;

- зобов`язати державного реєстратора КП "Київжитлоспецексплуатація" Рисак Олену Олександрівну або іншого державного реєтратора КП "Київжитлоспецексплуатація" вилучити (скасувати) з Державного реєстру прав на нерухоме майно запис за номером 39561973.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2024 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Майстренка О.М. Фактично справу передано судді згідно реєстру передачі справ 20.01.2025.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимог Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд зазначає таке.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У ч. 1 ст. 19 ЦПК України вказано, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Згідно з ч. 4 ст. 188 ЦПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з позовної заяви, у ній об`єднано декілька вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.

Так вимога позивача щодо визнання право власності підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Водночас вимоги, щодо визнання неправомірними рішення державного реєстратора та зобов`язання державного реєстратора вчинити дії не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

З огляду на фактичні обставини, які викладені у позовній заяві, вбачається, що позивач оскаржує рішення відповідача державного реєстратора КП «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» як суб`єкта владних повноважень при здійсненні ним владної управлінської функції з питання державної реєстрації права власності.

Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

У п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України вказано, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У постанові від 27.02.2019 у справі № 820/3936/16 Велика Палата Верховного Суду вказала, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Як вже зазначалось, виникнення спірних правовідносин обумовлено протиправною, на думку позивача, відмовою відповідача як суб`єкта, наділеного Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952) владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень, здійснити реєстрацію за позивачем права власності на вказану квартиру.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У п. 1 ч. 3 ст. 10 Закону № 1952 наведений перелік повноважень державного реєстратора, який установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, тощо.

Відповідно до ст. 11 Закону № 1952 державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Отже, оскільки дослідженню в цій справі підлягають владні управлінські дії та рішення відповідача, який у межах спірних правовідносин діє як суб`єкт владних повноважень, а також перевірка оскаржуваного рішення на відповідність вимогам, визначеним у ст. 2 КАС України, на думку суду спір у цій частині позовних вимог підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.

При формуванні вищевказаних висновків судом враховано правові позиції Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постановах від 27.02.2019 у справі № 820/3936/16, від 21.08.2019 у справі № 520/2834/17.

Таким чином, позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, що визначені ст. 188 ЦПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК України крім цього, заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Частиною 7 ст. 185 ЦПК України встановлено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 185, 188 ЦПК України, суд-

постановив:

Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «РЕЛЕЙЩИК» до ОСОБА_1 , державного реєстратора Комунального підприємства «КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ» про визнання права власності на майновий пай - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. Майстренко