Ухвала

від 24.01.2025 по справі 580/766/25

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 січня 2025 року справа № 580/766/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув матеріали адміністративної справи № 580/766/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького 36, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 04061547) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

23.01.2025 вх.№3378/25 представник позивача адвокат Погасій Світлана Миколаївна (ордер серії СА №1110320) у позовній заяві просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 11.07.2023 №796 «Про надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами ФОП ОСОБА_2 ».

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути поданий у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У додатках до адміністративного позову не надане клопотання про поновлення пропущеного строку з поважних причин, у позовній заяві позивач не зазначив, з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом.

Шостий апеляційний адміністративний суд у справі №580/530/23 ЄДРСР 112094969 зазначив: під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України позивач не окреслив зміст і характер порушеного права.

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, що не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Верховний Суд 29.01.2024 у справі №560/5937/22 наголосив: в адміністративному судочинстві для залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків може стосуватися судове рішення, та з метою офіційного та повного з`ясування всіх обставин у справі, діє інститут третьої особи. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені під час вирішення спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814/3015/14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.

Можливість залучення до справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, обумовлена рішенням суду, яке може вплинути на її права, інтереси та обов`язки, тому сприяє підвищенню результативності процедури доказування та забезпечує об`єктивний розгляд адміністративної справи, проте обґрунтованого клопотання про залучення ФОП ОСОБА_2 у матеріалах справи у переліку додатків не надано.

Відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Матеріали справи не містять документів щодо звернення позивача до уповноваженого органу з питань державного нагляду (контролю) у сфері реклами та/або відповідних експертних висновків.

Згідно з ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Представник надає до суду клопотання про витребування доказів, проте заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно матеріали не містять.

Матеріали справи не містять доказів реагування позивача на результат розгляду/ не розгляду інформаційного запиту відповідачем.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 №2067 затверджені типові Правила розміщення зовнішньої реклами. Контроль за додержанням цих правил здійснюють виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та інші органи відповідно до законодавства. У разі порушення порядку розповсюдження та розміщення реклами уповноважена особа органу, який здійснює контроль за додержанням Правил, звертається до розповсюджувача зовнішньої реклами з вимогою усунення порушень у визначений строк. У разі невиконання цієї вимоги орган, який здійснює контроль, подає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Передбачено повноваження щодо підготовки подання територіальним органам виконавчої влади у справах захисту прав споживачів та іншим компетентним органам державної влади або місцевого самоврядування про усунення порушень порядку розповсюдження та розміщення зовнішньої реклами.

Верховний Суд № 826/9751/14 ЄДРСР 100973142 звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 80, 123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні необґрунтованого клопотання про витребування доказів.

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: обгрунтування змісту і характеру порушеного права; обґрунтованого клопотання про поновлення строків з доказами підтвердження поважності причин пропуску з повідомленням: з якою саме датою пов`язує початок перебігу строку звернення до суду із даним позовом; обґрунтованого клопотання про залучення третьої особи; повідомлення щодо досудового врегулювання - звернення позивача до уповноваженого органу державного нагляду (контролю).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не оскаржується.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА