Постанова

від 24.01.2025 по справі 480/8973/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 р. Справа № 480/8973/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Макаренко Я.М.,

Суддів: Жигилія С.П. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського споживчого кооперативу "Ярославна" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2024, головуючий суддя І інстанції: С.В. Воловик, м. Суми, по справі № 480/8973/23

за позовом Сільськогосподарського споживчого кооператива "Ярославна"

до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Сільськогосподарський споживчий кооператив "Ярославна" звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області, в якій просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області про застосування адміністративно - господарського штрафу №342866 від 07.08.2023 року.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року по справі №480/8973/23 в задоволенні адміністративного позову Сільськогосподарського споживчого кооперативу "Ярославна" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що габаритно ваговий контроль було проведено з порушенням норм чинного законодавства, також посилається на відсутність законодавчо врегульованого порядку можливості отримання дозволу великоваговим транспортним засобом для перевезення подільних (сипучих) вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Враховуючи, що справа судом першої інстанції розглянута за правилами спрощеного провадження, то за таких обставин колегія суддів вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що27 червня 2023 о 13 год 00 хв. старшим державним інспектором Магою К.В. Відділу державного нагляду (контролю) у Сумській області на автомобільній дорозі О-190507, с. Скуносове, Конотопський район було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. Транспортний засіб на якому проводилась перевірка DAF, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про право власності СТР 473830, водій ОСОБА_1 . Транспортний засіб належить Сільськогосподарському споживчому кооперативу "Ярославна".

Під час перевірки водієм була надана товарно-транспортна накладна № 262 від 27.06.2023.

З наданої ТТН встановлено, що автомобільний перевізник Сільськогосподарського споживчого кооперативу "Ярославна" здійснює перевезення вантажу соняшник, маса брутто складає 35,720 тон.

Так, в момент документальної перевірки виявлено перевищення вагових норм встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху України на 48,83 %, а саме загальна вага транспортного засобу становить 35,720 тон при допустимій на дорогах місцевого значення 24,0 тон. що, знайшло своє відображення в акті від 27.06.2023 № АР023304, акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.06.2023 № 029194, а також довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.06.2023 № 0020854.

Порушення законодавства було виявлено в результаті здійснення документального габаритно-вагового контролю, про що зазначається в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 029194.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Так, листом від 04.07.2023 позивача було запрошено для участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення на 07.08.2023 на 10:30. На розгляд справи про порушення представник підприємства для надання пояснень стосовно порушення не з`явився.

Як наслідок, за порушення вимог додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було складено постанову від 07.08.2023 №342866.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами-суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001 року (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до абз.17 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, які здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567).

За правилами п. 14 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Згідно з пунктом 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Стаття 33 Закону України "Про автомобільні дороги" встановлює, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси (п. «б») вантажні автомобілі:

Максимальне значення для автомобільних доріг державного значення, для трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 24 тон.

Відповідно пункту 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879) порядок визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах.

Згідно із п.п. 3, 4, 6 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами.

Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

Відповідно до п. 16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Згідно з підпунктом 5-1 пункту 2 Порядку № 879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Відповідно до підпункту 11 пункту 2 Порядку № 879 точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Враховуючи вказане, документальний контроль це складова габаритно-вагового контролю, який застосовується самостійно або у сукупності із точним контролем. Документальний контроль передбачає дослідження документів, які супроводжують транспортний засіб та в яких міститься інформація про власну масу транспортного засобу та масу вантажу. Документальний контроль може проводитись поза межами пункту контролю. Метою такого контролю, як і точного контролю, є встановлення наявності перевищення нормативних габаритно-вагових норм.

Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу при внутрішньому перевезенні вантажів зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Відповідно до матеріалів справи, співробітниками відповідача проводився саме документальний габаритно-ваговий контроль з визначення загальної маси транспортного засобу з вантажем, який передбачений Порядком № 879 та не вимагає проведення зважування транспортного засобу на спеціальному обладнанні, а проводиться шляхом додавання маси транспортного засобу та маси вантажу.

Згідно до ст. 1 Закону № 2344-III товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є, зокрема, для водія товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Пунктом 6.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту від 14.10.1997 №363 встановлено, що на упакованих та штучних неупакованих вантажах, крім тих, які перевозяться навалом, замовник повинен зазначити масу брутто і нетто. На вантажах стандартної маси зазначати це не обов`язково.

Згідно до п.6.3 вказаних Правил встановлено, що при перевезенні вантажів у критих автомобілях і причепах, окремих секціях автомобілів, контейнерах і цистернах, опломбованих Замовником, визначення маси вантажу виконується Замовником.

Пунктом 6.6 Правил №363 встановлено, що масу насипних і навалочних вантажів, а також харчових наливних вантажів, які перевозять в автомобілях-цистернах, визначають, головним чином, автомобільними вагами.

У товарно-транспортній накладній № 262 від 27.06.2023 року наявна інформація про масу вантажу, а саме маса нетто 21200 кг; маса тари 14520 кг; маса брутто 35 720 кг.

Відтак, за даними, зазначеними у товарно - транспортній накладній можливо встановити повну масу транспортного засобу та перевірити її на відповідність ваговим нормам.

Так, з матеріалів справи вбачається, що в момент документальної перевірки виявлено перевищення вагових норм встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху України на 48,83%, а саме загальна вага транспортного засобу становить 35,720 т при допустимій на дорогах місцевого значення 24,0 тон. що, знайшло своє відображення в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.07.2023 №029194, а також довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.07.2023 № 0020854.

Таким чином, враховуючи підтвердження факту перевищення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30% під час перевезення вантажу, колегія суддів вважає, що відповідачем було правомірно винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №342866 від 07.08.2023 року, а тому відсутні підстави для її скасування.

Щодо доводів апелянта, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, колегія суддів вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Згідно п. 4 Постанови «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

При цьому, отримання дозволу залежить не від виду вантажу, а від вагових або габаритних параметрів транспортних засобів, а тому посилання апелянта на те, що законодавством не передбачено отримання дозволу для перевезення подільного вантажу колегія суддів вважає необґрунтованим.

Щодо посилань позивача на порушення відповідачем вимог пункту 16 Порядку № 1567, а саме здійсненняоднією посадовою особою Уктрансбезпекигабаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки в межах цих правовідносин встановлено перевищення вагових норм саме за результатами документального контролю, що не потребує фактичного зважування, щодо якого закон не передбачає вимоги проведення його оператором, тому такі доводи апелянта є безпідставними.

Крім того, певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).

Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18.

Щодо посилань позивача на воєнний стан, колегія суддів зазначає, що Законом № 2344-ІІІ не передбачено жодних виключень в частині дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо обов`язкової наявності у водіїв транспортних засобів на момент проведення рейдових перевірок усіх визначених законодавством документів під час, зокрема, запровадження особливого правового режиму воєнного стану.

З урахуванням викладеного, погоджуючись з судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що відповідач діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, відтак, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами, у зв`язку з чим підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського споживчого кооператива "Ярославна" - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.01.2024 по справі № 480/8973/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.М. Макаренко Судді С.П. Жигилій Л.В. Любчич