Ухвала

від 24.01.2025 по справі 420/3520/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 січня 2025 року

м. Київ

справа №420/3520/24

адміністративне провадження №Зі/990/16/25

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву Виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області про відвід колегії суддів у справі №420/3520/24 за позовом Виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області до Південного офісу Держаудитслужби, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО - РЕГІОН» про визнання протиправним та скасування висновку від 18 січня 2024 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2023-10-25-015537-а,

УСТАНОВИВ:

Виконавчий комітет Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Південного офісу Держаудитслужби, Південного офісу Держаудитслужби, у якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби від 18 січня 2024 року про результати моніторингу процедури закупівлі: "Самоскид (34134200-7 - Самоскиди)" UA -2023-10-25-015537-а.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року, задоволено позов виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області, визнано протиправним та скасовано висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 18 січня 2024 року про результати моніторингу закупівлі щодо закупівлі: «Самоскид (34134200-7 - Самоскиди)» UA-2023-10-25-015537-a.

Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»).

Ухвалою Верховного Суду від 19 листопада 2024 року касаційну скаргу Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №420/3520/24 за адміністративним позовом Виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області до Південного офісу Держаудитслужби, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО - РЕГІОН" про визнання протиправним та скасування висновку від 18.01.2024 про результати моніторингу закупівлі №UA-2023-10-25-015537-а) повернуто особі, яка її подала.

03 грудня 2024 року до Верховного Суду надійшла повторна касаційна скарга Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №420/3520/24 за адміністративним позовом Виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області до Південного офісу Держаудитслужби, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО - РЕГІОН" про визнання протиправним та скасування висновку від 18 січня 2024 року про результати моніторингу закупівлі №UA-2023-10-25-015537-а).

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2024 року відкрито касаційне провадження за скаргою Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року і постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року у справі №420/3520/24.

В указаній ухвалі Суд визнав поважними підстави пропуску строку, зазначені відповідачем на касаційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, і поновив його.

02 січня 2025 року Виконавчий комітет Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подав заяву про відвід суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.

На обґрунтування заяви Виконавчий комітет Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області зазначив, що суд безпідставно поновив відповідачу процесуальний строк для звернення із касаційною скаргою, що на думку заявника свідчить про упередженість колегії суддів.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року заява про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. визнано необґрунтованою. Передано заяву Виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. у справі № 420/3520/24 (адміністративне провадження №Зі/990/16/25) до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви.

За приписами частини четвертої статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

21 січня 2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви про відвід колегії суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. від участі у розгляді справи № 420/3520/24 визначено суддю Єресько Л.О.

Вирішуючи заяву про відвід колегії суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. від участі у розгляді справи № 420/3520/24, суддя виходить із такого.

Частиною першою статті 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України, відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 4 частини першої статті 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 5 частини першої цієї самої статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

У цьому світлі необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Водночас вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.

Cуб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Заявник як на підстави для відводу колегії суддів спирається на пункти 2 та 4 частини першої статті 36 КАС України, відповідно до яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): (2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи, (4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженності та об`єктивності судді.

З аргументації представника позивача, викладеній у заяві про відвід, можна зрозуміти, що ці доводи продиктовані головним чином незгодою з мотивами ухвали про відкриття провадження у справі, яка постановлена у складі колегії суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М..

На переконання заявника, названі судді у складі цієї колегії, діючи упереджено, будучи прямо чи опосередковано заінтересованими в результаті розгляду справи в інтересах Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, безпідставно поновили пропущений цим Управлінням процесуальний строк для звернення із касаційною скаргою, яка до цього кілька разів поверталася касатору цією ж колегією суддів через її невідповідність вимогам статті 330 КАС України, чим порушили принцип правової визначеності.

Водночас необхідно зауважити, що оцінка поважності причин пропуску процесуального строку належить до виключної дискреції суду, що вирішує відповідне процесуальне питання. Наявність чи відсутність поважних причин для пропуску оцінюється за внутрішнім переконанням суду сукупності умов: тривалості строку, який пропущено, поведінки сторони протягом цього строку, дій, які вона вчиняла, пов`язаності цих дій з готуванням до звернення до суду.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

За приписами частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Незгода з процесуальним рішенням судді, ухваленим за наслідками вивчення касаційної скарги на відповідність вимогам процесуального закону, надто з мотивами його ухвалення, не дає достатніх, обґрунтованих підстав вважати, що суддя, який постановив ці судові рішення, є упередженим щодо скаржника, намагаючись в такий спосіб завадити йому в доступі до суду чи позбавити можливості захистити свої права.

Тож ухвала про відкриття касаційного провадження та визнання підстав пропуску строку поважними у справі № 420/3520/24, які стали підставою подання заяви про відвід колегії суддів, є процесуальними рішеннями, незгода з якими, у значенні частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути підставою для відводу судді.

Інших підстав, визначених статтею 36 чи статтею 37 КАС України, які б свідчили про особисту упередженість колегії суддів: Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. або його необ`єктивність під час розгляду справи №420/3520/24, скаржником у заяві не наведено, а суддею під час розгляду цієї заяви таких підстав не встановлено.

Таким чином, оскільки наведені заявником на обґрунтування заяви про відвід судді обставини не знайшли свого підтвердження, тому підстав для висновку про наявність визначених пунктом 4 частини першої статті 36 КАС України обставин та інших передумов для відводу колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., у справі №420/3520/24 немає.

Керуючись статтями 36, 39, 40, 256 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області про відвід суддів Мартинюк Н.М., Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М. від участі у розгляді справи №420/3520/24 за позовом Виконавчого комітету Долматівської сільської ради Скадовського району Херсонської області до Південного офісу Держаудитслужби, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО - РЕГІОН» про визнання протиправним та скасування висновку від 18 січня 2024 року про результати моніторингу закупівлі №UA-2023-10-25-015537-а.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

...........................

Л.О. Єресько,

Суддя Верховного Суду