Рішення

від 23.01.2025 по справі 753/20102/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/20102/23

провадження № 2/753/1892/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2025 року м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого судді Кулика С.В., при секретарі Боярської Є.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва звернувся представник ТОВ «Євро-Реконструкція» з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є надавачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в будинку АДРЕСА_1 . Відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Позивач належним чином виконав перед відповідачем, своє зобов`язання щодо надання послуг з постачання централізованого опалення та постачання гарячої води, проте відповідач своєчасно з листопада 2014 року не здійснює оплату за отримані послуги централізованого опалення та з липня 2016 за отримані послуги з гарячого водопостачання, в результаті чого утворилась заборгованість яка станом на 01.10.2023 року складає 82247,18 грн. У зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 106237,67 грн., яка складається з: 82247,18 грн., сума заборгованості за послуги з постачання централізованого опалення та за постачання гарячої води, 18570,13 грн. - інфляційна складова боргу, 5420,36 грн., - три відсотки річних.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 11.01.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, позов просила задовольнити, не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що відповідач не є споживачем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, та не отримував їх, тому що у квартирі АДРЕСА_3 , ще у листопаді 2018 року було проведено відключення систем теплопостачання цієї квартири від внутрішньо-будинкових мереж опалення та гарячого водопостачання. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того від представника відповідача надійшла заява про застосування строку позовної давності, відповідно до якого зазначено, що позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги постачання гарячої води за період з липня 2016 року по вересень 2023 року та за постачання теплової енергії за період з листопада 2014 року по вересень 2023 року, водночас із вказаними вимогами позивач звернувся до суду у листопаді 2023 року тобто після спливу 3 років. З урахуванням викладеного просить суд застосувати строки позовної давності.

Від представника позивача надійшли письмові пояснення по справі в яких зазначено, що починаючи з 12.03.2020 року строк позовної давності був продовжений на час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби. Тому пропущений може бути строк позовної давності лише за вимогами, що виникли до 12.03.2017 року. У зв`язку з чим заява про застосування строків позовної давності може бути застосована судом до заявлених позовних вимог з централізованого опалення/постачання теплової енергії в межах періоду з листопада 2014 року по 12 березня 2017 року, та за послуги з гарячого водопостачання в межах періоду з липня 2016 року по 12 березня 2017 року. Щодо тверджень відповідача, щодо не під`єднання до внутрішньо будинкової системи теплопостачання, зазначив, що 05.03.2024 року на підставі заяви відповідача, представником позивача було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_2 , для перевірки наявності опломбування лічильників теплової енергії та гарячого водопостачання. Проте відповідач не надав змоги контролеру обстежити наявність опломбування встановлених у квартирі засобів обліку теплової енергії та гарячої води, про що ним було складено акт недопуску, на зв`язок із теплопостачальною організацією відповідач не виходить. Зазначив, що доданий відповідачем до відзиву акт про відключення системи теплопостачання складений всупереч діючим нормам чинного законодавства, крім того вказав, що вказаний акт та його наявність у ТОВ «Євро-Реконструкція» ніяким чином не відображений в обліковій базі товариства, кожного місяця позивач на адресу відповідача направляв квитанції про сплату коштів за надані послуги, а відповідно відповідач бачив, що нарахування продовжуються, всупереч наявного у нього акту. Враховуючи, що відповідачем до матеріалів справи не надано належних доказів, тому відповідач має відшкодовувати в повному обсязі вартість наданих позивачем послуг. З урахуванням викладеного, беручи до уваги заявлений позивачем строк позовної давності просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 12.03.2017 року по 01.10.2023 року у розмірі 45729,62 грн., за послуги з постачання гарячої води за період з 12.03.2017 року по 01.10.2023 року у розмірі 22789,81 грн., інфляційні витрати у розмірі 10217,00 грн., та 3% річних у розмірі 2986,61 грн. Відповідач, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони відповідача.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч.7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

Відповідно до ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

З відомостей з електронного реєстру територіальної громади м. Києва «ГІОЦ/КМДА», ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація). Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13; висновки Верховного Суду/Касаційного цивільного суду у постанові від 10 грудня 2018 року у справі за № 638/11034/15)

Крім того, відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» відповідач є споживачем комунальних послуг.

Даним Законом передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг. Цей Закон також передбачає оформлення письмової угоди через посередництво квитанцій та інших розрахункових документів.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) споживачі зобов`язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п.п. 18, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630 розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк. Споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Згідно з п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не належним чином сплачує за надані йому житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим, згідно з розрахунком наданим позивачем, з листопада 2014 року за ним утворилась заборгованість, яка станом на 01.10.2023 року складає 106237,67 грн., яка складається з: 82247,18 грн., сума заборгованості за послуги з постачання централізованого опалення та за постачання гарячої води, 18570,13 грн. - інфляційна складова боргу, 5420,36 грн., - три відсотки річних.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦКУ порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що правовідносини, які передбачають обов`язок споживача оплатити фактично надані житлово-комунальні послуги та право замовника послуг вимагати відповідної плати, є за своєю правовою природою грошовим зобов`язанням, тому за прострочення його виконання підлягають застосуванню наслідки, передбачені ч.2 ст.625 ЦК України щодо стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від простроченої суми (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі за № 6-59цс13).

Статтею 541 ЦК України визначено, що солідарний обов`язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов`язання.

Згідно ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Доводи представника відповідача щодо відключення квартири відповідача від внутрішньо будинкової системи теплопостачання, суд вважає необґрунтованим, оскільки в передбаченому законом порядку на підтвердження вказаних обстави суду не було надано належних доказів.

Щодо заяви представника відповідачів про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне .

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

У ч. 1 ст. 266 ЦК України передбачено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважаться, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини вказав, що інститут позовної давності є спільною рисою правових систем Держав-учасниць і має на меті гарантувати: юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, спростувати які може виявитися нелегким завданням, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що які відбули у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із спливом часу (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, № 22083/93, № 22095/93, § 51, ЄСПЛ, від 22 жовтня 1996 року; ZOLOTAS v. GREECE (No. 2), № 66610/09,§ 43, ЄСПЛ, від 29 січня 2013 року).

Разом з тим, 02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19), відповідно до якого розділ "Прикінцеві положення" ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12.03.2020 року до 31.07.2020 року. Дію карантину, встановленого цією Постановою, продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021 року. З урахуванням епідемічної ситуації в регіоні з 19 грудня 2020 р. до 31 серпня 2021 р. на території України установлено карантин згідно з Постановами КМ України № 392 від 20.05.2020, № 500 від 17.06.2020, № 641 від 22.07.2020, № 760 від 26.08.2020, № 956 від 13.10.2020, № 1100 від 11.11.2020, № 1236 від 09.12.2020, № 104 від 17.02.2021, № 405 від 21.04.2021, № 611 від 16.06.2021 року.

Враховуючи, що з 02.04.2020 року набув чинності Закон України від 30.03.2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, у т.ч. ст.ст. 257, 258 ЦК України продовжуються на строк дії такого карантину, суд приходить до висновку про визнання таким, що пропущений позивачем, трирічний строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за період з листопада 2014 року до березня 2017 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає встановленим факт порушення прав позивача, тому позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості за постачання теплової енергії період з 12.03.2017 року по 01.10.2023 року у розмірі 45729,62 грн., та за послуги з постачання гарячої води за період з 12.03.2017 року по 01.10.2023 року у розмірі 22789,81 грн., інфляційні витрати у розмірі 10217,00 грн., та 3% річних у розмірі 2986,61 грн, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2684,00 грн. а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 81723,04 грн. *100% : 106237,67 грн. ціна позову = 76,92 %), тобто 76,92% від ціни позову (76,92% *2684,00 грн. : 100%), що складає 2064,53 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 610, 625 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, 274, 279, 280-289 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (код ЄДРПОУ 37739041, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та за послуги з постачання гарячої води у розмірі 68519,43 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 10217,00 грн., 3% річних у розмірі 2986,61 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (код ЄДРПОУ 37739041, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гната Хоткевича, 20) судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2064,53 грн.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція», ЄДРПОУ 37739041, м.Київ, вул. Гната Хоткевича, 20.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя С.В.Кулик