Рішення

від 21.01.2025 по справі 754/13944/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/1012/25

Справа №754/13944/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

21 січня 2025 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Івченка В.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 42 596,00 грн,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за договорами позики (кредиту).

Підставою для позову є невиконання відповідачем зобов`язань з повернення позики у розмірі 6000,00 грн та сплати відсотків за користування коштами. Позивач є правонаступником первісних кредиторів, які надали позику (кредит) відповідачу, на підставі договорів відступлення права вимоги.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач не надав відзив у встановлений судом строк без поважних причин.

Суд вжив усіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи. Зокрема, відповідач був повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом направлення повідомлення на адресу місця проживання, зареєстровану у встановленому законом порядку (і відповідач не повідомляв суду про зміну адреси). Поштові відправлення поверталися з відміткою про відсутність особи за адресою місця проживання, що є доказом повідомлення (частина п`ята статті 272 ЦПК України)

Додатково, суд надіслав повідомлення на відомі номери телефонів та адресу електронної пошти, надані відповідачем банку, з метою забезпечення права відповідача бути обізнаним про розгляд справи.

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Судовий розгляд справи здійснювався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу через неявку в судове засідання всіх учасників справи (частина друга статті 247 ЦПК України).

Суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), оскільки: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач повторно не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи (частина четверта статті 223, частини першої, другої статті 280 ЦПК України).

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ОЦІНКА СУДУ

Відповідач має банківську карту № НОМЕР_1 , емітовану АТ "Універсал Банк" (довідка № БТ/461 від 17.01.2025).

На цю картку відповідачеві було перераховано кошти 05.09.2021 в сумі 5000,00 грн від TOB "Мілоан" та 14.10.2021 - 1000,00 грн від ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс") (довідка АТ "Універсал Банк" № БТ/461 від 17.01.2025, інформаційна довідка ТОВ "Платежі Онлайн" від 27.03.2024, платіжне доручення 32034265 від 05.09.2021).

Щодо заборгованості за кредитом, наданим TOB "Мілоан"

TOB "Мілоан" перерахувало відповідачеві кошти в сумі 5000,00 грн на виконання договору про споживчий кредит № 102477450 від 05.09.2021, укладеного відповідачем із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За цим договором відповідач (надалі - Позичальник) зобов`язаний був повернути кошти Кредитодавцю 05.10.2021 (пункт 1.4), а також - комісію за надання кредиту: 550.00 грн., яка нараховується за ставкою 11.00 відсотків від суми кредиту (пункт 1.5.1), проценти за користування кредитом: 1875.00 грн, які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (пункт 1.5.1), а також проценти за стандартною (базовою) ставкою 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.п.1.6, 2.3.1.2).

Відповідач не повернув суму кредиту, не сплатив комісію в сумі 550,00 грн, а також проценти за користування кредитом. Кредитодавець нарахував наступний розмір відсотків за користування кредитом: 1875,00 грн за період 06.09.2021- 05.10.2021 (ставка 1.25%, 30 днів користування), 15000,00 грн 06.10.2021 - 04.12.2021 (ставка 5%, 60 днів користування кредитом внаслідок пролонгації), 14250,00 грн за період 29.12.2021- 23.02.2022 (ставка 5.0%, 57 днів прострочки користування кредитом).

Сторони домовилися, що Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій).

Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищує 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту) (пункт 2.3.1.2).

У разі продовженні користування кредитними коштами Позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно з п.1.3, п. 2.3.1.2. Договору, зокрема, строк кредитування,термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений змінюються пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються Кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку №1, і розміщується Кредитодавцем в особистому кабінеті Позичальника, який уповноважує Кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1,2 та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені оновленим графіком (пункт 2.3.3).

Отже, якщо Позичальник не повернув кредит вчасно і продовжується користування, відбувається пролонгація договору пролонгація на стандартних (базових) умовах, і строк кредитування автоматично продовжується.

Позивач не надав Суду оновлений графік платежів, тому Суд виходить з умов кредитного договору.

Водночас, загальний строк автоматичної пролонгації на стандартних умовах не може перевищувати 60 днів.

Суд встановив, що строк кредитування сплив 05.10.2021. Позикодавець користувався кредитними коштами, і не повернув їх у строк, встановлений договором. Кредитодавець обґрунтовано нарахував відсотки за користування кредитом в межах строку кредитування (06.09.2021 - 05.10.2021), що становлять 1875,00 грн, а також комісію за надання кредиту: 550,00 грн., яка нараховується за ставкою 11.00 відсотків від суми кредиту (пункт 1.5.1)

Суд також встановив, що строк кредитування був продовжений (пролонгований) на стандартних (базових) умовах, оскільки до 05.10.2021 відповідач не повернув кредит і продовжив користуватися кредитними коштами.

Тому, керуючись пунктами 1,6 та 2.3.1.2 кредитного договору, Кредитодаць з 06.10.2021 обґрунтовано нарахував проценти за стандартною (базовою) процентною ставкою у розмірі 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом - 250 грн на день, що 15000,00 грн (за період 06.10.2021 - 04.12.2021, тобто 60 днів користування кредитом внаслідок пролонгації).

Натомість після спливу визначеного договором строку кредитування та строку автоматичної пролонгації, тобто після 05.12.2021, (за період 29.12.2021- 23.02.2022, ставка 5.0%, 57 днів прострочки користування кредитом, 14250,00 грн), Кредитодавець нарахував безпідставно, оскільки відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України (пункт 91 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16, пункт 8.38 постанови 18 березня 2020 у справі № 902/417/18).

Підсумовуючи викладене, Суд виснував, що за договором про споживчий кредит № 102477450 від 05.09.2021 загальна сума заборгованості відповідача, яка визнається обґрунтованою, становить 22425,00 грн, що складається з:

5000,00 грн - основна сума боргу

1875,00 грн -відсотки за користування кредитом з 06.09.2021 по 05.10.2021 (в межах строку кредитування):

550,00 грн - комісії за надання кредиту (11% від суми кредиту):

15000,00 грн - відсотків за користування кредитом з 06.10.2021 по 04.12.2021 (під час 60-денної пролонгації).

Вимога позивача про стягнення 14250,00 грн відсотків за період з 29.12.2021 по 23.02.2022 не відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду щодо застосування припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України в аспекті періоду нарахування процентів за користування кредитом. Тому в цій частині позову слід відмовити.

Щодо заборгованості за позикою, наданою TOB "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНКАСО ФІНАНС"

14.10.2021 ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" перерахувало відповідачеві 1000,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 , емітовану АТ "Універсал Банк" (довідка № БТ/461 від 17.01.2025).

Ці кошти були перераховані на виконання договору позики №3473011378-134824 "Проста позика» від 14 жовтня 2021 року, що був укладений шляхом заповнення відповідачем заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки.

Відповідач мав обов`язок повернути кредит протягом 14 діб, до 28.10.2021 включно (пункт 2.3 договору), та сплатити за цей період користуванні кредитом проценти в сумі 280 грн (графік розрахунків, пункт 2.5 договору). Реальна річна процентна за цей період ставка становить 62290,3%.

Відповідач не повернув кредит протягом 14 діб, тому має сплатити проценти в сумі 280 грн.

Сторони договори позики також домовились, що після закінчення строку дії договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані Товариством, згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, на всю суму боргу та встановлюються у розмірі 1 404 % річних та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної Вимоги Позикодавця Позичальнику засобами ITC та/чи на адресу електронної пошти Позичальника (пункт 9.7).

Отже пунктом 9.7 договору передбачено, що після закінчення строку дії цього договору можуть бути нараховані проценти за користування кредитом.

Позивач нараховує відсотки станом на 10.01.2023. За розрахунком позивача за цей період заборгованість становить 4641,00 грн (в тому числі 4290 грн - за період 28.10.2021- 14.02.2022 (110 днів), 351 грн за період 15.02.2022- 23.02.2022 (9 днів), виходячи зі ставки 3,9% денних). Тобто, позивач зазначає, що розрахунок здійснюється станом на 10.01.2023, але розрахунковий період бере лише 119 днів.

Позивач у позові не пояснив, яким чином визначив розмір процентів - 3,9% денних за вказаний вище період користування кредитом.

Суд виходить з того, що у договорі сторони погодили 1 404 % річних, що становить 3,85 % у день (пункт 9.7).

Суд ураховує, що за практикою Великої Палати Верховного Суду (постанови від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18)) за наявності виняткових обставин Суд зменшити заявлений до стягнення розмір відсотків річних, виходячи з принципів розумності та справедливості.

Суд бере до уваги, що чинне законодавство не обмежує право сторін вільно визначати умови договору, в тому числі розмір процентів за користування позикою, крім випадків, прямо передбачених законом. Зокрема, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга та третя статті 13 ЦК України).

Суд встановив, що визначений у договорі розмір відсотків річних істотно перевищує розмір, визначений в частині другій статті 625 ЦК України, тобто в 468 раз.

За висновком Суду встановлений договором розмір відсотків річних є непропорційно завищеним, перевищуючи в 468 разів розмір, визначений частиною другою статті 625 ЦК України. Реальна річна процентна за цей період ставка становить 62290,3%. Таке надмірне нарахування відсотків не має жодного економічно обґрунтованого пояснення та є очевидно несправедливим щодо позикодавця, який добровільно уклав договір позику, але все одно залишається вразливою стороною правовідносин.

Встановлення непомірно високих відсотків, що значно перевищують суму основного боргу, свідчить про недобросовісну поведінку позикодавця та порушення принципів добросовісності та справедливості у договірних відносинах.

Суд, захищаючи права позичальника, як вразливої сторони правовідносин, вважає за необхідне зменшити розмір відсотків річних до рівня 1,158% в день, що становить 422,67% (1,158% * 365) і є середньою річною ставкою за мікрокредитами відповідно до статистики Мінфіну https://index.minfin.com.ua/ua/banks/credit/micro/.

З цих підстав суд зменшує розмір процентів до 1378,02 грн (1000.00*422.67/100/365*119) за заявлений позивачем період з 28.10.2021 - 23.02.2022.

Підсумовуючи викладене, Суд виснував, що за договором позики №3473011378-134824 від 14.10.2021 загальна сума заборгованості відповідача, яка визнається обґрунтованою, становить 2658,02 грн, що складається з:

1000,00 грн - основна сума боргу

280,00 грн - проценти за користування кредитом протягом перших 14 днів (з 14.10.2021 по 28.10.2021) згідно з пунктом 2.5 договору.

1378,02 грн - проценти за користування кредитом після закінчення строку дії договору (з 28.10.2021 по 23.02.2022), нараховані на основі зменшеної судом річної процентної ставки до 422,67% (замість заявлених позивачем 1404%).

Щодо права вимоги позивача

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

Позивач набув права вимоги до відповідача за договорами позики та споживчого кредиту, що є предметом спору у цій справі, на підставі договору від 15.02.2022 №15-02/22, договору №10-01/2023 від 10.01.2023, договору №29-12/2021 від 29.12.2021, договору від 10.03.2023 №10-03/2023, що були укладені з Перівсним кредиторами.

Розподіл судових витрат між сторонами

Щодо судового збору

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Суд задовольнив позов частково, стягнув 25083,02 грн, що становить 59 % від заявленої суми, тому на відповідача покладається судовий збір у сумі 1786,52 грн.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правову допомогу

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 ЦПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл витрат судом (стаття 141 ЦПК України). Подібний висновок викладено у у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Позивач на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу до позовної заяви додав (в копіях):

- договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року;

- прайс лист АО "Лігал Ассістанс" затверджений Рішенням Загальних зборів №01-11/2023 від 01.11.2023;

- витяг з акту №2 від 05.09.2024 про надання юридичної допомоги на суму 13000,00 грн, в тому числі надання усної консультація з вивченням документів - 4000,00 грн (2 година); складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 9 000 грн (3 години);

- платіжна інструкція № 0459910000 від 12 вересня 2024 року з призначенням платежу "надання правової допомоги згідно договору № 01-07/2024 від 01 липня 2024 року".

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач не заперечує проти обсягу, складових, розміру правничої допомоги. Також він не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Водночас у частині дев`ятій статті 139 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи. Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Велика Палата Верховного Суду також виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін ( постанови від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21).

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи (пункту 148 постанови від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23).

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 145 зазначеної вище постанови)

За наслідками оцінки розміру судових витрат, понесених ТОВ "Коллект Центр" на правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 137 та частиною третьої статті 141 ЦПК України, та враховуючи обсяг виконаних робіт адвокатським об`єднанням "Лігал Ассістанс» (усна консультація з вивченням документів та складання позовної заяви), складність справи, суд виснував про наявність підстав для зменшення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з 13 000 грн до 5 000 грн.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 42 596,00 грн задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок З, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) загальну суму заборгованості за договором про споживчий кредит № 102477450 від 05.09.2021 - 22425,00 грн, загальну суму заборгованості за договором позики №3473011378-134824 від 14.10.2021 - 2658,02 грн. Всього 25083,02 грн.

У решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок З, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) судові витрати в сумі 6786,52 грн (зокрема: судовий збір - 1786,52 грн та витрати на професійну правову допомогу - 5000,00 грн).

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідач має право оскаржити заочне рішення до суду апеляційної інстанції лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Через неявку всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина четверта статті 268 ЦПК України), а датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) - 24 січня 2025 року.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО