Рішення

від 24.01.2025 по справі 299/8427/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.2025 м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у особі головуючого судді А.А.Надопта, секретар судового засідання О.М.Стрижак, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до заінтересованої особи: Виноградівська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся 13.12.2024 р. до суду з вказаною заявою до заінтересованої особи: Виноградівська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просить суд встановити факт, що він зайнятий постійним доглядом за батьком своєї дружини ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , який за станом свого здоров`я потребує постійного стороннього догляду за відсутності інших осіб.

Заява мотивована тим, що заявник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично і проживає, разом із дружиною, донькою та батьком дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю І Б група, який обмежений за станом здоров`я до самообслуговування та пересування, потребує стороннього догляду. (докази: копія довідки Виноградівської міської ради Закарпатської області за №20.7-20/871 від 11.11.2024 року, копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 від 02.09.2006року, копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_2 від 21.11.1977 року).

Обгрунтовуючи свої вимоги, заявник стверджує, що батько його дружини, ОСОБА_2 , являється особою пенсійного віку, є особою з інвалідністю з 1997р., що підтверджується копією пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , яке видане Виноградівським УПФ у Закарпатській області від 04.09.1997 року та довідкою до акта огляду МСЕК серії 10AAA №525513, яка видана Виноградівською районною МСЕК від 26.12.2011 року. Відповідно до виписки №3798 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда І групи, він має набуту відсутність обох нижніх кінцівок, атеросклероз артерій кінцівок з гангреною, гіпертонічну хворобу II ступеня та грижу передньої черевної стінки, більше 20 років тому переніс ампутацію обох нижніх кінцівок, знаходиться на обліку в сімейного лікаря, періодично лікується у хірургічному відділенні Виноградівської PJI. (доказ - копія виписки №3798 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 , видана завідуючою амбулаторії с.Олешник КНП «Виноградівський ЦПМСД» від 15.11.2024 року).

У зв`язку з переживаннями за останні два роки війни в Україні, стан здоров`я тестя ОСОБА_2 , 1958 року народження, значно погіршився, крім набутих ускладнень та хвороб в нього з`явився стійкий больовий синдром, через атеросклероз артерій кінцівок з гангреною та, як наслідок, гіпертонічна хвороба II ступеня у зв`язку з чим він має обмежену здатність до самообслуговування та можливість самостійно пересуватися без допоміжних засобів або без допомоги інших осіб, протягом останніх двадцяти років та потребує постійного стороннього догляду.

Окрім того, дружина заявника ОСОБА_5 , 1977 р.н., не може здійснювати догляд за своїм батьком ОСОБА_2 , 1958 р.н., за станом свого здоров`я, оскільки їй обмежено фізичне навантаження, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №230 ПМП «САНУС» (Клініка БІЛЯКА) від 25.10.2023р. та довідкою №7 від 05.11.2024р., що видана сімейним лікарем КНП «Виноградівський ЦПМСД» Виноградівської міської ради Закарпатської області (копії додаються), а рідний син ОСОБА_2 - ОСОБА_6 не може здійснювати реальний, постійний фізичний догляд за своїм батьком, оскільки тривалий час проживає за кордоном, виїхавши ще до повномасштабного військового вторгнення росії в Україну, тому заявник стверджує, що тільки він - єдина та найближча особа, яка здійснює догляд та піклується про свого тестя, згідно Закону та обов`язку. Заявник працевлаштований, оскільки займається підсобним господарством, має можливість і бажання утримувати, а також здійснює догляд за тестем з 2006 року, з моменту одруження з його донькою.

Заявник вказує, що його ОСОБА_7 .Тупиця хоче, щоб заявник і надалі здійснював догляд за ним про, що свідчать факт їх звернення до Виноградівської міської ради із заявою про надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі 19 листопада 2024 року, відділом соціального захисту населення Виноградівською міською радою Закарпатської області за підписом голови міської ради мені було надано (повідомлення) довідку за №JI-183 5/02-08 про відмову у призначенні соціальної послуги - догляд на непрофесійній основі та у виплаті компенсації, оскільки Виноградівською міською радою не закладено кошти в місцевий бюджет на 2024 рік для виплати даного виду допомоги, а відтак просить суд встановити факт, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОК1111: НОМЕР_3 за відсутності інших працездатних осіб, є єдиною особою, яка здійснює постійний сторонній догляд за батьком своєї дружини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , особою з інвалідністю 1-ої Б групи, який згідно акта огляду Медико-соціальної експертної комісії потребує стороннього догляду.

В судове засідання заявник та його представник не з`явилися, проте в подали до суду заяву від 10.01.2025р., в якій просили справу розглянути без них, свої вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у заяві та просили такі задоволити; зацікавлена особа в судове засідання також не з`явилася, про місце і час розгляду справи у суді повідомлена належним чином, проте 14.01.2025р. подала до суду заяву, в якій просила справу розглянути без її участі на підставі наявних у справі доказів, представник зацікавленої особи - Виноградівської міської ради в судове засідання також не з`явилася, про місце і час розгляду справи у суді повідомлена належним чином, проте 14.01.2025р. подала до суду заяву, в якій просила справу розглянути без її участі на підставі наявних у справі доказів, а відтак суд вважає, що розгляд справи можна провести без участі сторін на підставі наданих сторонами доказів.

З приводу неявки сторін в судове засідання суд зазначає, що за змістом ч.2 ст.43 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіряючи поважність причин неявки в судове засідання сторін, суд встановив, що сторонам надсилались судові повістки про виклик в судове засідання на адреси, засоби зв`язку, які зазначено в позовній заяві, однак сторони жодного разу не з`явились і не повідомляли суд про поважність причин неявки в судові засідання. Така поведінка сторін суперечить приписам статей 43, 44 ЦПК України, а тим більше що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З метою запобігання безладному руху справи з врахуванням особливостей судового процесу, та зважуючи на те що сторони нових доказів ніж ті що подано до суду не зможуть подати і такі слід вважати достатніми для вирішення заявлених позовних вимог, то зазначене на думку суду щодо розгляду справи за відсутності сторін не вплине на своєчасний розгляд справи та не призведе до порушення процесуальних прав сторін у спірних правовідносинах.

Оскільки явка сторін не була визнана судом обов`язковою, а обставини справи з урахуванням заявлених вимог та поданих сторонами доказів судом можливо встановити у повному обсязі, то на підставі приписів ЦПК неявка сторін, не перешкоджає розгляду справи в даному судовому засіданні.

Так, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК Україниу зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Отже, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного.

Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950р. кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом, який вирішить спір щодо його права та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суди, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя (ст.5 ч.1 ЦПК), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданнями цивільного судочинства (ст.2 ЦПК) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно зі ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засідання фактів суд констатує, що вони регулюються правовідносинами, визначеними нормами ЦПК України.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині першій статті 315 ЦПК України, однак не є вичерпним.

Частинами першою та другою статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно зі ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засідання фактів суд констатує, що вони регулюються правовідносинами, визначеними нормами ЦПК України.

Статтею 315 ЦПК України наведено перелік фактів, що мають юридичне значення, справи про встановлення яких розглядаються судом.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. '

Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя (ст.49).

В судовому засіданні достовірними та належними доказами встановлено, що заявник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає, разом із дружиною, донькою та батьком дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою з інвалідністю І Б група, який обмежений за станом здоров`я до самообслуговування та пересування, потребує стороннього догляду. (докази: копія довідки Виноградівської міської ради Закарпатської області за №20.7-20/871 від 11.11.2024 року, копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , серії НОМЕР_1 від 02.09.2006року, копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 , серії НОМЕР_2 від 21.11.1977 року).

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 , являється особою пенсійного віку, є особою з інвалідністю з 1997р., що підтверджується копією пенсійного посвідчення ОСОБА_2 , видане Виноградівським УПФ у Закарпатській області від 04.09.1997 року та довідкою до акта огляду МСЕК серії 10AAA №525513, яка видана Виноградівською районною МСЕК від 26.12.2011 року.

Зокрема, відповідно до виписки №3798 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда І групи, він має набуту відсутність обох нижніх кінцівок, атеросклероз артерій кінцівок з гангреною, гіпертонічну хворобу II ступеня та грижу передньої черевної стінки, більше 20 років тому переніс ампутацію обох нижніх кінцівок, знаходиться на обліку в сімейного лікаря, періодично лікується у хірургічному відділенні Виноградівської PЛ, що стверджено даними виписки №3798 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_2 , видана завідуючою амбулаторії с. Олешник КНП «Виноградівський ЦПМСД» від 15.11.2024 року. В останні роки стан здоров`я ОСОБА_2 , 1958 р.н., значно погіршився, крім набутих ускладнень та хвороб в нього з`явився стійкий больовий синдром, через атеросклероз артерій кінцівок з гангреною та, як наслідок, гіпертонічна хвороба II ступеня, у зв`язку з чим він має обмежену здатність до самообслуговування та можливість самостійно пересуватися без допоміжних засобів або без допомоги інших осіб, протягом останніх двадцяти років та потребує постійного стороннього догляду.

Окрім того, дружина заявника ОСОБА_5 , 1977 р.н., не може здійснювати догляд за своїм батьком ОСОБА_2 , 1958 р.н., за станом свого здоров`я, оскільки їй обмежено фізичне навантаження, що підтверджується випискою із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №230 ПМП «САНУС» (Клініка БІЛЯКА) від 25.10.2023р. та довідкою №7 від 05.11.2024р., що видана сімейним лікарем КНП «Виноградівський ЦПМСД» Виноградівської міської ради Закарпатської області (копії додаються), а рідний син ОСОБА_2 - ОСОБА_6 не може здійснювати реальний, постійний фізичний догляд за своїм батьком, оскільки тривалий час проживає за кордоном, виїхавши ще до повномасштабного військового вторгнення росії в Україну, тому заявник є єдиною особою, яка здатна в повній мірі здійснювати догляд та піклується про ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда І групи, який має набуту відсутність обох нижніх кінцівок, атеросклероз артерій кінцівок з гангреною, гіпертонічну хворобу II ступеня та грижу передньої черевної стінки, оскільки більше 20 років переніс ампутацію обох нижніх кінцівок. Заявник працевлаштований, оскільки займається підсобним господарством, а відтак має можливість і бажання утримувати, а також здійснює догляд за тестем з 2006 року, з моменту одруження з його донькою, а відтак заявник правомірно просить суд встановити факт, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОК1111: НОМЕР_3 за відсутності інших працездатних осіб, є єдиною особою, яка здійснює постійний сторонній догляд за батьком своєї дружини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , особою з інвалідністю 1-ої Б групи, який згідно акта огляду Медико-соціальної експертної комісії потребує стороннього догляду.

Так, оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.89 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.76-88 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.ст.12,13,78,81,82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов`язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Встановлено, що заявник дійсно, за відсутності інших працездатних осіб, є єдиною особою, яка здійснює постійний сторонній догляд за батьком своєї дружини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , який є особою з інвалідністю 1-ої Б групи, що стверджено даними акту огляду Медико-соціальної експертної комісії потребує стороннього догляду, а встановлення того факту, що заявник є особою, яка здійснює постійний догляд за тестем, має для заявника юридичне значення, оскільки від цього факту залежить виникнення прав та обов`язків, визначених Законом України «Про соціальні послуги».

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.2 ст.8 Конституції України звернення до суду для захисту конституційних прав та свобод громадян на підставі Конституції України гарантується.

Статтею першою Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» визначено, що обмеження життєдіяльності - це помірно виражена, виражена або значно виражена втрата особою внаслідок захворювання, травми (її наслідків) або вроджених вад здатності до самообслуговування пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності нарівні з іншими громадянами. Постійний сторонній догляд - вид догляду, яким забезпечуються інваліди із значно вираженою важкістю, функціональними порушеннями в організмі, зумовленими професійним захворюванням, травмою, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного стороннього догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати туалет, потребують допомоги при прогулянках тощо).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальні послуги» чинники, що можуть зумовити складні життєві обставини: а) похилий вік; б) часткова або повна втрата рухової активності, пам`яті; в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; ґ) інвалідність.

Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про соціальні послуги», фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є: громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися…».

Отже, суд, оцінивши надані докази у їх сукупності вважає, що вказані докази достовірно свідчать про те, що заявник дійсно здійснює утримання та постійний догляд за своїм хворим тестем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , особою з інвалідністю 1-ої Б групи, який згідно акта огляду Медико-соціальної експертної комісії потребує стороннього догляду, який має характер постійної допомоги, яка надається систематично, він зайнятий самостійним доглядом за свого батька, веденням спільного побуту та домашнього господарства, має змогу забезпечувати потреби родича з категорії вразливих груп населення, а інших осіб, які можуть здійснювати догляд за хворим - немає, а відтак, заявник правомірно просить суд встановити зазначений юридичний факт.

На підставі викладеного, відповідно до вимог та керуючись ст.ст.2-5,10,12,13,18,81,144,223,247,293,259,263-265,315 ЦПК України, суд:

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до заінтересованої особи: Виноградівська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОК1111: НОМЕР_3 за відсутності інших працездатних осіб, є єдиною особою, яка здійснює постійний сторонній догляд за батьком своєї дружини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцем: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , особою з інвалідністю 1-ої Б групи, який згідно акта огляду Медико-соціальної експертної комісії потребує стороннього догляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий А. А. Надопта