Ухвала

від 20.11.2024 по справі 308/11074/13-ц

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11074/13-ц

6/308/386/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» про видачу дубліката виконавчого листа № 308/11074/13, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 28.04.2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості у сумі 18411,91 доларів США, що еквівалентно 147166,38 грн, та 1471,66 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору, а також про поновлення строку для пред`явлення даного виконавчого листа до виконання,

ВСТАНОВИВ:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» Конько А.О. звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з заявою, в якій просить видати дублікат виконавчого листа № 308/11074/13, виданого Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області 28.04.2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованості у сумі 18411,91 доларів США, що еквівалентно 147166,38 грн, та 1471,66 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору, а також поновити строк для пред`явлення даного виконавчого листа до виконання.

Заява мотивована тим, що виконавчий документ був втрачений під час пересилання документу з органу державної виконавчої служби до стягувача. Строк зберігання виконавчих документів виконавчого провадження закінчився, і воно знищене, а отже стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документа з поважних причин.

У судове засідання сторони виконавчого провадження, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце проведення судового засідання, не з`вилися, про причини неявки суд не повідомили, у зв`язку з чим суд розглянув подану заяау в їх відсутності, відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи в межах поданої заяви, оцінивши належним чином подані стягувачем докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно достатті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з пунктом 17.4 статті 1 Перехідних положень (РозділХІІІ) Цивільного процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

За змістом ч.ч. 1, 2, 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення.

Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

У ході розгляду заяви судом встановлено, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 січня 2014 року в справі № 308/11074/13-ц ухвалено стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні Ініціативи» (адреса: Київська обл., м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. № 14, код ЄДРПОУ 35326253, МФО 300346, п/р НОМЕР_2 в ПАТ «Альфа-Банк») заборгованість за кредитним договором № 23/8-08 від 06.03.2008 року в розмірі 18 411,91 доларів США (вісімнадцять тисяч чотириста одинадцять доларів 91 цент), що еквівалентно 147 166,38 грн (сто сорок сім тисяч сто шістдесят шість грн 38 коп.), в тому числі: 12 358,00 доларів США, що еквівалентно 98 777,48 грн заборгованості за кредитом; 6053,91 доларів США, що еквівалентно 48 388,90 грн заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, а також 1471,66 грн (одна тисяча чотириста сімдесят одна грн. 66 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

З листа відділу державної виконавчої служби у м. Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за вих. 118350 від 21.10.2024 вбачається, що на виконанні в Ужгородському МВ ДВС перебував виконавчий лист № 308/11074/13, виданий 28.04.2014 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості в сумі 147166,38 грн та 1471,66 грн судового збору.

23.04.2018 державним виконавчем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану за п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з невиявленням належного боржнику майна.

У листі також зазначено, що, враховуючи те, що виконавче провадження № 46138995 було завершено 23.04.2018, строк його зберігання завершено, а воно знищене відповідно до вимог наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 «Про затвердження Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби.

Оцінюючи доводи представника заявника щодо поважності пропущення строку пред`явлення даного виконавчого документу суд вважає за належне вказати таке.

Поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які, у свою чергу, оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поважними причинами пропуску строку можуть бути визнані лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії та підтверджені належними доказами.

Судом встановлено, що виконавчий документ, про поновлення строку пред`явлення якого клопоче заявник, був виданий представнику стягувача 29.04.2014, та в подальшому був пред`явлений до примусового виконання до Ужгородського МВ ДВС.

Також встановлено, що 23.04.2018 виконавець виніс постанову про повернення даного виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з цим, про результати виконання зазначеного виконавчого документу заявник звернувся до органу державної виконавчої служби тільки 08.10.2024, тобто через більше ніж 10 років з моменту видачі виконавчого документу до примусового виконання.

Водночас, пред`явивши виконавчий документ в орган державної виконавчої служби, стягувач за тривалий строк не поцікавився чи відкрите виконавче провадження за їхньою заявою, не звертався до органу державної виконавчої служби з метою отримання відповідної постанови про відкриття виконавчого провадження, в якій наявні ідентифікатори доступу сторін до автоматизованої системи виконавчого провадження з метою моніторингу вчинених державним виконавцем виконавчих дій та процесуальних рішень.

Вищевказані обставини в їх сукупності свідчать про те, що заявник, пред`явивши виконавчий документ до органу державної виконавчої служби, не виявляв належної зацікавленості в реалізації своїх прав щодо примусового виконання рішення суду. У своїй заяві заявник не навів переконливих обставин, які б свідчили про те, що існували обставини, які об`єктивно заважали заявнику реалізувати своє право на виконання судового рішення.

Так, у рішенні ЄСПЛ «Пономарьов проти України» суд визначив, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, однак, такі повноваження не є необмеженими.

У рішенні ЄСПЛ «Устименко проти України» судом було наголошено на тому, що безпідставне поновлення процесуальних строків судом є протиправним, порушує принцип юридичної визначеності та право на справедливий суд (ст. 6 Конвенції ООН «Про захист прав людини та основоположних свобод»).

При цьому доводи представника заявника щодо втрати виконавчого документа, суд відхиляє як безпідставн, з огляду на те, що заявником не надано жодного доказу наявності зазначених обставин.

Зокрема, заявник мотивує обставини втрати виконавчого документа тим, що згідно з листами органу державної виконавчої служби, виконавчий документ був повернутий на адресу стягувача, однак, ні відповідна постанова, ні виконавчий документ ними не були отримані. Разом з цим, зазначені обставини не можуть слугувати достатніми підставами вважати, що виконавчий документ втрачений при пересилці. Неможливість органу державної виконавчої служби надати докази такого відправлення, так як Реєстр рекомендованих поштових відправлень щодо направлення виконавчого документу на адресу стягувача знищений за закінченням строку зберігання, не звільняє заявника від доказування обставин, на які він покликається як на підставу своїх вимог.

Окрім цього, суд звертає увагу, що такі докази заявник не зміг подати виключно через те, що протягом тривалого часу не проявляв зацікавленість в результатах виконавчого провадження.

Водночас, лише підтвердження факту винесення постанови про повернення виконавчого листа стягувачу не свідчить про його втрату.

Доказами втрати поштового відправлення міг бути будь-який письмовий документ (акт, лист, повідомлення, тощо), одержаний за результатами звернення представника заявника до поштового відділення з метою проведення перевірки у порядку, встановленому Інструкцією про порядок проведення на підприємствах поштового зв`язку, в їхніх філіалах та структурних підрозділах перевірок за фактами втрат поштових відправлень та нестачі їх вкладення, затвердженою наказом Державного комітету зв`язку України № 14 від 27.01.98.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що заявник не надав на підтвердження наведених у заяві обставин жодного доказу, окрім листа органу державної виконавчої служби.

Зокрема, стягувач міг подати на підтвердження своїх вимог акт втрати відповідного виконавчого документа, складений працівниками товариства, висновок службового розслідування, документи виконавчого провадження (постанова про відкриття, про завершення виконавчого провадження, заяву про звернення до примусового виконання), витяг з автоматизовної системи виконавчих проваджень щодо знищеного виконавчого провадження, в якому, зокрема, містяться відомості про виконавчі провадження, передані до електронного архіву, інформацію про вихідний номер поштової кореспонденції, за яким був повернутий виконавчий документ.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) сформульовано правовий висновок щодо можливості відмови у видачі дубліката виконавчого листа з огляду на відсутність підстав для поновлення строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання: приписи підпункту 19.4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIІІ "Перехідні положення" ЦПК України не суперечать приписам частини шостої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", частини першої статті 433 ЦПК України, частини першої статті 329 ГПК України. Зазначені приписи перехідних положень вказаних кодексів не забороняють суду одночасно розглянути та вирішити поставлені у заяві стягувача питання про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та про видачу дубліката такого документа у разі його втрати або розглянути питання про видачу дубліката втраченого виконавчого документа після того, як суд поновив строк для пред`явлення цього документа до виконання.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання заяву стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа може бути задоволено у разі, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року в справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року в справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року в справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не доведено поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, у зв`язку з чим у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у поновленні пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, вимога заявника про видачу дубліката втраченого виконавчого листа задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.10,258,260,261,354,433, п.17.4 РозділуХІІІПерехідних положень ЦПК України,ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Суддя Н.І. Зарева