Рішення

від 07.01.2025 по справі 607/16938/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.01.2025 Справа №607/16938/24 Провадження №2/607/1117/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі:

головуючого Ромазана В.В.

з участю секретаря Бумби М.І.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Собчук В.К. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина на частку житлового будинку із надвірними побудовами та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 . Тернопільською районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу за №469/2000 року, після смерті ОСОБА_3 за заявою дочки померлого - ОСОБА_1 , про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 липня 2000 року за №566. Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не зверталися. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина на 2/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , частка якого належала їй особисто, як члену колгоспного двору, а іншу частину вона успадкувала після смерті дочки - ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак офіційно не оформила своїх спадкових прав. При житті, а саме 18 березня 2003 року, ОСОБА_4 вчинила заповіт, згідно якого, належний їй на праві особистої власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області, заповіла в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Позивач, як дочка померлої та спадкоємець за заповітом, спадщину прийняла, про що, у визначений законом шестимісячний строк, подала у держнотконтору свою письмову заяву. ОСОБА_2 подав у держнотконтору заяву про відмову від одержання обов`язкової частки у спадщині та від прийняття спадщини за заповітом та за законом. Однак, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_3 та у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері - ОСОБА_4 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документу на спірне будинковолодіння на ім`я померлих.

Просить визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за законом, на частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею - 36,8 кв.м., яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 , а також визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за заповітом, на 2/4 частки вказаного будинковолодіння, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4 .

Ухвалою від 06.08.2024 у даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Відповідач Великобірківська селищна рада Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 відзиву на позов не подавали.

02.12.2024 у даній справі закрито підготовче провадження, справу призначено для розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача - адвокат Собчук В.К. в судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують повністю та просять суд їх задовольнити.

Представник Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області в судове засідання не з`явився, подав суду клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнає повністю та проти їх задоволення не заперечує.

Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив

Згідно Свідоцтва про одруження, виданого 19.05.1970 р. Малоходачківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, 19 травня 1970 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , і після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ».

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_1 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 09.04.1952 року Великобірківським районним бюро ЗАГС Тернопільської області) і її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 .

23 вересня 1983 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 (Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , видане 23.09.1983 р. Відділом ЗАГСу Тернопільського міськвиконкому) і після реєстрації шлюбу останній присвоєно прізвище « ОСОБА_1 ».

Як вбачається із, наявної при матеріалах справи, копії Свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого 30 листопада 1989 р., на підставі рішення виконкому Тернопільської районної ради народних депутатів №236 від 28 листопада 1989 р. «Про оформлення права власності на жилі будинки», жилий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , дійсно належав колгоспному двору, що складається із чотирьох членів, головою якого є ОСОБА_3 .

Згідно Інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №1168, виданої 07.12.2023 року Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами рахується за головою колгоспного двору - ОСОБА_3 . Раніше будинковолодіння рахувалося по АДРЕСА_1 .

Згідно Довідки №159, виданої 04 червня 2024 р. Виконавчим комітетом Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, житловий будинок по АДРЕСА_1 рахувався за ОСОБА_3 . Станом на 15.04.1991 - колгоспний двір, членами якого були: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15.04.1991). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15.04.1991, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних; г) згідно зі статтею 4 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про власність» загальні правила спадкування щодо частки члена колгоспного двору в майні двору застосовуються з 01 липня 1990 року.

Відповідно до ч.1 ст.120 ЦК УРСР (1963 р.), майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності.

Згідно ч.2 ст.123 ЦК УРСР (1963 р.), розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповонолітніх і непрацездатних.

Таким чином, станом на 01.07.1990 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , належало по частині спірного будинковолодіння.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане 08 листопада 1999 року Малоходачківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області).

Після його смерті відкрилася спадщина на все належне йому майно, зокрема на частину житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщини відкрилась не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP 1963 року.

Відповідно до ст. 524 ЦК України (в редакції 1963 року) спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Відповідно до ч.1 ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Згідно ч. 2 ст. 553 ЦК УРСР, вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної дії, щодо прийняття спадщини.

Згідно довідки №105, виданої 16.03.2023 р. Виконавчим комітетом Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, на день смерті ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним були зареєстровані: його дружина - ОСОБА_4 , 1922 р.н., дочка - ОСОБА_5 , 1946 р.н., та син - ОСОБА_2 , 1964 р.н.

Згідно інформаційної довідки, виданої Державним нотаріальним архівом Тернопільської області від 06.04.2023 р. за №236/01-21, Тернопільською районною державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу за №469/2000 року, після смерті ОСОБА_3 за заявою дочки померлого - ОСОБА_1 , про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 липня 2000 року за №566. Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не зверталися.

Таким чином, ОСОБА_1 , як дочка померлого ОСОБА_3 та спадкоємець першої черги за законом, вважається такою, що прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 , оскільки вона подала заяву про прийняття спадщини та вступила в управління спадковим майном. Інші спадкоємці із заявами про прийняття спадщини не зверталися, а тому, в силу вимог ч. 2 ст. 553 ЦК УРСР, вважаються такими, що відмовилися від спадщини.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 , видане 06 квітня 2006 року Малоходачківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області).

Після її смерті відкрилася спадщина на частину житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Частиною першою статті 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

У відповідності до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як вбачається із Інформаційної довідки із Спадкового реєстру №71866540 від 21.03.2023 року, спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 не заводилася.

Згідно довідки №139, виданої 14 травня 2024 року Виконавчим комітетом Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, на день смерті ОСОБА_5 , яка була зареєстрована по АДРЕСА_1 , були зареєстровані: мати - ОСОБА_4 та брат - ОСОБА_2 .

Таким чином, мати померлої - ОСОБА_4 , як спадкоємець першої черги за законом, в силу вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважається такою, що прийняла спадщину після смерті своєї дочки, оскільки була зареєстрована та постійно проживала із ОСОБА_5 на час відкриття спадщини.

Відтак, ОСОБА_4 стало належати 2/4 частини спірного будинковолодіння, однак вона не оформила, у передбаченому законом порядку, своїх спадкових прав.

18 березня 2003 року, ОСОБА_4 вчинила заповіт, посвідчений Малоходачківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, зареєстрований в реєстрі за №24 згідно якого, належний їй на праві особистої власності житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в с. Малий Ходачків Тернопільського району Тернопільської області, заповіла в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 , видане 14 липня 2016 року Малоходачківською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області).

Після її смерті відкрилася спадщина на все належне їй майно, зокрема на 2/4 частини житлового будинку з надвірними побудовами та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У справах Тернопільської районної державної нотаріальної контори заведена спадкова справа за №608/2016 року, після смерті ОСОБА_4 , за заявою дочки померлої ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 30 листопада 2016 року за №1604.

15 грудня 2016 року за №1692 надійшла заява від сина померлої - ОСОБА_2 , про відмову від одержання обов`язкової частки у спадщині та від прийняття спадщини за заповітом та за законом.

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. №991/02-31 від 17 травня 2024 року, відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказане будинковолодіння на ім`я померлого.

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. №990/02-31 від 17 травня 2024 року, відмовлено ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , після смерті матері - ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , частка якого належала померлій особисто; інша частка належала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкоємцем якої була її мати ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказане будинковолодіння на ім`я померлої.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.182 ЦК України, передбачено, що право власності на нерухомі речі … їх виникнення підлягає державній реєстрації.

Аналізуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, визнавши за нею право власності (в порядку спадкування за законом) на частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею - 36,8 кв.м., яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 , а також визнати за ОСОБА_1 право власності, в порядку спадкування за заповітом, на 2/4 частки вказаного будинковолодіння, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4 .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 82, 263, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності (в порядку спадкування за законом) на частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею - 36,8 кв.м., яка належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності (в порядку спадкування за заповітом), на 2/4 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 , загальною площею 64,1 кв.м., житловою площею - 36,8 кв.м., яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Головуючий суддяВ. В. Ромазан