Рішення

від 13.01.2025 по справі 686/4763/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/4763/24

Провадження № 2/686/886/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

13 січня 2025 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Колієва С.А.

при секретарі Кучерук Н.В.

за участю

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Термопластавтомат», ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ПАТ «Термопластавтомат», ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4 , в якому просила визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане 01.12.2008 року ВАТ «Термопластавтомат» на квартиру АДРЕСА_1 на підставі наказу №187/к від 24.11.2008 року в частині права спільної часткової власності (1/3 частки) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15.12.1997 року, їй, як працівнику ВАТ «Термоплатсавтомат», був виданий ордер на вселення разом з членами сім`ї (чоловіком ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 ) у квартиру АДРЕСА_1 . На підставі вказаного ордеру вона, разом з чоловіком та сином вселилися до вказаної квартири.

Наказом ВАТ «Термопластавтомат» №187/к від 24.11.2008 року «Про приватизацію житлового фонду» передано у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 . На підставі вказаного наказу 01.12.2008 року ВАТ «Термопластавтомат» видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рівних частках по 1/3 частки кожному. На підставі вказаного свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 01.12.2008 року Хмельницьким бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1/3 частці відповідно за кожним.

Разом з цим оригінал свідоцтва про право власності на вказану квартиру та оригінал витягу про реєстрацію права власності на вказану квартиру залишається на зберіганні в Хмельницькому бюро технічної інвентаризації. На її вимогу видати вказані документи вона отримала відмову Хмельницького БТІ із посиланням на те, що приватизація вказаної квартири не завершена, оскільки ОСОБА_3 не використані житлові чеки.

Зазначила, що приватизація 1/3 частки кватири ОСОБА_3 , видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно та реєстрація права власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 є безпідставною і такою, що суперечить вимогам закону. Так, ОСОБА_3 не проживав у спірній квартирі з 2005 року, а лише був у ній зареєстрований. Таке не проживання ОСОБА_5 було зумовлено тим, що на той час вони фактично припинили шлюбні стосунки та у подальшому розлучилися. За таких обставин, підстав для збереження за ОСОБА_3 житла, які передбачені ст.71 ЖК України ( в редакції, чинній на момент приватизації) були відсутні. Крім того, під час приватизації квартири вона та її син ОСОБА_4 використали відповідні житлові чеки, а ОСОБА_3 такі житлові чеки не використовував.

Відзив на позов відповідачами ПАТ «Термопластавтомат» і ОСОБА_3 до суду не подані.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 адвокат Стешіна Т.М. позов підтримала, наполягала на його задоволенні. Зазначила, що на підставі виданого у 1997 році ордеру ОСОБА_2 та члени її сім`ї чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 вселилися до квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . У 2008 році ОСОБА_2 звернулася до ВАТ «Термопластавтомат» із заявою про приватизацію вказаної квартири. На підставі поданих документів 24.11.2008 року ВАТ «Термопластавтомат» був виданий наказ, яким передано у власність ОСОБА_2 вказану квартиру та видано свідоцтво про право власності на вказану квартиру за яким її власниками є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частках (по 1/3 частці відповідно кожний). На підставі вказаного свідоцтва Хмельницьким БТІ було зареєстровано право спільної часткової власності на вказану квартиру за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 по 1/3 частці відповідно за кожним. Зазначила, що приватизація цієї квартири за ОСОБА_3 , видача свідоцтва про право власності на 1/3 частку цієї квартири ОСОБА_3 та реєстрація за ним відповідного права власності на таку частку спірної квартири є незаконним, оскільки останній з 2005 року у цій квартирі не проживав, а лише був зареєстрований, а отже не мав права приймати участі у приватизації цього майна. Крім того, ОСОБА_3 при приватизації не використав житлові чеки, що є обов`язковою умовою для завершення приватизації та відповідно набуття права власності на спірне майно. Скасування свідоцтва про право власності в частині права спільної часткової власності за ОСОБА_3 надасть можливість позивачу поставити питання щодо приватизації відповідної частки квартири, або визнати в судовому у порядку право власності на таку частку.

Представник відповідача ПАТ «Термпластавтомат» в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суд не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки суд не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки суд не повідомив. Подав заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності. Позов визнав, не заперечував проти його задоволення.

За таких обставин, зважаючи на неявку відповідачів в судове засідання без поважних причин та неподання останніми відзиву на позов, вважаю за можливе розглянути справу за їх відсутності на підставі наявних матеріалів та постановити заочне рішення.

Фактичні обставини встановлені судом.

15.12.1997 року Адміністрацією Хмельницької міської Ради народних депутатів, на підставі рішення №1984 від 27.11.1997 року ОСОБА_6 , разом з сім`єю (до складу якої входили чоловік ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 ) був виданий ордер №002553 Серія ХНМ на право заселення у квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного ордеру 23.12.1997 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вселилися до вказаної квартири.

15.10.2008 року ОСОБА_2 , як наймач, та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , як повнолітні члени сім`ї наймача, звернулися до ВАТ «Термопластавтомат» із заявою в якій просили передати у спільну часткову власність квартиру АДРЕСА_1 в порядку приватизації.

Згідно довідки ПП «Житловик-Сервіс» №127 віл 15.10.2008 року за адресою: АДРЕСА_2 мешкають і мають право на житло на момент введення в дію ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (наймач, дата прописки 23.12.1997 рік), ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (чоловік наймача, дата прописки 23.12.1997 рік), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (син наймача, дата прописки 23.12.1997 рік).

Наказом ВАТ «Термопластавтомат» №187/к від 24.11.2008 року вказана заява була задоволена та вирішено передати у власність ОСОБА_2 та членам її сім`ї квартиру АДРЕСА_1 .

На підставі вказаного наказу ВАТ «Термопластавтомат» 01.12.2008 року видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 , згідно якого квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільної часткової власності (по 1/3 частці відповідно за кожним) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 . Згідно наявного на свідоцтві штампу вказане свідоцтво зареєстровано в електронному Реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.11.2008 року.

Згідно витягу №21101449 від 01.12.2008 року про реєстрацію права власності на нерухоме майно, Хмельницьким БТІ на підставі виданого ВАТ «Термопластавтомат» свідоцтва про право власності від 01.12.2008 року було зареєстровано право спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 (по 1/3 частці відповідно за кожним).

Згідно довідки Державного ощадного банку України від 29.09.2023 року № 120-54-23/62238/2023 ОСОБА_2 використала кошти з приватизаційного депозитного рахунку в сумі 2 грн. 96 коп. за адресою: АДРЕСА_2 . Залишок невикористаних житлових чеків станом на 29.09.2023 рік становить 1 грн. 24 коп.

Згідно відповіді Державного ощадного банку України від 07.10.2024 року №11/3-21/125602/2024 встановлено, що згідно списків громадян, які мають право на одержання приватизаційних паперів (відкриття приватизаційних депозитних рахунків) за адресою проживання: АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , станом на 07.10.2024 рік приватизаційний депозитний рахунок не відкривав, відповідно житлові чеки не використовував.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 02.08.2010 року (справа №2-5752/2010) зареєстрований 11.05.1985 року Майдан-Олександрівською сільською радою Віньковецького району Хмельницької області між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 шлюб був розірваний.

Згідно акту, складеного головою ОСББ «Чкалова 13» від 26.09.2023 року за результатами обстеження квартири АДРЕСА_1 виявлено, що ОСОБА_3 зареєстрований за вказаною адресою проте фактично у цій квартирі не проживає з 2005 року.

Допитані в якості свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду пояснили, що вони сім`ю ОСОБА_2 вони знають з 1998 року, з часу заселення до будинку АДРЕСА_3 . Вони жили по сусідству на одному сходовому майданчику. Зазначили, що приблизно у 2001 році ОСОБА_3 став їздити на заробітки, а з 2005 року виїхав з квартири та з того часу до неї не повертався. Зі слів ОСОБА_2 знають, що ОСОБА_3 з того часу участі в утриманні квартири не приймав і цим житлом не цікавився.

Свідок ОСОБА_9 суду повідомила, що сім`ю ОСОБА_2 знає з 1998 року, з часу заселення до будинку АДРЕСА_3 . Вона живе в цьому ж будинку по сусідству та підтримує дружні стосунки з цією сім`єю. У квартирі АДРЕСА_4 вказаного будинку проживали ОСОБА_2 разом з чоловіком ОСОБА_3 та їх сином ОСОБА_4 . Знає, що ОСОБА_3 часто випивав, пропадав на декілька днів. З 2005 року він покинув сім`ю та більше у цій квартирі не проживає. Зі слів ОСОБА_2 знає, що її чоловік ОСОБА_3 поїхав на заробітки і більше не повертався.

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі N 753/8671/21 (провадження N 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі N 582/18/21 (провадження N 61-20968сво21)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі N 638/2304/17 (провадження N 61-2417сво19)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі N 910/10784/16 (провадження N 12-30гс21)).

Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (див. пункт 49постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі N 905/2260/17).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі N 761/42030/21 (провадження N 61-12101св23), постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі N 607/20787/19 (провадження N 61-11625сво22)).

Відповідно до частини першої ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до положень ст.345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходиться в державній власності, його подальшого використання і утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» (далі Закон № 2482-ХІІ від 19.06.1992 року в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. До об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнати у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів (далі - квартири (будинки), які використовуються громадянами на умовах найму (частини перша статті першої та другої Закону № 2482-ХІІ від 19.06.1992 року).

Статтею 3 Закону № 2482-ХІІ від 19.06.1992 року визначено, що приватизація здійснюється шляхом: безоплатної передачігромадянам квартир(будинків)з розрахункусанітарної норми21квадратний метрзагальної площіна наймачаі кожногочлена йогосім`їта додатково10 квадратнихметрів насім`ю; продажу надлишків загальної площі квартир (будинків) громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Приписами статті 4 Закону № 2482-ХІІ від 19.06.1992 року встановлено, що житлові чеки - це приватизаційні папери, які одержуються всіма громадянами України і використовуються при приватизації державного житлового фонду. Вони можуть також використовуватись для приватизації частки майна державних підприємств, земельного фонду.

Порядок розрахунків при приватизації квартири (будинку) визначений статтею 5 Закону України № 2482-ХІІ від 19.06.1992 року. Так, відповідно до положень вказаної статті встановлено, що якщо загальна площа квартир (будинків), що підлягають приватизації, відповідає площі, передбаченій абзацом другим статті 3 цього Закону, зазначені квартири (будинки) передаються наймачеві та членам його сім`ї безоплатно. До членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло. Право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Організація проведення приватизації та оформлення права власності визначена положеннями статті 8 Закону України № 2482-ХІІ від 19.06.1992 року. Так, відповідно до приписів вказаної статті Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). Передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення. Органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного житлового фонду, мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок). Органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 статті 2 цього Закону. Спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду, вирішуються судом.

Досліджені матеріали справи свідчать про те, що 15.10.2008 року ОСОБА_2 , як наймач квартири, разом з усіма повнолітніми членами сім`ї ОСОБА_3 (чоловіком) ОСОБА_4 (сином) звернулися до ВАТ «Термопластавтомат», як органу приватизації, із заявою про передачу їм у спільну сумісну власність квартири АДРЕСА_1 . Наказом ВАТ «Термопластавтомат» від 24.11.2008 року було передано ОСОБА_2 та членам її сім`ї ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у власність в порядку приватизації квартиру АДРЕСА_1 , видано свідоцтво про право спільної часткової власності на вказану квартиру. Разом з цим при приватизації цієї квартири ОСОБА_3 не були погашені житлові чеки, у зв`язку із чим відповідна приватизація не є завершеною.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивач, посилаючись на відсутність права на приватизацію спірного помешкання ОСОБА_3 та не використання ним житлових чеків при приватизації спірної квартири, що порушує її право на набуття власності в прядку приватизації в тому числі і на спірну частку у квартирі, просила визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане 01.12.2008 року ВАТ «Термопластавтомат» в частині права спільної часткової власності (1/3 частки) ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 . Разом з цим, суд зазначає, що за встановлених обставин (зокрема не завершення процедури приватизації спірної квартири, посилання позивача на порушення всієї процедури приватизації спірного майна), обраний позивачем спосіб захисту (скасування свідоцтва про право власності в частині одного із співвласників) не призведе до захисту порушеного її права та не забезпечить відновлення порушеного права позивача.

З огляду на викладене поданий ОСОБА_2 позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 10, 81, 141, 223, 258-268, 280-282 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідачі: ПАТ «Термопластавтомат», код ЄРДПОУ 22773151, адреса: м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення буде виготовлено 23.01.2025 року.

Суддя: