Рішення

від 27.01.2025 по справі 591/11724/24

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/11724/24

Провадження № 2/591/2282/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2025 року

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Ніколаєнко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Суми справу №591/11724/24, провадження № 2/591/2282/24 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» про стягнення заборгованості по заробітній платі -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2024 року позивач звернувся до суду, та свої позовні вимоги мотивує тим, що до 14 травня 2024 року позивач перебував у трудових відносинах з ПАТ «Сумихімпром» та був звільнений на підставі ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) у зв`язку з виходом на пенсію. При звільнені відповідачем не проведено розрахунок та не виплачена нарахована заробітна плата в сумі 35473,15 грн., яку і просить стягнути з відповідача.

Ухвалою суду від 21 листопада 2024 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано у відповідача докази. Надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву. У встановлений законом строк клопотання про розгляд справи у судовому засіданні жодна зі сторін не подала.

У поданому відзиві на позовну заяву відповідач у задоволенні позову просив відмовити, виходячи з наступного. Позивачем подано позовну заяву до суду поза межами строків, встановлених для звернення з такими вимогами і без дотримання вимог п.п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. З позовної заяви вбачається, що він був звільнений з ПАТ «Сумихімпром» 14 травня 2024 року, а, отже, встановлений 3-х місячний строк на звернення з позовною заявою про стягнення заробітної плати, сплинув 14.08. 2024року. Згідно Наказу (розпорядження) ПАТ «Сумихімпром» позивач був звільнений за власним бажанням (ст. 38 КЗпП України). Копію цього наказу позивач отримав 14 травня 2024 року, про що свідчить його підпис. Того ж числа позивачу під підпис було вручено письмове повідомлення про нараховану, але не виплачену заробітну плату, в якому повідомлено, що станом на 14 травня 2024 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 35473,15 грн. Однак, позивач звернувся до суду лише 20 листопада 2024 року, тобто після спливу тримісячною строку, визначеного ч.1 ст. 233 ЦПК України. Як вбачається із позовної заяви, поважні причини пропуску цього строку у позивача відсутні. Тобто, наявні підстави для відмови позивачу у задоволенні позову, оскільки пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такими вимогами.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_1 був прийнятий на посаду 21.04.1987 року на посаду слюсаря-інструментальника. Звільнений 14 травня 2024 року за наказом №351 за власним бажанням - ст.38 КЗпП України (вихід на пенсію), що підтверджується копією трудової книжки (а.с.6-9).

З наданої позивачем повідомлення, а також розрахункових листів вбачається, що станом на 14 травня 2024 року відповідач не виплатив заробітну плату ОСОБА_1 за період з грудня 2023року по травень 2024року в сумі 35473,15 грн. (а.с.10-11).

В поданій до суду позовній заяві позивач повідомив, що жодних виплат від відповідача йому не надходило.

Згідно ст. 115КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Як передбачено ч.1ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідност. 47 КЗпП Українивласник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені вст. 116 цього кодексу.

Частиною першоюст. 116 КЗпП Українивстановлені строк розрахунку при звільненні, а саме: при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

На час розгляду справи представником відповідача не надано до суду будь-яких доказів, щодо належного виконання зобов`язань з виплати заробітної плати позивачу, спростування суми заборгованості чи будь-яких інших заперечень щодо задоволення позову. Надані позивачем докази підтверджують наявність заборгованості з виплати заробітної плати при її звільненні.

Враховуючи зазначене, відсутність відомостей про виплату відповідачем заборгованості з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачу, з ПАТ «Сумихімпром» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість із заробітної плати у розмірі 35473 грн. 15 коп.

Як зазначено вище, згідно наказу від 14 травня 2024 позивача звільнено за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

Згідно ч. 2 ст. 233 КЗпП України, із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).

З наведеної норми вбачається, що визначений ч. 2 ст. 233 строк звернення до суду із позовом повинен обраховуватися з дня отримання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані йому при звільненні. Обґрунтовуючи позов, позивач зазначає, що при звільненні письмове повідомлення він не отримував. Відповідачем таке твердження не спростоване, суду не надано доказів, які б підтверджували надання працівнику безпосередньо при звільненні письмового повідомлення про нараховані і виплачені суми. Відтак, з наданих матеріалів вбачається, що строк звернення до суду з позовом не пропущений.

На час розгляду справи представником відповідача не надано до суду будь-яких доказів, щодо належного виконання зобов`язань з виплати заробітної плати позивачу, спростування суми заборгованості чи будь-яких інших заперечень щодо задоволення позову. Надані позивачем докази підтверджують наявність заборгованості з виплати заробітної плати при його звільненні.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Враховуючи зазначене, відсутність відомостей про виплату відповідачем нарахованої, але не виплаченої заробітної плати позивачу, необхідно стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 35473 грн. 15коп.

Оскільки позивачі у справах про стягнення заробітної плати відповідно дост. 5 Закону України «Про судовий збір»звільнені від сплати судового збору, на підставі ч.1статті 141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 546, 549, 551, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь ОСОБА_1 заборгованість по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в суміі 35473 грн. 15 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь держави судовий збір в сумі 1211 грн. 20 коп.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Сумихімпром», місцезнаходження: вул. Харківська, п/в 12, м.Суми, код ЄДРПОУ 05766356.

Повний текст рішення складений 27 січня 2025 року.

Суддя О.О. Ніколаєнко