Рішення

від 16.01.2025 по справі 650/5484/24

ВЕЛИКООЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/5484/24

Провадження № 2/650/243/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Хомик І.І.

за участі секретаря Ткаченко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоолександрівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на квартиру,-

в ст ан ов ив :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Великоолександрівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на квартиру. Позовні вимоги мотивує тим, що позивач ОСОБА_1 з 22.04.1987року по02.03.2000року працювалау колгоспіім.Горького.В цейперіод колгоспім.Горького надавїй квартиру АДРЕСА_1 .З січня1987року погрудень 1990року ззаробітної платипозивача буливідрахування квартирноїплати зазазначену квартиру.22березня 1994року позивачпридбала уКСП ім.Горького надануїй квартируза 50000(п`ятдесяттисяч)руб. З моменту придбання квартири ОСОБА_1 володіє та користується нею, здійснює всі необхідні ремонтні роботи.

У результаті збройної агресії російської федерації квартира позивача на теперішній час значно пошкоджена та для подання заяви на е-відновлення пошкодженого нерухомого майна та отримання компенсації потрібно надати правовстановлюючий документ на пошкоджене майно.

ПозивачОСОБА_1 не має можливості оформитися у правах власника на квартиру, оскільки на час укладення угоди ними як сторонами не було дотримано вимог, зокрема її письмового оформлення, а також її нотаріального посвідчення, як того вимагаласт. 47 ЦК УРСР. Нотаріально посвідчити угоду на теперішній є неможливим оскільки СВК імені Горького реорганізовано, а правонаступнику спірна квартира на баланс не передана. Оскільки зараз закон вимагає державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, тепер у ОСОБА_1 виникають проблеми щодо вільного володіння, користування та розпорядження належним їй майном. Первинна реєстрація спірного нерухомого майна проведена не була, в зв`язку з чим позивач змушена звернутися до суду з даною позовною заявою.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.

Представник Великоолександрівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 22.04.1987 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 працювала у колгоспі ім. Горького. В цей період колгосп ім. Горького надав ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до архівної довідки № 01-20/309 від 19.08.2024 року з січня 1987 року по грудень 1990 року з заробітної плати позивача були відрахування квартирної плати за зазначену квартиру. В подальшому (24 грудня 1992 року) колгосп ім. Горького було реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство ім. Горького, яке в свою чергу реорганізовано в сільськогосподарський виробний кооператив імені Горького (від 02.03.2000 року), що підтверджується архівною довідкою № 01-21/173 від 20.08.2024 року.

22 березня 1994 року позивач ОСОБА_1 придбала у КСП ім. Горького надану їй квартиру за 50000 (п`ятдесят тисяч) руб., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 358. Однак договір купівлі-продажу сторонами не укладався. З моменту придбання квартири ОСОБА_1 володіє та користується нею, здійснює всі необхідні ремонтні роботи.

У результаті збройної агресії російської федерації квартира позивача на теперішній час значно пошкоджена та для подання заяви на е-відновлення пошкодженого нерухомого майна та отримання компенсації потрібно надати правовстановлюючий документ на пошкоджене майно.

ПозивачОСОБА_1 не має можливості оформити право власника на квартиру, оскільки на час укладення угоди ними як сторонами не було дотримано вимог, зокрема її письмового оформлення, а також її нотаріального посвідчення, як того вимагаласт. 47 ЦК УРСР. Нотаріально посвідчити угоду на теперішній є неможливим оскільки СВК імені Горького реорганізовано, а правонаступнику спірна квартира на баланс не передана. Оскільки закон вимагає державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, тепер ОСОБА_1 не може вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном. Первинна реєстрація спірного нерухомого майна проведена не була.

22 березня 1994 року між ОСОБА_1 та КСП імені Горького укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , в підтвердження чого КСП ім. Горького виписано квитанцію до прибуткового касового ордеру № 358 про сплату грошей в сумі 50000 руб., оригінал якої знаходиться у володінні позивача. Спірна квартира після укладення договору купівлі-продажу була передана їй та знаходиться у її володінні більше 30 років. Зазначене свідчить про виконання ї ОСОБА_1 та КСП ім. Горького взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу від 22.03.1994 року та правомірності набуття нею права власності на спірне нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідност. 10-13 ЦПК України- суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України.

Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Правовідносини, які є предметом даного спору, виникли до набрання чинностіЦК України, відтак регулюються відповідними положеннямиЦивільного кодексу УРСРв редакції 1963 року (даліЦК УРСР).

Зобов`язання виникають з договору або інших підстав, зазначених устатті 4 ЦК УРСР.

Визначення поняття "угода" надане в ст. 41 ЦК УРСР, згідно з якою угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно дост. 42 ЦК УРСРугоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду.

Згідност. 43 ЦК УРСРугоди, що виконуються під час їх укладення, можуть укладатись усно, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР.

У випадках, коли угоди між організаціями або між організацією і громадянином укладаються в усній формі, організація, яка оплатила товари або послуги, повинна одержати від другої сторони письмовий документ, що стверджує одержання грошей і підстави їх одержання.

Згідно ізст. 128 ЦК УРСРправо власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно дост. 153 ЦК УРСРдоговір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно зіст. 224 ЦК УРСРза договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1ст. 16 ЦК Українивстановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, сере іншого і визнання права.

Згідно ч. 1ст. 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно дост. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 року у справі «Пайн Велів Девелопментс ЛТД» проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п. 36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975 року у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

За таких обставин, враховуючи встановлені судом обставини справи, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 41, 42, 43, 128, 153, 224 ЦК УРСР, ст. ст. 16, 328, 392 ЦК України, ст.ст.2,4,5,10-13,175,176,177ЦПК УкраїниВеликоолександрівський районний суд Херсонської області,-

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 доВеликоолександрівської селищноївійськової адміністраціїБериславського районуХерсонської областіпро визнанняправа власностіна квартиру задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ірина ХОМИК