Рішення

від 22.01.2025 по справі 335/8965/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/8965/24 2/335/215/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Рибалко Н.І., за участі секретаря судового засідання Капто Д.А., представника позивача Шинкаренка Д.О., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з централізованого водопостачання і водовідведення, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Водоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу по оплаті за централізоване водопостачання і водовідведення, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та користується послугами КП «Водоканал», а тому зобов`язаний щомісяця проводити оплату за централізоване водопостачання і водовідведення. Однак, відповідач не в повному обсязі здійснював оплату за послуги, внаслідок чого, за період з 01.11.2017 по 29.02.2024 у нього виникла заборгованість у розмірі 44845,22 грн. На підставі чого, просить стягнути з відповідача суму заборгованості у зазначеному вище розмірі, а також судовий збір.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 13.08.2024 року позовну заяву КП «Водоканал» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.

Не погодившись із позовними вимогами 14.10.2024 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Харьковим В.О. надано відзив, відповідно до якого, зазначив, що відповідач не вчиняв дії, які б свідчили про його бажання укласти договір, він жодного разу не сплачував послуги за водопостачання, не підписував заяву-приєднання до умов індивідуального договору від 01.04.2022, не отримував дані послуги, а тому не був споживачем. Факт того, що ОСОБА_1 не проживав за адресою надання послуг підтверджується актом від 02.10.2024 про встановлення факту проживання особи без реєстрації та актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 01.10.2024, однак дані акти не підписані головою ОСББ з причин відсутності останньої на місці в момент реалізації процесу опитування свідків. Крім того, правовідносини, що виникли між КП „Водоканал та боржником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті, та які стосуються стягненню заборгованості за житлово-комунальні послуги, трансформуються у зобов`язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем та спадкоємцями боржника і вирішуються у порядку положень ст. 1282 ЦК України. Крім того, розрахунок заборгованості є неналежним доказом, оскільки інформативно не забезпечує обсяг заборгованості в даній справі через наявність суттєвих, необґрунтованих, різких підвищень заборгованості, а саме: за вересень 2023 заборгованість становила 895,47 грн., а вже в жовтні 2023 17401,65 грн. Таким чином, представник відповідача посилаючись на ст. 1283 ЦК України, вважає, що позивачем пропущено строк на пред`явлення вимоги, а отже позовна заява не може підлягати задоволенню. Враховуючи наведене просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

31.10.2024 через систему „Електронний суд представником позивача подано додаткові пояснення, відповідно до яких не погодившись із доводами представника відповідача зазначив наступне. Жодних заяв про припинення надання послуг за адресою відповідача до КП «Водоканал» не надходило. Надані до відзиву на позовну заяву докази про фактичне місце проживання (не проживання) відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки вони видані та підписані особами, у яких відсутні повноваження щодо декларування або реєстрації місця проживання фізичних осіб. Також, представник позивача зазначав про те, що доказів, які б підтверджували факт реєстрації/ зняття з реєстрації або тимчасового не проживання ОСОБА_1 за спірною адресою до КП «Водоканал» не надходило. Відсутність письмової форми договору про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення між КП «Водоканал» та ОСОБА_1 не спростовує наявність у останнього, як споживача цих послуг за адресою: АДРЕСА_1 , обов`язку оплати фактично отриманих ним вищезазначених послуг КП «Водоканал». Розрахунок та довідка, які додані до позовної заяви, підтверджують період, за який нараховувалась заборгованість, розмір нарахувань заборгованості за надані послуги, кошти, які були сплачені відповідачем та субсидію, надану особі. З урахуванням пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з березня 2017 року. Крім того, загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. З урахуванням того, що позовна заява була подана в межах позовної давності та з додержанням вимог закону, представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові та додаткових поясненнях, у зв`язку з чим наполягав на задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до суду докази у їх сукупності було встановлено наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначаються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Рішенням Запорізької міської ради №546 від 28.10.1999 «Про порядок оплати послуг за водоспоживання та водовідведення», яке є обов`язковим для виконання на всій території м. Запоріжжя, визначено, що збирання абонентської плати з населення за водокористування та водовідведення проводиться окремо від інших комунально-побутових послуг, а функції зі збору платежів з населення передано Комунальному підприємству «Водоканал».

Судом встановлено, що позивачем надавались відповідачу послуги з централізованого водопостачання і водовідведення у житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки відповідач не звертався до позивача з питання переоформлення особистого рахунку, тому в розрахунку заборгованості вказано, що особистий рахунок № НОМЕР_1 оформлений на ім`я ОСОБА_3 .

Відповідно до відомостей заступника начальника відділу реєстрації фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Педенко В., які надійшли до суду 09.08.2024 року, відповідач по справі, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 27.12.2005 року по теперішній час

Суд вважає неналежним доказом, копію акта про не проживання особи за місцем реєстрації від 01.10.024 за адресою: АДРЕСА_1 , та копію акта про встановлення факту проживання особи без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки вказані акти не містять підпису голови ОСББ, проте підписаний невідомими особами, які нібито є власниками квартир у будинках АДРЕСА_3 .

Згідно з довідкою № 65/01-14/2480 від 11.10.2024 виданою Заступником голови районної адміністрації ЗМР по Вознесенівському району Хоцьким В., ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Однак, відповідно п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати виконавців комунальних послуг про зміну власника житла та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 7 вказаного Закону споживач має право на несплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження.

Окрім того, відповідно до п. 47 Правил, індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати виконавця про тимчасову відсутність в житловому приміщенні (іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів (за відсутності приладів обліку); якщо період відсутності споживача та інших осіб перевищує шість місяців, споживач для реалізації права на не оплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) у місячний строк з моменту закінчення кожного шестимісячного періоду зобов`язаний надавати виконавцю оновлену заяву з відповідними підтвердними документами в електронній або паперовій формі.

Таким чином, обов`язок щодо своєчасного інформування комунальні служби про зміни споживачів комунальних послуг покладається на самих споживачів таких послуг.

Підтверджень звернення відповідача ОСОБА_1 до КП «Водоканал» з відповідними заявами про тимчасове припинення нарахування плати за надання послуг з централізованого водопостачання на період тимчасової відсутності наймача або членів його родини у спірний період матеріали справи не містять.

Таким чином, доводи відповідача, що він не був споживачем послуг позивача за період з 01.11.2017 по 29.02.2024, у зв`язку з його проживанням за іншою адресою, судом не приймаються, як такі, що спростовуються вищевикладеним.

Крім того, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якими вони фактично користувалися. При цьому наявність чи відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначене узгоджується з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 712/8916/17.

Відповідно до ст. 13 Закону № 2189-VIII публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги.

Позивачем на виконання вимог Закону №2189-VIII 01.03.2022 року було розміщено текст публічного договору приєднання на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування, тому з 01.04.2022 року між сторонами укладений публічний договір.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач є споживачем послуг з водопостачання та водовідведення за вище вказаною адресою та користується послугами позивача, а тому навіть при відсутності письмового договору та при фактичному отриманні послуг він повинен проводити оплату за спожиті послуги з водопостачання та водовідведення. З урахуванням наведених вище норм права, зобов`язання по оплаті послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення несе користувач/власник житлового будинку/квартири, як споживач цих послуг.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20, ч.1-2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених.

Відповідно до розрахунку позивача, за період з 01.11.2017 по 29.02.2024 утворилась заборгованість у розмірі 44845,22 грн. Крім того, 31.10.2024 року позивачем було подано детальний розрахунок заборгованості за надані послуги.

Згідно з довідки, наданої позивачем, за особовим рахунком № НОМЕР_1 мається заборгованість за період з 01.11.2017 по 29.02.2024 в сумі 44845,22 грн., з якої: заборгованість за холодне водопостачання 27 785,53 грн., за холодне водовідведення 16377,63 грн., абонентське обслуговування з централізованого водопостачання 341,03 грн., абонентське обслуговування з централізованого водовідведення 341,03 грн.

У відзиві представник відповідача заперечував проти позову, вказував щодо неправильності розрахунку позивача, оскільки він інформативно не забезпечує обсяг заборгованості в даній справі через наявність суттєвих, необґрунтованих, різких підвищень заборгованості. Суд вважає вказані твердження безпідставними, оскільки відповідачем не було подано контррозрахунку.

Доказів про погашення суми боргу, на спростування факту наявності заборгованості чи її розміру станом на час розгляду справи відповідач не надав.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач свої зобов`язання з оплати послуг за спожиту воду і послуги каналізації виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 44845,22 грн.

Вирішуючи питання про застосування наслідків спливу позовної давності, про що заявлено відповідачем, суд дійшов наступного висновку.

Законом України від 30 березня 2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257, 258цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався Постановами Кабінету Міністрів України та діяв по 30.06.2023.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30 березня 2020 № 540-IX тобто саме з 02 квітня 2020 року по 30.06.2023 діяло положення про продовження строків позовної давності на період карантину.

Крім того, Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ Прикінцеві і перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 19, який також передбачав, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк його дії.

Станом на час подання позову пунктом 19 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи викладене, суд вважає, що доводи відповідача з приводу пропуску позивачем строку позовної давності є безпідставними, та доходить до висновку, що позивач пред`явив позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.11.2017 по 29.02.2024 в межах строку позовної давності, КП «Водоканал» має право на стягнення заборгованості за період з 01.11.2017, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання і водовідведення у загальному розмірі 44845,22 грн.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства«Водоканал» до ОСОБА_1 простягнення боргуза послугиз централізованоговодопостачання іводовідведення,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал» заборгованість за послугиз централізованоговодопостачання іводовідведення, за період з 01.11.2017 по 29.02.2024 в розмірі 44 845 (сорок чотири тисячі вісімсот сорок п`ять грн.) 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства«Водоканал» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24 січня 2025 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: Комунальне підприємство «Водоканал», м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, буд. 61, ідентифікаційний номер юридичної особи 03327121;

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Рибалко Н.І.