Ухвала

від 27.01.2025 по справі 462/9641/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Єдиний унікальний номер судової справи 462/9641/24

Номер провадження 2/462/200/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 січня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Селедець Вікторія Володимирівни, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю про визнання майнових прав забудовника у порядку спадкування,

встановив:

І. Рух справи.

ОСОБА_1 , 23.12.2024 року (вх.№ 28547)звернулася уЗалізничний районнийсуд м.Львова зпозовною заявоюдо ЛМР, ЗРА ЛМР, треті особи: Приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Селедець В. В., Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю про визнання майнових прав забудовника у порядку спадкування, у якій просить суд:

-визнати за позивачем права та обов`язки забудовника (замовника будівництва) об`єкта квартири АДРЕСА_1 з розширенням за рахунок площі горища на АДРЕСА_2 , загальною площею 110, 8 кв. м, житловою площею 61, 6 кв. м., належних згідно зареєстрованої декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ЛВ14212062083 від 23.04.2012 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М.

Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) 23.12.2024 року направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи позивача у справі.

Відповідь на вказаний запит надійшла до суду 10.01.2025 року.

ІІ. Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 95, 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

ІІІ. Щодо недоліків позовної заяви.

Так, згідно п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Однак позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

ІV. Щодо доказів, які підтверджують обставини позовних вимог.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Із змісту позовної заяви вбачається, що така містить покликання позивача про те, що вона є донькою померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Однак у матеріалах позовної зави відсутнє будь-яке документальне підтвердження щодо родинних зв`язків позивача із померлою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

V. Щодо належного засвідчення копій документів.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, відповідно до ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Письмові докази подаються в оригіналі або у належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Як вбачається із копій заяви та додатків до них для сторін (відповідачів та третіх осіб), які подаються на підставі ч. 1 ст. 177 ЦПК України, такі не відповідають вимогам ст. 95 ЦПК України.

Окремо суд звертає увагу на те, що частина поданих позивачем документів є нечитабельними, а відтак неможливо встановити зміст зазначеної інформації.

Документи, які надаються, повинні містити текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст (текст повинен бути зрозумілим і читабельним, копії повинні бути повними).

Також суд звертає увагу на те, що матеріали справи містять копію технічного паспорта, однак такий документ не є цілісним (надано лише деякі сторінки такого), тому такий відображено не в повному обсязі.

У матеріалах справи відсутні відомості Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (стосовномайна заадресою: АДРЕСА_3 ) на момент звернення із позовною заявою до суду.

VІ. Підсумки.

За нормою ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд приймає до уваги позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, висвітлену 07.02.2024 року у справі № 295/434/22, провадження № 61-10948св23, згідно якої формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, «Мельник проти України» від 28.03.2006 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява, що не відповідає вимогам закону, підлягає залишенню без руху до виправлення позивачем вказаних недоліків.

При цьому позивача попереджається, що у разі не усунення недоліків позовної заяви в строк, вказаний в ухвалі, позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута.

Окремо суд вважає необхідним зазначити, що дана ухвала постановляється з урахуванням періоду перебування судді у відпустці.

З огляду на викладене та керуючись ст. 185 ЦПК України, суд -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Селедець Вікторія Володимирівни, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю про визнання майнових прав забудовника у порядку спадкування залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, треті особи: Приватний нотаріус Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Селедець Вікторія Володимирівни, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю про визнання майнових прав забудовника у порядку спадкування вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко