Вирок

від 24.01.2025 по справі 465/101/23

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

465/101/23

1-кп/465/132/25

Вирок

Іменем України

24.01.2025 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львова кримінальне провадження№62022140110000225 від 14.10.2022 р за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Краснокутськ, Краснокутського району, Харківської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , із середньо - спеціальною освітою, неодруженого, українця, громадянина України, раніше судимого, військовослужбовця військової служби за контрактом Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», у військовому званні «солдат»

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом Збройних Сил України, проходячи військову службу курсантом 111 навчальної групи факультету озброєння та військової техніки Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11,16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасового ухилення від військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в умовах воєнного стану, 21.09.2022 не з`явився вчасно на службу без поважних причин до місця тимчасової дислокації Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» за адресою: м.Львів, вул. Героїв Майдану, 32 та перебував поза межами розташування Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» до моменту добровільної явки, а саме 22.12.2022 до територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за адресою: м.Львів, вул. М. Кривоноса,6.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно самовільно залишив військову частину без поважних причин. Просив суворо не карати так як бажає продовжувати військову службу.

В судовому засіданні прокурор просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті та за можливості застосувати положення ст. 75 КК України.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність та достовірність яких учасниками судового розгляду не оспорюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України судом не досліджувались інші зібрані у кримінальному провадженні докази, оскільки, за згодою учасників процесу, дослідження таких визнано недоцільним. У суду відсутні сумніви щодо добровільної позиції учасників судового провадження, яким роз`яснено, що у такому випадку вони позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України - нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинене в умовах воєнного стану.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про його особу, а саме - те, що він раніше не судимий, на обліку в наркологічному та психіатричному диспансерах не перебуває, скарг по місцю служби не надходило, за місцем проживання характеризується позитивно, брав участь в бойових діях та бажає надалі продовжувати військову службу.

Обставинами, які пом`якшують покарання, суд визнає повне визнання вини та щире каяття обвинуваченого.

Обставини, що обтяжують покарання - відсутні.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у вигляді позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України (в редакції КК України, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення), якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

У даному випадку, на переконання суду, до ОСОБА_4 можуть бути застосовані положення ст.75 КК України, оскільки встановлені в ході судового розгляду обставини, зокрема, вчинення кримінального правопорушення до посилення відповідальності за військові злочини, усвідомлення обвинуваченим своєї провини, щире каяття останнього, добровільне з`явлення до військової частини, готовність відповідати за скоєне, бажання обвинуваченого продовжити військову службу, думка прокурора про можливість звільнення обвинуваченого від відбування покарання згідно ст.75 КК України, є достатніми для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання з випробуванням іспитовим строком на підставі ст.75 КК України.

Разом з тим, на ОСОБА_5 слід покласти обов`язки, визначені ст.76 КК України, які відповідатимуть завданням контролю за поведінкою засудженого з метою встановлення факту його виправлення.

Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Судові витрати та речові докази у справі відсутні.

Підстав для застосування правових приписів ст.174 КПК України немає.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374,376 КПК України, суд,-

з а с у д и в :

ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п`ять ) роки.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_4 , звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк, тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця роботи або проживання.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя ОСОБА_1