Ухвала

від 24.01.2025 по справі 607/1212/25

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

24.01.2025 Справа №607/1212/25 Провадження №2-н/607/470/2025

місто Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Герчаківська О. Я., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Рятувально-водолазної служби Тернопільської області про видачу судового наказу,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення із Рятувально-водолазної служби Тернопільської області середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Зі змісту цієї заяви вбачається, що заявниця подала до суду з заяву про видачу судового наказу про стягнення з Рятувально-водолазної служби Тернопільської області середнього заробітку за час затримки розрахунку ОСОБА_2 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 24 677,70 грн.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу, суд доходить до переконання про необхідність відмови у видачі судового наказу, з таких підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Отже, в порядку наказного провадження проводиться розгляд справ щодо яких презюмується відсутність спору.

Згідно з ч. 2 ст. 160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Отже, за змістом цієї норми, право вимоги щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку у порядку наказаного провадження належить працівнику.

Водночас, відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Із матеріалів справи установлено, що заявниця, як спадкоємець після смерті працівника (спадкодавця), просить стягнути із боржника середній заробіткок за час затримки розрахунку із померлим ОСОБА_2 у розмірі 24677,70 грн. Разом з тим, ст. 1227 ЦК України чітко визначає, що перелічені цією нормою виплати, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї. Спадкодавцю ОСОБА_2 належала заробітна плата, яка увійшла до складу спадкової маси, яку успадкувала ОСОБА_1 та в подальшому ці кошти їй були виплачені в ході примусового виконання судового рішення. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні нарахований після смерті спадкодавця та не належав померлому на час відкриття спадщини. Після смерті ОСОБА_2 дієздатність, як і правоздатність, цієї фізичної особи припинилася.

Стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу, підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки до повного розрахунку за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, однак не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці» та не належить до передбачених законодавством соціальних виплат в розумінні положень статті 1227 ЦК України.

Отже, виниклі правовідносини не допускають правонаступництво.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 07 лютого 2019 року у справі №752/17889/14-ц (провадження №61-7265св18) та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 17 серпня 2018 року у справі №825/3610/15-а (провадження №К/9901/23206/18).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

Враховуючи наведене вище, доходжу до переконання про те, що заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу не відповідає вимогам, передбаченим ст. 163 ЦПК України, середній заробіток за час затримки розрахунку не належить до передбачених законодавством соціальних виплат в розумінні положень статті 1227 ЦК України, виниклі правовідносини не допускають правонаступництво, а тому у видачі судового наказу необхідно відмовити у відповідності до ст. 165 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 163, 165, 258-260 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з Рятувально-водолазної служби Тернопільської області середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя Тернопільського міськрайонного суду

Тернопільської області О. Герчаківська