Ухвала

від 24.01.2025 по справі 686/803/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/803/25

Провадження № 1-кс/686/460/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноваженої особи Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із скаргою, поданою в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за його заявою.

В обґрунтування скарги вказує, що 09.01.2025 ОСОБА_4 зупинили невідомі особи у військовій формі та, застосувавши силу, незаконно позбавили волі, доставили в приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 , де утримують.

09.01.2025 до приміщення ТЦК була викликана слідчо-оперативна група, якій ОСОБА_4 подав заяву про скоєне кримінальне правопорушення, передбачене ст. 146 КК України, а можливо, і ст. 146-1 КК України.

Просить: визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області в частині невнесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_4 про вчинення злочину; зобов`язати уповноважену службову особу Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_4 про вчинення злочину та розпочати досудове розслідування; звільнити ОСОБА_4 , якого незаконно позбавлено волі, з полону ТЦК.

Скаржник та його представник у судове засідання не з`явилися, у поданій до суду скарзі просили проводити судовий розгляд у відсутності скаржника та його представника.

Уповноважені особи Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з`явилися, однак відповідно до ст. 306 ч.3 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що скарга не підлягає задоволенню у зв`язку із наступним.

Відповідно до ч.1 ст.304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Із наданих матеріалів за заявою ОСОБА_4 слідує, що 09.01.2025 останній звернувся до Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області із заявою, у якій просив вжити заходів до працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 , які доставили його для проходження ВЛК та не випускають з приміщення.

Будучи опитаним у той же день, ОСОБА_5 повідомив, що 09.01.2025 він прямував до місця роботи та був зупинений працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1, які запитали чи є у ОСОБА_5 документи військовозобов`язаного. ОСОБА_5 повідомив, що такі документи відсутні, а також вказав, що є засудженим до покарання із установленням іспитового строку, у зв`язку із чим відмічається у дільничного. В подальшому, ОСОБА_5 запропонували поїхати до ІНФОРМАЦІЯ_1 та він погодився. Однак на пропозицію пройти ВЛК, ОСОБА_5 відмовився та його не випускають із ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказана заява була зареєстрована у Хмельницькому РУП ГУНП у Хмельницькій області 09.01.2025 за № 845.

Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).

Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.

Окрім того, необхідно врахувати також те, що основним складовим елементом об`єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин з-поміж інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об`єктивними та суб`єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних тощо).

Ст. 146 КК України встановлює кримінальну відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини.

Незаконне позбавлення волі полягає в протиправному перешкоджанні людині обирати за своєю волею місце знаходження. Воно може виявитися у затриманні потерпілого в тому місці, де він знаходитися не бажає, або поміщення його в таке місце, яке він не має змоги вільно залишити. Це діяння може бути здійснене шляхом застосування фізичного, а також психічного насильства. Воно може бути вчинене і шляхом обману.

На думку слідчого судді, заява ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення не містить конкретних фактичних даних чи короткого викладу обставин, які б могли свідчити про можливе вчинення працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 кримінального правопорушення.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року, у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Окрім того згідно із 49 постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 560 від 16 травня 2024 року у період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.

У свою чергу, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є адміністративним правопорушенням, за вчинення якого ст. 2101 КУпАП передбачено відповідальність.

Також, п. 54 постанови КМУ «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» № 560 від 16 травня 2024 року передбачено, що у разі встановлення, що громадянин порушує правила військового обліку, визначені Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 або Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", виявлення розбіжностей військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів старший групи оповіщення пропонує резервісту або військовозобов`язаному (крім резервістів та військовозобов`язаних СБУ та розвідувальних органів) прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів.

Із пояснень, наданих ОСОБА_4 о/у ВнП ВКП ХРУП ГУНП у Хмельницькій області 09.01.2025 слідує, що він повідомив працівникам ІНФОРМАЦІЯ_1, які його зупинили, про відсутність військово-облікових документів, після чого йому було запропоновано поїхати до ІНФОРМАЦІЯ_1 та він погодився на зазначену пропозицію.

Отже, очевидно, що ОСОБА_4 був обізнаний та розумів, у зв`язку із чим був доставлений до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 під час дії воєнного стану, строк дії якого продовжено в Україні Указами Президента України №740/2024 від 28 жовтня 2024 року та №26/2025 від 14 січня 2025 року, у період оголошеної загальної мобілізації у зв`язку із агресією рф проти України, з метою забезпечення оборони держави, що не можна вважати насильницьким зникненням чи незаконним позбавленням волі або викраденням людини, відповідальність за яке передбачена ст. 146 та ст. 146-1 КК України.

Окрім того, твердження у скарзі про застосування насилля до ОСОБА_4 під час його затримання вочевидь не відповідає дійсним обставинам, про які зазначив сам ОСОБА_4 , надаючи пояснення, вказавши на те, що погодився на пропозицію поїхати до ІНФОРМАЦІЯ_1.

За наведених вище обставин, слідча суддя дійшла висновку, що викладені ОСОБА_4 у скарзі відомості не є достатніми для внесення їх до ЄРДР, не вказують на передбачені чинним кримінальним законодавством ознаки кримінальних правопорушень, в тому числі пов`язаних з викраденням, незаконним затриманням або зникненням особи, та не підтверджені об`єктивними даними.

Заява про вчинення кримінального правопорушення носить узагальнений характер, а обставини, викладені у ній, зводяться до незгоди із діями працівників ІНФОРМАЦІЯ_1, які у період введеного в Україні воєнного стану виконують свої обов`язки по мобілізації військовозобов`язаних та здійснюють заходи, спрямовані на виявлення призовників, резервістів, які порушують правила військового обліку.

Зазначені скаржником відомості у даному випадку не є належною підставою для ініціювання кримінального провадження та є необґрунтованим застосуванням заходу кримінально-правового примусу, а відтак підстави для внесення відомостей до ЄРДР та задоволення скарги відсутні.

З огляду на викладене, у задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , поданої в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя