Ухвала

від 22.01.2025 по справі 947/85/25

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/85/25

Провадження № 2-а/947/45/25

УХВАЛА

22.01.2025 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Петренко В.С., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси зі адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу адміністративну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 25 КАС України передбачено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Як передбачено ч. 1ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.6 ст.4 КАС України).

У даній справі позивач оскаржує постанову серії ЕГА № 1235266 від 12.11.2023 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором патрульної поліції ВАП УПП в Одеській області, якою його ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.178 КУпАП.

В якості відповідача позивачем було визначено - Управлінняпатрульної поліціїв Одеськійобласті Департаментупатрульної поліції та зазначено код ЄДРПОУ 39961329.

Пунктом 7-1 частини другої статті 255 КУпАП передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених частиною другою статті 178 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції.

Отже, відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 178.

Відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2020 року по справі №742/2298/17, який відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, суд враховує при застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Згідно з положеннями ст.46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ст.213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (частини 1 та 2 ст.222 КУпАП).

При цьому, приписами ч.1 ст.13 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліцією; 2) територіальні органи поліції.

Відповідно до ч.1 ст.15 «Про Національну поліцію» територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, є саме орган Національної поліції - суб`єкт владних повноважень, а не підрозділ Національної поліції або ж особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Правову позицію з даного питання було висловлено Верховним Судом у постанові від 26 грудня 2019 року по справі №724/716/16-а (провадження № К/9901/12750/18).

З огляду на викладене, оскільки відповідач - Управління патрульної поліції в Одеській області є структурним підрозділом Національної поліції України, який не є юридичною особою, не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, суд зазначає, що належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, за кодом ЄДРПОУ 39961329, який вказано позивачем у позовній заяві, зазначено Управління патрульної поліції Служби Міністерства внутрішніх справ у м. Одесі, та зазначено статус компанії «припинено».

Вирішуючи питання про підсудність даної справи, суд приходить до висновку про направлення матеріалів справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Любашівського районного суду Одеської області, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 25 КАС Україниадміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Любашівського районного суду Одеської області.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що дана адміністративна справа не може бути підсудна Київському районному суду м. Одеси.

Крім того,суд враховуєположення ч.1та п.4ч.2ст.45КАС України,яка передбачає,що учасникисудового процесута їхніпредставники повиннідобросовісно користуватисяпроцесуальними правами.Зловживання процесуальнимиправами недопускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою.

Тобто визначення в якості відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області, яке є структурним підрозділом Національної поліції України, не є юридичною особою та не може бути визначений в якості відповідача у даній справі, може бути розцінено як зловживання процесуальними правами з метою зміни підсудності справи.

Крім того, відповідно до витягу з ЄДР юридичних осіб, за кодом ЄДРПОУ 39961329, який вказано позивачем у позовній заяві, зазначено Управління патрульної поліції Служби Міністерства внутрішніх справ у м. Одесі, та зазначено статус компанії «припинено».

Таким чином, враховуючи положення ст. 25 КАС України, суд вважає за необхідне передати зазначену справу за підсудністю суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання позивача ОСОБА_1 , а саме: до Любашівського районного суду Одеської області.

Згідно з п.2 ч.1ст. 29 КАС Українисуд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частин 6 та 8ст. 29 КАС Українипитання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку наоскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність (рішення ЄСПЛ у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04, § 24), у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справах Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).

ЗгідноКонвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до ч. 1ст. 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями20,22,25-28цьогоКодексу.

Отже, порушення адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов`язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.

Керуючись ст. ст. 25-26,29,243,248,256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 доДепартаменту патрульноїполіції Управлінняпатрульної поліціїв Одеськійобласті провизнання протиправноюта скасуванняпостанови проадміністративне правопорушення- направити за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Любашівського районного суду Одеської області.

Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в момент її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання суддею.

У зв`язку із перебуванням судді Петренка В.С. у відпустці, ухвалу складено та підписано 22.01.2025 року.

Суддя Петренко В. С.