Рішення

від 27.01.2025 по справі 507/2613/24

ЛЮБАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 507/2613/24

Провадження № 2/507/37/2025

Номер рядка звіту 71

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2025 р. с. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Вужиловського О.В.,

при секретарі судового засідання - Войковській І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Любашівка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом органу опіки та піклування Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач вказує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 являються батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідачі неналежно виконують свої батьківські обов`язки відносно своїх дітей в частині їх виховання, догляду та матеріального забезпечення. Відповідачі не мають власного житла, проживають на квартирах, в будинку брудно, діти не забезпечені належним шкільним приладдям, одягом та продуктами харчування. Діти систематично пропускають навчання в школі без поважних причин, хворіють, потребують посиленого догляду. ОСОБА_1 взагалі залишає дітей самих вдома і на тривалий час йде з дому. ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями. Відповідачі фактично самоусунились від виховання та належного утримання дітей. Тому, просили суд позбавити відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 батьківських прав відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та стягнути з них на користь особи чи закладу, на утриманні якого перебуватимуть діти аліменти в розмірі 1/2 частини з усіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Представник позивача в судовому засіданні надав аналогічні пояснення, свої вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідачі - ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що дійсно не в повній мірі здійснюють догляд за дітьми, однак бажають виправитись та здійснювати належний догляд за дітьми. Просили не позбавляти їх батьківських прав.

Процесуальні дії у справі.

11 грудня 2024 року ухвалою судді провадження у справі було відкрито.

02 січня 2025 року підготовче судове засідання по даній справі було закрито та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 15 липня 2014 року (а.с. 12).

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 видно, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 13).

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 видно, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 14).

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 видно, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками є: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 15).

З характеристик Любашівського ліцею № 1 Любашівської селищної ради Одеської області від 04 листопада 2024 року та 05 листопада 2024 року видно, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 навчаються на інклюзивній формі навчання. Діти мають труднощі з навчанням, батьки не стежать за зовнішнім виглядом дітей, шкільні речі, навчальне приладдя в неохайному вигляді, підручники занедбані та брудні (а.с. 16-18).

З виписок з історії хвороби видно, що ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 неодноразово знаходились на лікуванні в КНП «Любашівська БЛІЛ» (а.с. 19-21).

З актів обстеження житлово-побутових умов видно, що в будинку, в якому проживають відповідачі із дітьми, брудно, умови проживання не задовільні.

З відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності видно, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 неодноразово притягувались до адмінінстративної відповідальності в тому числі і за вчинення правопорушень, передбачених ст. 184 КпАП України за невиконання батьківських обов`язків щодо своїх дітей.

З висновку органу опіки та піклування Любашівської селищної ради Поідльського району Одеської області, який затверджено рішенням виконавчого комітету Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області № 281 від 06 листопада 2024 року, що було розглянуто питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . та прийнято рішення, що в інтересах дітей доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 відносно їх дітей, так як вони вихованням дітей не займаються та належним чином не утримують їх (а.с. 6-8).

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає разом із відповідачами та їх дітьми. Дійсно, ОСОБА_1 залишила дітей вдома, а сама пішла в невідомому напрямку і додому не повертається та за дітьми не дивиться. ОСОБА_2 працює по найму, постійно зайнятий на роботі, тому вона доглядає за їх дітьми, відводить їх до школи та забирає зі школи, годує їх.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню по слідуючим підставам.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Згідно з частиною першою статті 18, частиною першою статті 27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом положень Конвенції ООН «Про права дитини», ч.2 ст.11, ст.14 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили . Під час вчинення дій, пов`язаних з розлученням дитини з одним або обома батьками, а також інших дій, що стосуються дитини, в порядку, встановленому законом, судом заслуховується думка та побажання дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені умови, як кожну окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, тобто свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

В п.п. 47, 49 рішення Європейського Суду з прав людини в справі «Савіни проти України» від 18.12.2008р. зазначено, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя, і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції. Таке втручання є порушенням зазначеного положення, якщо воно здійснюється не «згідно із законом», не відповідає законним цілям, переліченим у п.2 ст.8 Конвенції, і не може вважатися «необхідним у демократичному суспільстві». Суд також повторює, що, хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин; отже, відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 20 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (далі - Постанова), позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні доведено факт ухилення відповідачами від виконання своїх батьківських обов`язків стосовно дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується вищезазначеними доказами (актами обстеження житлових умов, характеристика з школи, відомостями про притягнення до адміністративної відповідальності, висновком про доцільність позбавлення батьківських прав, виписками з історії хвороб), тому суд вважає, що вимоги позивача про позбавлення батьківських прав відповідача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно закону відповідачі зобов`язані утримувати своїх дітей та надавати їм матеріальну допомогу, чого добровільно не роблять.

Таким чином, в судовому засіданні доведено, що відповідачі ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків щодо утримання та виховання своїх дітей, а тому їх необхідно позбавити батьківських прав відносно дітей та стягнути з них аліменти на утримання дітей.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить стягнути судовий збір на користь держави в сумі 2422 грн. 40 коп.. з кожного, так як до відповідачів завлено по дві вимоги до кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 263-268, 430 ЦПК України, ст.ст. 164, 180 СК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги органу опіки та піклування Любашівської селищної ради Подільського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити повністю.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , позбавити батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , позбавити батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживаючого по АДРЕСА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 28 листопада 2024 року до досягнення дітьми повноліття, на користь установи, в якій будуть утримуватись діти.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживаючого по АДРЕСА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 1/2 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 28 листопада 2024 року до досягнення дітьми повноліття, на користь установи, в якій будуть утримуватись діти.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , судовий збір на користь держави в сумі 2422 грн. 40 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , судовий збір на користь держави в сумі 2422 грн. 40 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Вужиловський О.В.