Рішення

від 24.01.2025 по справі 509/604/24

ОВІДІОПОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 509/604/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року смт. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Панасенка Є.М.

при секретарі судового засідання Степановій Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву адвоката Савіна Сергія Олександровича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 509/604/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Великодолинської селищної ради Одеського району Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 щодо позбавлення батьківських прав.

Ухвалою від 05.02.2024 Овідіопольським районним судом Одеської області відкрито провадження у справі №509/604/24.

30.07.2024 Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області по справі №509/604/24 залучено до участі у справі ІНФОРМАЦІЯ_1 .

06.01.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області по справі №509/604/24 від 07.01.2025 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.

13.01.2025 до суду надійшла заява представника Відповідача адвоката Савіна С.О. про розподіл судових витрат. У зазначеній заяві представник Відповідача просить стягнути на користь Відповідача 40000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Судове засідання щодо розгляду питання стягнення судових витрат призначене на 24.01.2024.

24.01.2025 на адресу суду надійшли пояснення представника позивача адвоката ІльченкоК.Р. стосовно судових витрат, в зазначених поясненнях представник позивача заперечує проти вказаних витрат та просить відмовити в повному обсязі.

Адвокат Савін С.О. звернувся до суду з заявою в якій просив проводити судове засідання без участі ОСОБА_2 та її представника, просив заяву задовольнити.

Згідно із ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та заяви, з`ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

У справі №509/604/24 позов позивача було залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, тобто за власним волевиявленням ОСОБА_1 .

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормамиЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Отже, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це його диспозитивне право, передбачене нормамиЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями55,124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про залишення позову про позбавлення батьківських прав без розгляду не свідчить про безпідставність та необґрунтованість її позову. Саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінено як необґрунтовані дії позивача, так як це її право, передбачене цивільним процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Зазначені висновки також містяться у Постанові Верховного Суду по справі №350/1145/19 від 07.04.2021.

Така ж позиція висловлена у п.38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а саме, що в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Загальне правило щодо компенсації судових витрат у разі залишення позову без розгляду передбачено частиною5статті142 ЦПКУкраїни, згідно з якою у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У постанові від 29.03.2023 у справі №712/15541/18 Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив наступне.

У випадку, встановленому частиною5статті142 ЦПКУкраїни, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення позову без розгляду, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини 9статті 141 цього Кодексу(частина 6статті 142 ЦПК України).

Згідно з частиною 9статті 141 ЦПК Україниу випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

ВодночасЦПК Українине містить правових норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача.

Виходячи із системного тлумачення положень частин 5, 6статті 142 ЦПК України, частини 9статті 141 ЦПК України, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних із розглядом справи, відповідно до частини5статті142 ЦПКУкраїнипередбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які доводять зловживання процесуальними правами.

Для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу потрібно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені під час розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема, чи діяв позивач недобросовісно, пред`явивши позов; чи систематично протидіяв правильному вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Слід зазначити, що у цій справі суд не встановлював зловживання процесуальними правами з боку позивача, не застосовував до нього будь - яких заходів у зв`язку із зловживанням правами та позовну заяву залишив без розгляду за заявою позивача, а не через зловживання ним процесуальними правами.

Крім того, у заяві про розподіл судових витрат представник Відповідача адвокат Савін С.О. взагалі не зазначає будь-яких відомостей стосовно зловживання процесуальними правами з боку Позивача, а лише наводить розрахунок судових витрат.

Отже, підстав для констатування факту необґрунтованості дій позивача у зв`язку із зверненням до суду з цим позовом та із заявою про залишення її позову без розгляду не встановлено. Зворотного відповідачем не доведено.

Слід зазначити, що позивач, звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Наявність порушених, не визнаних або оспорених прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, та визначення осіб, якими такі права були порушені, встановлюється судом за наслідками розгляду справи по суті на підставі наданих сторонами доказів.

Однак, розгляд даної справи, станом на час подання заяви позивача про залишення позовної заяви без розгляду, відбувався на стадії підготовчого судового засідання, у зв`язку із чим суд не заслуховував пояснення сторін, не досліджував доказів, та не давав їм оцінку, що унеможливлює здійснити судом оцінку обґрунтованості чи необґрунтованості позову.

Таким чином, подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду без викладення мотивів вчинення даної процесуальної дії, не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Отже, необхідність понесення витрат має бути у причинному зв`язку із необгрунтованими діями позивача, внаслідок яких вони настали.

Жодних доказів, які вказували на необґрунтованість дій позивача відповідачем не надано.

У заяві про стягнення судових витрат у розмірі 40 000,00 грн., пов`язаних із правовою допомогою, заявник не зазначив, які дії позивача у вказаній справі були необґрунтованими, що є підставою для компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи у зв`язку із залишенням позову без розгляду. У заяві вказано лише на норми ЦПК України та долучено до заяви договір №29/07/24 про надання правової допомоги від 29.07.2024, акт виконаних робіт (наданих послуг) від 10.01.2025 до договору №29/07/24 про надання правової допомоги від 29.07.2024 .

Суд зазначає, що наявний відзив у матеріалах справи не є тим належним та достатнім доказом, який підтверджує необґрунтовані дії позивача при звернені до суду. Відзив по своїй суті містить лише виклад заперечень проти позову.

З огляду на обставини справи, доводи заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини п`ятої статті 142 ЦПК України.

Відповідно до положень частини третьої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За встановлених фактичних обставин справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника відповідача про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст.5,12,13,79,81,258,259,263-265,268,272,273,354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката Савіна Сергія Олександровича про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 509/604/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третіособи щоне заявляютьсамостійних вимогна предметспору Службау справахдітей Великодолинськоїселищної радиОдеського районуОдеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавленнябатьківських прав - відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення до Одеського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Є. М. Панасенко