Рішення

від 24.01.2025 по справі 732/1970/24

ГОРОДНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 732/1970/24

Провадження № 2/732/81/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання - Швачко О. В.,

за участю представника позивачки - Аржанік І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городня цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (відома адреса: АДРЕСА_2 ) про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Городнянської міської ради Чернігівської області (адреса: вул. Троїцька, 15, м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, 15100, код ЄДРПОУ 04061731), Служба у справах дітей Городнянської міської ради Чернігівської області (адреса: вул. Троїцька, 13, м. Городня Чернігівського району Чернігівської області, 15100, код ЄДРПОУ 44537835),

УСТАНОВИВ:

Неповнолітня ОСОБА_1 через свого законного представника - матір ОСОБА_3 звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_2 , в якому просила надати дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_3 , без згоди батька ОСОБА_2 .

Позовна заява обґрунтована тим, що ОСОБА_3 перебували з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. У шлюбі у них народилася донька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (позивачка по справі). Згідно з рішенням УДМС України в Чернігівській області № 24 позивачка набула громадянства України та отримала паспорт громадянина України. Шлюб між батьками позивачки було розірвано на підставі рішення суду, яким також було визначено місце проживання позивачки з її матір`ю. Після припинення шлюбних відносин позивачка разом з матір`ю переїхали з білорусі до України. Фактично вони проживають за адресою: АДРЕСА_4 . На підставі договору купівлі-продажу у приватній власності матері позивачки є квартира за адресою: АДРЕСА_3 . Батько позивачки проживає у білорусі за адресою: АДРЕСА_5 . Після припинення шлюбних відносин мати позивачки з батьком позивачки не спілкуються, відносин не підтримують. 18.10.2024 позивачка звернулася до відділу ЦНАП Городнянської міської ради із заявою про реєстрацію за адресою: АДРЕСА_3 , але у реєстрації їй було відмовлено у зв`язку з ненаданням письмової згоди батька. Позивачка на даний час не має зареєстрованого місця проживання, що обмежує останню в реалізації її прав.

Ухвалою судді від 15 листопада 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 17 грудня 2024 року о 12 год 00 хв.

Ухвалою суду від 17 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24 січня 2025 року о 10 год 00 хв.

У судовому засіданні законний представник позивачки (матір) ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали та просила суд задовольнити позовні вимоги, надавши дозвіл на реєстрацію місця проживання неповнолітньої позивачки за адресою: АДРЕСА_3 , без згоди її батька. Вказала, що батько позивачки проживає у білорусі, на даний час з ним відсутній зв`язок, а тому його згоду отримати неможливо. Звернутися до батька офіційно позивачка не має можливості, оскільки дипломатичні відносини між РБ та Україною припинені, як і відсутній поштовий зв`язок.

Відповідач ОСОБА_2 , громадянин Республіки білорусь, місце проживання якого зареєстроване на території РБ, був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, оскільки дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 та Протоколу до неї щодо цієї держави зупинено, правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав. (а. с. 39-40)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Городнянської міської ради про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, представник третьої особи в судове засідання не з`явився, 17.01.2025 на адресу суду надійшла заява від представника третьої особи з проханням провести судове засідання без його участі, позовні вимоги визнають та підтримують. (а. с. 43)

Згідно із ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ «Центр надання адміністративних послуг» Городнянської міської ради, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином, представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із статями 223, 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, якщо відповідач не повідомив суд про причини неявки та якщо від нього не надійшов відзив, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів, у разі згоди на це позивача.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_2 у розумінні ст. 130 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не надав відзиву на позов, позивач не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши законного представника позивачки, з`ясувавши позицію третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлені такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у смт. Освея Верхньодвінського району Вітебської області, білорусь, її батьками значаться: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . (а. с. 18)

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 уклали шлюб 19 вересня 2009 року. Після одруження прізвища подружжя: ОСОБА_5 , ОСОБА_5 . (а. с. 13)

На підставі рішення суду від 13 липня 2012 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано та визначено місце проживання неповнолітньої ОСОБА_1 за місцем проживання її матері ОСОБА_3 (а. с. 14-15)

За даними паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 місце реєстрації ОСОБА_3 з 21.12.2013 - АДРЕСА_6 . (а. с. 6-7).

З дослідженої у судовому засіданні довідки № 256 про реєстрацію особи громадянином України, виданої т.в.о. начальника УДМС України в Чернігівській області Рудницького В. О. вбачається, що ОСОБА_1 за рішенням УДМС України в Чернігівській

області № 24 від 10.12.2013 набула громадянства України на підставі п* ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України». (а. с. 20)

Згідно із довідкою депутата Городнянської міської ради Найдьон В. О. від 17.04.2024 ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_7 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_8 , разом з дочкою ОСОБА_1 , 2010 року народження. (а. с.21)

ОСОБА_3 має у приватній власності нерухоме майно, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності №132070311 від 25.07.2018. (а. с. 16)

18 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Городнянської міської ради із заявою про реєстрацію місця проживання, за адресою: АДРЕСА_3 , однак у реєстрації їй було відмолено з посиланням на п. 3 ст. 7, п. 3 ст. 12 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні». (а. с. 10-11)

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Згідно із ч. 2 ст. 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на теперішній час виповнилося повних 15 років.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 160 Сімейного кодексу України (далі - СК України) місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ч. 3 ст. 160 СК України).

Частина 1 ст. 33 Конституції України визначає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 7 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за місцем проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них без надання згоди такими особами.

Дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за адресою іншого житла, ніж зареєстроване або задеклароване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку, встановленого статтею 15 цього Закону.

Відповідно до п. 15 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого Постановою КМУ від 07.02.2022 № 265 (надалі Порядок № 265) дитина віком від 14 років самостійно декларує місце свого проживання за адресою іншого житла, ніж задеклароване/зареєстроване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них. У разі декларування місця проживання у гуртожитку на період здобуття освіти така згода не надається.

Пунктом 31 Порядку № 265 визначено, що особи, які досягли 14-річного віку, самостійно подають заяву про реєстрацію місця проживання (перебування).

При цьому згідно із п. 32 Порядку № 265 у разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи. Згода не надається у разі коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти.

Однак, відповідач у зв`язку з перебуванням за кордоном (проживає у РБ), не може з`явитися до органу реєстрації місця проживання та надати письмову згоду на реєстрацію місця проживання дитини за адресою, яка не є задекларованим місцем реєстрації ні його, ні матері дитини, що призводить до порушення прав неповнолітньої дитини.

Таким чином, за відсутності письмової згоди батька на реєстрацію, неповнолітня позивач позбавлена можливості зареєструвати своє місце проживання.

З урахуванням того, що суд виходить з пріоритету інтересів дитини та їх найкращого забезпечення, враховуючи встановлені обставини справи та керуючись визначеним нормативно-правовим актом порядком реєстрації місця проживання дітей після досягнення ними 14 річного віку, суд приходить до висновку, що рішення про надання згоди на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька за місцем реєстрації іншого житла, ніж зареєстроване або задеклароване місце проживання її батьків, буде ефективним способом захисту прав дитини.

Оскільки невизначеність реєстрації місця проживання неповнолітньої дитини, за житлом, яке є у приватній власності матері дитини, суперечить інтересам неповнолітньої дитини та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист, суд вважає, що позовні вимоги про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька підлягають задоволенню.

Таким чином, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 15, 16, 29 Цивільного кодексу України, ст. 160 Сімейного Кодексу України, Закону України «Про охорону дитинства», Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого Постановою КМУ від 07.02.2022 № 265, та керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини, задовольнити повністю.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_9 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Повідомити ОСОБА_2 про ухвалення заочного рішення шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті Судової влади України протягом двох днів з дня його проголошення і роз`яснити, що відповідач ОСОБА_2 має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст заочного рішення складений і підписаний 24.01.2025.

Суддя А. О. Бойко