Ухвала

від 21.01.2025 по справі 2-н-912/10

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-н-912/10

Провадження № 4-с/161/15/25

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2025 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Пахолюка А.М.

при секретарі Мельник М.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Луцьку цивільнусправу заскаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністертсва юстиції Арсенюк Оксани Валеріївни та зобов`язаннявчинити дії, заінтересована особа Кредитна спілка «Волинська», -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд зі скаргою дії/бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністертсва юстиції (далі- ВДВС умісті ЛуцькуЗМУ МЮ)Арсенюк О.В. та зобов`язання вчинити дії, заінтересована особа Кредитна спілка «Волинська».

Свої вимогиобґрунтовує тим,що 07.10.2024року, ОСОБА_2 ,яка діялав інтересах ОСОБА_1 на підставідовіреності,звернулась уВідділ державноївиконавчої службиу містіЛуцьку Західногоміжрегіонального управлінняМіністертсва юстиції із заявою про зняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 , який був накладений постановою державного виконавця Першого відділу виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № 48602713 від 09.09.2015 року; внесений до Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 3747144 від 18.09.2006, постановою АА675265 від 30.08.2006 року, ДВС у місті Луцьку; внесений до Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 7160996 від 12.05.2008 року постановою АА675879 від 22.04.2008 року, Перший ВДВС Луцького МЮ.

Вказує, що 20.11.2024 року, він отримав повідомлення на вищезазначене звернення від головного державного виконавця Відділу ВДВС у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Арсенюк О.В., яка зазначила, що на виконанні у ВДВС у місті Луцьку перебувало виконавче провадження за № 48602713 з примусового виконання виконавчого листа № 2-912/10, виданого 24.10.2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Волинська» 456,34 грн. боргу. В подальшому, державним виконавцем Другого ВДВС Луцького міського управління юстиції у Волинській області 26.02.2016 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу згідно п. 2 ч. 1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Повторно виконавчий лист на виконання Відділу не надходив та станом на 18.11.2024 року на виконанні не перебуває. Зазначає, що відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження», у Відділі державної виконавчої служби відсутні правові підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_1 .

Вважає, що така бездіяльність державного виконавця, яка полягає у відмові в знятті арешту з нерухомого майна, суперечить чинному законодавству та обмежує його права.

На підставі наведеного, просить суд, ВДВС у місті Луцьку ЗМУ МЮ, зняти арешт та заборону на відчуження майна ОСОБА_1 та вчинити дії по вилученню записів про державну реєстрацію обтяження нерухомого майна з державних реєстрів.

02 грудня 2024 року ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області відкрито провадження в даній справі.

Представник скаржника в судове засіданні не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Суб`єкт оскарження ОСОБА_3 до початку судового засідання подала заяву про розгляд справи без її участі. Заперечує щодо задоволення скарги.

Заінтересована особа в судове засіданні не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, у відповідності до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін по наявних матеріалах справи.

Аналізуючи матеріали справи, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст.18Закону України«Про виконавчепровадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 56Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Виконавець, в провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Судом встановлено, що на виконанні у ВДВСу містіЛуцьку перебуваловиконавче провадженняза №48602713з примусовоговиконання виконавчоголиста №2-912/10,виданого 24.10.2011року простягнення з ОСОБА_1 на користьКС «Волинська»456,34грн.боргу.В подальшому,державним виконавцемДругого ВДВСЛуцького міськогоуправління юстиціїу Волинськійобласті 26.02.2016року винесенопостанову проповернення виконавчогодокумента стягувачузгідно п.2ч.1ст.47ЗУ «Провиконавче провадження».Повторно виконавчийлист навиконання Відділуне надходивта станомна 18.11.2024року навиконанні неперебуває (а.с.6).

Із матеріалів справи також вбачається, що на даний час, арешт майна боржника не скасований.

У зв`язку з цим, ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_1 на підставі довіреності, 07.10.2024 року звернулася до ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ із заявою про зхняття арешту з нерухомого майна ОСОБА_1 . Однак, отримала відповідь від ВДВС у м. Луцьку ЗМУ МЮ від 19.11.2024 року про відмову у знятті арешту з майна ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю підстав, передбачених ч. 4, 5 ст. 59 Законом України «Про виконавче провадження» для зняття арешту з майна (а.с. 6).

Частинами 4, 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Однак, з даного приводу слід зазначити наступне.

Закінчення виконавчого провадження так само як і повернення виконавчих документів з різних підстав, законодавцем визначено як стадію завершення виконавчого провадження, за яким ніякі інші дії державного виконавця не проводяться.

Слід зауважити, що застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Зокрема, арешт майна боржника, право на застосування якого надано державним виконавцем, є заходом, який забезпечує збереження майна боржника з метою реального виконання рішення, що відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» підлягає примусовому виконанню.

Застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених Законом (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові № 817/928/17 від 27.03.2020 року).

В даному випадку, слід зазначити, що з моменту повернення виконавчого листа (26.02.2016 року), виданого стягувачу, протягом тривалого часу повторно не пред`являвся до виконання, що свідчить про відсутність спору між сторонами.

Відтак, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, яке закріплено у статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що державний виконавець в порушення вимог Закону України«Провиконавчепровадження» не вчинив усіх дій, визначених даним Законом.

У зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги та про необхідність її задоволення.

Відповідно до ч.ч. 2, 3ст. 451ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Разом тим, зі змісту прохальної частини скарги вбачається, що скаржник просить зобов`язати державного виконавця вчинити конкретні дії щодо вилучення запису про державну реєстрацію обтяження з державних реєстрів, проте вирішення такого питання не входить до компетенції суду, оскільки суд може лише зобов`язати державного виконавця вчинити дії, спрямовані на усунення ним порушень вимог законодавства, тобто здійснити належним чином повноваження, покладені на державного виконавця у відповідності до вимогст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги скаржника підлягають частковому задоволенню.

На підставі ст.ст. 10-13, 259, 260, 261, 268, 353, 354, 447, 450 ЦПК України, Закону України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу задовольнити частково.

Зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з майна та заборону на відчуження цього майна належного ОСОБА_1 , а саме:

- арешт накладений на підставі постанови державного виконавця Першого відділу виконавчої служби Луцького міського управління юстиції № 48602713 від 09.09.2015 року, внесений до Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 11105431 від 09.09.2015 року;

- внесений до Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 3747144 від 18.09.2006 року постановою АА 675265 від 30.08.2006 року, ДВС у місті Луцьку, О.О. Левчук;

- внесений до Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 7160996 від 12.05.2008 року, постановою АА675879 від 22.04.2008 року, Перший ВДВС Луцького МУЮ, Головата.

В решті вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Скаржник ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Суб`єкт оскарження Головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Арсенюк Оксана Валеріївна, код ЄДРПОУ 35041461, службова адреса: м. Луцьк, вул. Винниченка, 27А;

Заінтересована особа Кредитна спілка «Волинська», код ЄДРПОУ 26039620, місце реєстрації: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, буд. 3.

Повний текст ухвали складено 22 січня 2025 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Пахолюк А.М.