Вирок

від 24.01.2025 по справі 361/3051/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/3051/24

провадження № 1-кп/361/854/24

24.01.2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2025 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області об`єднані кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111130000093 від 10.01.2024 та № 12024111130001708 від 04.07.2024 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Обухів Київської області, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, не інваліда, не адвоката, не депутата, судимого 24.12.2024 вироком Броварського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з випробуванням, з іспитовим строком на два роки.

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 357 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

В С Т А Н О В И В:

25.01.2024 близько 10 години 23 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи у кафе «Макдональдс», розташоване в торговому центрі "Маркмол", що за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Київська, 239, де звернув увагу на стілець, на якому знаходилась сумка чорного кольору, в якій знаходилась банківська картка банку "Monobank" № НОМЕР_1 ( номер рахунку НОМЕР_2 ) належні ОСОБА_5 , які він в подальшому таємно викрав. В цей же час, а саме 25.01.2023 року о 10 годині 25 хвилині ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів, незаконно привласнив банківську картку банку "Monobank" № НОМЕР_1 ( номер рахунку НОМЕР_2 ) належну ОСОБА_5 , яка знаходилась в сумці чорного кольору та яка згідно ст.1 Закону України «Про інформацію», № 657 - ХП від 02.10.1992 року, п.п. 1.4, 1.14,1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346 ІІІ від 05.04.2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України "Про банки та банківську діяльність" № 2121-Ш від 07.12.2000 року, документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. Одним з видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби (платіжні картки тощо). Окрім того, під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру , чи може бути використана як документ-докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноваженими (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно -правової форми.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 357 КК України.

09.07.2024 близько 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 перебуваючи за адресою: Київська область, м. Бровари вул. Грушевського, біля будинку № 3Б помітив, як у ОСОБА_6 із карману штанів, в які останній був одягнутий, випала на землю банківська картка банку "Пумб" № НОМЕР_3 , в цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на викрадення офіційних документів належних ОСОБА_6 . В цей же час, а саме 09.07.2024 року о 14 годині 02 хвилини ОСОБА_4 діючи з корисливих мотивів, незаконно привласнив банківську картку банку "Пумб" № НОМЕР_3 з номером рахунку НОМЕР_4 належну ОСОБА_6 , яка знаходилась на землі біля будинку № 3Б по вулиці Грушевського в м. Бровари Київської області та яка згідно ст.1 Закону України «Про інформацію», № 657 - ХП від 02.10.1992 року, п.п. 1.4, 1.14,1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346 ІІІ від 05.04.2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України "Про банки та банківську діяльність" № 2121-Ш від 07.12.2000 року, документом визнається будь-який матеріальний носій, що містить інформацію, функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а засобами доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом) є засоби певної форми на паперовому, електронному чи іншому виді носія інформації, використання якого ініціює переказ грошей з відповідного рахунку. Одним з видів доступу до банківських рахунків є спеціальні платіжні засоби (платіжні картки тощо). Окрім того, під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру , чи може бути використана як документ-докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноваженими (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно -правової форми.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 357 КК України.

Потерпілі в судове засідання не прибули, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового засідання, цивільні позови не заявляли. Відтак, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності потерпілих.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю. Обвинувачений надав показання, що на початку 2024 року, перебуваючи у кафе «Макдональдс», розташоване в торговому центрі "Маркмол" у Броварах звернув увагу на жіночу сумку, яку він у подальшому таємно забрав. Зазначив, що у викраденій сумці знаходилась банківська картка, яку він привласнив для того щоб надалі розраховуватись нею. Також пояснив, що літом 2024 перебуваючи за адресою: Київська область, м. Бровари вул. Грушевського помітив, як у чоловіка із карману штанів, в які той був одягнутий, випала на землю банківська картка, яку він у подальшому таємно привласнив з корисливих мотивів.

Заслухавши показання обвинуваченого суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 357 КК України.

Суд враховує, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальних актах та що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження. Водночас судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Сторони кримінального провадження не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Роз`яснивши учасникам провадження положення цієї норми КПК України, зокрема, про те, що вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальних актах, доведена повністю.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених статей 65 КК України, суд при виборі покарання зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Виходячи з принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації це покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Суд враховує, що кримінальні правопорушення за ч. 1 ст. 357 КК України є кримінальними проступками.

Водночас суд бере до уваги, що ОСОБА_4 раніше судимий, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та психіатра. Відповідно до характеристики ОСОБА_4 він зарекомендував себе з посереднього боку, порушення громадського порядку не допускає, скарги від сусідів на нього не надходили.

Обставинами, які пом`якшують покарання згідно з ст. 66 КК України є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставин, які обтяжують покарання згідно зі ст. 67 КК України судом не встановлено.

Враховуючи наведені обставини суд погоджується з думкою прокурора про можливість призначення покарання у виді обмеження волі за вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 357 КК України. Відтак, з огляду на з`ясовані вище обставини, суд дійшов висновку про те, що до обвинуваченого слід застосувати покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, оскільки таке покарання буде достатнє для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

За змістом частин 1,2 ст. 70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань в межах, визначених частиною 2 цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Суд також бере до уваги правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений у постанові від 23.09.2019 у справі № 199/1496/17, відповідно до якого, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України.

З матеріалів кримінального провадження встановлено, що обвинувачений засуджений попереднім вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2024 року, до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років та на підставі ст. 75 КК звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки. Вирок набрав законної сили.

За цим вироком ОСОБА_4 визнається винуватим у вчиненні кримінальних проступків, які скоєні до засудження його вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2024 року. Тому, після призначення покарання за цим вироком належить призначити остаточне покарання обвинуваченому відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком суду більш суворим покаранням, призначеним вироком від 24 грудня 2024 року.

З урахуванням щирого каяття, активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, а тому суд вважає за необхідне на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього під час іспитового строку обов`язки, передбачені ст.76 КК України.

Питання про долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому у цьому кримінальному провадженні не обирався. Цивільний позов у справі не заявлявся. Кримінальним правопорушенням майнової шкоди не завдано.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 615 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання за цим вироком більш суворим покаранням за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 24 грудня 2024 року, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки з покладенням обов`язків, відповідно до ст. 76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1