Ухвала

від 13.01.2025 по справі 361/356/14-ц

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/356/14-ц

Провадження № 4-с/361/49/24

13.01.25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 р. м.Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

Судді Писанець Н.В.,

Секретаря Бондар Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Кулачко Тараса Миколайовича, який діє у інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиці Артема Володимировича, стягувач Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року Кулачко Т.М., який діє у інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із скаргою на бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиці А.В., стягувач Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра», у якій просив суд:

- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиці А.В., щодо нескасування після завершення виконавчого провадження, арешту з невизначеного усього нерухомого майна ОСОБА_1 , накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: ВП №52264457, виданої 24.01.2019 ВПВР УДВС ГУЮ у Київській області, номер запису обтяження 29978217.

- зобов`язати державного виконавця Перепелицю А.В. або іншу посадову особу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби провести виконавчі дії по зняттю арешту з належного ОСОБА_1 майна, накладеного постановою про арешт майна боржника.

В обґрунтування поданої скарги вказує, що на виконанні у Головного територіального управління юстиції у Київській області перебувало виконавче провадження № 52264457 щодо виконання виконавчого листа №361/356/14-ц від 23.04.2014 виданого Броварським міськрайонним судом Київської області, про солідарне стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ» Надра» боргу в сумі 3072 752 грн.

Зазначає, що у рамках даного виконавчого провадження постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: ВП№52264457, виданої 24.01.2019 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області.

Стверджує, що ОСОБА_2 було виконано у повному обсягу рішення Броварського міськрайонного суду. 29.03.2019р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, яка була направлена з виконавчим документом на адресу стягувача.

Скаржник вказує, що приймаючи рішення про повернення виконавчого документу стягувачу, державним виконавцем не було вирішено питання про скасування арешт із майна боржника, що є порушенням вимог чинного законодавства.

Окрім цього скаржник зазначає, що 06.05.2024р. він звернувся до ЦМУ МЮ (м.Київ) із заявою про скасування арешту із належного їй майна, який був накладений вищевказаною постановою, проте у задоволенні даної заяви було відмовлено, зазначивши, що вказані у зверненні обставини не є підставою для звільнення майна з під арешту.

З урахуванням викладеного вище просить суд скаргу задовольнити.

Сторони у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, що відповідно до частини 2 статті 450 Цивільного процесуального кодексу України , не перешкоджає її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що на виконанні у Головного територіального управління юстиції у Київській області перебувало виконавче провадження № 52264457 щодо виконання виконавчого листа №361/356/14-ц від 23.04.2014 виданого Броварським міськрайонним судом Київської області, про солідарне стягнення із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ» Надра» боргу в сумі 3072 752 грн. У рамках даного виконавчого провадження, було накладено арешт на майно ОСОБА_1 постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер: ВП№52264457, виданої 24.01.2019 року відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Київської області.

29.03.2019 р. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиця А.В. було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, яка була направлена з виконавчим документом на адресу стягувача.

Однак, виконавчою службою не було здійснено відповідних дій із зняття арештів з майна боржника у виконавчому провадженні при поверненні виконавчого документа стягувачові. Представником скаржника була направлена відповідна заява до органу виконавчої служби про скасування арешту нерухомого майна, що був накладений в рамках ВП № 52264457, та листом №3410/3.1-24 у задоволенні даної заяви було відмовлено, зазначивши, що вказані у зверненні обставини не є підставою для звільнення майна з під арешту.

Виходячи зі змісту п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, оскільки є процесуальною дією державного виконавця.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд, зокрема, у постанові від 28.10.2020 року (справа № 204/2494/20), в якій зазначено, що повернення державним виконавцем своєю постановою виконавчого документу стягувану не змінює характеру правовідносин та вимоги боржника про скасування арешту майна не можуть розглядатися у позовному провадженні, оскільки у такому випадку позивач одночасно має бути й відповідачем, так як його майно арештовано державним виконавцем і він є боржником за виконавчим провадженням, що є неможливим відповідно до вимог ст. ст. 42, 48, 175, 447 ЦПК України.

Боржник у виконавчому провадженні не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розд. VII ЦПК України (постанова Верховного Суду від 24.05.2021 року у справі № 712/12136/18).

Так, відповідно до ст.ст. 447-449 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Верховний Суд у постановах від 07.07.2021 у справі №2-356/12, від 03.11.2021 у справі №161/14034/20, від 22.12.2021 у справі №645/6694/15-ц, від 26.01.2022 у справі №127/1541/14-ц, від 18.01.2023 у справі №127/1547/14-ц, від 09.01.2023 у справі №2-3600/09 неодноразово вказував на те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Статтею 38 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону 606-XIV від 21.04.1999, який втратив чинність на підставі Закону №1404-VIII від 02.06.2016) передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Якщо у виконавчому провадженнідержавним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Отже, у разі повернення виконавчого документа стягувачеві з підстави п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII арешт з майна боржника не знімається, що вказує на правомірність дій державного виконавця щодо незняття арешту з майна боржника при поверненні виконавчого листа стягувачеві.

Частиною першою, другою статтею 40 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону №1404-VIII від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016) передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Суд зауважує, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, а також за відсутності будь-яких відомостей стосовно рішення про стягнення виконавчого збору, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Суд повинен реалізовувати своє основне завдання (стаття 2 ЦПК України), а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За встановлених судом обставин у цій справі відмова у задоволенні скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби щодо незняття арешту, накладеного на все майно, унеможливила б здійснення ним прав власника щодо належного йому майна, оскільки чинне законодавство не врегульовує відносини зняття обтяжень з майна боржника у випадку повернення виконавчого документа стягувачу та за відсутності інших відкритих виконавчих проваджень.

Аналогічні висновки зроблені у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 2-5422/11 (провадження № 61-1437св22).

Ураховуючи, що відсутність виконавчого провадження, боржником в якому є ОСОБА_1 , тривалість часу нескасованого арешту, яка становить більше 5 років, суд дійшов висновку, що подальший арешт майна ОСОБА_1 та оголошення заборони на його відчуження є невиправданим втручанням у право заявниці на мирне володіння своїм майном та позбавляє її можливості вільно користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, у зв`язку з чим наявні підстави для задоволення скарги представника заявника та поновлення порушених прав заявниці шляхом зобов`язання уповноваженої особи відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві та Київській області ЦМУ міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зняти арешти з нерухомого майна ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 268, 263-264, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу адвоката Кулачко Тараса Миколайовича, який діє у інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Перепелиці Артема Володимировича, стягувач Публічне акціонерне товариство «Комерційний Банк «Надра» - задовольнити частково.

Зобов`язати уповноважену особу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м.Києві та Київській області ЦМУ міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) зняти арешти з нерухомого майна ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя: Н.В.Писанець