Ухвала

від 20.01.2025 по справі 362/315/25

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/315/25

Провадження № 2-з/362/2/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" січня 2025 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участю секретаря Тельнової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви до суду,

в с т а н о в и в:

До суду через систему «Електронний суд`надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви в якій вона просить витребувати та зобов`язати начальника Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надати для огляду (ознайомлення) матеріали виконавчого провадження №39319943 за їх місцезнаходженням та уповноважити на одержання доказів її.

В обгрунтування заяви заявник зазначає, що вона, на праві приватної власності є власником земельної ділянки за кадастровим номером 3221484001:02:013:0060, що підтверджується Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 16.10.2010 посвідченого приватним нотаріусом І.Б. Леончук Васильківського районного нотаріального округу Київської області, зареєстровано в реєстрі за № 2049. Запис про речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право) - 55221663. Дата державної реєстрації - 24.05.2024.Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна об`єкта нерухомого майна за № 380615276 від 29.05.2024, на земельну ділянку за кадастровим номером 3221484001:02:013:0060 державним реєстратором Галущенко В.М. Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області накладено арешт на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, серія та номер ВП 39319943, виданий 16.10.2013, видавник: державний виконавець Вождаєнко А.І., особа, майно якої обтяжується - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , країна громадянства: Україна. Відповідно, на момент накладення арешту власником земельної ділянки боржник не був. Натомість, її права володіння та користування - порушені.

Системний аналіз зазначених положень Закону та судової практики дає підстави для висновку, що безпосереднє зняття арешту з майна здійснюється за постановою державного виконавця, яка приймається на підставі відповідного рішення суду.

Сторони в судове засідання, не з`явилися про розгляд справи повідомлялися судом належним чином, заявник направила до суду заяву в якій просила проводити розгляд справи у її відсутності.

Представник Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в судове засідання не з`явився направив до суду лист з проханням проводити розгляд справи у їх відсутності.

Відповідно до частини другоїстатті 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цьогоКодексупроходив за відсутності учасників справи.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи заявника, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

У відповідності до ч. 3 ст. 116 ЦПК України заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія (ч. 4 ст. 116 ЦПК України).

Згідно з п. 4-6 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів; спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності особу, у якої знаходяться докази.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Такий правовий висновок щодо застосування положень статті 114 КАС України викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від: 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18; 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19; 11 березня 2020 року у справі № 9901/608/19, а щодо застосування положень статті 116 ЦПК України в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 квітня 2020 року у справі № 367/6751/18-ц (провадження № 61-23322св19).

За змістом частин третьої, четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а власне докази повинні відповідати вимогам належності, допустимості, достатності та достовірності, у разі неможливості самостійно надати докази, учасник справи вправі подати клопотання про витребування таких доказів судом.

Згідно ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

За змістом наведених норм обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Разом з тим, в заяві не вказано обставини, для доказування яких необхідні такі докази та обґрунтування необхідності забезпечення доказів, а також, що заявник звертався до Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про ознайомлення із виконавчим провадженням або надання інформації щодо вказаного виконавчого провадження, а йому у цьому було відмовлено.

Також відсутні докази у заяві, що отримати самостійно таку інформацію позивач не має можливості, що підтверджується наданим листом Васильківського відділу Державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 03.09.2024 року, яким відмовлено заявнику у зняті арешту з майна боржника та роз`яснення заявнику, що заявник має право звернутися до суду з позовом про зняття арешту з його майна, якщо він не є боржником, а не у наданні інформації за вказаним виконавчим провадженням.

Заявником також, у заяві не наведено жодних фактів, які б вказували на те, що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Крім того, заявник не позбавлений можливості звернутися до суду із позовною заявою про зняття арешту з майна, із поданням клопотання про витребування доказів.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення доказів є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 116, 117, 258 261 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви до суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко