Рішення

від 10.01.2025 по справі 366/2497/24

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/2497/24

Провадження № 2/366/85/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року с-ще Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Корчкова А.А., за участю секретаря судового засідання Іванової Л.В.,

представника позивача, Гаращенко О.М.,

представника третьої особи, Юрченко В.Ю.,

відповідача, ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за уточненим позовом Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області, в інтересах дитини: ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області, в особі селищного голови Гаращенко О.М. (далі- позивач), в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернувся до суду з уточненим позовом, у якому просить позбавити ОСОБА_1 (далі - відповідач) батьківських прав відносно неповнолітньої дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти в сумі 3196 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подання позову до суду.

Позов обґрунтовано тим, що у АДРЕСА_1 проживає сім`я ОСОБА_1 , 1978 р. н., яка, разом із співмешканцем, виховує двох дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дітей помер.

Сім`я ОСОБА_1 тривалий час знаходилась під наглядом Служби у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради, як така, що перебуває у складних життєвих обставинах, до родини часто навідувались служби з профілактичними візитами, про що складались відповідні акти від 19.10.2023, 23.10.2023, 09.07.2024, 31.07.2024. Відповідачці постійно наголошувалось на належному виконанні батьківських обов`язків, давались рекомендації щодо покращення умов виховання та утримання дітей.

31.07.2024 комісією у складі в.о. начальника Служби у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради Юрченко В.Ю., спільно з ФСР сектору соціальної роботи з сім`ями, дітьми та молоддю Пряхіною С.М., старшим інспектором ювенальної превенції Іванківського відділу поліції Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області Хоменко Н.С., під час обстеження умов проживання дітей з багатодітної сім`ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах виявлено, що відповідачка неналежним чином виконує батьківські обов`язки, періодично вживає алкогольні напої, залишає без догляду своїх дітей.

Встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, залишила свого сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який, на період її відсутності, тинявся вечорами по сусідських угіддях та крав курей, а також був випадок крадіжки велосипеда, мав місце випадок глуму над могилами на кладовищі.

На час обстеження виявлено, що умови проживання в будинку незадовільні, кімнати потребують косметичного ремонту, санітарно-гігієнічні умови не відповідають санітарним вимогам, в кімнатах брудно, не прибрано. На подвір`ї двору багато сміття та непотребу, розкидані речі домашнього вжитку та сконструйована пічка де дитина зі слів матері вечорами сама собі смажить хліб і все що йому захочеться. Кімнати мають пічне опалення, запасу дров на зимовий період на подвір`ї не виявлено. Дівчинка була відсутня, оскільки відпочивала в ДЗОВ "Зоряний".

Діти мають окремі кімнати, де встановлено ліжка, постіль на них брудна. Є стіл для виконання домашніх завдань, але він захаращений речами, працювати за ним не можливо. В будинку відсутній туалет та ванна кімната.

Хлопчик одягнений у брудний одяг не вмитий і дуже брудні ноги. В наявності є продукти харчування довготривалого зберігання та заморожені напівфабрикати, свіжоприготовленої їжі не виявлено.

Всі ці обставини внесені до акту обстеження умов проживання від 31.07.2024, також складено Акти проведення оцінки рівня безпеки дитини від 31.07.2024. Дитину терміново доставлено до дитячого відділення Вишгородської ЦРЛ.

Службою встановлено, що всі негативні прояви поведінки дитини виникають під час вживання матір`ю алкоголю. Також на поведінку ОСОБА_4 скаржаться сусіди. До сім`ї часто викликають патрулі поліції, за результатами виїздів складались протоколи про адміністративні правопорушення за ч.2 статті 184 КУпАП та направлялись справи до Іванківського районного суду, що підтверджується листом Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області від 30.07.2024 року № СЕД-3 8524-2024.

Питання виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 виносилось на розгляд комісії з захисту прав дітей при виконавчому комітеті Поліської селищної ради від 20.06.2024 року. На засіданні комісії ОСОБА_1 плакала і просила не позбавляти її батьківських прав, обіцяла, що перестане випивати і буде вести належним чином домашнє господарство, обіцяла що влаштується на роботу і буде забезпечувати дітей. Отримала від комісії рекомендації та повідомлення про притягнення її до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Такі дії ОСОБА_1 , в сукупності, стали поштовхом до невідкладного відібрання від неї її дитини та тимчасового влаштування до дитячого відділення Вишгородської ЦРЛ.

Службою у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради 01.07.2024 направлено клопотання голові органу опіки і піклування Поліської селищної ради Гаращенко О.М. про відібрання дитини із сім`ї. На що видано рішення виконавчого комітету при Поліській селищній раді від 02.08.2024 року № 313 «Про відібрання малолітньої дитини», а також направлено повідомлення у Іванківський відділ Вишгородської окружної прокуратури Київської області № 17-20/54 від 31.07.2024 року.

Судячи з характеристики, наданої старостою села Луговики Вишгородського району Київської області, ОСОБА_1 характеризується з негативної сторони, офіційно не працевлаштована, має вузьке коло спілкування, авторитетом серед друзів не користується, зловживає спиртними напоями. У стані алкогольного сп`яніння поводиться агресивно.

Згідно характеристики, наданої навчальним закладом, де навчається дитина вбачається, що мати не приділяє належної уваги сім`ї, не в повній мірі забезпечує належний контроль за навчанням дитини, не цікавиться успіхами у школі, не допомагає дітям у навчанні.

Своєю поведінкою та своїм особистим життям ОСОБА_1 не сприяє нормальному розвитку свого сина, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, свідомо ними нехтує.

Враховуючи викладене Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області, в особі селищного голови Гаращенко О.М. просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_2 та стягнути аліменти на його утримання.

Рух справи та позиції сторін.

15.08.2024 позов надійшов до суду.

30.08.2024 ухвалою судді Іванківського районного суду Київської області, після отримання 30.08.2024 інформації про місце проживання (перебування) відповідача, у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 03.10.2024.

03.10.2024 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог з долученими рішеннями виконавчого комітету Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області № 313 від 02.08.2024 «Про відібрання малолітньої дитини», № 351 від 27.09.2024 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав» та висновок органу опіки та піклування Поліської селищної ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

03.10.2024 ухвалою судді Іванківського районного суду Київської області підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті на 04.11.2024, відкладено на 28.11.2024, 10.12.2024, 10.01.2025.

28.11.2024 ухвалою судді Іванківського районного суду Київської області задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, малолітнього ОСОБА_2 у присутності психолога, ОСОБА_5 .

У судовому засіданні голова Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області Гаращенко О.М., як представник позивача Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області, уточнені позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила їх задовольнити.

Відповідач, ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила не позбавляти її батьківських прав відносно її малолітнього сина, ОСОБА_2 , зазначила, що вона усвідомила свою поведінку, обіцяє виправитись, влаштуватись на роботу та створити належні умови для проживання і виховання малолітнього сина Повідомила, що наразі стоїть на обліку у Центрі зайнятості, займається активним пошуком роботи.

Представник третьої особи, Служби у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_6 , позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового розгляду, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом України.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , актовий запис № 04 /а.с.4/.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис № 496 /а.с.5/.

Як вбачається з наказу Служби у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області № 30 від 31.10.2023, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 жителів с. Луговики, Вишгородського району Київської області з 31.10.2023 взято на облік як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах служби у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради, у зв`язку з невиконанням матір`ю батьківських обов`язків /а.с.18/.

З Акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою проживання АДРЕСА_1 від 31.07.2024 вбачається, що фактично догляд за дитиною здійснює ОСОБА_1 , яка, зі слів дитини, вживає алкоголь. Візуально дитина виглядає здоровою, проте вага та зріст значною мірою не відповідають віку дитини, дитина одягнута в брудний одяг, незабезпечена належним харчуванням та доглядом, який відповідає віку та сезону. Помешкання перебуває в антисанітарному стані. Висновок щодо рівня безпеки дитини - дуже небезпечно. Комісією, яка проводила оцінку рівня безпеки дитини, прийнято рішення про вилучення дитини та тимчасове її влаштування до КНП «Вишгородська ЦРЛ» /а.с.10-14/.

З характеристики на сім`ю ОСОБА_1 за вих. № 3.7-09/67 від 30.07.2024, виданої старостою села Луговики Шевчук Т.Д., вбачається, що сім`я ОСОБА_1 , крім неї, складається з ОСОБА_9 - співмешканець, ОСОБА_8 , 2005 р.н. - син, ОСОБА_3 , 2009 р.н. - дочка, ОСОБА_2 , 2013 р.н. - син. Сім`я перебуває на обліку як СЖО. Мати належної уваги щодо виховання дітей не приділяє, схильна до вживання спиртними напоями, з батьківськими обов`язками не справляється, на дітей впливу не має, у будинку не завжди наведений порядок, продукти харчування відсутні. На поведінку ОСОБА_2 , 2013 р.н. неодноразово надходили скарги від сусідів про здійснення ним регулярних крадіжок, мав місце випадок глуму над могилами на кладовищах. Дитина часто перебуває одна на території села під час комендантської години. Також неодноразово надходили скарги від Луговицького НВО «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ» про незадовільне відвідування закладу дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . ОСОБА_1 ніде не працює, бажання працювати не має. На даний час отримує пенсію на дітей по втраті годувальника /а.с.16/.

Згідно з Актами обстеження умов проживання від 09.07.2024 та 31.07.2024, відповідачка ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїми дітьми ОСОБА_8 , 2005 р.н. - син, ОСОБА_3 , 2009 р.н. - дочка, ОСОБА_2 , 2013 р.н. - син, ОСОБА_9 , 1983 р.н. - співмешканець. Умови проживання в будинку незадовільні, у кімнатах брудно, не прибрано, санітарно-гігієнічні умови не відповідають вимогам, пічне опалення у аварійному стані, присутні продукти харчування довготривалого зберігання, свіжоприготовлена їжа відсутня. Для дітей є окреме місце для сну, проте немає окремого місця для навчання /а.с.20,23/.

Рішенням виконавчого комітету Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області № 313 від 02 серпня 2024 року, на підставі акта про негайне відібрання дитини у батьків від 31.07.2024, листа в.о. начальника служби у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області В. Юрченко від 01.08.2024 №17-21/86, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відібрано у матері ОСОБА_1 , 1978 р.н. /а.с.17, 19, 21/.

З характеристики ОСОБА_2 , 2013 р.н., учня 6 класу Луговицького НВО «ЗОШ І-ІІІ ступенів - ДНЗ Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області» вбачається, що ОСОБА_10 має навчальні досягнення середнього рівня, мати не приділяє належної уваги вихованню сина /а.с.9/.

Відповідно до направлення № 24 Служби у справах дітей та сім`ї Київської обласної військової адміністрації, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 направлено до Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Переяслав» /а.с.24/

З дослідженого судом висновку органу опіки та піклування Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Поліської селищної ради від 27.09.2024 № 351, вбачається, що враховуючи протокол комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Поліської селищної ради № 9 від 26.09.2024, орган опіки та піклування Поліської селищної ради вважає, що в інтересах охорони життя, здоров`я, прав та законних інтересів дитини, доцільно позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно її малолітнього сина, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.39-40/.

У судовому засіданні також досліджено долучений до позовної заяви лист відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області № СЕД-38524-2024 від 30.07.2024 відповідно до якого, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 неодноразово (20.10.2023, 03.04.2024, 09.07.2024) складались протоколи про адміністративне правопорушення за ч.1 та 2 ст.184 КУпАП (невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов`язків щодо виховання) та передавались до Іванківського районного суду Київської області, а результатами розгляду одного з яких (від 20.10.2023) прийнято рішення щодо оголошення останній усного зауваження. До кримінальної відповідальності ОСОБА_1 не притягалась.

Крім того, судом досліджені долучені представником позивача у судових засіданнях акти обстеження умов проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 , зокрема

від 01.11.2024 відповідно до якого, за вказаною адресою у будинку прибрано, пічне опалення відремонтовано. В запасі є крупи та консервація. Овочі відсутні. Дровами на зимовий період забезпечені. ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована, на даний час спиртні напої не вживає. У будинку створені умови для дитини, але фінансово сім`я не забезпечена;

від 08.01.2025, відповідно до якого, у будинку прибрано, пічне опалення в аварійному стані, в наявності є крупи, консервація та овочі відсутні. Дровами на зимовий період не забезпечені. ОСОБА_1 офіційно не працевлаштована, проживають на пенсію співмешканці. На даний час спиртні напої не вживає. У будинку на даний час умови не всі забезпечені (аварійне пічне опалення у зв`язку з постійним використанням).

Відповідно до акту Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Переяслав» від 14.10.2024 № 515, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 09.08.2024 перебуває у зазначеному закладі. Мати дитини, ОСОБА_1 жодного разу дитину не провідала, матеріальної допомоги не надавала, інколи спілкувалась по телефону /а.с.55а/.

Згідно з характеристикою, виданою Київським обласним центром соціально-психологічної реабілітації дітей «Переяслав», ОСОБА_2 , 2013 р.н. потребує постійної допомоги з боку дорослих, як в навчальній діяльності так і в розвитку навичок планування, саморегуляції та контролю, навичок самообслуговування. Дитина схильна до дрібних крадіжок та втечі. Для нього характерні підозрілість, егоїзм, лінощі, недостатня мотивація /а.с.55/.

У судовому засіданні у режимі відеоконференції у присутності психолога Київського обласного центру соціально-психологічної реабілітації дітей «Переяслав» Алли Гаранди неповнолітній ОСОБА_2 , 2013 р.н., повідомив суду, що хоче повернутися додому та жити з матір`ю.

Застосовані норми права.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Тлумачення наведених положень статті 164 СК України свідчить, що ухилення від виконання обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

При вирішенні такої категорії спорів судам необхідно мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від: 07 лютого 2024 року у справі № 455/307/22 (провадження № 61-16965св23),22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23), 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17 (провадження № 61-13752св19), 20 березня 2024 року у справі № 204/2097/22 (провадження № 61-951св24).

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява №31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України", заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі "М. С. проти України", заява № 2091/13).

У справі від 30 червня 2020 року (заява № 70879/11) ЄСПЛ також наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це насамперед повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) та Верховним Судом у постановах від 21 лютого 2024 року у справі № 404/9387/21 (провадження № 61-13425св23), від 19 лютого 2024 рокуу справі № 159/2012/23 (провадження № 61-15840св23), від 22 листопада 2023 року у справі № 320/4384/18(провадження № 61-1682св22).

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, враховуючи якнайкращі інтереси дитини, приймаючи до уваги бажання відповідачки брати участь у вихованні та спілкуванні з сином, враховуючи, що законодавством передбачений вичерпний перелік підстав для позбавлення батьківських прав, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування виключного заходу позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її малолітнього сина, ОСОБА_2 .

У частинах п`ятій, шостій статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню та оцінці судом на основі всіх наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв`язку (постанови Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21 (провадження № 61-5203св23), від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22 (провадження № 61-10115св23), від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20 (провадження № 61-1544св21), від 26 липня 2021 року у справі № 638/15336/18 (провадження № 61-13690св20).

За положенням частини шостої статі 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок виконавчого комітету має рекомендаційний характер. Судам слід мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Самі по собі встановлені судами факти, що батьки спілкуються з дитиною, забезпечують її матеріально, беруть участь у вихованні не у достатній мірі не може бути підставою для позбавлення батьківських прав. Інтереси дитини полягають в тому, щоб забезпечити її право на потребу у любові, піклуванні та матеріальної забезпеченості (стаття 5 Декларації про соціальні та правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо у разі передачі дітей на виховання та їх усиновлення на національному і міжнародному рівнях від 03 грудня 1986 року). Дитина має право на особливе піклування та повинна мати свободу вибору щодо своїх батьків тощо. Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину та освідомлення цього самою дитиною вже несе в собі негативний вплив на її свідомість та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Наданий у даній справі висновок органу опіки та піклування є недостатньо обґрунтованим, оскільки він не містить аналізу взаємовідносин, які сформувались між дитиною та відповідачкою.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінки.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що поведінка відповідачки загалом свідчить про її бажання як матері брати участь у вихованні та спілкуванні з сином, її спроможність та волевиявлення виконувати свої природні материнські обов`язки. Встановлені факти, що мати недостатньою мірою спілкується з дитиною, не достатньо забезпечує її матеріально, та не достатньо займається його вихованням, не може бути підставою для позбавлення її батьківських прав.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 просила не позбавляти її батьківських прав, вона піклується про нього в міру своїх можливостей, проте прагне покращити рівень життя дитини, влаштуватись на роботу та займатись належним вихованням свого сина.

Хоча матеріали справи містять вказівки на те, що відповідачка часто перебуває в стані алкогольного сп`яніння, однак, доказів того, що вона систематично вживає алкогольні напої, суду не надано.

Також суду не надано доказів, що ОСОБА_1 жорстоко поводиться з дитиною, представляє небезпеку для нього, якимось чином його експлуатує тощо.

Також суд бере до уваги, що відповідачка, крім малолітнього сина ОСОБА_2 , 2013 р.н. має ще і доньку, ОСОБА_3 , 2009 р.н., питання про позбавлення відповідачки батьківських прав відносно якої не ставилось та яка проживає разом з матір`ю однією сім`єю.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини (ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з положеннями ст. 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Враховуючи викладене, а також те, що в ході судового розгляду не встановлено фактів свідомого, умисного нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками, зважаючи на те, що ОСОБА_1 проти позбавлення її батьківських прав заперечує, з урахуванням думки малолітнього ОСОБА_2 , який повідомив, що хоче проживати з матір`ю, суд вважає, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її сина, ОСОБА_2 , є передчасним тому, у задоволенні позову слід відмовити. Суд вважає за необхідне надати відповідачці можливість реалізувати її право на особисте виховання дитини.

Одночасно суд вважає за необхідне попередити відповідачку про необхідність вжити активних заходів щодо зміни ставлення до забезпечення належних умов проживання, розвитку та виховання дитини, оскільки у разі продовження протиправної поведінки вона може бути позбавлена батьківських прав. При цьому суд вважає за необхідне покласти на орган опіки та піклування Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області контроль за виконанням ОСОБА_1 батьківських обов`язків.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Органу опіки та піклування при виконавчому комітеті Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області, в інтересах дитини: ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд Київської області.

Повний текст складено 27.01.2025.

Повне найменування сторін:

Позивач: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області (вул. Воздвиженська, 81, смт Красятичі, Вишгородського району Київської області, 07053)

в інтересах дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ; проживає: АДРЕСА_1 ,

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Поліської селищної ради Вишгородського району Київської області (адреса: вул. Воздвиженська, 81, смт Красятичі, Вишгородського району Київської області, 07053).

Суддя Анатолій КОРЧКОВ