Рішення
від 15.01.2025 по справі 370/877/20
МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р. Справа №370/877/20

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., із секретарями Гребінською Н.П., Хоменко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у смт Макарів Київської області цивільну справу за позовом

Києво-Святошинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,

в с т а н о в и в:

10.04.2020 року Києво-Святошинська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, державного підприємства «Тетерівське лісове господарство» (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Макарівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позову вказав, що Розпорядженням голови Макарівської районної державної адміністрації Київської області № 671 від 19.12.2005 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам України» - ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 затверджено проект землеустрою та передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області.

На підставі зазначеного розпорядження вказаним громадянам зареєстровано та видано державні акти на право власності на земельні ділянки, зокрема:

ОСОБА_8 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788067 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0095.

ОСОБА_9 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788074 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0093.

ОСОБА_1 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788068 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0096.

ОСОБА_2 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788070 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0097.

ОСОБА_10 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788072 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0098.

ОСОБА_11 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788069 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0100.

ОСОБА_6 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788073 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0094.

ОСОБА_7 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788071 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0099.

В подальшому розпорядженням голови Макарівської районної державної адміністрації Київської області № 1412 від 22.12.2006 змінено цільове призначення земельних ділянок із земель для ведення особистого селянського господарства на землі для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 .

На підставі розпорядження № 1412 від 22.12.2006 видано державні акти з земельні ділянки з новими кадастровими номерами:

3222782300:05:001:0105, площею 0,5000 га, серія ЯД №795352 від 30.07.2007 №010733000223, виданий ОСОБА_8 ;

3222782300:05:001:0106, площею 1,0000, серія ЯД №795345 від 30.07.2007 №010733000216, виданий ОСОБА_9 ;

3222782300:05:001:0107, площею 1,0000 га, серія ЯД №795350 від 30.07.2007 №010733000221, виданий ОСОБА_1 ;

3222782300:05:001:0108, площею 1,0000 га, ЯД №795348 від 30.07.2007 №010733000219, виданий ОСОБА_2 ;

3222782300:05:001:0109, площею 1,0000 га, ЯД №795346 від 30.07.2007 №010733000217, виданий ОСОБА_10 ;

3222782300:05:001:0110, площею 1,0000 га, ЯД №795347 від 30.07.2007 №010733000218, виданий ОСОБА_7 ;

3222782300:05:001:0111, площею 1,0000 га, серія ЯД №795349 від 30.07.2007 №010733000220, ОСОБА_11 .

Установлено, що ОСОБА_8 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3222782300:05:001:0105, площею 0,5000 га на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2011 № 5553 на користь ОСОБА_3 , та відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області від 11.11.2015 за індексним номером 12074613 зареєстровано право власності на земельну ділянку за останньою.

ОСОБА_9 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 322782300:05:001:0106, площею 1,0000 га на підставі договору купівлі-продажу від 13.03.2015 № 636 на користь ОСОБА_12 та відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Легкобита С.О. Київського міського нотаріального округу, м. Київ, від 13.03.2015 за індексним номером 19992022 зареєстровано право власності на земельну ділянку за останньою, яка відчужила вказану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 12.05.2016 № 434 на користь ОСОБА_4 , та відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Легкобита С.О. Київського міського нотаріального округу, м. Київ від 12.05.2016 за індексним номером 29571896 зареєстровано право власності на земельну ділянку за останнім.

ОСОБА_10 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3222782300:05:001:0109, площею 1,0000 та на підставі договору купівлі-продажу від 14.04.2015 № 969 на користь ОСОБА_12 та відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Легкобита С.О. Київського міського нотаріального округу, м. Київ, від 14.04.2015 за індексним номером 20678046 зареєстровано право власності на земельну ділянку за останньою, яка відчужила вказану земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу від 22.01.2019 № 72 на користь ОСОБА_5 , та відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Чайки І.Г. Київського міського нотаріального округу, м. Київ від 22.01.2019 за індексним номером 45162042 зареєстровано право власності на земельну ділянку за останньою.

ОСОБА_11 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3222782300:05:001:0111, площею 1,0000 га на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.2011 № 5549 на користь ОСОБА_3 та відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Управління державної реєстрації Головного Територіального управління юстиції в Київській області від 16.11.2015 за індексним номером 26173924 зареєстровано право власності на земельну ділянку за останньою.

Установлено, що розпорядження голови Макарівської районної державної адміністрації № 671 від 19.12.2005 щодо передачі у власність ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства прийнято поза межами компетенції, у зв`язку з чим набуття права власності на вищевказані земельні ділянки зазначеними громадянами для ведення особистого селянського господарства, а в подальшому і зміна їх цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відбулась із порушенням вимог земельного та лісового законодавства.

Так, в силу положень ст. ст. 19, 55, 57, 84 Земельного кодексу України та 5 Лісового кодексу України (в редакції станом на 2010 рік) спірні земельні ділянки відносилися до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалися для ведення лісового господарства в порядку визначеному Лісовим кодексом України.

Статтею 55 Земельного кодексу України визначено, що до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. ч. 2 та 3 ст. 56 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам за рішенням органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади можуть безоплатно або за плату передаватись у власність замкнені земельні ділянки лісогосподарського призначення загальною площею до 5 гектарів у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств. Громадяни і юридичні особи в установленому порядку можуть набувати у власність земельні ділянки деградованих і малопродуктивних угідь для заліснення.

Інших випадків, які б передбачали надання у приватну власність земель лісогосподарського призначення, законодавство не містить.

За інформацією ДП «Тетерівське лісове господарство» від 2018 № 442 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222782300:05:001:0105, 3222782300:05:001:0106, 3222782300:05:001:0107, 3222782300:05:001:0108, 3222782300:05:001:0109, 3222782300:05:001:0111 розташовані на землях лісогосподарського призначення кварталу 168 ДП «Тетерівське лісове господарство» згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року та становлять єдиний масив лісових насаджень.

Погодження на вилучення вказаних лісових ділянок підприємство не надавало.

Таким чином, позивач стверджує, що факт віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2014 року ДП «Тетерівське лісове господарство».

За інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 01.02.2019 № 41, земельні ділянки, з кадастровими номерами 3222782300:05:001:0105, 3222782300:05:001:0106, 3222782300:05:001:0107, 3222782300:05:001:0108, 3222782300:05:001:0109, 3222782300:05:001:0111 надані у власність громадянам розпорядженням голови Макарівської районної державної адміністрації від 19.12.2005 № 671 відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2014 року, відносяться до лісів ДП «Тетерівське лісове господарство» і накладаються на виділи кварталу 168 вказаного лісництва.

Окрім того, за інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 18.12.19 № 715, земельні ділянки, з кадастровими номерами 3222782300:05:001:0108 та 3222782300:05:001:0094 надані у власність громадянам розпорядженням № 671 19.12.2005 відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2014 року, також відносяться до лісів ДП «Тетерівське лісове господарство» і накладаються на виділи кварталу 168 вказаного лісництва.

Отже, право користування ДП «Тетерівське лісове господарство» землями лісогосподарського призначення відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2014 року.

Таким чином, позивач вважає, що розпорядженням голови Макарівської районної державної адміністрації від 19.12.2005 № 671 та від 22.12.2006 № 1412 про передачу у власність громадян земель лісогосподарського призначення для особистого селянського господарства та зміна їх цільового призначення на будівництво та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд прийняті всупереч вимогам п. ґ) ч. 4 ст. 84, ч. 2 ст. 56 Земельного кодексу України.

Також, ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Порядок вилучення земельних ділянок врегульовано ст. 149 Земельного кодексу України, відповідно до якої земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, сільських рад відповідно до їх повноважень.

Однак, за інформацією ДП «Тетерівське лісове господарство» від 09.11.2018 № 0442, ВО Укрдержліспроект» від 01.02.2019 № 41, встановлено, що останні згоди на вилучення чи припинення права постійного користування вказаними землями не надавали.

Таким чином, позивач вважає, що розпорядженнями голови Макарівської районної державної адміністрації передано у власність земельні ділянки лісового фонду та змінено їх цільове призначення без згоди землекористувача, всупереч вимогам ч. 5 ст. 116, ч. 2, 3 ст. 142 Земельного кодексу України.

Оскаржуваним розпорядженням голови райдержадміністрації порушено порядок зміни цільового призначення земель, оскільки така зміна проведена не уповноваженим відповідно до вимог Земельного кодексу України органом та за відсутності згоди органу лісового господарства.

За інформацією ДП «Тетерівське лісове господарство» від 09.11.2018 № 442 встановлено, що погодження на зміну цільового призначення вищевказаних земельних ділянок не надавалось та відповідні рішення органів державної влади про зміну цільового призначення земель лісогосподарських потреб не приймалися.

Таким чином, позивач вважає, що розпорядження голови Макарівської райдержадміністрації від 22.12.2006 №1412 прийняте всупереч вимогам ч. 4 ст. 20 Земельного кодексу України, ч. 3 ст. 57 Лісового кодексу України, за відсутності погодження зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення з органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України є підставою для визнання недійсними рішень органів влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, визнання недійсними угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Позивач вважає, що розпорядження голови Макарівської райдержадміністрації від 19.12.2005 № 671 та від 22.12.2006 №1412 прийняті всупереч ст. ст. 20, 56, 122, 142, 149 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим на підставі ст. ст. 21, 152, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 16, 21, 393 Цивільного кодексу України, підлягають визнанню судом недійсними.

Оскільки зазначені розпорядження суперечать вимогам закону, тому отримані у приватну власність земельні ділянки підлягають поверненню належному власнику.

Оспорюваними рішеннями порушено інтереси держави, адже з державної власності протиправно вибули земельні ділянки лісового фонду.

Зважаючи на те, що відповідачами право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано у встановленому законом порядку, відновити становище, яке існувало до порушення, можливо лише відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України шляхом визнання недійсними розпоряджень голови Макарівської райдержадміністрації та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння на користь держави.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

А за змістом ч. 3 зазначеної статті ЦК України якщо майно було набуте платно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Наведене вище свідчить про можливість застосування віндикації для захисту порушених інтересів держави.

Позивач вважає, що у даному випадку, вірним способом захисту порушеного права є заявлення до суду віндикаційного позову в порядку, визначеному ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.

Захист порушених інтересів держави покладено на органи прокуратури 131-1 Конституції України, Законом України «Про прокуратуру», ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з чим заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звертається до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та ДП «Тетерівське лісове господарство».

В даному випадку прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави через порушення інтересів держави, що виражається в порушенні норм законодавства (діючого на час виникнення спірних правовідносин) під час відведення земель лісогосподарського призначення, а також через нездійснення повноважень контролю з боку Київського обласного м. Києву управління лісового та мисливського господарства та постійного користувача ДП «Тетерівське лісове господарство».

Вилучення з порушенням земельного законодавства земель лісового фонду, зміна їх цільового призначення та передача у власність, порушує права та інтереси держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та ДП «Тетерівське лісове господарство».

Проте, уповноважені суб`єкти владних повноважень, за наявності факту порушення інтересів держави, тривалий час не звертались до суду за їх захистом. Зазначене надає прокурору відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстави для представництва в суді інтересів держави.

З огляду на положення статті 261 Цивільного кодексу України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» перебіг строку позовної давності починається не з дня виявлення прокурором порушень законодавства під час здійснення перевірки, а з моменту коли орган в інтересах якого звертається прокурор довідався або міг довідатися про порушення своїх прав.

Про необхідність захисту прав та інтересів держави в судовому порядку прокурору стало відомо лише у 2018-2019 році за результатами системного аналізу інформацій різних органів державної влади, установ та організацій, а саме Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП «Тетерівське лісове господарство», ВО «Укрдержліспроект», Головного управління Держгеокадастру у Київській області, що підтверджують незаконне відведення у власність земель лісогосподарського призначення єдиним масивом поза волею їх власника.

Також обґрунтовуючи строки звернення до суду з даним позовом прокурор вказав, що великий обсяг вказаних документів, які підлягали дослідженню, складнощі пов`язані із штучними перешкодами вивченням законності розпорядження землями лісогосподарського призначення, велика кількість подібних до спірного випадку із прийняттям Макарівською районною адміністрацією Київської області аналогічних рішень на користь інших фізичних осіб, відмінних, але пов`язаних між собою, потребували значного часу для вивчення та аналізу, що свідчить про наявність об`єктивних перешкод для пред`явлення позову у визначені законом строки.

Вважає, що вказані факти свідчать про об`єктивні обставини, пов`язані зі складнощами своєчасного виявлення порушень земельного законодавства та Інтересів держави.

Київське обласне та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та ДП «Тетерівське лісове господарство» на захист порушених прав держави до суду не звертались, тому у прокурора виникло право на звернення до суду у зв`язку з бездіяльністю вказаних органів.

Тому, встановлений ст. 257 ЦК України трьохрічний строк позовної давності щодо вимог про визнання недійсними вищезазначених рішень органу місцевого самоврядування пропущено з поважних причин.

Враховуючи викладене, позивач, просив суд:

Визнати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом та поновити його, захистивши право.

Визнати недійсними розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 19.12.2005 № 671 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства в межах Забуянської сільської ради та розпорядження Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 22.12.2006 № 1412 про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 в межах Забуянської сільської ради.

Визнати недійсними державні акти на право власності на земельні: серії ЯД № 795350 від 30.07.2007 № 010733000221, площею 1,0000 га, кадастровий номер 3222782300:05:001:0107, виданий ОСОБА_1 ; серії ЯД № 795348 від 30.07.2007 № 010733000219, площею 1,0000 га, кадастровий номер 3222782300:05:001:0108, виданий ОСОБА_2 ; серії ЯБ № 788073 від 27.12.2005 №195, площею 1,0000 га, кадастровий номер 3222782300:05:001:0094, виданий ОСОБА_6 ; серії ЯД № 795347 від 30.07.2007 №010733000218, площею 1,0000 га, кадастровий номер 3222782300:05:001:0110, виданий ОСОБА_7 .

Витребувати на користь держави в особі Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство» з незаконного володіння: ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,50 га з кадастровим номером 3222782300:05:001:0105; ОСОБА_4 земельну ділянку площею 1,000 га з кадастровим номером 3222782300:05:001:0106; ОСОБА_5 земельну ділянку площею 1,0000 га з кадастровим номером 3222782300:05:001:0109; ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,000 га з кадастровим номером 3222782300:05:001:0111; ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,000 га з кадастровим номером 3222782300:05:001:0107; ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,000 га з кадастровим номером 3222782300:05:001:0108; ОСОБА_6 земельну ділянку площею 1,000 га з кадастровим номером 3222782300:05:001:0094; ОСОБА_7 земельну ділянку площею 1,000 га з кадастровим номером 3222782300:05:001:0110.

Стягнути з відповідачів на користь прокуратури Київської області судовий збір.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2020 року дану справу передано на розгляд судді Мазки Н.Б.

Ухвалою судді Мазки Н.Б. від 14.04.2020 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з встановленими недоліками.

Ухвалою судді Мазки Н.Б. від 31.07.2020 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання.

13.11.2020 року від представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_14 надійшли заперечення на позов, в яких просили застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог в частині вимог до ОСОБА_5

29.06.2021 року від представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_23 надійшли заперечення на позов, в яких просили застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог в частині вимог до ОСОБА_5

01.07.2021 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Приходька С.В. надійшла заява про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом позовної давності.

13.07.2021 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Приходька С.В. надійшов відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 22.09.2021 року витребовувалися у Головного управління Держгеокадастру у Київській області (код ЄДРПОУ 39817550) адреса: 03115, місто Київ, вулиця Серпова, 3/14, оригінал проекту відведення земельних ділянок щодо передачі у власність громадянам на підставі розпорядження голови Макарівської районної державної адміністрації у Київській області №671 від 19.11.2005 року; у Києво-Святошинської місцевої прокуратури адреса: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, село Софіївська Борщагівка, вулиця Соборна, 67, завірену копію проекту відведення земельних ділянок щодо передачі у власність громадянам на підставі розпорядження голови Макарівської районної державної адміністрації у Київській області №671 від 19.12.2005 року; у Головного управління Держгеокадастру у Київській області адреса: 03115, місто Київ, вулиця Серпова, 3/14, оригінал проекту відведення земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється на підставі розпорядження голови Макарівської районної державної адміністрації у Київській області №1412 від 22.12.2006 року.

29.09.2021 року від відповідача ОСОБА_3 надійшов відзив, в якому просила залишити без розгляду позовну заяву в частині представництва ДП «Тетерівське лісове господарство». Відмовити у задоволенні вимоги - визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 795350 від 30.07.2007 площею 1,000 га, кадастровий номер 3222782300:05:001:0107, виданий ОСОБА_1 . Відмовити у задоволенні вимоги - витребувати на користь держави в особі Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,500 га з кадастровим номером 3222782300:05:001:0105 та земельну ділянку, площею 1,000 га з кадастровим номером 3222782300:05:001:0111.

Ухвалою суду від 19.11.2021 року залучено до участі у справі у якості правонаступника відповідача Макарівської районної державної адміністрації Київської області - Бучанську районну державну адміністрацію Київської області.

19.10.2022 року від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Курлейко О.С. надійшов відзив, в якому просила застосувати до позовних вимог строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

08.11.2022 року від представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Приходька С.В. надійшли додаткові пояснення щодо наявності підстав для представництва та пропусків строків позовної давності.

19.01.2023 року від представника відповідача ОСОБА_4 - адвоката Курлейко О.С. надійшла заява, в якій просила застосувати до позовних вимог строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

05.04.2023 року від представника ОСОБА_7 - адвоката Приходька С.В. надійшло клопотання про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку зі спливом строків позовної давності.

Відповідно до Розпорядження керівника апарату № 210 від 07.04.2023 року та Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2023 року дану справу передано на розгляд судді Білоцькій Л.В.

Ухвалою суду від 21.04.2023 року залучено до участі у даній справі правонаступника позивача Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та позивача Державного підприємства «Тетерівське лісове господарство» - Київську обласну державну адміністрацію.

09.10.2023 року від Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області надійшла заява про зміну предмета позову, в якій просили позовні вимоги вважати вірними у наступній редакції:

Усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами:

3222782300:05:001:0094 площею 1 га, що розташована за адресою: Київська область, Бучанськнй район, Макарівська селищна рада (Макарівський район, Забуянська сільська рада), шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_6 ;

3222782300:05:001:0110 площею 1 га, що розташована за адресою: Київська область, Луганський район, Макарівська селищна рада (Макарівський район, Забуянська сільська рада), шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_7 ;

3222782300:05:001:0107 площею 1 га, що розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, Макарівська селищна рада (Макарівський район, Забуянська сільська рада), шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_1 ;

3222782300:05:001:0108 площею 1 га, що розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, Макарівська селищна рада (Макарівський район, Забуянська сільська рада), шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_2 ; 3222782300:05:001:0111 площею 1 га, що розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, Макарівська селищна рада (Макарівський район, Забуянська сільська рада), шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_3 ;

3222782300:05:001:0109 площею 1 га, що розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, Макарівська селищна рада (Макарівський район, Забуянська сільська рада), шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_5 ; 3222782300:05:001:0106 площею 1 га, що розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, Макарівська селищна рада (Макарівський район, Забуянська сільська рада), шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_4 ;

3222782300:05:001:0105 площею 0.5 га, що розташована за адресою: Київська область, Бучанський район, Макарівська селищна рада (Макарівський район, Забуянська сільська рада), шляхом повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації від ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 16.11.2023 року відмовлено у прийнятті заяви позивача про зміну предмета позову.

Крім того 16.11.2023 року протокольно залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Ухвалою суду від 01.04.2024 року дану позовну заяву залишено без руху з підстав не сплати судового збору у встановлено законом розмірі та надано позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали суду, для виправлення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви.

На виконання вказаної ухвали позивачем подано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 8 558,00 грн та розгляд справи продовжено.

Ухвалою суду від 05.06.2024 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 18.09.2024 року, який відкладено на 26.09.2024 року.

26.09.2024 року судовий розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

В подальшому судовий розгляд відкладено на 28.11.2024 року, 24.12.2024 року та 15.01.2025 року.

У судовому засіданні прокурор Ілюшенко К.В. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представники відповідачів ОСОБА_15 та Приходько С.В. проти задоволення позовних вимог заперечили, просили відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Представник третьої особи Федоренко С.В. позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити.

Інші належним чином повідомлені учасники справи у судове засідання не з`явилися.

Вислухавши учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Листом від 09.11.2018 року за № 442 Державне підприємство «Тетерівське» лісове господарство» звернулося до Києво-Святошинської місцевої прокуратури, який отримано останнім 20.11.2018 року, в якому зазначило, що Державне підприємство «Тетерівське лісове господарство» в квітні поточного року надіслало на адресу Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури лист від 5 квітня 2018 року № 140, відповідь на який підприємством отримана не була і порушене в листі питання залишилося без відповіді. Суть питання полягала в наступному. Під час опрацювання Публічної кадастрової карти України було встановлено, що на землі лісогосподарського призначення державного лісового фонду України, постійним користувачем яких є Державне підприємство «Тетерівське лісове господарство» (Кодрянське лісництво кв. 168), в адміністративних межах Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області, повністю або частково накладаються земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222782300:05:001:0111; 3222782300:05:001:0106; 3222782300:05:001:0105; 3222782300:05:001:0107; 3222782300:05:001:0108; 3222782300:05:001:0109; 3222782300:05:001:0121; 3222782300:05:001:0120; 3222782300:05:001:0118, які надані в приватну власність. Земельні ділянки з перерахованими кадастровими номерами в порушення норм Земельного та Лісового законодавства були незаконно вилучені із земель лісогосподарського призначення без будь-якого погодження з постійним землекористувачем Державним підприємством «Тетерівське лісове господарство». На підставі викладеного вище, просило дати правову оцінку діям посадових осіб органів місцевого самоврядування, Держгеокадастру та інших осіб, причетних до вчинення протиправних дій та вжити невідкладні заходи щодо відновлення порушеного права держави в особі Державного підприємства Тетерівське лісове господарство», а саме надання у приватну власність земельних ділянок з вказаними вище кадастровими номерами, постійним користувачем яких на даний час Державне підприємство «Тетерівське лісове господарство» (а.с. 27-28 том 1).

Згідно листа від 01.02.2019 року ВО «Укрдержліспроект» на запит Києво-Святошинської місцевої прокуратури надало фрагменти з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталів 136, 142, 144, 168 і меж їх таксаційних виділів Кодрянського лісництва ДП «Тетерівський лісгосп» відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2003, 2014 років та межами земельних ділянок згідно з поданими кадастровими номерами (а.с. 29-31 том 1).

Згідно листа від 18.12.2019 року ВО «Укрдержліспроект» на запит Києво-Святошинської місцевої прокуратури надало фрагмент з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами кварталу № 168 і меж його таксаційних виділів Кодрянського лісництва ДП «Тетерівський лісгосп» відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2014 року та межами земельних ділянок згідно з поданими кадастровими номерами (а.с. 32-33 том 1).

Листом від 10.05.2019 року Архівний відділ Макарівської районної державної адміністрації Київської області на запит Києво-Святошинської місцевої прокуратури надав ксерокопії розпорядження голови Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 19.12.2005 № 671 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам України для ведення особистого селянського господарства в межах Забуянської сільської ради» з додатками (а.с. 34 том 1).

Розпорядженням голови Макарівської районної державної адміністрації Київської області № 671 від 19.12.2005 «Про передачу у приватну власність земельних ділянок громадянам України» - ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 та ОСОБА_7 затверджено проект землеустрою та передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області (а.с. 35-37 том 1).

ОСОБА_2 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788070 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0097 (а.с. 40 том 1).

ОСОБА_10 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788072 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0098 (а.с. 41 том 1).

ОСОБА_11 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788069 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0100 (а.с. 42 том 1).

ОСОБА_6 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788073 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0094 (а.с. 43 том 1).

ОСОБА_7 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788071 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0099 (а.с. 44 том 1).

ОСОБА_1 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788068 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0096 (а.с. 45 том 1).

ОСОБА_9 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788074 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0093 (а.с. 46 том 1).

ОСОБА_8 , площею 1,0000 га, державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №788067 від 27.12.2005, кадастровий номер 3222782300:05:001:0095 (а.с. 47 том 1).

3222782300:05:001:0109, площею 1,0000 га, ЯД №795346 від 30.07.2007 №010733000217, виданий ОСОБА_10 (а.с. 48 том 1);

3222782300:05:001:0106, площею 1,0000, серія ЯД №795345 від 30.07.2007 №010733000216, виданий ОСОБА_9 (а.с. 49 том 1);

3222782300:05:001:0105, площею 0,5000 га, серія ЯД №795352 від 30.07.2007 №010733000223, виданий ОСОБА_8 (а.с. 50 том 1);

3222782300:05:001:0110, площею 1,0000 га, ЯД №795347 від 30.07.2007 №010733000218, виданий ОСОБА_7 (а.с. 51 том 1);

3222782300:05:001:0107, площею 1,0000 га, серія ЯД №795350 від 30.07.2007 №010733000221, виданий ОСОБА_1 (а.с. 52 том 1);

3222782300:05:001:0111, площею 1,0000 га, серія ЯД №795349 від 30.07.2007 №010733000220, ОСОБА_11 (а.с. 53 том 1);

3222782300:05:001:0108, площею 1,0000 га, ЯД №795348 від 30.07.2007 №010733000219, виданий ОСОБА_2 (а.с. 75-76 том 1).

ОСОБА_8 відчужив земельну ділянку з кадастровим номером 3222782300:05:001:0105, площею 0,5000 га на підставі договору купівлі-продажу від 22.12.2011 № 5553 на користь ОСОБА_3 , та відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області від 11.11.2015 за індексним номером 12074613 зареєстровано право власності на земельну ділянку за останньою (а.с. 64-74 том 1).

Станом на 11.02.2019 року земельна ділянка з кадастровим номером 3222782300:05:001:0108, площею 1,0000 га, зареєстрована за ОСОБА_2 (а.с. 75-77 том 1), земельна ділянка з кадастровим номером 3222782300:05:001:0107, площею 1,0000 га, зареєстрована за ОСОБА_1 (а.с. 77-86 том 1).

З листа Головного управління Держгеокадасту у Київській області від 11.09.2019 року встановлено, що за інформацією наданою Відділом у Макарівському районі Головного управління Держгеокадасту у Київській області згідно Національної кадастрової системи державного земельного кадастру відомості про земельні ділянки з кадастровими номерами 3222782300:05:001:0094 та 3222782300:05:001:0099 відсутні. Разом з тим, у місцевому фонді документації із землеустрою Відділу наявні державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222782300:05:001:0094 (серія ЯБ №788073 від 27.12.2005) на ім`я ОСОБА_6 та державний акт на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222782300:05:001:0099 (серія ЯБ № 788071 від 27.12.2005) на ім`я ОСОБА_7 . Також у місцевому фонді документації із землеустрою Відділу наявний проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства в межах Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області (в тому числі на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222782300:05:001:0094 та 3222782300:05:001:0099) (а.с. 101-102 том 1).

З листа Головного управління Держгеокадасту у Київській області від 22.02.2019 року щодо надання інформації стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 3222782300:05:001:0105, 3222782300:05:001:0106, 3222782300:05:001:0107, 3222782300:05:001:0108, 3222782300:05:001:0109, 3222782300:05:001:0111 на території Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області встановлено, що за інформацією Відділу у Макарівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області відповідно до проекту формування території і встановлення меж Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області запитувані земельні ділянки розташовані на землях Макарівського держлісгоспу. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру 11.11.2015 надійшла інформація від Реєстраційної служби Макарівського районного управління юстиції Київської області про державну реєстрацію речового права на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222782300:05:001:0105, 3222782300:05:001:0111 за гр. ОСОБА_3 . Підстави набуття відсутня. 12.05.2016 Київським міським приватним нотаріусом Скринник С.М. здійснено державну реєстрацію речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 3222782300:05:001:0106 за гр. ОСОБА_4 . Підстави набуття відсутня. 22.01.2019 Київським міським нотаріальним округом здійснено державну реєстрацію речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 3222782300:05:001:0109 за гр. ОСОБА_5 . Підстави набуття відсутня (а.с. 103 том 1).

На виконання ухвали суду від 29.10.2021 року Відділ №4 Управління у Бучанському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області надав: «Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства в межах Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області» 8 гр.: ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , затверджений розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації у Київській області №671 від 19.12.2005, а також «Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється гр. України в межах Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області» 13 гр.: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_16 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , затверджений розпорядженням Макарівської районної державної адміністрації у Київській області № 1412 від 22.12.2006, та «Технічна документація щодо складання державних актів на право власності на земельну ділянку громадянам України для будівництва та обслуговування жилих будинків та господарських споруд в межах Забуянської сільської гади Макарівського району Київської області 13 гр.: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (а.с. 129-244 том 2, а.с. 1 -153 том 3).

15.12.2009 року Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства прийнято Наказ №155 «Про зміну меж лісогосподарських підприємств», відповідно якого директору ДП «Тетерівський лісгосп» ОСОБА_24 забезпечити передачу станом на 1 січня 2010 року Комарівського лісництва і частину Кодрянського лісництва до ДП «Макарівський лісгосп» згідно з додатком №2 (а.с. 57, 59, 60 том 4).

Як вказує позивач, за інформацією ДП «Тетерівське лісове господарство» від 09.11.2018 № 442 земельні ділянки з кадастровими номерами 3222782300:05:001:0105, 3222782300:05:001:0106, 3222782300:05:001:0107, 3222782300:05:001:0108, 3222782300:05:001:0109, 3222782300:05:001:0111 розташовані на землях лісогосподарського призначення кварталу 168 ДП «Тетерівське лісове господарство» згідно планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування 2014 року та становлять єдиний масив лісових насаджень. Погодження на вилучення вказаних лісових ділянок підприємство не надавало. Таким чином, факт віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування 2014 року ДП «Тетерівське лісове господарство».

За інформацією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання «Укрдержліспроект» від 01.02.2019 № 41, земельні ділянки, з кадастровими номерами 3222782300:05:001:0105, 3222782300:05:001:0106, 3222782300:05:001:0107, 3222782300:05:001:0108, 3222782300:05:001:0109, 3222782300:05:001:0111 надані у власність громадянам розпорядженням голови Макарівської районної державної адміністрації від 19.12.2005 № 671 відповідно до матеріалів лісовпорядкування 2014 року, відносяться до лісів ДП «Тетерівське лісове господарство» і надаються на виділи кварталу 168 вказаного лісництва.

Разом з тим, відповідно до листа ДП «Макарівське лісове господарство» за 2007 рік спірні земельні ділянки, вкриті лісовою рослинністю, до земель лісового фонду ДП «Макарівський лісгосп» не відносяться (том 3 а.с. 100). В наявних в матеріалах справи проектах із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначено, що спірні земельні ділянки знаходяться в межах Забуянської сільської ради Макарівського району (зокрема, висновках відповідних органів про погодження проектів).

Щодо підстав представництва прокурором у даній справі інтересів держави в особі ДП «Тетерівське лісове господарство» та Київського обласного та по м. Києву управління лісового і мисливського господарства, а також строку звернення до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

З листа № 391 від 25.07.2019 року встановлено, що ДП «Тетерівське лісове господарство» під час моніторингу Публічної кадастрової карти України було виявлено факт повного або часткового накладання на землі лісогосподарського призначення, постійним користувачем яких є державне підприємство «Тетерівське лісове господарство» (Кодрянське лісництво кв. 168) в адміністративних межах Забуянської сільської ради Макарівського району Київської області, земельних ділянок наданих у приватну власність. З метою відновлення порушеного права держави в особі державного підприємства «Тетерівське лісове господарство», підприємство 05.04.2018 р., звернулося з листом № 140, до Макарівського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури для реагування. Оскільки відповідних заходів з боку прокуратури вжито не було, підприємство повторно звернулося до Києво-Святошинської місцевої прокуратури 09.10.2018 р. з листом за № 442. Також інформаційні листи направлялись Київському обласному та по м. Києву управлінню лісового і мисливського господарства (а.с. 104 том 1).

Київське обласне та по м. Києву управління лісового і мисливського господарства листом від 23.07.2019 року повідомило Києво-Святошинську місцеву прокуратуру про те, що Управління є юридичною особою, утримується за рахунок коштів державного бюджету, підпорядковується Державному агентству лісових ресурсів України, є його територіальним органом, діє на підставі Положення про Управління, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12.11.2012 № 401 та не є постійним лісокористувачем. Управлінням неодноразово при формуванні бюджетного запиту планувалися кошти на сплату судового збору, які згідно кошторису на зазначені ціпі не виділялися. Відповідно не було можливості вжити заходів щодо повернення лісових ділянок у державну власність (а.с. 105 том 1).

Листом № 152 вих-20 від 09.04.2020 року Києво-Святошинська місцева прокуратура повідомила ДП «Тетерівське лісове господарство» та Київське обласне та по м. Києву управління лісового і мисливського господарства про звернення до суду з даним позовом (а.с. 106 том 1).

Захист порушених інтересів держави покладено на органи прокуратури 131-1 Конституції України, Законом України «Про прокуратуру», ст. 56 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з чим заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся до суду із даним позовом в інтересах держави в особі Київського обласного та по місту Києву управління лісового та мисливського господарства та ДП «Тетерівське лісове господарство».

Оскільки позивачі як уповноважені суб`єкти владних повноважень не звертались до суду за захистом прав, що надає прокурору відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстави для представництва в суді інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Відповідно до ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної чи комунальної власності, для суспільних потреб та у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов`язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і землекористувачами, органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об`єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об`єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.

Отже, рішення про вилучення (припинення права) земельної ділянки за погодженням із землекористувачем має право приймати відповідний орган державної влади, який в силу вимог ст. ст. 6, 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Крім того, згідно п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Отже, розпорядження земельними ділянками державної власності лісогосподарського призначення для лісогосподарських потреб за межами населеного пункту на даний час покладено на Київську обласну державну адміністрацію, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 122, п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового трава та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 373 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Разом з цим, негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

У Постанові Верховного Суду від 07.02.2024 року у справі № 372/4158/18 зазначено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово приходила до висновку, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України 387 ЦК України є ефективним способом захисту права власності (постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 368/1158/16-ц, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц).

Відповідно до. ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд враховує викладені висновки, що належним та ефективним способом захисту прав власності в таких правовідносинах є віндикаційний позов шляхом витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння.

Відповідно до ст. ст. 19, 55, 57, 84 Земельного кодексу України та 5 Лісового кодексу України (в редакції станом на 2010 рік) спірні земельні ділянки відносилися до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувалися для ведення лісового господарства в порядку визначеному Лісовим кодексом України.

Згідно ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Статтею 7 Лісового кодексу України визначено, що ліси, які знаходяться з межах території України, є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

За статтями 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

У матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування.

Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування.

Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України.

Зокрема, така правова позиція, що планово-картографічні матеріали лісовпорядкування є належними доказами наявності права постійного користування спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства неодноразово висловлена судами вищої інстанції, зокрема у постановах Верховного Суду України від 30.09.2015 у справі № 6-196цс15 від 24.12.2014 у справі № 6-212цс14, від 21.01.2015 у справі № 6-224цс 14, у правових висновках Верховного Суду, викладених в постановах від 30.01.2018 у справі № 707/2192/15-ц, від 21.02.2018 у справі 488/5476/14-ц, від 07.10.2020 у справі № 369/16418/18, від 30.09.2020 у справі № 363/669/17, та постановах Великої Палати Верховного Суду у від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 та від 13.06.2018 у справі №369/1777/13-ц.

Разом з тим, пункт 5 розділу VIIІ «Прикінцевих положень» Лісового кодексу України, згідно з яким до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, після внесення змін до Лісового кодексу України на підставі Закону України «Про внесення змін до Лісового кодексу України» №3404-ІV 08 лютого 2006 року та набрав чинності з 29 березня 2006 року. На час виникнення спірних правовідносин вказаної норми не існувало.

Враховуючи викладене, суд погоджується із доводами представників відповідачів про те, що п. 5 розділу VIIІ «Прикінцевих положень» Лісового кодексу України, у редакції чинній на час звернення із даним позовом та розгляду справи, не може бути застосований до правовідносин, що виникли до набрання чинності такою нормою.

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Визнання закону таким, що втратив чинність, припиняє його дію в повному обсязі.

Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Суд вважає, що застосування в даному випадку положень п.5 п. 5 розділу VIIІ «Прикінцевих положень» Лісового кодексу України буде застосуванням зворотної дії закону та буде порушенням положення статті 58 Конституції України та статті 3 ЦПК України.

Відтак, суд вважає, що факт віднесення спірних земельних ділянок до земель лісогосподарського призначення ДП «Тетерівське лісове господарство» не підтверджується.

Тож, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих сторонами доказів на підтвердження своїх обґрунтувань та заперечень у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Щодо застосування строків давності суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

При цьому, відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається не з дня виявлення прокурором порушень законодавства під час здійснення перевірки, а з моменту коли орган в інтересах якого звертається прокурор довідався або міг довідатися про порушення своїх прав.

При цьому, як встановлено вище, про виявлені порушення своїх прав позивач дізнався у 2018 році під час моніторингу Публічної кадастрової карти України. Прокурору про необхідність захисту прав та інтересів держави в особі позивачів в судовому порядку стало відомо у 2018 році. З даним позовом Києво-Святошинська місцева прокуратура звернулася до Макарівського районного суду Київської області 10.04.2020 року.

Щодо заяв відповідачів про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Саме такої позиції дотримуються суди при розглядів спорів (зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц тощо).

В своїх запереченнях щодо застосування строку позовної давності відповідачі посилалися на те, що державі, в особі її органів як суб`єктів владних повноважень, стало відомо про відчуження спірних земельних ділянок ще у 2005-2007 роках, під час видачі державних актів на право власності на земельну ділянку, а також під час внесення до державних реєстрів відомостей про реєстрацію права власності. При цьому публічна кадастрова карта функціонує та є загальнодоступною з 01.01.2013 року.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність підстави для задоволення позовних вимог, а позивачем не порушено строків звернення до суду з даним позовом, тому підстави для застосування такого строку відсутні.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд зазначає наступне.

Статтею 141 ЦПК України визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до змісту пункту 1 частини 2 статті 137, частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Стаття 133 ЦПК України визначає види судових витрат, які складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Стаття 141 ЦПК України регламентує розподіл судових витрат (як судового збору, так і інших витрат), визначаючи загальне правило, у відповідності до якого інші (крім судового збору) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони справи (позивача та відповідача) в залежності від результатів розгляду позовних вимог за вирішенням спору по суті.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Заїченко проти України»).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Згідно заявлених відповідачем ОСОБА_4 судових витрат на професійну правничу їх загальний розмір зазначено 21 300,00 грн.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу подано: договір про надання правничої допомоги № 3 від 20.12.2022 року, детальний опис наданих адвокатом послуг від 08.01.2025 року, акт наданих послуг №3 від 08.01.2025 року, платіжні інструкції про сплату послуг адвоката за договором на суму 15 000,00 грн та 6 300,00 грн. Також суд зауважує, що такі докази подані у строк визначений ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, тому такі витрати підлягають стягненню з позивача в особі Київської обласної прокуратури на користь відповідача ОСОБА_4 .

Керуючись ст. ст. 5, 76-81, 83, 95, 141, 265, 354-355 ЦПК України суд,

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог Києво-Святошинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Бучанської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння - відмовити.

Стягнути з Київської обласної прокуратури на користь ОСОБА_4 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 21 300,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення виготовлено 24.01.2025 року.

Суддя Л.В. Білоцька


Суд	Макарівський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення	15.01.2025
Оприлюднено	28.01.2025
Номер документу	124682675
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Мазка Н. Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 15.01.2025 по справі 370/877/20МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —370/877/20

Рішення від 15.01.2025

Рішення
від 15.01.2025 по справі 370/877/20
МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ