Ухвала

від 27.01.2025 по справі 381/360/25

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

6/381/7/25

381/360/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2025 року м. Фастів

Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Анапріюк С.П.,

з участю секретаря Куценко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Фастів Київської області подання головного державного виконавця Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костецького М.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 ,

встановила:

Головний державний виконавець Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костецький М.М.звернувся до суду з вказаним поданням.

В обґрунтування вимог подання зазначив, що на виконанні у ВДВС перебуває зведене виконавче провадження АСВП 72106864 з виконання виконавчого листа № 381/86/22 від 04.05.2023, виданого Києво-Святошинським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 731, 37 грн.

АСВП-71834581 відкрито 18.05.2023 на підставі виконання виконавчого листа № 369/2967/21 від 04.05.2023 року виданий Києво-Святошинським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 27227, 50.

АСВП-73954568 відкрито 24.01.2024 на підставі виконання виконавчого листа № 369/3188/20 від 16.08.2023 року виданий Києво-Святошинським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 115000, 00.

Державний виконавець вказує, що з метою здійснення заходів щодо розшуку майна боржника він направляв запити, однак згідно з даними інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав за боржником не зареєстроване нерухоме майно.

Крім того, він неодноразово здійснював виїзди за адресою, яка вказана у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 , проте боржник за цією адресою був відсутній.

За цих обставин вважає, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від належного виконання судового рішення, будь-яких дій на його виконання не здійснює, ухиляється від явки до державного виконавця, тому державний виконавець вважає необхідним тимчасово обмежити боржника у праві виїзду за кордон.

У судове засідання головний державний виконавець Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костецький М.М. не з`явився, хоча про місце, день та час розгляду подання повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив. У поданні просив здійснити його розгляд за його відсутності.

Відповідно до вимог ст. 441 ЦПК України розгляд подання здійснюється без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали подання, проаналізувавши і оцінивши додані до нього докази в їх сукупності вважає, що подання не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

Згідно з ч. 1-4 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця.

Згіднозі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.1994 «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» в редакції, чинній на час постановлення цієї ухвали, регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 6 цього Закону, громадянинові України у випадку, якщо діють неврегульовані договірні зобов`язання, то до виконання зобов`язань або розв`язання спору може бути відмовлено у видачі паспорта для виїзду за кордон.

Згідноіз ч. 2, 4 ст. 6 Закону «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, у випадках, передбачених п.1-9 ч.1 цієї статті, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон або у вказаних випадках паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено.

Таким чином, за наявності підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, до громадянина в залежності від наявності чи відсутності паспорта для виїзду за кордон застосовується: відмова у видачі паспорта; відмова у виїзді за кордон; тимчасове затримання чи вилучення паспорта для виїзду за кордон.

Отже, приписами зазначеного Закону передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон.

Суд бере до уваги, що вказаний Закон не передбачає здійснення таких дій, як встановлення тимчасового обмеження судом у праві виїзду громадянина за межіУкраїни.

Крім того, суд наголошує, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

Втім суб`єкт подання не надав суду належних доказів існування обставин, які б свідчили, що боржник ухиляється від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань.

Також до подання не надано доказів на підтвердження наявності заборгованості з виконання судового рішення/рішень у боржника, доказів її дійсного розміру на час звернення державного виконавця до суду з цим поданням.

Окрім того, звертаючись до суду з вимогою про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, державний виконавець не надав доказів того, що боржник у виконавчому провадженні документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон, який є дійсним на теперішній час, натомість у тексті подання зазначив про його відсутність та надано відповідний доказ на підтвердження цього.

Вказане, на переконання суду, свідчить про відсутність у боржника реальної можливості виїхати за межі України та безпідставність і необґрунтованість вимог подання.

Враховуючи викладене, суд вважає відсутніми правові підстави для задоволення цього подання.

Керуючись Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 33 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження» Законом України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», ст. 441 ЦПК України, суд

ухвалив:

Відмовити повністю у задоволенні подання головного державноговиконавця Фастівськоговідділу державноївиконавчої службиу Фастівськомурайоні Київськоїобласті Центральногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Київ)Костецького М.М.про тимчасовеобмеження прававиїзду закордон боржника ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 27.01.2025.

Суддя Сніжана АНАПРІЮК