Ухвала

від 22.01.2025 по справі 552/656/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ПОЛТАВИ

Київський районнийсуд м.Полтави

Справа № 552/656/18

Провадження №2-п/552/13/25

У Х В А Л А

22.01.2025 Київський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді Самсонової О.А.

секретар судового засідання Хрипунова Т.В.,

розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 20 березня 2018 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Нью Файненс Сервіс» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором.

В позовній заяві посилався на те, що 05.09.2014 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № L01.188.31250. Згідно із кредитним договором ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 17365 грн., зі сплатою 10% річних, з погашенням кредиту та процентів у терміни, передбачені встановленим кредитним договором. Банк повністю виконав свої зобов`язання згідно кредитного договору, та надав відповідачу кредитні кошти. 29.04.2016 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» та ПАТ «Ідея Банк» укладено договір факторингу № 29/04-1. Згідно умов договору факторингу клієнт відступив факторові з 29.04.2016 року, а позивач, відповідно до договору факторингу та вимог чинного законодавства, набув право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. 28.02.2017 року між ТОВ «Факторингова компанія «Рантье» та ТОВ «Фінансова компанія «Серет», яке змінило найменування на ТОВ «Нью Файненс Сервіс» був укладений договір факторингу № 28/02-1, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № L01.188.31250 від 05.09.2014 року. Станом на 11.01.2018 року заборгованість за кредитним договором становить 18343 грн. 62 коп., яка складається з: - тіло кредиту 15114 грн. 98 коп., - нарахованих та несплачених відсотках та комісіях 3228 грн. 64 коп. Тому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по кредитному договору та судові витрати по справі.

20 березня 2018 року Київським районним судом м.Полтави у справі ухвалено заочне рішення, яким позов задоволено.

Ухвалою суду від 30 березня 2023 року стягувача у виконавчому провадженні ТОВ «Нью Файненс Сервіс» замінено на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна».

30 грудня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення (а.с. 138-141).

У даній заяві відповідач просила суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2018 року, переглянути заочне рішення Київського районного суду м. Полтави від 20 березня 2018 року у справі за №552/656/18 та скасувати дане заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився.

Згідно ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду, суд вважає за можливе розглянути заяву про перегляд заочного рішення за відсутності осіб, що в судове засідання не з`явились.

Суд, дослідивши матеріали заяви та справи, приходить до висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

В матеріалах справи відсутні докази одержання відповідачем до 11 грудня 2024 року копії рішення суду від 20 березня 2018 року.

У зв`язку з цим судом встановлено, що заява про перегляд заочного рішення відповідачем подана у встановлений законом строк. А тому відсутні підстави для поновлення строку для звернення відповідача з заявою про перегляд заочного рішення.

Відповідно до вимог ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи №552/656/18, відповідач ОСОБА_1 неодноразово викликалась судом в судове засідання, але судові повістки не одержала, вони повернулися до суду без вручення.

Згідно інформації Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради від 08 лютого 2018 року за вих. №16.1-07/1781 відомості щодо реєстрації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні (а.с. 55).

Згідно ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якої невідоме, була викликана в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 62).

У зв`язку з цим вона є такою, що належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.

Крім того, судом одночасно направлялись відповідачу судові повістки за останньою відомою адресою її проживання: АДРЕСА_1 .

За цією ж адресою судом відповідачу було направлено копію рішення суду від 20 березня 2018 року (а.с. 67-70, 77-80).

Цю ж адресу відповідач вказала і у заяві про перегляд заочного рішення (а.с. 138).

Але за вказаною адресою відповідач ні повістку, ні копію судового рішення не одержала.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що відповідач була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, але не з`явилась в судове засідання, не повідомивши про причини неявки.

Оцінюючи вказані обставини в їх сукупності, суд відхиляє доводи відповідача про неявку в судове засідання з поважних причин.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Тому судом 20 березня 2018 року постановлено заочне рішення у відповідності до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України.

Крім того, відповідно до вимог ст. 288 ЦПК України заочне рішення може бути скасовано якщо судом буде встановлено, що докази, на які відповідач посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Відповідач же додаткових доказів разом із заявою про перегляд заочного рішення не надала, посилаючись лише на наявність підстав для застосування наслідків пропуску позивачем строку позовної давності при зверненні з позовом до суду. І заява про перегляд заочного рішення не містить посилання на такі докази.

Як обставину для перегляду заочного рішення відповідач зазначає пропуск позивачем строку позовної давності при зверненні з позовом до суду, а також на не доведення позивачем належними доказами переходу до нього права вимоги за кредитним договором від 05 вересня 2014 року №L01.188.31250, укладеним ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Тобто заперечення відповідача проти позову фактично зводяться до переоцінки наявних у справі доказів, що згідно ст. 288 ЦПК України не є підставою для скасування заочного рішення.

Крім того, з матеріалів справи та заяви про перегляд заочного рішення не вбачається підстав для застосування позовної давності.

Так, відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 частини 1 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Але частиною 1 ст.258 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Відповідно до п.5.10. кредитного договору від 05 вересня 2014 року №L01.188.31250 сторони домовилися, що строк позовної давності за цим договором, в тому числі для стягнення неустойки (штрафу, пені), встановлюється сторонами тривалістю п`ять років (а.с. 10).

Договір укладено 05 вересня 2014 року.

Позивач звернувся до суду 05 лютого 2018 року з позовом про стягнення заборгованості за договором від 05 вересня 2014 року, тобто в межах встановленого сторонами п`ятирічного строку позовної давності.

На підставі викладеного судом не встановлено підстав для скасування заочного рішення.

Тому в задоволенні заяви про перегляд заочного рішення необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 127, 287 - 288 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_1 , що заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний термін з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 22.01.2025 року.

Головуючий О.А.Самсонова