Рішення

від 14.01.2025 по справі 536/2242/24

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 536/2242/24

Провадження № 2/536/168/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участю секретаря судового засідання Шкіринець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району, третя особа: Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Прокоп Олександр Едуардович про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,-

Встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом до Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району, третя особа: Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Прокоп Олександр Едуардович про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді двох земельних ділянок (паїв) площею по 4,01 га кожна, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Кам`янопотівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, кадастрові номери земельних ділянок 5322481700:08:000:0640, та 5322481700:08:000:0641. В 2020 році його мати склала заповіт на його ім`я, в якому все своє майно після своєї смерті заповідала йому. На дату складання заповіту мати проживала і була зареєстрована в селі Кам`яні Потоки Кременчуцького району, але згодом знялась з реєстрації і переїхала проживати до позивача в село Богданівка Броварського району, де і була зареєстрована. Вважаючи, що за життя його мати була зареєстрована та проживала за однією адресою з ним, тобто в АДРЕСА_1 , де і померла та була похована, позивач не подав нотаріальну заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців, як того вимагає Цивільний кодекс України.

Позивач зазначає, що тривалий час проживав в Португалії та Канаді, і не знав, що його мати перед смертю знялась з реєстрації за місцем проживання в селі Богданівка Броварського району Київської області. І тільки в 2024 році коли позивач приїхав в Україну та подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, то отримав довідку від селищної ради про те, що його мати ОСОБА_2 не була зареєстрована, але фактично проживала в АДРЕСА_1 . Приватний нотаріус Кременчуцького нотаріального округу Прокоп О.Е виніс Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку пропущеним строком для прийняття спадщини.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд продовжити йому строк для прийняття спадщини, визначивши додатковий строк в два місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 05 вересня 2024 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району, третя особа: Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Прокоп Олександр Едуардович про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Витребувано у Приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Прокопа Олександра Едуардовича належним чином завірену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 03 грудня 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району, третя особа: Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Прокоп Олександр Едуардович про визначення додаткового строку на прийняття спадщини та призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, надав в провадження суду заяву про розгляд справи без участі позивача.

Відповідач Кам`янопотоківська сільська рада Кременчуцького району уповноваженого представника до суду не направили, надали в провадження суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району.

Третя особа: Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Прокоп Олександр Едуардович в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, надав в провадження суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши надані докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Згідно копії заповіту від 07 квітня 2000 року, ОСОБА_2 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, а також все те, що належатиме їй на день смерті та те, на що вона за законом матиме право, заповідає ОСОБА_1 . Зазначений заповіт є чинним, що підтверджується копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №77821771 від 30 липня 2024 року.

З копії Державного акту про право приватної власності на землю серії Р2 №620039 вбачається, що ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 8,02 гектари, яка розташована на території Кам`янопотоківської сільської ради, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9933023152024, №НВ-9933021612024 вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами №5322481700:08:000:0640, №5322481700:08:000:0641 належать ОСОБА_2 .

Згідно довідки Виконавчого Комітету Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області №1676/02-17 від 24 жовтня 2024 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована на території Кам`янопотоківської сільської ради за адресою: АДРЕСА_2 та знята з реєстраційного обліку 16.04.2004 року.

Також ОСОБА_2 була знята з реєстраційного обліку за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується талоном зняття з реєстраційного обліку за місцем проживання від 03 вересня 2008 року.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 та Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00046253403 від 30 липня 2024 року.

З довідки Виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області №330 від 06 липня 2024 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , не була зареєстрована, але проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_2 в даному домоволодінні були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

30 липня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Прокопа О.Е. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Постановою приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Прокопа О.Е. №373/02-31 від 30 липня 2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що ним не надано доказів постійного проживання із спадкодавцем та не подано заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк.

Також судом було досліджено дозвіл Міністерства у справах імміграції, біженців та громадянства Канади на працевлаштування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , виданий 12.10.2023 року, дата закінчення терміну дії - 20.07.2025 року.

Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Подання заяви про прийняття спадщини є дією, яку повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину тоді, коли такий спадкоємець не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем. Відповідно, пропустити строк на прийняття спадщини може спадкоємець, який постійно не проживав на час відкриття спадщини зі спадкодавцем.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Пропуск спадкоємцем строку для прийняття спадщини без поважних причин не свідчить про наявність у такого спадкоємця порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, яке підлягає захисту в судовому порядку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року (справа №686/5757/23) зазначила, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість. Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.

Важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями за законом, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права. Наведене зумовлює потребу в дотриманні принципу «пропорційності» втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний з принципом правовладдя (верховенства права): принцип правовладдя є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності, натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу правовладдя і водночас його неодмінним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде порушенням статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, потрібно визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж потрібно для реалізації поставленої мети.

У спірних правовідносинах дотримання принципу пропорційності безпосередньо залежить від наявності об`єктивних, непереборних та істотних обставин, які є підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини. У разі якщо таких обставин суд не встановив, то не можна допускати втручання у права спадкоємців, які прийняли спадщину, навіть з огляду на такий фундаментальний принцип спадкового права, як свобода заповіту, оскільки це порушить принцип правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно скористалася власними цивільними правами, та не відповідатиме принципу пропорційності втручання у право власності на спадкове майно.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої, п`ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця, який пропустив цей строк.

ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Онуфріївської державної нотаріальної контори з метою прийняття спадщини за ОСОБА_2 , та постановою приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Прокопа О.Е. від 30 липня 2024 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що ним пропущений встановлений законом термін для прийняття спадщини.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску, визначеного частиною першою статті 1270 ЦК України строку для прийняття спадщини, позивач посилався на необізнаність про зняття з реєстрації спадкодавця через його працевлаштування за кордоном.

Факт проживання позивача за межами України сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереробних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою. Крім того, вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством,- на дипломатичні представництва України. На консульські установи України серед іншого також покладений обов`язок видавати свідоцтва про право на спадщину. Доказів неможливості з`явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 589/1863/13-ц, постанова від 12.04.2021.

Також суд враховує, що позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини після спливу більш ніж двох з половиною років з часу відкриття спадщини.

При оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереробних перешкод для реалізації особою права на прийняття спадщини. Перший період - період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період - від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.12.2021 по справі № 369/6254/19-ц.

З огляду на викладене, суд вважає, що не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини необізнаність позивача про зняття з реєстрації спадкодавця, оскільки сама по собі ця обставина, без встановлення інших об`єктивних обставин, не свідчить про поважність пропуску спадкоємцем цього строку.

У зв`язку з викладеним вище, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів доходить висновку, що позивачем не доведено й матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску такого строку, а зазначені позивачем причини пропуску строку не пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Таким чином, оскільки підстави, на які посилається позивач, з урахуванням зазначених норм права та релевантної практики Верховного Суду, не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 2-4, 12, 13, 76-81, 89, 158, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

Ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Кам`янопотоківської сільської ради Кременчуцького району, третя особа: Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Прокоп Олександр Едуардович про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складено 24 січня 2025 року.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - Кам`янопотоківська сільська рада Кременчуцького району, код ЄДРПОУ 22547199, місцезнаходження: Полтавська область, Кременчуцький район, с. Кам`яні Потоки, вул. Миру, буд.19;

Третя особа: Приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Прокоп Олександр Едуардович, місцезнаходження: Полтавська область, м. Кременчук, вул. Ігоря Сердюка, буд.37/18.

СуддяА. С. Река