Рішення

від 20.01.2025 по справі 548/2766/24

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2766/24

Провадження № 2/548/136/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.2025 Хорольський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Безносик Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорола у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , за участі третьої особи Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про зміну способу стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та заперечення відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача, в якому прохає змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються із відповідача на її користь на підставі рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10.06.2016 у справі № 548/712/16-ц на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі 1000,00 грн щомісячно, на 1/4 частину усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що заочним рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 10.06.2016 у справі № 548/712/16-ц, яке набрало законної сили 30.06.2016, було задоволено позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Вказаним рішенням позов задоволено та ухвалено стягувати із останнього аліменти на утримання його неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 1000,00 грн щомісячно, починаючи із 17 травня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Семенівським районним ВДВС ГТУЮ у Полтавській області (яке в подальшому було реорганізовано в Глобинський відділ державної виконавчої служби у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) 03.08.2016 було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_4, яке в подальшому було передано на примусове виконання до Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Під час примусового виконання вказаного рішення суду у зв`язку з відсутністю офіційного працевлаштування (офіційного доходу) у відповідача утворилася заборгованість по несплаті аліментів в розмірі 90 500 грн.

19.11.2024 відповідача ОСОБА_3 було призвано на військову службу по мобілізації до Збройних Сил України, де він отримує грошове забезпечення, мінімальний розмір якого станом на 2024 рік становить 20 130 гривень.

Так як аліменти, що присуджені до стягнення з відповідача у твердій грошовій формі в розмірі 1000 грн, не відповідають ч. 2 ст. 182 СК України, позивачка прохає прохає змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на 1/4 частину усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Хорольського районного суду Полтавської області від 27.12.2024 відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 20.01.2025.

У визначений судом строк відзив на позовну заяву, а також заяви чи клопотання на адресу суду від відповідача не надходили. У судове засідання сторони не з`явилися, були належним чином повідомлені про час та місце його проведення.

Представник позивачки у позовній заяві прохав про розгляд справи за його відсутності та відсутності його довірительки.

Від третьої особи Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції пояснення по суті спору не надходили.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

П. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отож, слід вважати відповідача ОСОБА_3 належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі та призначення судового засідання, оскільки відповідні судові документи, що повернулися до суду із відміткою про відсутність адресата, надіслані безпосередньо за місцем його реєстрації - АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що за результатами розгляду справи в межах спрощеного провадження має бути ухвалене рішення, яким позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є батьком, а позивачка ОСОБА_1 - матір`ю неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про її народження Серія НОМЕР_1 .

На підставі заочного рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10.06.2016, яке набрало законної сили 25.06.2016, у справі № 548/712/16-ц було задоволено позов ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 на її користь аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Вказаним рішенням позов задоволено та ухвалено стягувати із останнього на утримання його неповнолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі 1000,00 грн щомісячно, починаючи із 17 травня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується копією цього рішення.

Відповідно до інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження від 11.12.2024 та розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виготовленого Глобинським ВДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ВП № НОМЕР_5 від 03.08.2016 з примусового виконання виконавчого листа № 548/721/16-ц, виданого 29.07.2016 Хорольським районним судом Полтавської області про стягнення аліментів із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі 1000,00 грн щомісячно на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на 01.12.2024 становить 90500,00 грн. Її нараховано за період з травня 2016 року по грудень 2023 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виготовленого Хорольським РВ ДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у цьому виконавчому провадженні, заборгованість відповідача по сплаті аліментів станом на листопад 2024 року із урахуванням попереднього розміру заборгованості становить 107498,00 грн.

Відповідно до копії довідки, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 від 27.11.2024, ОСОБА_3 , 1976 року народження, призваний на військову службу за мобілізацією з 19.11.2024.

Виходячи із змісту позову, вимога щодо зміни раніше визначеного способу стягнення аліментів викликана забезпеченням гармонійного розвитку дитини, оскільки розмір аліментів у сумі, що становить 1000,00 грн на місяць, наразі є недостатнім для забезпечення належного утримання дитини зі сторони батька.

Норми права, застосовані судом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами Сімейного Кодексу України, також судом взято до уваги положення Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, норми Закону України ''Про охорону дитинства'', Закону України ''Про Державний бюджет України на 2025 рік'' та роз`яснення, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 ''Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів''.

За змістом ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У відповідності до ст.8 Закону України ''Про охорону дитинства'', кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

Згідно з ч. 3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Суд зауважує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. При цьому мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частина друга статті 182).

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.

Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 ''Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів'', ст. 183 ''Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини'', ст. 184 ''Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі'').

Мотивована оцінка аргументів сторін та висновки суду.

Згідно із ст.7 ЗУ ''Про державний бюджет України на 2025 рік'', у 2025 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196,00 грн.

Суд погоджується з доводами позивачки про те, що за час, який минув після визначення до стягнення за рішенням суду аліментів із відповідача у твердій грошовій сумі в розмірі 1000,00 грн у 2016 році, збільшився законодавчо визначений розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Крім того, інфляційні процеси, які відбулися в державі за останні роки не дозволяють позивачці забезпечити належне матеріальне утримання дитини, а також її нормальний фізіологічний розвиток на визначену судом суму аліментів. Водночас, суд вважає, що зміна способу стягнення аліментів - із стягнення аліментів у твердій грошовій сумі на стягнення аліментів у частці від доходу забезпечить більш оперативну адаптацію розміру аліментів до економічної ситуації та буде сприяти кращому захисту інтересів дитини.

Позивачка, як одержувачка аліментів, довела свої вимоги щодо необхідності зміни способу їх стягнення і суд з нею погоджується, зокрема тому, що розмір, присуджених до стягнення аліментів з 2016 року, на даний час є недостатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, оскільки збільшилися потреби у розвитку, навчанні та вихованні дитини.

Враховуючи, що відповідач є здоровою, працездатною людиною, є військовослужбовцем, отримує дохід у вигляді грошового забезпечення, беручи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, зважаючи на обов`язок обох батьків утримувати дитину, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, не погіршать її матеріального становища і визначення указаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до дотримання прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне змінити визначений попереднім судовим рішенням спосіб стягнення аліментів та стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини заробітку щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

З огляду на закріплений Сімейним кодексом України принцип рівності обов`язків обох батьків по утриманню дитини, такий визначений судом розмір аліментів цілком відповідатиме об`єктивним можливостям відповідача та задовольнятиме правомірні очікування позивачки на отримання аліментів.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України ''Про судовий збір'' від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Зважаючи на викладене, з огляду на задоволення позовних вимог повністю, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача судового збору на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1211,20 грн.

Крім того, позивачка у позовній заяві прохала про стягнення із відповідача на свою користь понесених нею судових витрат. З тексту позовної заяви вбачається, що такі витрати складаються із судових витрат, пов`язаних із отриманням позивачкою професійної правничої допомоги адвоката на суму 5000,00 грн. На час розгляду справи по суті розрахунку вказаних витрат та доказів їх понесення суду не надано, а тому питання стягнення цих витрат на користь позивачки із відповідача розгляду судом наразі не підлягає.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 274, 352 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача Павелко Руслан Сергійович, до ОСОБА_3 , за участі третьої особи Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зміну способу стягнення аліментів, задовольнити повністю.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10.06.2016 у справі 548/712/16-ц, на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі 1000,00 грн щомісячно.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, що становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Припинити нарахування аліментів, що стягуються на підставі рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10.06.2016 у справі № 548/712/16-ц, виданий на підставі цього рішення виконавчий лист - відізвати.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 .

Представник позивачки: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю № 1486 від 25.09.2015.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Хорольський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса: м. Хорол, вулиця Соборності, 4 Лубенського району Полтавської області, ЄДРПОУ 34865290.

Головуючий