Рішення

від 22.01.2025 по справі 548/2883/24

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2883/24

Провадження № 2/548/173/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.01.2025 Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Старокожка В.П.,

за участю секретаря судового засідання - Безносик Д.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорола в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області з позовною заявою до відповідача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

На обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_2 , який до дня смерті проживав та був зареєстрований один за адресою: АДРЕСА_1 .

Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі, житловий будинок, що розташований за вищевказаною адресою.

За життя, 27.07.1998 ОСОБА_2 склав заповіт, яким все належне йому майно, жилий будинок, сарай, погріб, колодязь, присадибну земельну ділянку заповів своєму синові - позивачу.

На час відкриття спадщини позивач про наявність заповіту батька, складеного на його користь, не знав, а дізнався випадково лише на початку грудня 2024 року, коли переглядав старі фотоальбоми у будинку померлого, тобто поза межами строку, передбаченого ч.1 ст.1270 ЦК України, тому у встановлений законом строк з відповідною заявою до нотаріальної контори не звернувся.

Завідувачкою Хорольської державної нотаріальної контори під час звернення відмовлено позивачу у прийнятті заяви про прийняття спадщини за заповітом у зв`язку із пропуском встановленого шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду із відповідним позовом.

Позивач у позовній заяві прохав із урахуванням вищевикладеного визначити йому додатковий строк 2 місяці для прийняття спадщини.

30.12.2024 у справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Позивач у підготовче судове засідання не з`явився, подав до канцелярії суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, протягом строку, встановленого судом, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не заперечував проти задоволення позову, прохав розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з положенннями ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, суд вважає, що за результатами підготовчого судового провадження має бути ухвалене рішення, яким вимоги позивача підлягають задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивач ОСОБА_1 є сином та спадкоємцем за заповітом померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями сторінок паспорта позивача серії НОМЕР_1 , свідоцтва про його народження серії НОМЕР_2 , свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , заповіту останнього від 27.07.1998, посвідченого секретарем виконавчого комітету Петракіївської сільської ради народних депутатів Хорольського району Полтавської області, зареєстрованого в реєстрі за № 23.

До дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований один за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки виконавчого комітету Хорольської міської ради Лубенського району від 10.12.2024 № 09-08/4/455.

Згідно із копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_4 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 , ОСОБА_2 на праві приватної власності належав будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 38,5 кв.м з господарськими будівлями.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на належне йому майно, в тому числі і на будинок з господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане належне йому майно, а саме: жилий будинок, сарай, погріб, колодязь, присадибну земельну ділянку в розмірі 0,36 га ОСОБА_2 заповів своєму синові - позивачу ОСОБА_1 , що підтверджується копією заповіту від 27.07.1998, посвідченого секретарем виконавчого комітету Петракіївської сільської ради народних депутатів Хорольського району Полтавської області, зареєстрованого в реєстрі за № 23.

Позивачу відмовлено у реєстрації спадкових прав у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_2 , спадкова справа до майна якого не відкривалася на час звернення останнього до нотаріуса, що підтверджується копію повідомлення завідувачки Хорольської державної нотаріальної контори від 06.12.2024 за вих. № 562/01-16.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 серії НОМЕР_7 , позивач є особою із інвалідністю 2 групи, дата видачі - 21.02.2017, термін дії - довічно.

Норми права, застосовані судом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 ''Про судову практику у справах про спадкування'' особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У відповідності до положень ст.ст. 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину за законом чи за заповітом, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори по місцю відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини до 6 місяців з дня смерті спадкодавця.

Якщо заява про прийняття спадщини спадкоємцем не була подана вчасно, то за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст.1272 ЦК України).

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 23.08.2017 № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17.10.2019 у справі № 766/14595/16, від 30.01.2020 у справі № 487/2375/18, від 31.01.2020 у справі № 450/1383/18.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30.05.2008 № 7 ''Про судову практику у справах про спадкування'' судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Необізнаність позивача, як спадкоємця за заповітом, про наявність заповіту суд вважає поважною причиною та такою, що пов`язана з об`єктивними та істотними труднощами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Аналогічну позицію висловив Верховий Суд у постановах №565/1145/17 від 26.06.2019, № 308/4272/19 від 17.03.2021, № 644/7785/19 від 22.02.2021.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з прецедентною практикою Верховного Суду, окрім основних принципів цивільного судочинства справедливості, добросовісності та розумності, суд касаційної інстанції у окремих своїх постановах керується аксіомою цивільного судочинства - ''Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem'', яка означає ''У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права''.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Мотивована оцінка аргументів сторін.

Позивач у справі у передбачений ст. 1270 ЦК України строк не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із тим, що він не знав про наявність складеного батьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його користь заповіту від 27.07.1998, про його існування дізнався випадково, коли переглядав старі фотоальбоми у будинку, що належав батькові і знайшов цей документ. Спадкова справа до майна ОСОБА_2 не відкривалася і, відповідно, не було здійснено повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом.

За таких обставин, у рахуванням практики Верховного Суду щодо встановлення поважності причин пропуску строку на звернення спадкоємця із такою заявою до органу нотаріату, де зазначено, що необізнаність спадкоємців про наявність заповіту є однією з таких причин, беручи до уваги визнання позову відповідачем, суд вважає, що позивачем доведено поважність причин пропуску вищевказаного строку, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

На переконання суду, надання двохмісячного строку для звернення позивача до нотаріальної контори з відповідною заявою із дня набрання законної сили цим рішенням є належним та достатнім.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 групи, згідно із ст. 5 Закону України "Про судовий збір" його звільнено від сплати судового збору, тому судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн слід віднести на рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 1269, 1270 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 200, 206, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном 2 (два) місяці з дня набрання цим рішенням суду законної сили.

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення шляхом подачі відповідної заяви до Полтавського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Хорольська міська рада Лубенського району

Полтавської області, ЄРДПОУ 22528612, юридична адреса: м. Хорол, вул. 1 Травня, 4 Лубенського району Полтавської області.

Головуючий