Рішення

від 27.01.2025 по справі 551/1206/24

ШИШАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №551/1206/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2025 р. Шишацький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Сиволапа Д.С.

секретаря Бараненко В.В.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Шишаки Полтавської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Шишацької селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2024 року до Шишацького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Шишацької селищної ради про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, працюючи з 1971 року в дитячому садку при «Яреськівському цукровому заводі», отримала вищевказану квартиру для проживання. З моменту заселення позивач відкрито та безпосередньо володіє даною квартирою, утримує її в належному стані, сплачує комунальні платежі та здійснює поточний ремонт. Після звернення до виконавчого комітету Шишацької селищної ради позивач отримала відповідь, що багатоквартирний будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 не відноситься до комунальної власності Шишацької селищної ради. Тому позивач позбавлена можливості приватизувати квартиру у встановленому законом порядку.

Ухвалою суду від 25 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено проводити її розгляд за правилами загального позовного провадження, у зв`язку з чим призначено підготовче засідання 23 грудня 2024 року.

Ухвалою суду від 23 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд по суті о 09-00 год. 27 січня 2025 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов. Пояснила, що за ордером, виданим виконавчим комітетом Шишацької районної ради, вона в 1984 році вселилась до квартири АДРЕСА_1 . До ордеру були внесені її чоловік та двоє дітей. Чоловік помер 34 роки тому, старший син ОСОБА_4 має власне житло в тому ж селі, молодший син ОСОБА_5 зареєстрований у спірній квартирі, однак на її частину не претендує. До теперішнього часу дана квартира є неприватизованою.

Будучи належним чином повідомленими судом про час та місце розгляду справи, відповідачі в судове засідання не з`явились, надали заяви про визнання позову та розгляд справи у їх відсутність.

Зважаючи на вищевикладене, суд здійснює розгляд справи без участі сторін за наявними матеріалами.

Перевіривши фактичні обставини справи, наявними в ній, доказами в їх сукупності та взаємозв`язку, суд, з урахуванням того, що визнання всіма відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, є безумовним, приходить до висновку про задоволення позову та ухвалення рішення відповідно до вимог ч.4 ст. 206 ЦПК України, виходячи з наступного.

Згідно технічного паспорту двокімнатна квартира АДРЕСА_3 (а.с.19-22).

20 квітня 1984 року виконавчим комітетом Шишацької районної ради народних депутатів громадянці ОСОБА_1 , а також членам її сім`ї (чоловік ОСОБА_6 та двоє дітей) видано ордер № 22 на право зайняття квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 51,9 кв.м.

На підставі даного ордеру сім`я ОСОБА_7 вселилась до вищевказаної квартири.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Яреськівською сільською радою Шишацького району Полтавської області 15 жовтня 1990 року, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Відповідно до довідки Яреськівського старостинського округу Шишацької селищної ради за № 2613 від 21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Крім неї за вказаною адресою зареєстрований її син - ОСОБА_2 (а.с.24).

Даний факт підтверджується, крім відомостей викладених в позовній заяві, і випискою № 619 виконавчого комітету Шишацької селищної ради від 21 жовтня 2024 року з погосподарської книги № 26 за 2021 - 2025 роки (а.с.25).

Ніхто з членів сім`ї ОСОБА_7 участі у приватизації житла не приймав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 у 2024 році звернулася до виконавчого комітету Шишацької селищної ради, як органу місцевого самоврядування в межах територіальної компетенції розташований житловий багатоквартирний будинок, із заявою про видачу їй, в порядку приватизації житла, свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Однак, рішенням виконавчого комітету Шишацької селищної ради № 24/14/11/2024 від 14 листопада 2024 року їй у цьому відмовлено через те, що будинок АДРЕСА_2 не відноситься до комунальної власності Шишацької селищної ради (а.с.16).

ОСОБА_1 повідомила суду, що у 1984 році вона вселилась до спірної квартири та весь цей час безперервно проживає у ній. У свій час вона не встигла приватизувала дане житло відповідно до існуючих правил приватизації державного/комунального житлового фонду. Ніхто з її дітей (відповідачів у справі) не претендує на частку у даній квартирі з приводу чого ними подані письмові заяви до суду.

Зважаючи на вищевикладені обставини, в сукупності з тим, що спірна квартира не перебуває на балансі органів самоврядування, позивач не може здійснити приватизацію спірної квартири відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно ст.ст. 55, 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Згідно ч.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Відповідно до ч.1 ст. 2, ст. 3 вказаного Закону до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.

Приватизація здійснюється шляхом:

- безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім`ї та додатково 10 квадратних метрів на сім`ю;

- продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюєтся або не визнається іншою особою.

Згідно ч. 1. ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Згідно ч. 4 вказаної статті право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно ч.1 ст.181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до роз`яснень, наведених у Постанові Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Як встановлено судом, позивач добросовісно заволодів спірним житловим приміщенням та близько 40 років безперервно та відкрито володіє даним житлом, використовуючи його виключно для свого проживання. Житлова площа квартири 26,7 кв.м. відповідає нормі (31 кв.м.), що може бути безкоштовно передана сім`ї у складі 1 особи відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Разом з тим, той факт, що житловий будинок, в якому знаходиться спірна квартира, не був прийнятий на баланс органу місцевого самоврядування - Шишацької селищної ради після розпаду СРСР та створення незалежної держави Україна, перешкоджає позивачу реалізувати її право на безоплатну приватизацію даної квартири в порядку Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Зважаючи на все вищевикладене, а також на те, що повнолітні діти позивача не претендують на приватизацію спірної квартири та погоджуються на одноосібне набуття права власності на неї позивачем, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог.

Враховуючи те, що позивач на стягненні з відповідачів судових витрат не наполягає та їх діями права позивача порушені не були, суд відносить всі судові витрати на рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 41, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 16, 181, 344, 392 ЦК України, ст.ст. 258-259, 263-265, 268, 274-279,280-284 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Шишацької селищної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду в 30-ти денний строк з дня його проголошення (підписання).

Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2025 року.

Головуючий - суддя Д.С. Сиволап