Ухвала від 27.01.2025 по справі 752/19691/13-к

Справа № 752/19691/13-к

Провадження №: 1/752/8/25

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.01.2025 р.м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

в ході розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальної справи щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, обвинуваченого за ч. 4 ст. 190, ч.2 ст.358, ч.3 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ч.4 ст. 27, ч. 1 ст. 369, ч.5 ст.27, ч.2 ст. 368, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 368 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

підсудного ОСОБА_5 ,

встановив:

з 2013 року в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває вищевказана кримінальна справа.

В ході судового розгляду підсудний ОСОБА_5 просив закрити кримінальну справу стосовно нього за строками давності та скасувати накладений арешт на його майно. Наслідки закриття йому зрозумілі, а також те, що це не є реабілітуючою обставиною йому зрозуміло.

Прокурор заперечувала проти закриття справи на даній стадії, оскільки відносно ОСОБА_5 наявні кримінальні провадження і кінцеве рішення, у яких не прийнято. Просила долучити до матеріалів лист прокуратури м. Києва.

Ознайомившись з матеріалами кримінальної справи, з`ясувавши думку сторін, роз`яснивши підсудному наслідки закриття кримінальної справи з цих підстав, які є нереабілітуючими, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення клопотання підсудного ОСОБА_5 та закриття щодо нього кримінальної справи на підставі ст. 49 КК України в зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за наступних підстав.

Згідно ст. 11-1 КПК України (редакція КПК 1960 року), суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Відповідно до вимог ст. 49 КК України (редакція КК на час вчинення злочинів), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема десять років - у разі вчинення тяжкого злочину. Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняєтьс від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий бо особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Судом встановлено, що відповідно до обвинувального висновку підсудний ОСОБА_5 вчинив злочини, передбачені ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, які на час вчинення, а саме 25.11.2009 року згідно ст. 12 КК України, класифікувались як особливо тяжкий злочин, злочин середньої тяжкості, та злочин невеликої тяжкості.

З моменту вчинення вищевказаних злочинів, зокрема і особливо тяжкого злочину передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, і до моменту винесення даної постанови, пройшло уже більш ніж 15 років, тобто більше максимального строку давності визначеною ст. 49 КК України для даної категорії злочинів.

Крім того, слід зазначити, що у ОСОБА_5 наявне кримінальне провадження за ч. 1 ст. 309 КК України та кримінальне провадження за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України. Разом з тим, станом на момент винесення постанови вирок по даним справа не постановлено.

Пунктом 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Вказане положення становить підґрунтя для регламентації цього принципу в національному законодавстві.

Згідно із ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Такий конституційний принцип презумпції невинуватості закріплено безпосередньо і в тексті закону України про кримінальну відповідальність у ч. 2 ст. 2 КК України, а також відображено у кримінальному процесуальному законі, а саме у ст.7 та ч. 1 ст.17 КПК України. Отже, згідно з чинним законодавством винуватість особи може бути встановлено лише обвинувальним вироком суду.

Таким чином, наявні у ОСОБА_5 кримінальні провадження жодним чином не впливають на обов"язок суду закрити кримінальну справу на підставі ст.49 КК України, оскільки розгляд вищевказаних кримінальних проваджень триває, кінцеве рішення по цим справам не прийнято, а отже, вважати, що особа вчинила злочин (злочини) у суду немає.

Враховуючи викладене, а також те, що підсудний ОСОБА_5 просив закрити кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності, вказавши, що розуміє правові наслідки такого звільнення, враховуючи те, що даних про переривання чи зупинення строків давності немає, а також враховуючи, що за наявності підстав, закриття провадження за строками давності не є правом, а є обов`язком суду, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а кримінальна справа закриттю.

Відповідно до ч. 8 ст. 248 КПК України 1960 року закривши справу, суддя повинен прийняти рішення про скасування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, заходів до забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації та про відшкодування судових витрат.

Згідно зі статтею 1 Протоколу №. 1 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Судом встановлено, що постановою слідчого в ОВС прокуратури м. Києва радника юстиції ОСОБА_7 від 03.06.2011 року було накладено арешт на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де б воно не знаходилося та у чому б не виражалося (т. 15 а.с. 52).

Враховуючи те, що ОСОБА_5 було звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст.358 КК України, а кримінальну справу згідно ст. 49 КК України закрито, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, подальше застосування накладеного арешту знаходиться поза розумною межею, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування арешту майна, накладеного постановою від 03.06.2011 року.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 49 КК України, ст.ст. 7-1 ч. 1 п. 5, 11-1, 248 КПК України (редакція КПК 1960 року), суд

ухвалив:

ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України, а кримінальну справу, згідно ст. 49 КК України, відносно нього закрити в зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Продовжити судовий розгляд кримінальної справи щодо підсудних ОСОБА_3 , обвинуваченого за ч.4 ст. 190; ч.2 ст.358;ч.3 ст. 358; ч.2 ст.15, ч.4 ст. 190; ч.2 ст. 190; ч.4 ст.27, ч.1 ст. 369; ч.5 ст.27, ч.2 ст. 368; ч.4 ст.27, ч.3 ст. 369; ч.2 ст.15, ч.5 ст.27 ч.2 ст. 368 КК України; ОСОБА_4 , обвинувачених за ч. 4 ст. 190; ч.2 ст. 358; ч.3 ст. 358 КК України.

Скасувати арешт накладений на підставі постанови слідчого в ОВС прокуратури м. Києва радника юстиції ОСОБА_7 від 03.06.2011 року на майно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де б воно не знаходилося та у чому б не виражалося.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1