Ухвала

від 22.01.2025 по справі 758/817/25

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/817/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, подане слідчим СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні № 12021100120000101, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження № 12021100120000101, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.09.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Подільською окружною прокуратурою міста Києва.

06.01.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Київ, громадянину України, одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , повідомлено про підозру у організації заволодіння чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом № 5-К від 20.05.2022 та відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Тамерлайн» за №1 від 20.05.2022 на посаду директора ТОВ «Тамерлайн» (Код ЄДРПОУ 42776621) призначено ОСОБА_5 .

Так, відповідно до статуту ТОВ «Тамерлайн», затвердженого протоколом № 2 Загальних зборів учасників ТОВ «Тамерлайн» від 27.05.2022:

10.24 статуту ТОВ «Тамерлайн», а саме: розділ Виконавчий орган товариства (директор):

10.24.1. Виконавчий орган Товариства здійснює управління поточною діяльністю Товариства.

10.24.2. До компетенції виконавчого органу Товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства.

10.24.3. Виконавчий орган Товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій ралі товариства (у разі її створення) та організовує виконання їхніх рішень.

10.24.4. Виконавчий орган Товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор".

10.24.5. Повноваження виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового виконавчого органу або тимчасово виконуючого обов?язки. У разі припинення повноважень виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим.

10.25. Директор Товариства:

-діє без довіреності від імені Товариства, вирішує всі питання оперативно-господарського управління Товариством, зокрема:

-Забезпечує виконання планів робіт Товариства.

-Затверджує порядок ціноутворення на продукцію та послуги Товариства.

-Розпоряджається майном Товариства, видає інструкції, накази, розпорядження та інші акти, пов`язані з діяльністю Товариства, видають довіреності, відкриває у банках розрахунковий, валютний та інші рахунки Товариства.

-Приймає та звільняє працівників Товариства.

-Приймає рішення про відрядження.

-Організує бухгалтерський облік та звітність Товариства.

-Має право першого підпису банківських та інших фінансових документів.

-Представляє на затвердження Загальними зборами Учасників річний звіт та баланс Товариства.

-Має право підпису на зовнішньоекономічних договорах.

-Приймає рішення з інших питань, що пов`язані з діяльністю Товариства і згідно з цим Статутом, які не належать до виняткової компетенції Загальних зборів Учасників.

З огляду на викладене, ОСОБА_5 , обіймаючи посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України має статус службової особи.

31.08.2022 між КП «Київський метрополітен» та ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика» укладено договір за № 34-ДСК, предметом якого в п. 1.2.1. визначено розробку підрядником проєктної документації (дві стадії «П» «Р») відповідно до Завдання на проєктування - «Капітальний ремонт тунелів Святошинсько-Броварської лінії Київського метрополітену з урахуванням потреб цивільного захисту».

В подальшому, 23.12.2022 між КП «Київський метрополітен» та ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика» укладено договір за № 26/02-15-ДСК, відповідно до якого Підрядник зобов`язується відповідно до робочої документації виконати будівельні роботи "Капітальний ремонт тунелів Святошинсько-Броварської лінії Київського метрополітену з урахуванням потреб цивільного захисту (1-черга)".

30.12.2022 КП «Київський метрополітен» здійснює попередню оплату ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика» за платіжним дорученням № 5 від 30.12.2022 в сумі 454 150 500,00 грн. на придбання матеріалів, виробів, конструкцій, обладнання та робіт для капітального ремонту тунелів Святошинсько-Броварської лінії Київського метрополітену з урахуванням потреб цивільного захисту (1-черга), згідно з Договором № 26/02-15-ДСК від 23.12.2022 та Додаткової угоди №1 до договору № 26/02-15-ДСК від 23.12.2022, рахунок № 119 від 30.12.2022, у тому числі ПДВ - 20% - 75 691 750,00 грн.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 28.12.2022 у директора ТОВ «Тамерлайн» ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужого майна - грошових коштів КП «Київський метрополітен», з яким до вказаного часу ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика» підтримувало фінансово-господарські взаємовідносини в сфері будівництва та реконструкції приміщень метрополітену.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном - грошових коштів КП «Київський метрополітен», перебуваючи на посаді директора

ТОВ «Тамерлайн», ОСОБА_5 вступив в злочинну змову із заступником головного інженера ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика» ОСОБА_6 , виступаючого організатором злочинного плану, та який в силу своїх родинних зав`язків з кінцевим бенефіціарним власником

ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика» має безпосередній вплив на службових осіб

ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика» та здійснює контроль за діяльністю та прийняттям рішень директором, а також іншими службовими особами підприємства.

В подальшому ОСОБА_5 , перебуваючи в злочинній змові із заступником головного інженера ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика» ОСОБА_6 , задля досягнення своєї злочинної мети уклав договір № 2812/М-01 від 28 грудня 2022 року з ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика» в особі директора ОСОБА_7 , який не був обізнаний в злочинних намірах ОСОБА_5 та

ОСОБА_6 , на виконання якого, згідно з рахунками на оплату,

ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика» перерахувало на рахунки ТОВ «Тамерлайн» грошові кошти в розмірі 107 723 021,34 грн. за закупівлю кабельно-проводнікової продукції, а саме: кабель для станцій АСБнлШнгд 3х240 та кабель для перекладання перемички між підстанціями АСБнлШнгд 3х120-10, вартість якої є в рази завищеною від ринкової.

У травні 2023 року, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння грошових коштів КП «Київський метрополітен», ОСОБА_5 , перебуваючи в злочинній змові із заступником головного інженера ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика» ОСОБА_6 , на виконання Договору № 2812/М від 28.12.2022 ТОВ «КБ «Теплоенергоавтоматика» прийнято у ТОВ "Тамерлайн" кабельно-проводнікову продукцію за завищеною ринковою вартістю згідно з видатковими накладними: ВН № 23 від 05.05.2023; ВН № 24 від 10.05.2023; ВН № 26

від 11.05.2023; ВН № 27 від 12.05.2023; ВН № 28 від 15.05.2023, з метою використання їх у капітальному ремонті тунелів Святошинсько-Броварської лінії Київського метрополітену з урахуванням потреб цивільного захисту (1-черга) та документального маскування завищеної ринкової вартості кабельно-проводнікової продукції перед КП «Київський метрополітен».

Під час виконання робіт, на об`єкті використано наступні види кабелю, а саме: Кабель для станцій АСБнлШнгд 3х240 та Кабель для перекладання перемички між підстанціями АСБнлШнгд

3х120-10, за завищеною ринковою вартістю. Так, згідно з актом № 1 за жовтень 2023 року та актом № 10 за грудень 2023 року встановлено, що ціна кабелю для станцій АСБнлШнгд 3х240 становить - 8 986 754,35 грн. без ПДВ за 1 км., кабелю для перекладання перемички між підстанціями АСБнлШнгд 3х120-10 - 5 596 230,00 грн. без ПДВ за 1 км.

Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 26.06.2024 № 1906/1 середня ринкова вартість кабелю для станцій АСБнлШнгд 3х240 становить - 2 538 514,67 грн. без ПДВ за 1 км.; кабелю для перекладання перемички між підстанціями АСБнлШнгд 3х120-10 -

1 598 745,33 грн. без ПДВ за 1 км.

Проведеною судово-економічною експертизою встановлено, що розмір збитків, завданих

КП «Київський метрополітен» за результатами купівлі кабелю для станції АСБнлШнгд 3х240 та кабелю для перекладання перемички між підстанціями АСБнлШнгд 3х120-10 відповідно до договору № 26/02-15-ДСК від 23.12.2022 року, укладеного між КП «Київський метрополітен» та «КБ «Теплоенергоавтоматика», з урахуванням даних Висновку експерта за результатами проведеної судової товарознавчої експертизи № 1906/1, нормативно та документально підтверджується у розмірі 61 182 933, 48 грн.

Враховуючи викладене, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Тамерлайн», будучи службовою особою, умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану заволодів грошовими коштами КП «Київський метрополітен» в сумі 61 182 933, 48 грн., тобто в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану.

Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у заволодінні чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

06.01.2025 органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні

ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру.

Як вказано у клопотанні, санкція статті інкримінованого підозрюваному ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Клопотання обґрунтовано в частині мети арешту майна - конфіскація майна як вид покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигод, згідно з п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170

КПК України. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.

Таким чином, у органів досудового слідства виникла потреба накласти арешт, шляхом позбавлення права відчуження, на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , а саме: транспортний засіб «Volvo XC70», 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_1 ,

д.н.з. « НОМЕР_2 ».

Клопотання слідчого про арешт майна розглянуто без повідомлення власника та володільця майна на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, зокрема, запобіганню його протиправного відчуження до розгляду клопотання по суті.

В судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з наведених підстав.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими обґрунтовуються доводи цього клопотання, заслухавши прокурора, слідчий суддя проходить до висновку про те, що його слід задовольнити з наступних підстав.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

З огляду на положення ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуженню, передачі, перетворенню, використанню, втрати, приховуванню) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. Арешт майна з підстав, передбачених положеннями п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, фактично, вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до вимог ч.ч. 10, 11 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема, на нерухоме майно. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до його відчуження, передачі, приховування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За змістом ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб

Як вбачається з матеріалів клопотання, у прокурора є достатні та обґрунтовані підстави вважати, що відбулося кримінальне правопорушення, тож, враховуючи розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для особи підозрюваного та інших осіб, спосіб обмеження (заборона відчуження), а також те, що суд може призначити покарання у виді конфіскації відповідного майна як виду покарання, оцінюючи в сукупності надані стороною кримінального провадження докази, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження (арешту майна).

При розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя також враховує, що арешт майна це тимчасовий захід забезпечення кримінального провадження, і на даний час у сторони обвинувачення є необхідність встановити і перевірити обставини та відомості щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, провести низку слідчих та процесуальних дій у межах цього кримінального провадження, тому арешт майна запобігає можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження тощо.

Таким чином слідчий суддя приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається із клопотанням, зважаючи на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, а тому приходить до висновку, що клопотання прокурора необхідно задовольнити та накласти арешт на вищевказане майно. Ненакладення арешту на зазначене вилучене майно може вплинути на досягнення дієвості кримінального провадження, що згідно зі ст. 131 КПК України є загальною метою забезпечення заходу кримінального провадження.

Також слід роз`яснити, що відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 98, 131-132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ УП в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, внесене у кримінальному провадженні № 12021100120000101 від 06.09.202, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, - задовольнити.

Накласти арешт, шляхом позбавлення права відчуження, на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , а саме: транспортний засіб «Volvo XC70», 2007 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , д.н.з. « НОМЕР_2 ».

Копію ухвали вручити прокурору - для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Роз`яснити, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1