Справа №760/31071/24 2/760/5593/22/760/5593/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2025 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Усатової І.А.,
при секретарі - Зеленчуку М.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного підприємства «ШЕРИФ-ЗАХИЩАТИ ТА ОХОРОНЯТИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, суд -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Солом`янського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом Приватного підприємства «ШЕРИФ-ЗАХИЩАТИ ТА ОХОРОНЯТИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20.12.2024 у справі відкрито спрощене позовне провадження.
08.01.2025 до суду надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та повернення сплаченого судового збору.
За змістом заяви заборгованість відповідача перед банком погашена, а тому предмет спору відсутній.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо відсутній предмет спору.
Постановою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року в справі № 638/3792/20 конкретизовано висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а саме зазначено, що закриття провадження у справі можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судового рішення, з огляду на таке.
Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Таким чином, сплата відповідачем заборгованості під час знаходження справи в провадженні суду свідчить про те, що між сторонами відсутній спір, а тому є визначені процесуальним законом підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
З огляду на наведене, враховуючи відсутність предмету спору, провадження у справі слід закрити.
Щодо клопотання позивача про повернення судового збору, сплаченого при подачі позовної заяви, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Питання повернення судового збору у разі закриття провадження у справі регулюється статтею 142 ЦПК України. Вказаною нормою не передбачено повернення позивачу (заявнику) судового збору у разі подання та задоволення судом заяви про закриття провадження у справі.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Судом встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 422, 40 грн. за звернення до Солом`янського районного суду м. Києва із позовом.
За таких обставин, враховуючи підстави закриття провадження у справі, суд приходить до висновку про задоволення заяви та повернення сплаченого позивачем до суду судового збору при поданні позовної заяви.
Керуючись ст.ст.13, 142, 255 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
У Х В А Л И В:
Провадження у справі за позовом Приватного підприємства «ШЕРИФ-ЗАХИЩАТИ ТА ОХОРОНЯТИ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - закрити.
Повернути Приватному підприємству «ШЕРИФ-ЗАХИЩАТИ ТА ОХОРОНЯТИ» 2 422, 40 грн. судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції № 735 від 28.11.2024, на р/р НОМЕР_1 , банк отримувача: АТ КБ "ПРИВАТБАНК".
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: І.А. Усатова
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2025 |
Оприлюднено | 28.01.2025 |
Номер документу | 124684498 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Усатова І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні