Ухвала

від 13.01.2025 по справі 544/2165/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 544/2165/24 Номер провадження 11-сс/814/70/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю:

секретаря

судового засідання ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою з доповненнями адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2024 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2024 року за №12024170580000416, задоволено клопотання слідчого СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 , і накладено арешт на майно, вилучене в період часу з 08 жовтня 2024 року 18 години 14 хвилин до 09 жовтня 2024 року 02 години 10 хвилин,а саме на:

монітор марки «ASUS» с/н: 78L8003562;

оптоволоконне обладнання «Echolife CX8310M», с/н: 4857544331C08432;

роутер «Xioami AX3200», с/н: 35756/JIUD51615;

системний блок «DELL», с/н: 1934Y4J;

GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000246, у якому знаходяться 7 відеокарт та блок живлення;

GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000280, у якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення;

GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000237, у якому знаходяться 7 відеокарт та блок живлення, опечатано пояснювальною біркою;

GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000196, в якому знаходяться 7 відеокарт та блок живлення;

GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000281, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення;

GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000206, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення;

GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000247, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення;

GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000209, в якому знаходяться 8 відеокарт;

GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000235, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення;

GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000285, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення;

GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000210, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення;

GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000228, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення;

GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000248, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення;

GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000233, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення;

ANT MINER S19, с/н: OLTT322BCJIJD7312;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07DV;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07FB;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BP;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07FB;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07FB;

ANT MINER S19, с/н: JYZZETRBCJBAJ0360;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BY;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BF;

ANT MINER S19, с/н: FXDZB9EВАЈСВС00J3;

ANT MINER S19, с/н: JYZZAEABCAJAD0680;

ANT MINER S19, с/н: YNAHE5ABBJGBE07G6;

ANT MINER S19, с/н: РІEMADABCJDAB0G9J;

ANT MINER S19, с/н: JYZZETRBCJBAJ036W;

ANT MINER S19, с/н: JYZZAEABCJHBBDOKА;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07G6;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BP;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07DV;

ANT MINER S19, с/н: YNAHE5ABBJGBE07DV;

ANT MINER S19, с/н: FXDZB9DBAJCB109ХМ;

ANT MINER S19, с/н: HYDTB9DBAJDJG0484;

ANT MINER S19, с/н: FXDZB9DBAJCBI0AL0;

ANT MINER S19, с/н: SMTTE5CBBJDBB0259;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJG8E07DV;

ANT MINER S19, с/н: YNAHADABCJBJ05BH;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07GH;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBGIAF0C5Н;

ANT MINER S19, с/н: HYDTB9DBAJDJG069Z;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BY;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BY;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BY;

ANT MINER S19, с/н: SMTTE5CBBJDBBD083;

ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BP;

ANT MINER S19, с/н: XXYDWABBJCJB00WA;

майнер, с/н: АMC2110000BMQF;

мережевий комутатор «Switch WS-C2950G», с/н: FOCO831Z0UQ;

мережевий комутатор «Switch WS-C2950G», с/н: FOCO724X027;

дерев`яний каркас, у якому закріплено 4 відеокарти «SAPPHIRE», материнська плата та блок живлення;

дерев`яний каркас, у якому закріплено 9 відеокарт «SAPPHIRE», материнська плата та блок живлення;

алюмінієвий каркас, у якому закріплено 8 відеокарт «SAPPHIRE», материнська плата та блок живлення;

металевий каркас, у якому закріплено 8 відеокарт, материнська плата та блок живлення;

металевий каркас, у якому закріплено 8 відеокарт, материнська плата та блок живлення;

дерев`яний каркас, у якому закріплено 9 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення;

дерев`яний каркас, у якому закріплено 8 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення;

металевий каркас, у якому закріплено 12 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення;

дерев`яний каркас, у якому закріплено 13 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та 2 блоки живлення;

дерев`яний каркас, у якому закріплено 8 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення;

дерев`яний каркас, у якому закріплено 7 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення;

дерев`яний каркас, у якому закріплено 8 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення;

металевий каркас по типу стелажа, в якому закріплено 24 відеокарти, 3 материнські плати, 3 блоки живлення, 2 НHD, 1 CCD;

дерев`яний каркас, у якому закріплено 5 відеокарт, материнська плата та блок живлення;

металевий ящик із наклейкою, в якому знаходиться 10 відеокарт, блок живлення на корпусі, з наклейкою з написом с/н: OMP104100091G7C00183;

10 блоків живлення «ВETMAIN»;

2 блоки живлення;

3 блоки живлення "hр";

блок живлення в стрейч плівці;

6 відеокарт;

папку з документами та печатку "Науково-фабрична фірма "Лідер".

Місцем зберігання вказаного вище майна визначено кімнату зберігання речових доказів ВП №1 Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області до скасування арешту майна в установленому законом порядку.

Постановлене рішення слідчий суддя мотивував тим, що клопотання слідчого відповідає вимогам ст.171 КПК України та наявні достатні підстави вважати, що тимчасово вилучене майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, натомість ненакладення на нього арешту може призвести до його втрати, пошкодження, настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_7 , у інтересах ОСОБА_10 , просить скасувати ухвалу слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт зазначеного вище майна. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя застосував захід забезпечення кримінального провадження без правових підстав і не врахував те, що: стороною обвинувачення не доведено й належним чином не обґрунтовано відповідність вилученого майна критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, можливість використання його як речового доказу, значення цього майна для досудового розслідування; постанова про його визнання речовими доказами є невмотивованою; висновок органу досудового розслідування про те, що згадані вище матеріальні об`єкти можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, можливо здійснити лише після проведення відповідного огляду; слідчий зобов`язаний скопіювати на окремий носій інформації відомості, що зберігаються на виявленому носієві інформації, і лише в подальшому такі відомості можуть стати речовим доказом у кримінальному провадженні (після оцінки їх належності до предмету доказування); вилучене майно належить ОСОБА_10 , а не ТОВ «НВФ «Лідвер»; обшук за адресою: АДРЕСА_1 м. Пирятин Лубенського р-ну Полтавської обл., не проводився, а здійснювався в нежитловому приміщенні за адресою: автомобільна дорога «Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин» 236 км + 811 м, приміщення НОМЕР_1), Великокручанська сільська рада, Пирятинського р-ну Полтавської обл., власником якого є ОСОБА_10 , а не ТОВ «НВФ «Лідвер»; названому товариству не належить жодне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 м. Пирятин; слідчим здійснено проникнення в приміщення для проведення обшуку без згоди ОСОБА_10 та ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення цієї слідчої дії, а також у матеріалах провадження відсутня ухвала слідчого судді, яка була би постановлена після обшуку в порядку ч.3 ст.233 КПК України; визнання слідчим вилученого майна речовим доказом не є єдиною умовою для накладення на нього арешту; в порушення приписів ч.2 ст.64-2 КПК України з клопотанням про арешт майна звернувся слідчий, а не прокурор; органом досудового розслідування не здійснено належних заходів, спрямованих на відшукання та вилучення інформації, яке може знати доказове значення в кримінальному провадженні; ініційований стороною обвинувачення захід забезпечення кримінального провадження не відповідає критеріям розумності та співмірності. Також апелянт посилається на те, що: відсутність у матеріалах клопотання слідчого протоколу огляду майна фактично позбавляло слідчого суддю можливості надати належну оцінку використання названого вище майна як доказу в кримінальному провадженні; слідчий суддя необґрунтовано розглянув клопотання про арешт майна без виклику ОСОБА_10 .

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку адвокатів на підтримку апеляційної скарги з доповненнями, позицію прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги з доповненнями та, зокрема, підтвердив те, що за місцем обшуку було вилучено обладнання для видобутку криптовалюти із незаконним використанням електроенергії, а поруч із ним печатки ТОВ «НВФ «Лідвер», із яким відповідно до витягу з протоколу про розподіл майна раніше ОСОБА_10 перебував у трудових відносинах (був представником цього товариства), під час досудового розслідування проведено відповідний огляд із залученням спеціалістів у сфері ІТ-технологій та вилучені в ході обшуку матеріальні об`єкти є необхідними для проведення експертних досліджень, при цьому, частина з них направлена до НДЕКЦ, вивчила матеріали провадження, обговорила доводи апелянта та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Статтею 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні кримінальних правопорушень.

Заходами ж процесуального примусу, пов`язаними із обмеженням особистих або майнових прав особи, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК України, до яких, зокрема, віднесено арешт майна (абз.1 п.7 ч.2 ст.131 КПК України).

За змістом приписів ч.1 ст.170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У ст.98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 3 ст.170 КПК України регламентовано, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

На підставі ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні ; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Частиною 1 ст.188-1 КК України передбачено відповідальність, зокрема, за викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання без приладів обліку, результати вимірювання яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків (якщо використання приладів обліку обов`язкове), або внаслідок умисного пошкодження приладів обліку чи у будь-який інший спосіб, якщо такими діями завдано значної шкоди.

За ч.3 ст.361 КК України відповідальність настає за несанкціоноване втручання в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних мереж, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що ВП №1 Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2024 року за №12024170580000416, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.188-1, ч.3 ст.361 КК України, а саме за фактом здійснення по АДРЕСА_2 у м. Пирятин Лубенського р-ну Полтавської обл. викрадення електричної енергії шляхом її самовільного використання через несанкціоноване втручання в схему обліку електричної енергії шляхом від`єднання лічильника від електромережі, несанкціонованого втручання в роботу визначених у ст.361 КК України систем зі спричиненням наведених у цій нормі наслідків (а.п.8-9).

Так, у ході допиту свідок ОСОБА_11 (начальник Пирятинської дільниці Лубенської об`єднаної філії АТ «Полтаваобленерго») підтвердив те, що 08 жовтня 2024 року приблизно о 15 годині 30 хвилин у телефонному режимі начальник Лубенської об`єднаної філії АТ «Полтаваобленерго» повідомив йому про те, що за адресою: АДРЕСА_1 м. Пирятин Лубенського р-ну Полтавської обл., необхідно перевірити факт розкрадання електричної енергії. По прибуттю на місце події в ході огляду КТП (комплектної трансформаторної підстанції) №71, яка належить ТОВ «НВФ Лідвер», було виявлено, що споживачем за вказаною вище адресою здійснено втручання в схему обліку шляхом від`єднання перемичок кіл напруги, що призвело до необчислення лічильником спожитої електроенергії. У приміщенні за цією адресою працювали потужні струмоприймачі, знаходилось обладнання, яке застосовується для видобутку криптовалюти. Затим на місце події прибули працівники правоохоронних органів і почали проводити слідчі дії (а.п.30).

Показання цього свідка підтверджуються даними протоколу №00015199 засідання комісії АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» від 19 грудня 2024 року, в якому встановлено, що ТОВ «НВФ Лідвер» як споживачем електроенергії на об`єкті: в нежитловій будівлі та гаражі з адміністративним будинком по АДРЕСА_2 у м. Пирятин Лубенського р-ну Полтавської обл., порушено вимоги п.8.2.4, п.п.3.п.8.4.2 ПРРЕЕ (Правил роздрібного ринку електричної енергії) - вчинено дії, які призвели до зміни показників засобів обліку, а саме порушено схему підключення засобу комерційного обліку електричної енергії, при першочерговому фазному включенні контрольного однофазного навантаження лічильний механізм лічильника не враховує електричну енергію, показники електролічильника не змінюються, спожита електрична енергія по фазах А.В.С. не враховується. Знеструмлення, порушення виконано шляхом відключення проводів живлення лічильника від струмоведучих частин по фазах А.В.С . Наведені вище дії призвели до використання ТОВ «НВФ Лідвер» необлікованої електричної енергії, обсягом 155 516 кВт/год і на суму 1 642 745 гривень 79 копійок. Споживачу продемонстровано порушення.

У ході проведеного в період часу з 08 до 09 жовтня 2024 року в порядку ч.3 ст.233 КПК України обшуку за названою вище адресою було виявлено та вилучено в будівлі: монітор марки «ASUS» с/н: 78L8003562; оптоволоконне обладнання «Echolife CX8310M», с/н: 4857544331C08432; роутер «Xioami AX3200», с/н: 35756/JIUD51615; системний блок «DELL», с/н: 1934Y4J; обладнання: GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000246, у якому знаходяться 7 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000280, у якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000237, у якому знаходяться 7 відеокарт та блок живлення, опечатано пояснювальною біркою; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000196, в якому знаходяться 7 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000281, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000206, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000247, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000209, в якому знаходяться 8 відеокарт; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000235, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000285, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000210, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000228, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000248, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000233, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; ANT MINER S19, с/н: OLTT322BCJIJD7312; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07DV; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07FB; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BP; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07FB; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07FB; ANT MINER S19, с/н: JYZZETRBCJBAJ0360; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BY; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BF; ANT MINER S19, с/н: FXDZB9EВАЈСВС00J3; ANT MINER S19, с/н: JYZZAEABCAJAD0680; ANT MINER S19, с/н: YNAHE5ABBJGBE07G6; ANT MINER S19, с/н: РІEMADABCJDAB0G9J; ANT MINER S19, с/н: JYZZETRBCJBAJ036W; ANT MINER S19, с/н: JYZZAEABCJHBBDOKА; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07G6; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BP; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07DV; ANT MINER S19, с/н: YNAHE5ABBJGBE07DV; ANT MINER S19, с/н: FXDZB9DBAJCB109ХМ; ANT MINER S19, с/н: HYDTB9DBAJDJG0484; ANT MINER S19, с/н: FXDZB9DBAJCBI0AL0; ANT MINER S19, с/н: SMTTE5CBBJDBB0259; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJG8E07DV; ANT MINER S19, с/н: YNAHADABCJBJ05BH; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07GH; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBGIAF0C5Н; ANT MINER S19, с/н: HYDTB9DBAJDJG069Z; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BY; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BY; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BY; ANT MINER S19, с/н: SMTTE5CBBJDBBD083; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BP; ANT MINER S19, с/н: XXYDWABBJCJB00WA; майнер, с/н: АMC2110000BMQF; мережевий комутатор «Switch WS-C2950G», с/н: FOCO831Z0UQ; мережевий комутатор «Switch WS-C2950G», с/н: FOCO724X027; дерев`яний каркас, у якому закріплено 4 відеокарти «SAPPHIRE», материнська плата та блок живлення; дерев`яний каркас, у якому закріплено 9 відеокарт «SAPPHIRE», материнська плата та блок живлення; алюмінієвий каркас, у якому закріплено 8 відеокарт «SAPPHIRE», материнська плата та блок живлення; металевий каркас, у якому закріплено 8 відеокарт, материнська плата та блок живлення; металевий каркас, у якому закріплено 8 відеокарт, материнська плата та блок живлення; дерев`яний каркас, у якому закріплено 9 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення; дерев`яний каркас, у якому закріплено 8 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення; металевий каркас, у якому закріплено 12 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення; дерев`яний каркас, у якому закріплено 13 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та 2 блоки живлення; дерев`яний каркас, у якому закріплено 8 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення; дерев`яний каркас, у якому закріплено 7 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення; дерев`яний каркас, у якому закріплено 8 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення; металевий каркас по типу стелажа, в якому закріплено 24 відеокарти, 3 материнські плати, 3 блоки живлення, 2 НHD, 1 CCD; дерев`яний каркас, у якому закріплено 5 відеокарт, материнська плата та блок живлення; металевий ящик із наклейкою, в якому знаходиться 10 відеокарт, блок живлення на корпусі, з наклейкою з написом с/н: OMP104100091G7C00183; 10 блоків живлення «ВETMAIN»; 2 блоки живлення; 3 блоки живлення "hр"; блок живлення в стрейч плівці; 6 відеокарт; папку з документами та печатка "Науково-фабрична фірма "Лідер".

Також у ході цієї слідчої дії зафіксовано роботу обладнання в будівлі й водночас відсутність роботи лічильника трансформатора, що підтверджується протоколом обшуку (а.п.14-25).

09 жовтня 2024 року слідчим визнано речовими доказами зазначені вище вилучені матеріальні об`єкти з огляду на їх відповідність критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, про що прийнято постанову (а.с.п.26-29).

З огляду на те, що в протоколі обшуку та постанові про визнання речовими доказами було наведено детальні ознаки й характеристики виявленого майна, то посилання апелянта на відсутність у матеріалах судового провадження окремого протоколу огляду цих матеріальних об`єктів не впливає на законність та обгрунтованість оскаржуваної ухвали.

Тих істотних порушень вимог КПК України, які би на цій стадії провадження підтверджували помилковість чи незаконність визнання вилученого в ході обшуку майна речовими доказами, ініціювання питання про їх арешт, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Також за змістом супровідних листів слідчого вилучені дерев`яні каркаси з блоками живлення та відеокартами, системний блок направлено до Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення комп`ютерно-технічних експретиз на підставі прийнятих слідчим постанов.

Доводи ж апелянта про те, що слідчим здійснено проникнення в приміщення для проведення обшуку без згоди ОСОБА_10 та ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення цієї слідчої дії, а також у матеріалах провадження відсутня ухвала слідчого судді, яка була би постановлена після обшуку в порядку ч.3 ст.233 КПК України, є необгрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст.233 КПК України слідчий має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами ст.234 КПК України, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді.

При цьому, в разі задоволення клопотання, така ухвала слідчого судді виконує виключно контрольну функцію і не є правовою підставою для проведення обшуку.

Згідно з висновком щодо застосування норми права, який міститься в постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 07 жовтня 2024 року (справа №466/525/22), слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи в невідкладних випадках, зокрема, з метою врятування матеріальних об`єктів (майна), що потенційно можуть мати значення речових доказів у кримінальному провадженні, від прогнозованого знищення, втрати.

У цьому кримінальному провадженні наявна ухвала слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2024 року, за якою слідчим суддею встановлено наявність обставин, передбачених ч.3 ст.233 КПК України, й надано слідчому дозвіл на проведення згаданого вище обшуку нежитлової будівлі А-1, яка знаходиться по АДРЕСА_2 у м. Пирятин Лубенського р-ну Полтавської обл. та на праві приватної власності належить ТОВ «НВФ «Лідвер», із метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, відшукання та вилучення наведених вище матеріальних об`єктів, про що постановлено ухвалу.

Бозбавлені підстав і твердження представника з приводу того, обшук за адресою: АДРЕСА_1 м. Пирятин Лубенського р-ну Полтавської обл., не проводився, а здійснювався в нежитловому приміщенні за адресою: автомобільна дорога «Кролевець-Конотоп-Ромни-Пирятин» 236 км + 811 м, приміщення НОМЕР_1), Великокручанська сільська рада, Пирятинського р-ну Полтавської обл., власником якого є ОСОБА_10 , а не ТОВ «НВФ «Лідвер», а ТОВ «НВФ «Лідвер» не належить жодне приміщення за адресою: АДРЕСА_1 м. Пирятин.

Як убачається з матеріалів, долучених до клопотання слідчого, обшук, у ході якого було вилучено зазначене вище майно, здійснювався в приміщеннях по АДРЕСА_2 у м. Пирятин Лубенського р-ну Полтавської обл., які належать ТОВ «НВФ «Лідвер». Такий висновок, при цьому, підтверджується: показаннями свідка ОСОБА_11 (начальника Пирятинської дільниці Лубенської об`єднаної філії АТ «Полтаваобленерго»), за змістом яких 08 жовтня 2024 року було виявлено факт розкрадання електроенергії та наявність потужних струмоприймачів у приміщенні по АДРЕСА_2 у м. Пирятин Лубенського р-ну Полтавської обл., де затим працівники правоохоронних органів проводили слідчі дії; протоколом №00015199 засідання комісії АТ «ПОЛТАВАОБЛЕНЕРГО» від 19 грудня 2024 року, в якому ТОВ «НВФ Лідвер» визначено як споживача електричної енергії на об`єкті: в нежитловій будівлі та гаражі з адміністративним будинком по АДРЕСА_2 у м. Пирятин Лубенського р-ну Полтавської обл., що порушує правила споживання електричної енергії; даними витягів із Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №№5082915, 398570154 про належність ТОВ «НВФ «Лідвер» на праві власності нерухомого майна по АДРЕСА_2 у м. Пирятин Лубенського р-ну Полтавської обл.; протоколом обшуку від 08 жовтня 2024 року, відповідно до якого в будівлі поряд із обладнанням було виявлено і вилучено папку з документами та печатку "НВФ "Лідер". Також, як установлено вище, за ухвалою слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2024 року було надано дозвіл на проведення згаданого вище обшуку (з вилученням майна, на яке накладено арешт) нежитлової будівлі А-1, яка знаходиться по АДРЕСА_2 у м. Пирятин Лубенського р-ну Полтавської обл. і належить ТОВ «НВФ «Лідвер».

Окрім того, на цьому етапі провадження завдання слідчого судді полягає в тому, щоб на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані слідчому судді/суду матеріали є достатніми для застосування в рамках кримінального провадження заходів його забезпечення, та слідчий суддя не має права вирішувати ті питання, які вирішує суд під час розгляду по суті, а саме питання, пов`язані з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, в тому числі в аспекті аналізу окремих елементів проведеного обшуку на предмет допустимості протоколу обшуку.

Тому доводи апелянта з посиланням на долучені в ході апеляційного провадження відомості, зокрема, технічну документацію, витяги, фотознімки обладнання не спростовують наведені вище обставини проведення слідчої дії та на цій стадії провадження не свідчать про необґрунтованість застосованого слідчим суддею заходу забезпечення кримінального провадження.

За змістом оскаржуваної ухвали слідчий суддя задовольнив клопотання органу досудового розслідування про арешт майна. Вивчивши клопотання слідчого та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя встановив, що воно містить відповідне обґрунтування підстав і мети накладення арешту на виявлене в ході обшуку майно, виходив з того, що застосування цього засобу забезпечення кримінального провадження необхідне з метою збереження речових доказів.

Аналізуючи наведені вище обставини, колегія суддів уважає, що слідчий суддя правильно встановив наявність достатніх підстав уважати, що вилучені 08 жовтня 2024 року в ході обшуку: монітор марки «ASUS» с/н: 78L8003562; оптоволоконне обладнання «Echolife CX8310M», с/н: 4857544331C08432; роутер «Xioami AX3200», с/н: 35756/JIUD51615; системний блок «DELL», с/н: 1934Y4J; обладнання: GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000246, у якому знаходяться 7 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000280, у якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000237, у якому знаходяться 7 відеокарт та блок живлення, опечатано пояснювальною біркою; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000196, в якому знаходяться 7 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000281, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000206, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000247, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000209, в якому знаходяться 8 відеокарт; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000235, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000285, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000210, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000228, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000248, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; GPU MINER M8-1060, с/н: М41800000233, в якому знаходяться 8 відеокарт та блок живлення; ANT MINER S19, с/н: OLTT322BCJIJD7312; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07DV; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07FB; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BP; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07FB; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07FB; ANT MINER S19, с/н: JYZZETRBCJBAJ0360; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BY; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BF; ANT MINER S19, с/н: FXDZB9EВАЈСВС00J3; ANT MINER S19, с/н: JYZZAEABCAJAD0680; ANT MINER S19, с/н: YNAHE5ABBJGBE07G6; ANT MINER S19, с/н: РІEMADABCJDAB0G9J; ANT MINER S19, с/н: JYZZETRBCJBAJ036W; ANT MINER S19, с/н: JYZZAEABCJHBBDOKА; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07G6; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BP; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07DV; ANT MINER S19, с/н: YNAHE5ABBJGBE07DV; ANT MINER S19, с/н: FXDZB9DBAJCB109ХМ; ANT MINER S19, с/н: HYDTB9DBAJDJG0484; ANT MINER S19, с/н: FXDZB9DBAJCBI0AL0; ANT MINER S19, с/н: SMTTE5CBBJDBB0259; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJG8E07DV; ANT MINER S19, с/н: YNAHADABCJBJ05BH; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07GH; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBGIAF0C5Н; ANT MINER S19, с/н: HYDTB9DBAJDJG069Z; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BY; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BY; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BY; ANT MINER S19, с/н: SMTTE5CBBJDBBD083; ANT MINER S19, с/н: YNAHESABBJGBE07BP; ANT MINER S19, с/н: XXYDWABBJCJB00WA; майнер, с/н: АMC2110000BMQF; мережевий комутатор «Switch WS-C2950G», с/н: FOCO831Z0UQ; мережевий комутатор «Switch WS-C2950G», с/н: FOCO724X027; дерев`яний каркас, у якому закріплено 4 відеокарти «SAPPHIRE», материнська плата та блок живлення; дерев`яний каркас, у якому закріплено 9 відеокарт «SAPPHIRE», материнська плата та блок живлення; алюмінієвий каркас, у якому закріплено 8 відеокарт «SAPPHIRE», материнська плата та блок живлення; металевий каркас, у якому закріплено 8 відеокарт, материнська плата та блок живлення; металевий каркас, у якому закріплено 8 відеокарт, материнська плата та блок живлення; дерев`яний каркас, у якому закріплено 9 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення; дерев`яний каркас, у якому закріплено 8 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення; металевий каркас, у якому закріплено 12 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення; дерев`яний каркас, у якому закріплено 13 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та 2 блоки живлення; дерев`яний каркас, у якому закріплено 8 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення; дерев`яний каркас, у якому закріплено 7 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення; дерев`яний каркас, у якому закріплено 8 відеокарт "SAPPHIRE", материнська плата та блок живлення; металевий каркас по типу стелажа, в якому закріплено 24 відеокарти, 3 материнські плати, 3 блоки живлення, 2 НHD, 1 CCD; дерев`яний каркас, у якому закріплено 5 відеокарт, материнська плата та блок живлення; металевий ящик із наклейкою, в якому знаходиться 10 відеокарт, блок живлення на корпусі, з наклейкою з написом с/н: OMP104100091G7C00183; 10 блоків живлення «ВETMAIN»; 2 блоки живлення; 3 блоки живлення "hр"; блок живлення в стрейч-плівці; 6 відеокарт; папка з документами та печатка "Науково-фабрична фірма "Лідер", відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та обґрунтовано на цій стадії кримінального провадження визнані речовими доказами з огляду на наявність у них відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також збереження на собі слідів кримінальних правопорушень.

Колегія суддів наголошує, що в ході вирішення питання про арешт майна слід ураховувати стадію кримінального провадження. На стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів кримінально-протиправного діяння.

Системний аналіз норм КПК України та практики Європейського суду з прав людини свідчить про те, що КПК України оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання): стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. Вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (ст.ст.157, 163, ч.5 ст.234, 260 КПК України та інші), так і слідчими, прокурорами (ст.ст.134, 271, 276 КПК України та інші).

Таким чином, арешт майна на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК (тобто з метою забезпечення збереження речових доказів) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення збереження речових доказів передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ з кримінальним правопорушенням (демонструють можливу приналежність до його вчинення в якості знаряддя або матеріального об`єкту, що містить певне відображення або інформацію про злочин), тобто наділяють її саму можливістю виконувати функцію доказу в кримінальному провадженні, і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для можливого використання в процесі доказування стороною обвинувачення у подальшому.

Наведеного вище стандарту стороною обвинувачення дотримано й колегія суддів погоджується з висновком органу досудового розслідування про існування на цій стадії провадження обґрунтованої підозри щодо вчинення розслідуваних кримінальних правопорушень такого ступеня тяжкості, що утворює підставу для застосування ініційованого заходу забезпечення кримінального провадження.

Арешт майна ж із підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст.170 КПК України, являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту поряд із забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна, й на відміну від останніх підстав не вимагає обов`язкового оголошення підозри в кримінальному провадженні, не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Тому посилання апелянта на належність частини вилученого майна ОСОБА_10 з долученням фотознімків не впливають на відповідність цього майна критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, та необхідність накладення на нього арешту саме з метою його збереження як речових доказів.

Значення має те, що речові докази є незамінними, оскільки створюються самою подією й обстановкою вчиненого кримінального правопорушення, а тому їх втрата або суттєве пошкодження призводить до неможливості відтворення речового доказу, адже неможливим є повернення в минуле, коли він формувався.

Зважаючи на викладене вище, вид речових доказів, у зв`язку із обставинами розслідуваного провадження та наявністю визначених у абз.2 ч.1 ст.170 КПК України ризиків приховування, пошкодження і знищення названих вище матеріальних об`єктів, які мають бути збережені без зміни попереднього стану, то їх зберігання на цій стадії провадження не у визначений слідчим суддею спосіб (у розпорядженні сторони обвинувачення, тобто шляхом позблавлення права на відчуження, розпорядження і використання майна) не гарантуватиме в повній мірі збереження доказових властивостей і достовірність даних, що вони містять. Ненакладення таким чином арешту на вилучене майно може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню в частині необхідності проведення з ним ряду слідчих, процесуальних дій, подальших експертних досліджень (зокрема, комп`ютерної, технічної експертиз) для виконання органом досудового розслідування завдань, передбачених ст.2 КПК України, з урахуванням обставин, які підлягають доказуванню в розслідуваній справі. Тому доводи апелянта про повернення на цій стадії провадження власнику вилучених у ході обшуку матеріальних об`єктів є необґрунтованими й передчасними. Окрім того, оскільки на вилучене майно арешт накладається з підстав його відповідності критеріям, визначеним у ст.98 КК України (в тому числі, за критерієм збереження на собі слідів кримінального правопорушення), та у зв`язку з необхідністю проведення з ним експертиз, то порушення вимог ч.2 ст.168, ч.3 ст.170 КПК України є відсутніми, що спростовує доводи представника й у цій частині.

Колегія суддів ураховує наслідки арешту майна для його власника, володільця і водночас те, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або повним позбавленням таких прав. Разом з тим, із огляду на те, що такий захід є тимчасовим, наведені вище обмеження є розумними і співмірними, зважаючи на завдання кримінального провадження. А, отже, в цьому конкретному кримінальному провадженні потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження, а ініційований стороною обвинувачення захід забезпечення кримінального провадження є виправданим і необхідним.

Аргументи апелянта про те, що в порушення вимог КПК України з клопотанням про арешт майна третьої особи звернувся слідчий, а не прокурор, колегія суддів уважає безпідставними.

Так, у силу ч.1 ст.171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Тобто зазначена вище норма містить чіткий перелік суб`єктів, які мають право подати до слідчого судді клопотання про накладення арешту на майно, та нею прямо передбачено, що слідчий, за наявності погодження прокурора, наділений таким правом і відповідно за означених умов є належною процесуальною особою для звернення із клопотанням про арешт майна.

У той же час, ст.64-2 КПК України є нормою-дефінцією, яка визначає лише права та обов`язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, та її завданням не є встановлення диференційованого порядку звернення з клопотанням про накладення арешту на майно в порівнянні з приписами названої вище ч.1 ст.171 КПК України.

У цьому провадженні з клопотанням про арешт майна звернулась слідчий СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області ОСОБА_9 (старший групи слідчих у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2024 року за №12024170580000416, відповідно до постанови начальника СВ ВП №1 Лубенського РВП ГУНП у Полтавській області від 08 жовтня 2024 року - а.п.12), за погодженням із прокурором Пирятинського відділу Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 (старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 жовтня 2024 року за №12024170580000416, на підставі постанови заступника керівника Лубенської окружної прокуратури Полтавської області від 09 жовтня 2024 року - а.п.10), через це клопотання про накладення арешту на майно подано з дотриманням вимог ч.1 ст.171 КПК України, складене й погоджене уповноваженими особами.

Що стосується тверджень апелянта про здійснення слідчим суддею розгляду клопотання без виклику ОСОБА_10 , то колегія суддів зауважує, що він та його представники мали можливість викласти, в тому числі в апеляційній скарзі з доповненнями доводи щодо відсутності підстав для накладення арешту на майно та необхідності відмови в задоволенні клопотання слідчого, навести свої пояснення по справі та ними й було реалізовано надані КПК України права учасника провадження в ході провадження в суді апеляційної інстанції в спосіб, у який вони вважали за необхідне, в тому числі з наведенням адвокатами тверджень на підтримку апеляційної скарги з доповненнями в судовому засіданні апеляційної інстанції. Колегія суддів також ураховує, що доводи в цій частині не спростовують факт доведеності стороною обвинувачення наявності підстав і необхідності вжиття ініційованого заходу у вигляді арешту майна за результатами розгляду провадження, не є підставою для відмови в задоволенні клопотання слідчого, а тому в контексті наведеного вище не є належними та виправданими, отже й достатніми, зазначені апелянтом обставини для скасування оскаржуваної ухвали. Таким чином, у будь-якому випадку унеможливлено досягнення того правового результату, про який порушується питання представником - відмови в задоволенні клопотання про арешт майна. Разом з цим, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що одним з основних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу «res judicata», тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким сторона не повинна домагатися перегляду рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Тому зазначені в апеляційній скарзі з доповненнями доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження.

Отже, апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню.

Водночас слід зазначити, що судове рішення слідчого судді про арешт майна не перешкоджає його власнику, володільцю чи представнику власника, володільця майна звернутись до слідчого судді чи суду з клопотанням за правилами ст.174 КПК України, згідно з якими арешт майна може бути скасовано повністю чи частково за клопотанням власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу з доповненнями адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 11 жовтня 2024 року про арешт майна - без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4