Постанова

від 16.01.2025 по справі 11/б-1269

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2025 р. Справа №11/Б-1269

м. Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.

суддів КРАВЧУК Н.М.

СКРИПЧУК О.С

за участю секретаря судового засідання - ТЕЛИНЬКО Я.П.

за участю представників від:

Тернопільського обласного центру зайнятості - Скакун Т.П. (в порядку самопредставництва);

ГУ ДПС у Тернопільській області - Рацин Р.Р. (в порядку самопредставництва);

ГУ Пенсійного фонду України в Тернопільській області - Комарніцька А.С. (в порядку самопредставництва);

арбітражний керуючий - Дейнека В.М.

розглянувши апеляційну скаргу Дейнеки Володимира Миколайовича (вх.ЗАГС №01-05/3068/24 від 29.10.2024)

на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.10.2024( повний текст ухвали складено - 23.10.2024, суддя Руденко О.В.)

у справі №11/Б-1269

за заявою ініціюючого кредиторів: Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, м. Тернопіль

до боржника Відкритого акціонерного товариства "Збаразька агропромтехніка"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області на стадії ліквідаційної процедури перебувала справа №11/Б-1269 про банкрутство ВАТ "Збаразька агропромтехніка".

Ухвалою суду від 17.09.2019 ліквідатором банкрута призначено Дейнеку Володимира Миколайовича.

29.08.2024 через систему "Електронний суд" Тернопільський обласний центр зайнятості подав скаргу на дії (бездіяльність) ліквідатора Дейнеки В.М..

Подана скарга обґрунтована тим, що всупереч вимогам ч. 4 ст. 61 КУзПБ з 17.09.2019 по 10.11.2020 ліквідатор не подавав Центру зайнятості як члену комітету кредиторів банкрута звіту про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час її проведення; протягом тривалого часу ним не вжито заходів по розшуку рухомого майна; всупереч нормативно-правовим актам ліквідатор не забезпечив проведення та не провів належним чином інвентаризацію майна та коштів боржника.

Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 11.10.2024 скаргу Тернопільського обласного центру зайнятості на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого Дейнеки В.М. задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність арбітражного керуючого в частині ненадання Тернопільському обласному центру зайнятості інформації про фінансовий стан ВАТ "Збаразька агропромтехніка". Зобов`язав арбітражного керуючого належним чином виконати свої повноваження, визначені ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, та надати Тернопільському обласному центру зайнятості інформацію про фінансовий стан боржника; в решті скарги відмовив.

Вказана ухвала суду мотивована тим, що Тернопільський обласний центр зайнятості як кредитор неодноразово звертався до арбітражного керуючого Дейнеки В.М. із вимогою про надання ним, поряд із іншою, інформації про фінансовий стан і майно боржника. Оскільки ліквідатор не надав кредитору запитуваної інформації, то подана скарга на дії (бездіяльність) ліквідатора є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.

Дейнека В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.10.2024 в частині задоволення скарги та прийняти нове рішення, яким відмовити Тернопільському обласному центру зайнятості у задоволенні скарги на бездіяльність арбітражного керуючого.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги покликається на таке:

- суд першої інстанції помилково зобов`язав арбітражного керуючого надавати інформацію про фінансовий стан банкрута кредитору Тернопільському обласному центру зайнятості без рішення комітету кредиторів, що суперечить ч. 4 ст. 61 КУзПБ;

- Тернопільському обласному центру зайнятості відомий фінансовий стан боржника, оскільки він є кредитором у справі з 2010 року;

- суд не врахував факт подання ліквідатором кінцевого звіту, ліквідаційного балансу та клопотання про пропорційне стягнення витрат із кредиторів до подання скарги на його дії (бездіяльність).

Відзивів на апеляційну скаргу, а також інших додаткових заяв чи клопотань, в порядку ст. 207 ГПК України, учасники у справі не подавали.

23.01.2025 в судовому засіданні взяли участь представники Тернопільського обласного центру зайнятості, ГУ ДПС у Тернопільській області, ГУ Пенсійного фонду України в Тернопільській області та арбітражний керуючий, які навели свої доводи та заперечення по суті апеляційної скарги. Інші учасники у справі в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

В силу норм КУзПБ арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Вимоги до арбітражного керуючого, права та обов`язки арбітражних керуючих під час виконання відповідних повноважень, зокрема, ліквідатора, визначені у Кодексі.

У розумінні ст. 1 КУзПБ ліквідатором є арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий зобов`язаний здійснювати заходи щодо захисту майна боржника.

Для реалізації визначених законодавцем завдань, ч. 1, 2 ст. 61 КУзПБ ліквідатор наділяється , зокрема, такими повноваженнями: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Водночас чинне законодавство, яке регулює провадження у справі про банкрутство, наділяє ліквідатора як певними правами, так й обов`язками.

При цьому, ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника та задоволення вимог кредиторів.

При реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Дії арбітражного керуючого мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів інших учасників провадження у справі про банкрутство, виходячи з основоположних засад цивільного законодавства. Аналогічні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 07.03.2018 у справі №24/5005/10848/2012.

Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника. При цьому, ні у кого не повинно виникати обґрунтованих сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Аналізуючи зміст цього принципу та його застосування у судовій практиці, Верховний Суд в постанові від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13 відзначив, що принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином, покладає на особу, яка оспорює дотримання цієї домінанти, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси.

В ході ліквідаційної процедури у цій справі про здійснені ліквідатором заходи останній повідомляв кредиторів у проміжних звітах про виконану роботу від 11.11.2020 та 15.12.2022.

При цьому, як правильно відзначив суд першої інстанції, будучи учасником провадження у справі про банкрутство, кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, реалізовуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

Із матеріалів справи вбачається, що 29.08.2022 та 15.12.2023, на засіданні комітету кредиторів ВАТ "Збаразька агропромтехніка", оформленого протоколами №2, вирішено, зокрема: прийняти проміжні звіти ліквідатора банкрута до відома та визнати дії останнього, як такі, що не суперечать чинному законодавству.

Натомість, Тернопільський обласний центр зайнятості оспорює цілий ряд дій (бездіяльності) ліквідатора не після їх фактичного вчинення, а лише на завершальній стадії ліквідаційної процедури і, як обгрунтовано зауважив апелянт, після подання ним звіту про стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого пропорційно із кредиторів.

Так, 21.08.2024 від ліквідатора ВАТ "Збаразька агропромтехніка" Дейнеки В.М. до суду надійшов звіт ліквідатора про завершення ліквідаційної процедури та ліквідаційний баланс станом на 31.07.2024. Тобто провадження у справі про банкрутство перебувало на завершальній стадії судового розгляду, а господарська діяльність була остаточно завершена.

Суд першої інстанції, дослідивши наявні у справі листи №10/1622 від 10.07.2024 та №10/1989 від 22.08.2024 вказав, що скаржник, будучи кредитором банкрута, неодноразово звертався до арбітражного керуючого Дейнеки В.М. із вимогою про надання останнім, поряд із іншою, інформації про фінансовий стан і майно боржника. 12.08.2024 ліквідатор банкрута у відповідь на лист №10/1622 від 10.07.2024 повідомив кредитора, що будь-яке майно у банкрута відсутнє, однак жодної інформації про його фінансовий стан не надав.

Задовольняючи скаргу кредитора на дії (бездіяльність) ліквідатора, суд першої інстанції дійшов висновку про не дотримання арбітражним керуючим вимог ст. 61 КУзПБ, адже не надав кредитору інформації про фінансовий стан і майно боржника.

Зазначені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає помилковими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 КУзПБ ліквідатор не менш ніж один раз на місяць має подавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.

Кредитор Тернопільський обласний центр зайнятості не є органом, уповноваженим отримувати звіти чи окрему інформацію від ліквідатора. Такі повноваження, з урахуванням ст. 61 КУзПБ, має виключно комітет кредиторів.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття комітетом кредиторів рішення щодо надання запитуваної кредитором інформації. Без такого рішення вимоги Тернопільського обласного центру зайнятості не мали правових підстав для їх задоволення.

Окрім цього, колегія суддів зазначає, що подання кредитором скарги на дії арбітражного керуючого після подання ним завершального звіту, ліквідаційного балансу та клопотання про пропорційне стягнення з кредиторів грошової винагороди арбітражного керуючого може свідчити про зловживання процесуальними правами з метою штучного створення обставин, які мали б наслідком відмову суду у стягненні із кредиторів грошової винагороди на користь ліквідатора.

Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При цьому, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи зазначене вище, а також те, що нормами КУзПБ не передбачено обов`язку у ліквідатора надавати будь-яку інформацію на вимогу кредитора у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення скарги кредитора на дії (бездіяльність) ліквідатора. Відтак ухвала суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні поданої скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого (ліквідатора) Дейнеки В.М., то судовий збір за подання апеляціної скарги у цій справі покладається на Тернопільський обласний центр зайнятості.

Керуючись ст. 11, 13, 74, 129, 269 - 270, 275, 277, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дейнеки Володимира Миколайовича задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 11.10.2024 у справі №11/Б-1269 в оскаржуваній частині скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні скарги Тернопільського обласного центру зайнятості на дії та бездіяльність арбітражного керуючого (ліквідатора) Дейнеки Володимира Миколайовича відмовити.

3. Стягнути із Тернопільського обласного центру зайнятості (46002, м. Тернопіль, вул. Текстильна, 1; код ЄДРПОУ 05392691) на користь арбітражного керуючого Дейнеки Володимира Миколайовича (46003, м. Тернопіль, вул. Олени Теліги, 8; РНОКПП НОМЕР_1 ) 3 028, 00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги у цій справі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Справу повернути до Господарського суду Тернопільської області.

Повний текст постанови складено та підписано 27.01.2025.

Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК

Судді Н.М. КРАВЧУК

О.С. СКРИПЧУК