Постанова

від 22.01.2025 по справі 916/1002/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/1002/24м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: Данилов К.О., у порядку самопредставництва;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 13 червня 2024 року (повний текст складено 19.06.2024)

у справі № 916/1002/24

за позовом: Антимонопольного комітету України

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА"

про зобов`язання вчинити певні дії, -

суддя суду першої інстанції: Лічман Л.В.,

місце винесення рішення: м. Одеса, просп. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 22.01.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У березні 2024 року Антимонопольний комітет України (далі також позивач, Комітет, АМКУ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ,,ТЕДІС УКРАЇНА (далі також відповідач, Товариство), в якій просив суд:

- зобов`язати ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА виконати п.6 резолютивної частини рішення Комітету від 16.12.2016 №551-р, а саме: усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (у тому числі розробити та застосувати прозорий та економічно обґрунтований механізм ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет);

- зобов`язати ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА виконати п.8 резолютивної частини рішення Комітету від 16.12.2016 №551-р, а саме усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення обмежень замовлених покупцями обсягів сигарет та умов, що їм сприяють.

В обґрунтування позову АМКУ посилається на неповне виконання відповідачем рішення від 16.12.2016 №551-р (далі - Рішення №551-р) не в повному обсязі, зокрема:

-виконано не в повному обсязі п.6 резолютивної частини Рішення № 551-р, оскільки не припинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (у тому числі не розроблено та не застосовано прозорого та економічно обґрунтованого механізму ціноутворення під час здійснення дистрибуції та реалізації сигарет);

-не виконано зобов`язання згідно з п.8 резолютивної частини Рішення № 551-р, оскільки не усунуто причини виникнення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення обмежень замовлених покупцями обсягів сигарет та умов, що їм сприяють.

Вказане визначене у рішенні Комітету від 17.03.2021 №151-р (далі - Рішення № 151-р) про вчинення відповідачем правопорушення, передбаченого п.4 ст.50 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції, відповідно до якого порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є невиконання рішення, попереднього рішення органів АМКУ або їх виконання не в повному обсязі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 задоволено позов ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Антимонопольного комітету України від 17.03.2021 №151-р.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03.08.2023, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/8122/21 та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА про визнання недійсним та скасування Рішення №151-р.

Враховуючи встановлення в передбаченому законодавством порядку (шляхом розгляду справи Комітету, за результатами якого ухвалено Рішення № 151-р, визнаного законним судом) факту невиконання ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА Рішення № 551-р у частині п.п.6 та 8 його резолютивної частини, Комітет звернувся до господарського суду із відповідними вимогами про зобов`язання відповідача вчинити обов`язкові для нього дії, названі в прохальній частині позову.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.06.2024 у справі №916/1002/24 (суддя Лічман Л.В.) позовні вимоги Антимонопольного комітету України задоволені у повному обсязі; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" виконати пункти 6 та 8 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016 №551-р; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" на користь Антимонопольного комітету України 3 028,00 грн. судового збору.

Судове рішення мотивоване тим, що позовні вимоги Антимонопольного комітету України до ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" про зобов`язання виконати окремі пункти рішення від 16.12.2016 №551-р є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та не спростовані відповідачем. При цьому, у вказаному рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обставини, встановлені судами під час розгляду справи №916/2229/18, на які посилається відповідач у даній справі (стосовно встановлення судовим рішенням у справі №916/2229/18 факту виконання зобов`язань, визначених п.п.6,8 Рішення №551-р, що свідчить про те, що останнє не повинно доводитись при вирішенні справи №916/1002/24), не мають преюдиційного характеру, оскільки у даному випадку змінився склад доказової бази, яка вирішальним чином впливає на нову оцінку фактичних обставин.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2024 у справі №916/1002/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Антимонопольного комітету України повністю та стягнути з останнього на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" судовий збір за подання апеляційної скарги.

Обґрунтування апеляційної скарги є подібним змісту відзиву Товариства на позовну заяву та містить посилання відповідача на те, що судом першої інстанції, при винесенні оскаржуваного рішення, не з`ясовано обставин, що мають значення для справи та на які посилалось ТОВ «ТЕДІС Україна»; було порушено норми процесуального господарського законодавства та неправильно застосовані норми матеріального права.

Зокрема, за доводами апелянта, місцевий господарський суд не врахував те, що АМКУ у даному випадку звернувся до господарського суду з позовною заявою, яка містить предмет і підстави спору, які є тотожними тим, що раніше вже розглядались судом за позовом і заявами АМКУ в межах розгляду справи №916/2229/18, яка, на переконання ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" є преюдиційною при розгляді даної справи, та в який встановлено факт виконання відповідачем зобов`язань, визначених п.п. 6, 8 Рішення №551-р.

Відповідач вказує, що подання АМКУ позовної заяви у даній справі щодо примушення судом ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» до виконання пунктів 6 і 8 резолютивної частини рішення АМКУ від 16.12.2016 №551-р в умовах, коли подібна позовна заява вже розглянута судом в межах судової справи №916/2229/18 має ознаки неприпустимого зловживання Комітетом своїми процесуальними правами, які передбачені п. 2 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" зауважує, що воно на власний розсуд виконало п.п. 6, 7, 8 Рішення №551-р від 16.12.2016, визначившись з механізмом усунення відповідних порушень, а АМКУ станом на 19.03.2021 не зміг встановити в цих діях порушення законодавства про захист конкуренції.

Також ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» зазначає, що наведені позивачем зобов`язання (що застосовні судом першої інстанції в резолютивній частині оскаржуваного рішення) базуються на вимогах Рішення АМКУ від 16.12.2016 №551-р щодо якого перевищено термін давності і згадані вимоги не можуть бути використані для притягнення до відповідальності Товариства.

Разом з цим, апелянт стверджує, що доказів спростування виконання відповідачем Рішення №551-р з боку АМКУ суду не було надано, проте, при оцінці наявності в АМКУ підстав для звернення з позовною заявою у даній справі - №916/1002/24, суд першої інстанції послався не на достовірні докази, а на припущення про те, що такі підстави в Комітету є, оскільки в основі такої позиції Господарського суду Одеської області лише є твердження про те, що рішення АМКУ №151-р (щодо невиконання відповідачем Рішення №551-р) є законним.

Водночас, Товариство наполягає на тому, що приймаючи судове оскаржуване рішення від 13.06.2024 у справі 916/1002/24 на основі рішення АМКУ від 17.03.2021 №151-р, суд не врахував, що висновки, зроблені у вказаному Рішенні АМКУ №151-р, не підтверджується належними та допустимими доказами.

Детальніше доводи ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕДІС УКРАЇНА" на рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2024 у справі №916/1002/24 та призначено її розгляд на 16.10.2024о 12:30 год. Крім того, даною ухвалою продовжено розгляд вказаної апеляційної скарги на розумний строк та встановлено позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

12.08.2024 до суду від Комітету надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач, не погоджується з доводами останньої та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

У зазначеному відзиві позивач зазначає, що фактичною підставою для звернення Комітету до господарського суду з позовом, який розглядався у справі №916/2229/18 була відсутність документів від ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» про виконання пунктів 6, 7, 8 Рішення №551-р, тобто факт неотримання Комітетом інформації, що підтверджує виконання зобов`язальної частини Рішення № 551-р. При цьому, зазначена підстава позову Комітетом ніколи не змінювалась. Водночас, підставою для звернення до суду з даним позовом є рішення Комітету від 17.03.2021 №151-р, яке прийнято на підставі доказів, зібраних Комітетом під час проведення розслідування справи №126-26.13/104-18 про порушення ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» законодавства про захист економічної конкуренції та оцінки поданих відповідачем доказів по суті виконання зобов`язальної частини Рішення №551-р, які не досліджувались Господарським судом Одеської області під час розгляду справи №916/2229/18, як і не досліджувалось питання виконання цих зобов`язань по суті їх змісту. Крім того, Рішення №151-р не існувало на момент розгляду справи №916/2229/18. Вказане, на переконання Комітету, свідчить про те, що судові рішення, прийняті в справі №916/2229/18, не мають преюдиційного значення для розгляду даної справи №916/1002/24.

Окремо Комітет звертає увагу на суперечливість поведінки відповідача в аспекті заявленого доводу про неможливість усунути причини виникнення порушень через необізнаність з ними, оскільки ТОВ «ТЕДІС Україна» стверджує про повне виконання ним Рішення АМКУ №551-р та одночасного твердження про те, що Товариство не знає як його виконати, бо начебто причини, які призвели до виявленого позивачем порушення, від відповідача не залежать.

Більш детально позиція Комітету наведена у відзиві на апеляційну скаргу Товариства.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 02.09.2024 задоволено заяву представника АМКУ Данилова Кирила Олександровичапро надання йому можливості брати участь у судових засіданнях поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon. Вирішено здійснювати розгляд справи №916/1002/24 в режимі відеоконференції.

Аналогічні заяви представників ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" Волкової Марини Юріївни та Бараша Миколи Яковича задоволені ухвалами Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 та від 10.10.2024 відповідно.

16.10.2024 від ТОВ «ТЕДІС Україна» до суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, наданий Комітетом.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 27.11.2024 о 12:30 год.

Ухвалою суду від 27.11.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 18.12.2024 об 11:00 год.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді зі складу колегії суддів Колоколова С.І., судове засідання, призначене на 18.12.2024, не відбулось, про що складена відповідна довідка судового засідання із зазначенням того, що про дату, на яку буде призначено розгляд справи, учасники справи будуть повідомлені додатково.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 13.01.2025 учасників справи №916/1002/24 повідомлено про те, що її розгляд відбудеться 22.01.2025 о 14:30 год. в режимі відеоконференції.

22.01.2025 від обох представників ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" Волкової Марини Юріївни та Бараша Миколи Яковича надійшли клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, з посиланням на захворіння останніх респіраторною інфекцією та COVID-19, що підтверджено відповідними доказами, долученими представниками до своїх клопотань.

Розглянувши вказані клопотання, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Апеляційний суд також констатує, що відповідач мав право забезпечити явку в судове засідання іншого представника, оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.

Крім того, відповідно до ст. 161 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи, зокрема, викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом; заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення.

Колегія суддів враховує, що свою позицію у справі відповідач дуже змістовно виклав як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі.

Судова колегія відзначає, що відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не наведено жодних об`єктивних причин, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності його представників, враховуючи те, що відповідачем не заявлено про необхідність надання додаткових доказів, клопотань або інших заяв, які він не мав можливості своєчасно подати суду, які могли б вплинути на встановлені судом першої інстанції обставини.

При цьому, відповідно до ухвал Південно-західного апеляційного господарського суду стосовно відкриття апеляційного провадження у даній справі та призначень судових засідань для її розгляду, присутність сторін в судових засіданнях не визнавалась обов`язковою (зокрема, ухвала від 13.01.2025 з призначенням дати судового засідання на 25.01.2025).

При цьому, судом також враховано принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також враховано положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яким передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку неможливість явки представників ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" не позбавляє суд права вирішити спір у справі №916/1002/24, а тому клопотання представників відповідача про відкладення розгляду даної справи задоволенню не підлягає.

У судовому засіданні 22.01.2025 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З огляду на матеріали справи вбачається, що АМКУ 16.12.2016 прийнято Рішення №551-р, яким визнано, що з 2013 по вересень 2015 (включно) ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА займало монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному ринку дистрибуції сигарет відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції та вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені п.п.1 та 5 ч.2 ст.13 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції, у зв`язку з чим:

- п. 6 Рішення №551-р зобов`язано ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА у двомісячний строк з дати отримання рішення усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (в тому числі розробити та застосувати прозорий та економічно обґрунтований механізм ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет, що має базуватися на аналізі співвідношення прибутковості та витрат за кожним напрямом діяльності, виокремлюючи, зокрема реалізацію кінцевим споживачам та реалізацію на умовах самостійного вивозу);

- п. 8 Рішення №551-р зобов`язано ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА у двомісячний строк з дати отримання рішення усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення обмежень замовлених покупцями обсягів сигарет та умов, що їм сприяють.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 у справі №910/3047/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2018, у задоволенні позову ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА про визнання недійсним та скасування Рішення № 551-р відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.06.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 31.05.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.02.2018 у справі №910/3047/17 змінено; позов задоволено частково; Рішення №551-р визнано недійсним у частині таких слів, вміщених у п. 6 цього рішення: ,,що має базуватися на аналізі співвідношення прибутковості та витрат за кожним напрямом діяльності, виокремлюючи, зокрема реалізацію кінцевим споживачам та реалізацію на умовах самостійного вивозу; у решті позову відмовлено.

Враховуючи зміст постанови Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №910/3047/17, п.п. 6 та 8 Рішення №551-р мають такий вигляд:

- у двомісячний строк з дати отримання рішення усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (у тому числі розробити та застосовувати прозорий та економічно обґрунтований механізм ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет);

- у двомісячний строк з дати отримання рішення усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення обмежень замовлених покупцями обсягів сигарет та умов, що їм сприяють.

Таким чином, Верховним Судом не було змінено саму суть зобов`язальної частини рішення №551-р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Рішення №551-р неодноразово оскаржувалось в порядку господарського судочинства у справах №910/3047/17, №910/1676/18, №910/8699/18, проте, за результатом розгляду позовних вимог вказане Рішення АМКУ не було визнано недійсним та не скасовувалось судом.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, АМКУ звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом, який розглянуто в рамках провадження у справі №916/2229/18, про стягнення з ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА штрафу, пені та зобов`язання виконати Рішення №551-р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2020, залишеною без змін постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 та Верховного Суду від 01.06.2021, провадження у справі №916/2229/18 в частині зобов`язання відповідача виконати п.п. 6, 7 та 8 резолютивної частини Рішення №551-р закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, тобто у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Мотивуючи залишення без змін ухвали від 15.12.2020, суд апеляційної інстанції зазначив, що ,,відповідач на власний розсуд виконав п.п. 6, 7 ,8 Рішення №551-р від 16.12.2016, визначившись з механізмом усунення відповідних порушень. В свою чергу, незгода Антимонопольного комітету України з наданим відповідачем доказами усунення порушень законодавства про захист економічної конкуренції та викладення власного бачення шляхів усунення таких порушень, в даному випадку, не спростовує факту виконання відповідачем п.п. 6, 7, 8 рішення №551-р. Наведене може бути предметом окремої перевірки діяльності останнього щодо подальшого дотримання вимог антиконкурентного законодавства.

В подальшому, а саме 17.03.2021, розглянувши матеріали справи №126-26.13/104-18"Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", АМКУ прийняв Рішення №151-р, яким визнав, що ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА вчинило порушення, передбачене п. 4 ст. 50 Закону України ,,Про захист економічної конкуренції, у вигляді виконання Рішення № 551-р не в повному обсязі, а саме, зокрема:

- виконано не в повному обсязі п.6 резолютивної частини Рішення №551-р, оскільки не припинено порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (у тому числі не розроблено та не застосовано прозорого та економічно обґрунтованого механізму ціноутворення під час здійснення дистрибуції та реалізації сигарет);

- не виконано зобов`язання згідно з п.8 резолютивної частини Рішення №551-р, оскільки не усунуто причини виникнення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення обмежень замовлених покупцями обсягів сигарет та умов, що їм сприяють.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03.08.2023, скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2022 у справі №910/8122/21 та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА про визнання недійсним та скасування Рішення №151-р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.10.2023, залишеною без змін постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та Верховного Суду від 25.04.2024, у задоволенні заяви Комітету про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі №916/2229/18 відмовлено та останню залишено в силі з тих мотивів, що Комітет (заявник) помилково вважає нововиявленою обставиною не подію у вигляді постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2023 у справі №910/8122/21, а обставину, яка цим рішенням встановлена та яка є переоцінкою іншим судом обставин у справі №916/2229/18, наданою під час розгляду іншої справи №910/8122/21, не вказуючи, які самі докази та обставини не були оцінені Господарським судом Одеської області під час розгляду справи №916/2229/18.

Враховуючи вищенаведене та зазначаючи, що ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА не виконує обов`язкове для нього Рішення №551-р, Комітет звернувся до господарського суду з відповідним позовом у даній справі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Закон України "Про захист економічної конкуренції" визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Цим Законом регулюються відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб`єктами господарювання; суб`єктів господарювання з іншими суб`єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв`язку з економічною конкуренцією. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України (ст. 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу та про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

За правилами п. 4 ст. 50 цього ж Закону України порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі.

Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання (ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції").

За змістом ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів АМК повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Отже, судова колегія звертає увагу на те, що при вирішенні спорів, пов`язаних з зобов`язанням виконати рішення АМКУ чи його територіального відділення, господарським судам необхідно мати на увазі, що сам по собі факт не оскарження рішення особою, якої воно стосується, не є безумовним свідченням законності відповідного акта державного органу. Тобто для того, щоб дійти висновку про обов`язковість виконання рішення названого АМКУ чи його територіального відділення, господарському суду потрібно досліджувати це рішення на предмет його відповідності вимогам законодавства, якщо така відповідність заперечується іншою стороною у справі. Водночас, господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення, з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених, зокрема ч. 1 ст. 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу АМК.

Як зазначалось вище, ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА», скориставшись правом оскарження рішення органу АМКУ, зверталось до господарського суду з вимогами про визнання недійсним та скасування Рішення №551-р (справа №910/3047/17) та про визнання недійсним та скасування Рішення №151-р (справа №910/8122/21).

За результатом розгляду даних справ у задоволенні позовних вимог ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» відмовлено.

Таким чином, як Рішення №551-р, так і Рішення №151-р є законними та згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", є обов`язковими до виконання.

Разом із тим, АМКУ зазначає, що відповідач Рішення №551-р у повному обсязі (пункти 6 та 8) не виконав.

Так, Комітетом було встановлено, що ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА»:

- не усунуло причини виникнення і не припинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (в тому числі не розробило та не застосувало прозорого та економічно обгрунтованого механізму ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет);

- не направило на електронну адресу Антимонопольного комітету України ([конфіденційна iнфopмaцiя]@arncu.gov.ua) інформацію за всі періоди, передбачені пунктом 7 резолютивної частини Рішення №551-р;

- не усунуло причини виникнення порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення обмежень замовлених покупцями обсягів сигарет, та умов, що їм сприяють.

Вказані дії визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 4 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

В свою чергу, зі змісту апеляційної скарги ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» вбачається, що відповідач наводить аргументи, які на його думку, свідчать про виконання Товариством Рішення №551-р, а саме: відповідач посилається на справу №916/2229/18, при розгляді якої судом було встановлено факти щодо виконання зобов`язань, визначених п.п. 6, 8 Рішення №551-р.

Водночас, відповідач посилається на неможливість виконання ним Рішення АМК, вказуючи, що він не розуміє, як саме потрібно виконувати зобов`язання, визначені в п.п. 6 та 8 Рішення №551-р, оскільки неможливо усунути причини виникнення порушень, які відповідачу не відомі.

Щодо аргументів апелянта відносно фактичних обставин виконання ним Рішення №551-р, встановлених у межах розгляду справи №916/2229/18, судова колегія зазначає наступне.

Дійсно, ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 провадження у справі №916/2229/18 за позовом Антимонопольного комітету України до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕДІС Україна» в частині:

- зобов`язання ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» виконати п. 6 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016 №551-р, а саме: усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (в тому числі розробити та застосовувати прозорий та економічно обґрунтований механізм ціноутворення при здійсненні дистрибуції та реалізації сигарет;

- зобов`язання ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» виконати п. 7 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016 №551-р, а саме: щомісячно протягом трьох років з дані отримання рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016 №551-р направляти на електронну адресу Антимонопольного комітету України (zvit@amcu.gov.ua) інформацію у форматі EXCEL (за формою, що є додатком 2 до цього рішення) стосовно 10 (десяти) найбільших за обсягами реалізації артикулів, ціни закупівлі та реалізації сигарет, встановлені: у власній роздрібній мережі, для суб`єктів господарювання, що мають ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами, для суб`єктів господарювання, що мають ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами;

- зобов`язання ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» виконати п. 8 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 16.12.2016 №551-р, а саме: усунути причини виникнення й припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді встановлення обмежень замовлених покупцями обсягів сигарет, та умов, що їм сприяють закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що виконання вимог Комітету про зобов`язання виконати пункти 6, 7. 8 резолютивної частини Рішення №551-р підтверджується листом ТОВ "ТЕДІС УКРАЇНА" від 15.10.2020 №1273/ГО/ЮД з доданими до нього документами-доказами виконання Рішення №551-р, надісланого Товариством до АМКУ, а також згодою із фактом добровільного виконання у повному обсязі вишезазначенних зобов`язань представником Комітету у судовому засіданні 15.12.2020.

Вказана ухвала суду була залишена без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 у справі №916/2229/18.

У даній постанові суд апеляційної інстанції дослідив додаткові пояснення від 14.12.2020 АМКУ стосовно оцінки стану виконання відповідачем Рішення №551-р та дійшов висновку, що Комітетом було отримано інформацію від ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» стосовно виконання п.п. 6, 7, 8 Рішення №551-р від 16.12.2016, опрацьовано її та при цьому не було висловлено заперечень щодо не виконання або неналежного виконання відповідачем відповідних пунктів вказаного рішення.

Посилаючись на приписі ч. 1 ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суд апеляційної інстанції вказав, що суб`єкт господарювання, якого зобов`язали припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, має самостійно визначитися із шляхом (способами) такого припинення відповідно до закону.

Такими чином, з огляду на наявні у матеріалах справи №916/2229/18, суд апеляційної інстанції зазначив, що: «… відповідач на власний розсуд виконав п.п. 6, 7 ,8 Рішення №551-р від 16.12.2016, визначившись з механізмом усунення відповідних порушень.» Разом з тим, апеляційна колегія також наголосила, що наведене може бути предметом окремої перевірки діяльності Товариства щодо подальшого дотримання вимог антиконкурентного законодавства.

Постанова Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2021 у справі №916/2229/18 залишена в силі постановою від 01.06.2021 Верховного Суду.

Враховуючи висновок суду апеляційної інстанції, який був підтриманий Касаційним судом, Комітетом була проведена відповідна перевірка діяльності ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» щодо виконання останнім приписів АМКУ, наслідком якої стало Рішення Комітету №151-р, якого не існувало на момент закриття провадження у справі №916/2229/18.

При цьому, як стверджує позивач та впливає з мотивувальної частини ухвали Господарського суду Одеської області від 15.12.2020 у справі №916/2229/18, Рішення №151-р прийнято на підставі доказів зібраних Комітетом під час проведення розслідування справи №126-26.13/104-18 про порушення ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» законодавства про захист економічної конкуренції та оцінки поданих відповідачем доказів по суті виконання зобов`язальної частини Рішення №551-р, які не досліджувались Господарським судом Одеської області під час розгляду справи №916/2229/18, як і не досліджувалось питання виконання цих зобов`язань по суті їх змісту.

Як визначено ст. 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також зазначено і у п. 12 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правил розгляду справ), які затверджено розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Пунктом 32 Правил розгляду справ встановлено, що у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення. Резолютивна частина рішення, крім відповідних висновків та зобов`язань, передбачених ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у необхідних випадках має містити вказування на дії, які відповідач повинен виконати або від яких утриматися для припинення порушення та усунення його наслідків, а також строк виконання рішення.

Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції у даній справі, з урахуванням описаної вище ситуації, суди у справі №916/2229/18 з об`єктивних причин не могли оцінити наслідки наявності Рішення Комітету №151-р та того, що у позові ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА про визнання його недійсним у справі №910/8122/21 відмовлено.

У цьому контексті судова колегія звертається до позиції Верховного Суду, яка наведена у постанові від 03.08.2023 у справі №910/8122/21, відповідно до якої «… рішення судів першої та апеляційної інстанції не мають преюдиційного характеру для застосування їх висновків іншими судами. Висновки Господарського суду Одеської області та Південно-західного апеляційного господарського суду у справі №916/2229/18 не могли і не можуть бути застосовані, зважаючи на відсутність повноваження щодо надання висновків про застосування норм права. Преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17).

Вказане відображено також у ч.7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що правова оцінка, надана судами при розгляді справи №916/2229/18 питанню щодо виконання ТОВ ,,ТЕДІС УКРАЇНА Рішення №551-р, не являється обов`язковою для господарського суду під час розгляду цієї справи, оскільки змінився склад доказової бази, яка вирішальним чином впливає на нову оцінку фактичних обставин.

Апеляційна колегія вважає, що існування Рішення Комітету №151-р, яке не визнано недійсним та не скасовано в судовому порядку, свідчить про те, що між сторонами на даний час врегульовано в правовому полі правове питання стосовно виконання відповідачем, зокрема, п. 6 та п. 8 зобов`язальної частини Рішення №551-р від 16.12.2016, на підставі чого АМКУ подано позов у даній справі, в межах якої, в свою чергу Товариством не доведено належними, допустимими та вірогідними доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України виконання в повному обсязі вищенаведених пунктів зобов`язальної частини Рішення №551-р від 16.12.2016.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що з огляду на чинність Рішень Комітету №551-р від 16.12.2016 та №151-р від 17.03.2021 та обов`язковість їх виконання предметом розгляду та дослідження у даному випадку можуть бути виключно обставини, пов`язані з фактичним виконанням або невиконанням відповідачем резолютивної частини Рішення АМКУ №551-р.

Аналогічна позиція наведена у постанові Касаційного господарсько суду у складі Верховного Суду від 14.05.2024 у справі №910/7898/23 щодо предмета та кола доказування у справі про зобов`язання виконати рішення АМКУ.

У цій постанові Верховний Суд зокрема, заначив наступне:

- Суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) АМКУ поза межами перевірки за критеріями, визначеними у ст. 19 Конституції України та ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»;

- Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання суду адміністративно-дискреційних повноважень: єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу;

- Закон України «Про захист економічної конкуренції» та ГПК України не містять норм, які б надавали господарським судам під час розгляду справ про зобов`язання відповідача виконати рішення АМКУ, яке є чинним, не скасовано / не визнано недійсним та є обов`язковим до виконання за приписами ст. 56 цього Закону, право розглядати питання, які стосуються наявності / відсутності можливості виконання відповідачем в антимонопольній справі рішення АМКУ, зважаючи на обставини, які він наводить як підтвердження неможливості виконання такого рішення.

Апеляційна колегія звертає увагу на сталість відповідних правових висновків, що підтверджується близькою за змістом правовою позицією, яка наведена у постановах Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №920/1126/17, від 01.02.2024 у справі №902/600/23, від 29.02.2024 у справі №910/9093/23 тощо.

За положеннями ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначене, обставини даної справи та відсутність в матеріалах справи беззаперечних доказів виконання відповідачем п. 6 та п. 8 резолютивної частини Рішення №551-р, з огляду на існування чинного Рішення №151-р та заперечення Антимонопольного комітету України, як органу, до повноважень якого, зокрема якого віднесено здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, відносно виконання у повному обсязі з боку ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» п. 6 та п. 8 Рішення №551-р від 16.12.2016, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для зобов`язання відповідача вчинити дії, зазначені в п.п.6 та 8 резолютивної частини Рішення №551-р, наслідком чого є задоволення позовних вимог АМКУ.

Отже, з огляду на усе наведене вище, апеляційні доводи відповідача щодо тотожності предмету та підстав позову у даній справі та справі №916/2229/18, колегія суддів відхиляє, як і доводи апелянта відносно зловживання Комітетом своїми процесуальними правами та виконання Товариством п.п. 6, 8 Рішення №551-р від 16.12.2016.

Судова колегія наголошує, що усі інші апеляційні доводи відповідача були також ретельно перевірені та досліджені судом першої інстанції; цім доводам суд надав змістовну відповідь та обґрунтовані висновки, з якими погоджується апеляційна колегія.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Відтак, інші доводи ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА», що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

З огляду на вищевикладене, апеляційна колегія зазначає, що доводи апеляційної скарги ТОВ «ТЕДІС УКРАЇНА» є помилковими, а тому не можуть бути підставою для її задоволення.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, то в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 13.06.2024 у справі №916/1002/24 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 24.01.2025.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяКолоколов С.І.

СуддяПринцевська Н.М.