Постанова

від 24.01.2025 по справі 910/5981/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2025 р. Справа № 910/5981/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київгаз"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 (суддя Блажівська О.Є.)

у справі № 910/5981/24 Господарського суду міста Києва

за позовом Акціонерного товариства "Київгаз"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Г-К-А 77"

про стягнення 17 480,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У травні 2024 року Акціонерне товариство "Київгаз" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Г-К-А 77" (відповідач) про стягнення 17 480,00 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором № КГ/Д-45 поставки продукції від 21.01.2020 (далі - Договір) у частині реєстрації податкової накладної.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі № 910/5981/24 у позові відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Г-К-А 77" на момент здійснення господарської операції з постачання товару за видатковою накладною № РН-0000069 від 02.06.2022 перебувало на спрощеній системі оподаткування, відповідно в даний період не було платником податку на додану вартість, а отже, в нього не виникло обов`язку щодо реєстрації відповідних податкових накладних.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі № 910/5981/24, Акціонерне товариство "Київгаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 16, 22, 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), ст. 11, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Зокрема, скаржник зазначає, що відповідач мав зареєструвати податкові накладні датою зарахування коштів від покупця як оплата товарів, що підлягали постачанню, однак такої вимоги не виконано.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2024 (колегія суддів у складі: ОСОБА_1 - головуючого, Скрипки І.М., Сибіги О.М.) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/5981/24 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Київгаз" б/н від 16.08.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024; встановлено учасникам справи строк для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань та заперечень - протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення їм даної ухвали.

У зв`язку з рішенням Вищої ради правосуддя від 31.10.2024 про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 № 09.1-07/792/24 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/5981/24.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 для розгляду апеляційної Акціонерного товариства "Київгаз" у справі № 910/5981/24 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, суддів Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі № 910/5981/24; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Позиції учасників справи

Відповідач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Відповідно до умов договору № КГ/Д-45 поставки продукції від 21.01.2020 (Договір), з урахуванням укладених додаткових угод № 1 від 03.04.2020, № 2 від 07.04.2020, № 3 від 28.11.2022, укладеного між Акціонерним товариством "Київгаз" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "SKS LTD" (Постачальник), останнє взяло на себе зобов`язання постачати та передавати у власність Покупця ливарну продукцію належної якості та разом із товаросупровідною документацією, а Покупець - приймати продукцію у власність та своєчасно здійснювати оплату в строки та порядку, що передбачені умовами цього Договору.

Відповідно до записів, що містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 11.08.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "SKS LTD" змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Г-К-А 77".

Згідно з п. 2.3 Договору ціна на продукцію, суми до сплати, зазначені у додатках до цього Договору, а також інші суми, що належать до сплати Покупцем, повинні враховувати ПДВ, якщо інше не передбачено чинним законодавством України.

Загальна вартість Договору становить 2 400 000 грн, у т.ч. ПДВ - 400 000,00 грн (п. 2.1 Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 07.04.2020).

У п. 4.1 Договору встановлено, що оплата за поставлену продукцію здійснюється Покупцем по факту поставки з відстрочкою оплати до п`яти банківських днів шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті на поточний рахунок Постачальника.

За положеннями підп. 5.3.3 п. 5.3 Договору Постачальник зобов`язаний забезпечити: складання податкових накладних без помилок; своєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН; в разі допущення помилок у податкових накладних направити їх шляхом складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН. Попередньо погоджувати податкову накладну з Покупцем по електронних каналах зв`язку перед її реєстрацією в ЄРПН.

Строк дії Договору - з дати підписання його сторонами та до 31.12.2023, а в частині зобов`язань, що не виконані - до повного їх виконання (п. 12.1 Договору в редакції додаткової угоди № 3 від 28.11.2022).

Відповідно до п. 9.5 Договору за недотримання/порушення обов`язків, встановлених підп. 5.3.3 Договору Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 20 % від суми податкової накладної, яка складена з порушенням встановленого порядку чи несвоєчасно зареєстрована в ЄРПН.

На виконання умов Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Г-К-А 77" виставило Акціонерному товариству "Київгаз" рахунок-фактуру № СФ-0000093 на оплату товару на загальну суму 104 880,00 грн, у тому числі ПДВ 17 480,00 грн.

02.06.2022 відповідачем здійснено поставку продукції позивачу на загальну суму 104 880,00 грн, у т.ч. ПДВ - 17 480,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000069 від 02.06.2022.

Акціонерним товариством "Київгаз" отриманий товар оплачений, що підтверджується платіжною інструкцією № 23351 від 06.06.2022 на суму 104 880,00 грн, у т.ч. ПДВ - 17 480,00 грн.

Звертаючись із позовом у даній справі, Акціонерне товариство "Київгаз" послалось на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Г-К-А 77" не зареєструвало податкову накладну за спірною операцією на загальну суму ПДВ 17 480,00 грн, у зв`язку із чим позивач як Покупець втратив право на податковий кредит на суму 17 480,00 грн, чим йому завдано збитків на зазначену суму.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у вигляді відшкодування майнової шкоди не настає.

Тобто, позивач, вимагаючи відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов`язання, розмір збитків, причинний зв`язок та вину порушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 21.06.2018 у справі № 917/1269/17, від 03.05.2018 у справі № 916/1467/17, від 14.06.2019 у справі № 904/3920/18, від 18.02.2020 у справі № 910/6235/17.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України (в редакції, чинній до 31.12.2023) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України (в редакції, чинній до 01.04.2023) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За положеннями абзаців 1, 2, 14, 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Як обґрунтовано встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю "Г-К-А 77" не було здійснено складення та реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо поставки (оплати) товару на загальну суму 17 480,00 грн, натомість ним повідомлено позивача про неможливість реєстрації податкової накладної з підстав переходу ним на спрощену систему оподаткування за ставкою 2 % на час військового стану згідно із Законом № 2142-ІХ від 24.03.2022.

Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" підрозділ 8 розділу XX "Перехідні положення" ПК України доповнено пунктом 9.

Відповідно до п. 9 підрозділу 8 розділу ХХ ПК України установлено, що тимчасово, з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, положення розділу XIV Податкового кодексу України застосовуються з урахуванням таких особливостей:

- фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої та другої групи мають право не сплачувати єдиний податок. При цьому такими особами декларація платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого цього підпункту єдиний податок не сплачувався (підп. 9.1);

- платниками єдиного податку третьої групи можуть бути фізичні особи - підприємці та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 10 мільярдів гривень. До таких осіб не застосовується обмеження щодо кількості осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах (підп. 9.2).

Відповідно до підп. 9.8 п. 9 підрозділу 8 розділу XX ПК України в редакції, чинній до 05.04.2022, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, суб`єкт господарювання до останнього числа місяця, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву. Зареєстровані в установленому законом порядку суб`єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

Згідно з підп. 9.8 п. 9 підрозділу 8 розділу XX ПК України в редакції, чинній з 05.04.2022, для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платником з особливостями, встановленими цим пунктом, суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік. Суб`єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими цим пунктом:

з 1 квітня 2022 року - у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року;

з наступного робочого дня після подання заяви - у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб`єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування з урахуванням особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом, вважаються платниками єдиного податку третьої групи з дня їх державної реєстрації.

Судом встановлено, що відповідач скористався правом, наданим йому підпунктом 9.8 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПК України, та перейшов з 01.04.2022 на спрощену систему оподаткування третьої групи із ставкою 2 %.

Як визначено в підпункті 9.5 пункту 9 підрозділу 8 розділу XX ПК України, платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, звільняються від обов`язку нарахування та сплати податку на додану вартість за операціями з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, та при ввезенні товарів на митну територію України, а також від подання податкової звітності з податку на додану вартість, а їх реєстрація платником податку на додану вартість є призупиненою. Під призупиненням реєстрації платником податку на додану вартість для цілей цього пункту розуміється, що для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, призупиняються права та обов`язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX цього Кодексу (у тому числі щодо формування податкового кредиту) на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом. Операції, здійснені платником єдиного податку третьої групи, який використовує особливості оподаткування, встановлені цим пунктом, вважаються такими, що не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість. Для осіб, реєстрація яких платником податку на додану вартість є призупиненою відповідно до цього пункту, обрахунок показників, визначених статтею 200-1 цього Кодексу, призупиняється на період використання особливостей оподаткування, встановлених цим пунктом.

З огляду на зазначене вище, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Г-К-А 77" на момент здійснення господарської операції з постачання товару за видатковою накладною № РН-0000069 від 02.06.2022 перебувало на спрощеній системі оподаткування, відповідно в даний період не було платником податку на додану вартість, а отже, у нього не виникло обов`язку щодо реєстрації відповідних податкових накладних.

Докази зворотного суду в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, відповідно до приписів п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що нереєстрація відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної не позбавляло позивача як Покупця права на включення спірної суми до податкового кредиту.

З урахуванням вищезазначеного, позивачем не доведено усього складу цивільного правопорушення, а відтак, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в позові.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Київгаз" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.07.2024 у справі № 910/5981/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко