Постанова

від 21.01.2025 по справі 922/2804/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2804/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В.

за участю:

секретаря судового засідання Пархоменко О.В.;

представника Позивача - адвокат Мицько Н.М. (ордер серія АА №1474059 від 09.08.2024, свідоцтво №5320 від 28.09.2012) поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції на підставі ухвали суду;

представника Відповідача - адвокат Пацурковська О.М. (довіреність №15 від 08.01.2025, свідоцтво серія ДП №3562 від 15.12.2017) в залі суду,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Когіто" (вх.№2831Х/1) на рішення ухвалене Господарським судом Харківської області у складі судді Жигалкіна І.П. 13.11.2024 в порядку спрощеного позовного провадження у справі №922/2804/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Когіто"

до Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод"

про стягнення,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Когіто" (надалі - Позивач) звернувся до Господарського суду Харківської області 09 серпня 2024 року із позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" (надалі - Відповідач) загальної суми заборгованості у розмірі 408115,45грн, а також суми судового збору у розмірі 6121,73грн.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням ДП "Ізюмський приладобудівний завод" (покупець) умов укладеного договору поставки №3096 від 07 вересня 2018, де з боку постачальника поставлено покупцю, останнім прийнято товар, про що між сторонами 02.02.2022 підписано видаткові накладні: 4697, 4696, 4695, 4694, 4693, 4692, 4691, 4690, 4689, 4688, 4687, 4686, 4685, 4684, 4683, 4682, 4681 на загальну суму 279692,40грн, проте оплату покупцем не здійснено.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2804/24 позов задоволено частково.

Ухвалено стягнути з Державного підприємства "Ізюмський приладобудівний завод" (адреса: 64302, Харківська обл., м. Ізюм, проспект Незалежності 66, код ЄДРПОУ 30210163) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Когіто" (адреса: 04074, м. Київ, вул. Лугова, буд. 9, код ЄДРПОУ 36301135) загальну суму заборгованості у розмірі 279692,40грн, суму судового збору у розмірі 4195,38грн, а також суму за професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд зазначив, що Позивач помилково вважає, що Відповідачем повинна бути сплачена сума у розмірі 408115,45грн, яка нарахована першим станом на 19.07.2024, де офіційний курс 1-го долара США до української гривні становить 41,422грн.

Така позиція Позивача, за висновком місцевого господарського суду, порушує умови п. 4.1., п.4.2. та п. 5.1. Договору, оскільки в Специфікаціях, наданих видаткових накладних (від 02.02.2022 за номерами: 4697, 4696, 4695, 4694, 4693, 4692, 4691, 4690, 4689, 4688, 4687, 4686, 4685, 4684, 4683, 4682, 4681) та рахунку на оплату по замовленню №5449 від 02.02.2022, яким була встановлена фіксована сума у загальному розмірі 279692,40грн.

29.11.2024 до Східного апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" надійшла апеляційна скарга ТОВ "Когіто", в якій просить суд:

1. прийняти дану апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2804/24 до розгляду та відкрити апеляційне провадження.

2. Скасувати частково, в частині відмови в задоволенні стягнення 128423,05грн курсового застереження (курсової різниці), рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2804/24 та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

3.Судові витрати по справі покласти на відповідача.

На думку апелянта місцевим господарським судом неправильно застосовані норми матеріального права, а висновки суду не ґрунтуються на дійсних обставинах справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи Східного апеляційного господарського суду від 29.11.2024 справу №922/2804/24 передано на розгляд суду у складі колегії: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Гребенюк Н.В., суддя Слободін М.М.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2024 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2804/24.

Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Когіто" (вх.№ 2831Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2804/24 до надходження матеріалів справи.

06.12.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2804/24.

Апеляційна скарга залишалась судом без руху. Після усунення Заявником апеляційної скарги виявлених судом недоліків, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2024, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Когіто" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 року у справі №922/2804/24. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні 21.01.2025.

14.01.2025 від ДП "Ізюмський приладобудівний завод" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд:

1. Поновити строк на подачу відзиву на апеляційну скаргу та прийняти даний відзив.

2. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Когіто" у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі № 922/2804/24 залишити в силі.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву зазначає, що у період з 01.01.2025 по 06.01.2025 представник Відповідача перебував у відпустці, що унеможливило більш раннє ознайомлення із змістом ухвали суду про відкриття апеляційного провадження та змістом апеляційної скарги Позивача. На підтвердження зазначених обставин надано копію наказу про відпустку представника.

Відповідач у відзиві виклав свою позицію щодо заявленої апеляційної скарги. Відповідач вважає, що місцевим господарським судом належним чином установлені обставини, які мають значення для вирішення спору, надано цим обставинам оцінку. На думку відповідача рішення місцевого господарського суду є законним та обґрунтованим, а доводи апелянта є безпідставними.

На підставі розпорядження керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 у зв`язку з відпусткою судді Гребенюк Н.В. здійснено повторний автоматизований розподіл справи №922/2804/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 справу №922/2804/24 передано на розгляд суду у складі колегії суддів : головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Слободін М.М., суддя Тихий П.В.

Розглянувши клопотання Відповідача про поновлення строку на подання відзиву, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2024, крім іншого, установлений строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Східний апеляційний господарський суд установив, що ухвала апеляційного господарського суду від 16.12.2024 доставлена до "Електронного кабінету" Відповідача 16.12.2024 о 23:29 годині.

Отже, установлений судом строк для подання відзиву спливає 02.01.2025.

Разом з цим, відзив подано Відповідачем 14.01.2025, тобто з пропуском установленого строку. Однак до відзиву додано клопотання про поновлення пропущеного строку.

Як свідчать додані до клопотання докази, представник Відповідача перебував у відпустці з 01.01.2025 до 06.01.2025.

Згідно з ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Східний апеляційний господарський суд враховує, що станом на момент подання відзиву розгляд справи в суді апеляційної інстанції ще не розпочався. Крім того, суд приймає до уваги те, що місто Харків та Харківська область знаходяться в зоні активних бойових дій, мають місце відключення енергопостачання.

З огляду на зазначене та враховуючи перебування представника Відповідача у відпустці під час частини строку, в який мав бути поданий відзив на апеляційну скаргу, суд вважає причини пропуску Відповідачем строку на подання відзиву поважними та вважає за можливе з метою надання сторонам можливості реалізації своїх процесуальних прав поновити пропущений строк. Отже, відзив прийнятий судом, досліджений та долучений до матеріалів справи.

В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 21.01.2025 представник Заявника апеляційної скарги підтримав її доводи та вимоги. Просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник Відповідача заперечував проти аргументів апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні, з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що сторонами погоджено умови договору, а саме : поставка здійснюється на умовах 100 відсоткової передплати. Те, що Позивач поставив товар без передплати є виключно його рішенням. При цьому, представник Відповідача визнає факт отримання товару та обов`язок його оплатити. Разом з цим, наполягає на тому, що розмір належної до сплати суми за отриманий товар закріплений у виставленому Позивачем рахунку і коригування такого рахунку не передбачено умовами договору.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши дотримання місцевим господарським судом норм процесуального права та правильність застосування норм матеріального права під час ухвалення оскаржуваного рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як установлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 07 вересня 2018 між ДП "Ізюмський приладобудівний завод" (надалі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Когіто" (надалі - Постачальник) було укладено договір поставки №3096 (надалі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов`язувався передати, а покупецьприйняти й оплатити товар (електронні компоненти, обладнання, матеріали) на умовах передбачених даним Договором. Кількість, номенклатура та строк постачання Товару вказується в специфікаціях, що невід`ємною частиною Договору. (п. 2.1. Договору).

В розділі 4 Договору сторони передбачили, що поставка товару здійснюється за цінами які визначені в специфікаціях і включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі.

Ціна кожної одиниці товару вказана в специфікаціях або рахунках фактурах та виражається в гривні. Ціни розраховуються згідно курсу долара США на міжбанківському ринку на дату створення рахунку.

При зміні курсу долара США на міжбанківському ринку більше ніж 7% ціна товару індексується пропорційно курсу долара США. Зміна ціни після повної оплати Товару не допускається.

Загальна сума договору складає загальну суму Товару за всіма Специфікаціями, поставленого до цього товару.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що оплата Покупцем партії(ій) Товару здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений у даному Договору (якщо Постачальник не повідомить Покупцеві реквізити іншого рахунку) або рахунку-фактурі Постачальника.

Відповідно до п.5.2. Договору оплата Покупцем партії(й) Товару може здійснюватися шляхом 100% попередньої оплати або частинами за попереднім погодженням сторін. Попередні погодження можуть здійснюватися шляхом усних домовленостей або у вигляді попереджувального листа з боку Покупця.

Згідно п.5.3. Договору датою оплати Товару вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до п.5.4. Договору покупець має право здійснювати оплату Товару до настання строків оплати.

З матеріалів справи убачається, що Постачальник поставив Покупцю (Відповідачу), а останній прийняв Товар, про що між сторонами 02.02.2022 було підписано видаткові накладні: 4697, 4696, 4695, 4694, 4693, 4692, 4691, 4690, 4689, 4688, 4687, 4686, 4685, 4684, 4683, 4682, 4681 на загальну суму 279692,40грн. Ці обставини визнаються обома сторонами.

В наступному Постачальник (Позивач) звернувся до Покупця (Відповідача) із вимогою від 19.07.2024 №23 про сплату 408115,45грн вартості Товару отриманого Покупцем згідно Договору.

У своїй вимозі (вихідний №23 від 19.07.2024) вказує, що сума боргу за Договором станом на 19.07.2024 становить 408115,45грн = (41,422/28,3876) х 279692,40грн з наступних підстав:

- станом на 02.02.2022 офіційний курс 1-го долара США до української гривні становив 28,3876грн;

- станом на 19.07.2024 офіційний курс 1-го долара США до української гривні становив 41,422 грн.

З огляду на зміст розділу 4 Договору, коригування вартості Товару здійснюється пропорційно збільшенню курсу валюти відповідно до формули:

S2 грн =(А2/А1)*S1 грн., де

S2 скоригована вартість відвантаженого, але неоплаченого товару (грн.) станом на 19.07.2024;

А1 курс валюти на момент виставлення рахунку та відвантаження товару;

А2 курс валюти станом на 19.07.2024 здійснення Покупцем платежу;

S1 вартість відвантаженого, але неоплаченого товару (грн) згідно виставленого рахунку та видаткових накладних.

Таким чином, Позивач вважає, що з підстав відсутності сплати Відповідачем суми товару на момент отримання, сума яку повинен сплатити Відповідач на підставі п. 4 Договору складає 408115,45грн.

Невиконання Покупцем (Відповідачем) вимоги щодо оплати отриманого за Договором товару стало підставою для звернення Постачальника з позовом у даній справі, в якому просить стягнути з Відповідача вартість отриманого товару у розмірі 408115,45грн (тобто за курсом долару станом на момент пред`явлення вимоги).

Як установлено та зазначено вище, суд першої інстанції задовольнив позов частково, а саме в розмірі 279692,40грн (саме на таку суму виставлений рахунок та видані видаткові накладні).

Заявник апеляційної скарги оскаржує рішення суду першої інстанції в частині вимог, які відхилені судом першої інстанції.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, Східний апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

За змістом ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України).

Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).

Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 205 ЦКУ правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами Договір №3096 від 07.09.2018 є за своєю правовою природою договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Пунктом 3.3. Договору №3096 визначено, що строки поставки Товару визначаються у Специфікаціях. Постачальник має право здійснити поставку Товару в інші строки винятково на підставі попередньої згоди Покупця в письмовій формі.

Відповідно до п. 1 Специфікації №1 строк поставки продукції 30 діб з дати оплати.

Тобто Сторонами договору чітко встановлено порядок і строки поставки Товару і можливість зміни даного порядку та строків лише за письмовою згодою Покупця (ДП ІПЗ).

Східний апеляційний господарський суд відхиляє аргументи Заявника апеляційної скарги про те, що між Постачальником та Покупцем погоджено поставку товару без попередньої оплати на інших, аніж установлені Договором умовах. Оскільки Постачальником не надано ЖОДНИХ доказів на підтвердження таких обставин.

Східний апеляційний господарський суд вважає, що факт прийняття товару Покупцем не може свідчити про те, що Покупець погоджував інші умови поставки чи оплати, аніж ті, що установлені Договором. Поставка без попередньої оплати є виключно рішенням саме Постачальника, який він вчинив на свій ризик. Однак, доказів того, що сторонами погоджені інші умови оплати, аніж ті, що установлені Договором, Постачальник до суду не надав. Позивачем не надано доказів наявності письмової згоди Покупця в письмовій формі як це передбачено умовами Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору постачання №3096, поставка Товару здійснюється за цінами, які визначені у Специфікаціях, і включають всі податки, збори й інші обов`язкові платежі.

Згідно з положенням п. 4.2. ціна кожної одиниці Товару вказана в Специфікаціях або рахунках-фактурах та виражаються в гривні. Ціни розраховуються згідно курсу долара США на міжбанківському ринку на дату створення рахунку.

При зміні курсу долара США на міжбанківському ринку більше, ніж на 7% ціна товару індексується пропорційно росту курсу долара США на дату створення рахунку (п.4.2. Договору №3096).

Тобто, умовами Договору №3096 передбачено визначення ціни саме на дату створення Рахунку.

Відповідно до наданого Позивачем рахунку на оплату по замовленню №5449 зазначений рахунок створено 02.02.2022.

З огляду на викладене, Східний апеляційний господарський суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що ціна за товар має бути розрахована саме на дату створення рахунку, та складає 279692,40грн, отже позовні вимоги в цій частині правомірно задоволені місцевим господарським судом.

Коригування ціни товару після формування рахунку не передбачено умовами Договору та Специфікаціями. Отже, інші вимоги є необґрунтованими та правильно відхилені судом першої інстанції.

Під час апеляційного провадження доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, тому відсутні підстави для її задоволення.

Підстав для скасування чи зміни законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції не установлено, отже воно підлягає залишенню без змін.

З огляду на висновок апеляційного господарського суду про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати Апелянта зі сплати судового збору за подання скарги покладаються на Апелянта відповідно до статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. 129, п. 1 ч.1 ст. 275, ст. ст. 276, 282-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Когіто" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/2804/24 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 27.01.2025

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя М.М. Слободін

Суддя П.В. Тихий