Постанова

від 27.01.2025 по справі 908/911/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2025 року м.Дніпро Справа № 908/911/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Мороза В.Ф., Кощеєва І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Концерну Міські теплові мережі на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі №908/911/24 (суддя Дивиденко І.В.)

за позовом Концерну Міські теплові мережі, 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, 137

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Український кредитний союз 2000, 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 122

про стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

29.03.2024 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Концерну Міські теплові мережі до Товариства з обмеженою відповідальністю Український кредитний союз 2000 про стягнення грошової заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії в розмірі 193520,62 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.09.2024 року у справі № 908/911/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Український кредитний союз 2000 (вул. Космічна, будинок 122, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69050, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 30345491) на користь Концерну Міські теплові мережі (вул. Героїв полку Азов 137, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії в розмірі 22 621,43 грн (двадцять дві тисячі шістсот двадцять одна гривня 43 коп.).

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Український кредитний союз 2000 (вул. Космічна, будинок 122, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69050, Україна, ідентифікаційний код юридичної особи 30345491) на користь Концерну Міські теплові мережі (вул. Героїв полку Азов, 137, м. Запоріжжя, 69091, ідентифікаційний код юридичної особи 32121458) витрати із сплати судового збору в розмірі 283,16 грн (двісті вісімдесят три гривні 16 коп.).

До Господарського суду Запорізької області 10.09.2024 надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю Український кредитний союз 2000 про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/911/24 про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024року у справі № 908/911/24 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Український кредитний союз 2000» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.

Стягнуто з Концерну «Міські теплові мережі» (69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український кредитний союз 2000» (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 122, код ЄДРПОУ 30345491) 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині додаткового рішення відмовлено.

Частково задовольняючи заяву відповідача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн є безпідставними, у зв`язку з тим, що після часткового задоволення позовних вимог пропорційний розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу складає 10 597,27 грн.

Крім того, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та підготовки до її розгляду, оскільки, предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості з відповідача і дана категорія справ не відноситься до категорії складних справ, які потребують оцінки та опрацювання значного об`єму нормативних документів, доказів та судової практики.

Надані відповідачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката (адвокатського об`єднання) не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у заявленому розмірі, адже розмір таких витрат має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, а й відповідати критеріям реальності та розумної необхідності таких витрат, а також співмірності зі складністю справи.

Місцевий господарський суд оцінивши витрати відповідача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи прийшов до висновку, що належною до розподілу на користь позивача сумою витрат на професійну правничу допомогу є сума 7 000,00грн.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції зменшив розмір таких витрат до 7000,00 грн., а у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в решті заявленої позивачем суми 5000 грн - відмовив.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним додатковим рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", з апеляційною скаргою звернувся Концерн Міські теплові мережі, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/911/24 від 03.10.2024 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені заяви про винесення додаткового рішення.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційна скарга обґрунтована наступним:

Скаржник не оскаржуючи розмір судових витрат, апеляційна скарга вноситься у зв`язку із тим, що Позивач вважає зазначене додаткове рішення суду передчасним, оскільки наразі в апеляційному порядку оскаржується рішення Господарського суду Запорізької області від 05.09.2024 р. на підставі якого суд прийшов до висновку про можливість часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

На теперішній час апеляційна скарга на рішення суду від 05.09.2024 р. не розглянута, у зв`язку з чим прошу суд при розгляді апеляційної скарги на додаткове рішення від 03.10.2024 р. врахувати вказану обставину.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 20.12.2019 (справа №240/6150/18) вимоги про розподіл судових витрат не належать до позовних і не впливають на розмір ставки судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), підстави вимагати сплати судового збору за подання апеляційної або касаційної скарги на додаткове рішення (додаткову постанову) суду щодо розподілу судових витрат немає.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Скаржник вважає, що рішення суду від 19.06.2024 р. на підставі якого винесено додаткове рішення від 04.07.2024 р. є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Тому додаткове рішення від 03.10.2024 р. суд також повинен скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Концерн Міські теплові мережі не скористався своїм правом та не надав відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.10.2024 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Дармін М.О. (доповідач), судді Кощеєв І.М., Мороз В.Ф.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Концерну Міські теплові мережі на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі №908/911/24, для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

01.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український кредитний союз 2000» та Адвокатським об`єднанням «Легес» було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Адвокатське об`єднання в обсязі та на умовах, визначених цим Договором зобов`язується надати Клієнту, а Клієнт - прийняти та оплатити правничу допомогу щодо представництва інтересів клієнта в суді під час розгляду справи №908/911/24 за позовом Концерну "Міські теплові мережі" м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український кредитний союз 2000» про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що за надання послуг, Клієнт сплачує гонорар та компенсує витрати, пов`язані із наданням послуг та необхідні для виконання цього Договору.

Гонорар є формою винагороди Адвокатського об`єднання за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір) за надання Послуг за цим Договором встановлюється в п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.6 Договору встановлено, що Клієнт сплачує гонорар та витрати у безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний (банківський) рахунок Адвокатського об`єднання, зазначений уданому Договорі, на підставі рахунку виставленого Адвокатським об`єднанням. Гонорар має бути сплачений протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку Адвокатським об`єднанням.

31.07.2024 між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Легес» було підписано Акт прийняття-передачі послуг, згідно якого Адвокатським об`єднанням надано Клієнту послуги правничої (правової) допомоги загальною вартістю 10 000,00 грн., а саме: 14.05.2024 - складання та подача адвокатського запиту до Концерну «Міські теплові мережі», вартість послуги - 1 000,00 грн; 16.05.2024 - підготовка та подача клопотання про призначення справи №908/911/24 до розгляду за правилами загального позовного провадження, вартість послуги 2 000,00 грн; 16.05.2024 - підготовка та подача відзиву на позовну заяву по справі №908/911/24 до розгляду за правилами загального позовного провадження, вартість послуги 3 000,00 грн; 23.07.2024 - підготовка та подача додаткових письмових пояснень та долучення додаткових письмових доказів по справі, вартість послуги 4 000,00 грн. без ПДВ.

08.09.2024 відповідачем платіжною інструкцією № 244 оплачено Адвокатському об`єднанню «Легес» послуги за Договором про надання правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн на підставі рахунку № 27/07 від 31.07.2024.

05.09.2024 між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Легес» було підписано акт прийняття-передачі послуг, згідно якого Адвокатським об`єднанням надано Клієнту послуги правничої (правової) допомоги загальною вартістю 2 000,00 грн, а саме представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні по справі №908/911/24, призначених господарським судом Запорізької області на 05.09.2024.

08.09.2024 відповідачем платіжною інструкцією № 243 оплачено Адвокатському об`єднанню «Легес» послуги за Договором про надання правничої допомоги в розмірі 2 000,00 грн на підставі рахунку № 05/09 від 05.09.2024.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

З урахуванням доводів і вимог апеляційної скарги, в порядку частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині неоспорюваних сторонами обставин справи відносно встановлених фактичних обставин справи щодо того, що 01.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український кредитний союз 2000» та Адвокатським об`єднанням «Легес» було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Адвокатське об`єднання в обсязі та на умовах, визначених цим Договором зобов`язується надати Клієнту, а Клієнт - прийняти та оплатити правничу допомогу щодо представництва інтересів клієнта в суді під час розгляду справи №908/911/24 за позовом Концерну "Міські теплові мережі" м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український кредитний союз 2000» про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що за надання послуг, Клієнт сплачує гонорар та компенсує витрати, пов`язані із наданням послуг та необхідні для виконання цього Договору.

Гонорар є формою винагороди Адвокатського об`єднання за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір) за надання Послуг за цим Договором встановлюється в п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.6 Договору встановлено, що Клієнт сплачує гонорар та витрати у безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний (банківський) рахунок Адвокатського об`єднання, зазначений уданому Договорі, на підставі рахунку виставленого Адвокатським об`єднанням. Гонорар має бути сплачений протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку Адвокатським об`єднанням.

31.07.2024 між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Легес» було підписано Акт прийняття-передачі послуг, згідно якого Адвокатським об`єднанням надано Клієнту послуги правничої (правової) допомоги загальною вартістю 10 000,00 грн., а саме: 14.05.2024 - складання та подача адвокатського запиту до Концерну «Міські теплові мережі», вартість послуги - 1 000,00 грн; 16.05.2024 - підготовка та подача клопотання про призначення справи №908/911/24 до розгляду за правилами загального позовного провадження, вартість послуги 2 000,00 грн; 16.05.2024 - підготовка та подача відзиву на позовну заяву по справі №908/911/24 до розгляду за правилами загального позовного провадження, вартість послуги 3 000,00 грн; 23.07.2024 - підготовка та подача додаткових письмових пояснень та долучення додаткових письмових доказів по справі, вартість послуги 4 000,00 грн. без ПДВ.

08.09.2024 відповідачем платіжною інструкцією № 244 оплачено Адвокатському об`єднанню «Легес» послуги за Договором про надання правничої допомоги в розмірі 10 000,00 грн на підставі рахунку № 27/07 від 31.07.2024.

05.09.2024 між відповідачем та Адвокатським об`єднанням «Легес» було підписано акт прийняття-передачі послуг, згідно якого Адвокатським об`єднанням надано Клієнту послуги правничої (правової) допомоги загальною вартістю 2 000,00 грн, а саме представництво інтересів Клієнта у судовому засіданні по справі №908/911/24, призначених господарським судом Запорізької області на 05.09.2024.

08.09.2024 відповідачем платіжною інструкцією № 243 оплачено Адвокатському об`єднанню «Легес» послуги за Договором про надання правничої допомоги в розмірі 2 000,00 грн на підставі рахунку № 05/09 від 05.09.2024.

Відповідно, предметом апеляційного оскарження є висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції.

Положеннями ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідно до укладеної угоди з клієнтом, адвокат виконує обов`язки з представництва інтересів клієнта у суді, а також бере на себе відповідальність здійснювати таке представництво у комплексі, а не за взяту кожну окрему правничу дію, наприклад тільки написати процесуальний документ або суто виступити у судовому засіданні. Саме вчинення комплексу правничих дій забезпечить належну реалізацію прав та обов`язків клієнта для представництва його інтересів.

Так, в ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення:

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Разом із тим, згідно зі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами першою - третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Пункт 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI визначає, що договір про надання правничої допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону №5076-VI).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи,

01.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український кредитний союз 2000» та Адвокатським об`єднанням «Легес» було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги.

Відповідно до п. 1.1 Договору, Адвокатське об`єднання в обсязі та на умовах, визначених цим Договором зобов`язується надати Клієнту, а Клієнт - прийняти та оплатити правничу допомогу щодо представництва інтересів клієнта в суді під час розгляду справи №908/911/24 за позовом Концерну "Міські теплові мережі" м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український кредитний союз 2000» про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що за надання послуг, Клієнт сплачує гонорар та компенсує витрати, пов`язані із наданням послуг та необхідні для виконання цього Договору.

Гонорар є формою винагороди Адвокатського об`єднання за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту. Розмір гонорару встановлюється:

-адвокатські запити -1000грн;

- за підготовку тексту відзиву не більше 5000грн;

- за підготовку тексту заперечень на відповідь на відзив не більше 3000грн;

-за участь в одному судовому засіданні у суді першої інстанції не більше 2000грн;

- за підготовку заяв, клопотань, письмових пояснень, інших процесуальних документів від 2000грн;

- за підготовку тексту апеляційної скарги не більше 5000грн.;

- за підготовку тексту відзиву на апеляційну скаргу не більше 4000грн;

-за представлення інтересів клієнта в судовому засіданні апеляційної інстанції не більше 2000грн. за кожне судове засідання;

- за підготовку тексту касаційної скарги не більше 5000грн;

- за підготовку тексту відзиву на касаційну скаргу не більше 3000грн;

-за представлення інтересів клієнта в судовому засіданні у суді касаційної інстанції в режимі ВКЗ не більше 2000грн. ( п.4.2 договору).

Відповідно до п. 4.6 Договору встановлено, що Клієнт сплачує гонорар та витрати у безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний (банківський) рахунок Адвокатського об`єднання, зазначений уданому Договорі, на підставі рахунку виставленого Адвокатським об`єднанням. Гонорар має бути сплачений протягом 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку Адвокатським об`єднанням.

Враховуючи, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн є безпідставними, у зв`язку з тим, що після часткового задоволення позовних вимог пропорційний розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу складає 10 597,27 грн.

Згідно зі статтею 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Відповідно до п. 29 Додаткової Постанови ВСУ від 13.02.2024 р. у справі № 910/12155/22 - Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки_- підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відповідно до п. 32 Додаткової Постанови ВСУ від 13.02.2024 р. у справі № 910/12155/22 Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність №5076-VI від 05.07.2012, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункти 133-134 постанови Великої палати Верховного суду від 16.11.2022 р. у справі 3 922/1964/21).

Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Сторони не укладали детального опису робіт на виконання положень частини третьої статті 126 ГПК України та керуючись правовими позиціями ВС України, викладеними в Постановах від 13.02.2024р. у справі № 910/12155/22, від 06.12.2023 р. у справі 904/464/23, від 28.12.2020 року по справі № 640/18402/19, від де Суд звернув увагу на зміст норми, яка запроваджена "для визначення розміру витрат", в той час як в межах даної справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі і не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.

Враховуючи зміст договору про надання правничої (правової)допомоги від 01.05.2024, колегія суддів констатує, що сторони погодили порядок обчислення та розмір фіксованого гонорару який встановлюється додатковою угодою до цього договору.

У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Відповідно, розподілу підлягало 12 000,00 витрат на професійну допомогу, понесених позивачем.

Чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В постанові у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність. У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Отже, при зверненні за відшкодуванням варто пам`ятати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т. п.).

В питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що:

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт;

- суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

- суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Подібні висновки викладено в ряді постанов Верховного Суду у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

У вже згаданій справі № 755/9215/15-ц Велика Палата також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано клопотання про зменшення судових витрат відповідача (том 2, а.с. 46), за змістом якого, Концерн « Міські теплові мережі» просив суд відмовити відповідачу в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі.

Суд першої інстанції з огляду на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000,00 грн є безпідставними, у зв`язку з тим, що після часткового задоволення позовних вимог пропорційний розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу складає 10 597,27 грн. Крім того, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та підготовки до її розгляду, оскільки, предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості з відповідача і дана категорія справ не відноситься до категорії складних справ, які потребують оцінки та опрацювання значного об`єму нормативних документів, доказів та судової практики. Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що заявлені витрати відповідача на професійну правничу допомогу порівняно зі складністю справи є неспівмірними та достатньо завищеними.

В свою чергу, колегія суддів, виходячи з критерію реальності понесених позивачем витрат на надання послуг професійного адвоката, розумності їхнього розміру, доводів апеляційної скарги не знаходить підстав для висновку про помилковість висновків суду першої інстанції в частині визначення розміру витрат у сумі 7 000,00 грн, який в контексті обставин даної справи є розумним і таким, що відповідає критерію складності справи з огляду на наступне:

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (статті 13, 74 ГПК України).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частини перша, друга статті 73 ГПК України).

Враховуючи відсутніть в апеляційній скарзі посилань на докази , які б могли спростувати вищенаведені висновки суду першої інстанції доводи апеляційної скарги :...Господарським судом Запорізької області 03.жовтня.2024 року винесено додаткове рішення по справі № 908/911/23 за позовом Концерну «Міські теплові мережі» (надалі - Позивач) до ТОВ «Український кредитний союз 2000» (надалі - Відповідач), а саме частково задоволено заяву про стягнення з Позивача витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 7000,00 грн.

Не оскаржуючи розмір судових витрат, апеляційна скарга вноситься у зв`язку із тим, що Позивач вважає зазначене додаткове рішення суду передчасним, оскільки наразі в апеляційному порядку оскаржується рішення Господарського суду Запорізької області від 05.09.2024 р. на підставі якого суд прийшов до висновку про можливість часткового задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

На теперішній час апеляційна скарга на рішення суду від 05.09.2024 р. не розглянута, у зв`язку з чим прошу суд при розгляді апеляційної скарги на додаткове рішення від 03.10.2024 р. врахувати вказану обставину.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 20.12.2019 (справа №240/6150/18) вимоги про розподіл судових витрат не належать до позовних і не впливають на розмір ставки судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), підстави вимагати сплати судового збору за подання апеляційної або касаційної скарги на додаткове рішення (додаткову постанову) суду щодо розподілу судових витрат немає.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України…

Позивач вважає, що рішення суду від 19.06.2024 р. на підставі якого винесено додаткове рішення від 04.07.2024 р. є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню. Тому додаткове рішення від 03.10.2024 р. суд також повинен скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено 09.10.2024 р., тому строк для подання апеляційної скарги Апелянт не пропустив.

Відповідно до ст. 254 Господарського процесуального кодексу України…

Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України... відхиляються колегією суддів як такі, що носять характер оціночних суджень та не спростовують оспорюваних висновків суду першої інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі №908/911/24 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Концерну Міські теплові мережі на нього, відповідно, підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Концерну Міські теплові мережі на додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі №908/911/24 залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2024 у справі №908/911/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 ГПК України.

Головуючий суддяМ.О. Дармін

СуддяІ.М. Кощеєв

СуддяВ.Ф. Мороз